ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.04.2025Справа № 910/323/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборності 30» (просп. Соборності, буд. 30, м. Луцьк, 43026; ідентифікаційний код 43126144)
до Приватного підприємства «Незабудка» (просп. Петра Григоренка, буд. 36, м. Київ, 02141; ідентифікаційний код 43922406)
про стягнення 100 600 грн,
без виклику представників учасників справи,
1. Стислий виклад позиції позивача
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборності 30» (далі за текстом - ОСББ «Соборності 30», Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Незабудка» (далі за текстом - ПП «Незабудка», Відповідач) про стягнення 100 600 грн заборгованості по утриманню (управлінню) будинку № 30, просп. Соборності, м. Луцьк .
В обґрунтування позовних вимог, Позивач зазначає, що Відповідачем порушено обов'язок по сплаті внесків у зв'язку з чим за період листопад 2020 по листопад 2024 виникла заборгованість в розмірі 100 600 грн, що стало підставою для звернення до суду з позовом.
2. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2025 позовну заяву ОСББ «Соборності 30» залишено без руху, Позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів наявності у ПП «Незабудка» електронного кабінету у підсистемі Електронний Суд та доказів направлення копії позову з додатками на адресу відповідача.
22.01.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява про виконання вимог ухвали суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Суд вказує, що ухвала суду від 27.01.2025 направлялася на офіційну адресу Відповідача, однак конверт із зазначеною ухвалою повернувся на адресу суду не врученим із зазначенням причин: «за закінченням терміну зберігання».
Приписами статті 10 України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 у справі № 910/323/25 встановлено Відповідачу п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, а Відповідач належним чином повідомлявся про відкриття провадження у справі, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
22.07.2019 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборності 30» (ідентифікаційний код 43126144) яке знаходиться за адресою: просп. Соборності, буд. 30, м. Луцьк, 43026 .
Відповідно до пункту 1 розділу 1 статуту ОСББ «Соборності 30», затвердженого установчими зборами, які оформлені протоколом від 03.07.2020 (далі за текстом - Статут) ОСББ «Соборності 30» створено власниками квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: просп. Соборності, буд. 30, м. Луцьк, 43026 відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Згідно пункту 1 розділу 2 Статуту метою створення об'єднання є забезпечення та захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання неподільного та спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів від мешканців (через сплату ними визначених Загальними зборами внесків) для створення належних умов використання спільного майна, будинку та території і сплати всіх передбачених договорами, податковим законодавством України та інших платежів відповідно до законодавства України та цього Статуту.
У пункті 2.2 розділу 2 Статуту визначено, що завданням і предметом діяльності об'єднання, зокрема, є створення умов і забезпечення ефективного та раціонального утримання багатоквартирного будинку, інших споруд, а також прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами.
У відповідності до підпункту л) пункту 2.3 розділу 2 Статуту ОСББ «Соборності 30» має право відповідно до законодавства та цього статуту вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених законом та цим статутом внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.
У пункті 3.3 розділу 3 Статуту ОСББ «Соборності 30» визначено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників належить, зокрема, затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
У відповідності до пункту 4.1 розділу 4 Статуту джерелами фінансування об'єднання є кошти об'єднання, які складаються, в тому числі, з внесків і платежів співвласників.
Пунктом 11 розділу 3 Статуту ОСББ «Соборності 30» встановлено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Пунктом 4.2 розділу 4 Статуту встановлено, що перелік та розміри обов'язкових платежів на обслуговування та ремонт спільного майна, а також порядок їх сплати приймаються в установленому порядку на Загальних зборах співвласниками булинку.
Сплата встановлених загальними зборами Об'єднання внесків і платежів, в тому числі цільових, до ремонтного, резервного та інших фондів, у розмірах і строки, що встановлені загальними зборами об'єднання, є обов'язковою для всіх співвласників (пункт 2 розділу 4 Статуту).
Підпунктом б), ж) пункту 7.2 розділу 7 Статуту встановлено, що співвласник зобов'язаний, в тому числі: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
В подальшому Позивачем затверджено Статут в новій редакції, положення якого не суперечать зазначеному вище.
Загальними зборами ОСББ «Соборності 30» прийнято рішення, оформлене протоколом № 1 від 09.10.2019, яким визначено порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників по управлінню (утриманню) будинку № 30, просп. Соборності, м. Луцьк для власників нежитлових приміщень з розрахунку - 5 грн. за 1 м.кв. в місяць.
Нарахування внесків і платежів співвласників по управлінню (утриманню) будинку № 30, просп. Соборності, м. Луцьк проводились з 01.10.2019.
Загальними зборами ОСББ «Соборності 30» прийнято рішення, оформлене протоколом № 2 від 16.06.2021, яким визначено порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників по управлінню (утриманню) будинку № 30, просп. Соборності, м. Луцьк для власників нежитлових приміщень з розрахунку - 4 грн. за 1 м.кв. в місяць.
Нарахування внесків і платежів співвласників по управлінню (утриманню) будинку № 30, просп. Соборності, м. Луцьк проводились з 01.07.2021.
Загальними зборами ОСББ «Соборності 30» прийнято рішення, оформлене протоколом № 1 від 21.04.2024, яким визначено порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників по управлінню (утриманню) будинку № 30, просп. Соборності, м. Луцьк для власників нежитлових приміщень з розрахунку - 4 грн за 1 кв. м. в місяць.
Нарахування внесків і платежів співвласників по управлінню (утриманню) будинку № 30, просп. Соборності, м. Луцьк проводились з 01.05.2024.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об'єкта нерухомого майна спортивно-оздоровчий комплекс (приміщення № 109-1 по 109-32) /літер А-9/ загальною площею 503,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: 43024, Волинська область, місто Луцьк, проспект Соборності, будинок 30 перебуває у власності ПП «НЕЗАБУДКА» з 24.12.2020.
Згідно наданого Позивачем розрахунку станом на січень 2025 року за боржником рахується заборгованість по утриманню (управлінню) будинку в сумі 100 600 грн. за період листопад 2020 - листопад 2024.
Про наявну заборгованість Відповідач неодноразово повідомлявся як усно так і письмово листами ОСББ «Соборності 30» вих. № 27 від 10.11.2021; вих. № 4 від 01.02.2024 та претензією № 1 вих. № 27/09 від 27.09.2024.
Судом встановлено, що матеріали справи не місять доказів належного виконання Відповідачем зобов'язань зі сплати внесків і платежів співвласників по управлінню (утриманню) будинку за спірний період.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
За приписами статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі за текстом - Закон № 417-VIII), співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Статтею 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III (далі за текстом - Закон № 2866-III) встановлено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно зі статтями 4, 12 Закону № 2866-III об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.
Відповідно до статті 10 Закону № 2866-III рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Співвласник, зокрема, зобов'язаний: виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; брати участь у проведенні реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (статті 15 Закону № 2866-III).
Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону № 417-VIII співвласники зобов'язані виконувати рішення зборів співвласників.
Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (частина 2 статті 7 Закону № 417-VIII).
Відповідно до статті 20 Закону № 2866-III частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.
Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів (стаття 23 Закону № 2866-III), а у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (стаття 13 Закону № 2866-III).
Відповідно до статті 15 Закону № 2866-III співвласник зобов'язаний, зокрема виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Відповідно до статті 322 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (стаття 16 Закону № 2866-III).
Як встановлено судом вище, згідно Статуту ОСББ до виключної компетенції загальних зборів співвласників належить, зокрема, затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, сплата яких є обов'язковою для всіх співвласників.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З наведених правових норм Цивільного кодексу України та законів України вбачається, що кожний власник квартири (нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території.
Обов'язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, статтею 322 ЦК України та частини 2 статті 7 Закону № 417-VIII.
Оскільки матеріали справи не містять доказів оскарження та скасування вказаних вище рішень загальних зборів ОСББ, на підставі яких Позивачем нараховано Відповідачу внески за період з листопада 2020 - листопад 2024 такі рішення є чинними.
Оскільки з матеріалів справи вбачається, що Відповідач є власником об'єкта нерухомого майна спортивно-оздоровчий комплекс (приміщення № 109-1 по 109-32) /літер А-9/ загальною площею 503,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: 43024, Волинська область, місто Луцьк, проспект Соборності, будинок 30 з 24.12.2020 року, суд вважає правомірним саме з цієї дати нараховувати Відповідачу внески на утримання будинку і прибудинкової території.
При цьому судом враховано, що протоколом № 1 від 09.10.2019 не визначено строки сплати платежів, а тому враховуючи, що Відповідач став власником нежитлового приміщення лише з 24.12.2020 суд не вбачає підстав для покладення на нього зобов'язань в цій частині.
Так, нарахування Позивачем платежів за листопад 2020 - 503 грн та грудень 2020 - 2 515 грн є безпідставним оскільки в цій частині зобов'язання у Відповідача відсутні.
Оскільки матеріали справи не містять доказів належної оплати Відповідачем внесків на утримання будинку і прибудинкової території за визначений Позивачем період, суд зазначає, що сума в розмірі 97 582 грн підлягає стягненню з Відповідача.
Що стосується заявлених Позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн, суд зазначає наступне.
У якості підтвердження Позивачем понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн до суду надано:
договір про надання правової допомоги від 01.05.2024, пунктом 3.1 якого сторонами погоджено гонорар адвоката у розмірі 30 000 грн;
ордер серія АС № 1123097 від 07.01.2025;
свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ВЛ № 782 від 01.11.2013;
звіт про виконання роботи (детальний опис) від 27.02.2025.
Заперечення щодо розміру заявлених до відшкодування витрат матеріали справи не містять.
Так, зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 1 частини 3 статті 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із критеріями визначеними в частині 4 статті 126 ГПК України.
Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Частинами 1 та 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд вказує, що з аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та/або погодинної оплати.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 вказано Закону, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Позивачем та адвокатом погоджено гонорар за оплату послуг адвоката у фіксованому розмірі, проте наданий звіт про виконання роботи від 27.02.2025 також містить кількість затраченого адвокатом часу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Дослідивши перелік наданих адвокатом послуг Позивача суд не погоджується із покладення витрат в розмірі 30 000 грн на Відповідача з огляду на наступне.
Дана справа є справою незначної складності, є малозначною, а будь які процесуальні документи від Відповідача в матеріалах справи відсутні.
В силу зазначеного, суду є незрозумілим підстави надання адвокатом консультацій Позивачу у кількості 11 штук тривалістю 12 робочих годин, що на переконання суду є штучним завищенням розміру таких витрат, що призводить до порушення критерію розумності визнання витрат.
Суду також не вбачається можливості встановити, що такі консультації надавалися лише в межах та щодо даної справи, за виключенням пунктів, в яких здійснено посилання на ухвали суду від 16.01.2025 та від 27.01.2025.
Однак, суду є незрозумілим в чому саме полягала складність таких ухвал, що вони зумовили необхідність затрати адвокатом 2 годин часу на надання роз'яснень своєму клієнту.
Зі звіту також вбачається, що адвокатом затрачено 3 год 30 хв робочого часу на складання претензії № 1, яка фактично продубльована в тексті позовної заяви, на підготовку якої адвокатом затрачено 7 годин часу, як і на ознайомлення з матеріалами справи.
При цьому суд звертає увагу сторони, що претензія це є спосіб досудового врегулювання спору та фактично не стосується судового розгляду справи.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що стороною Позивача вчинено дії на штучне завищення вартості наданих послуг адвоката, а зазначені вище доводи свідчать про невідповідність заявлених до відшкодування витрат критеріям пунктів 1, 2 частини 5 статті 129 ГПК України по відношенню до сторони Відповідача.
Так, на переконання суду, враховуючи зазначення адвокатом кількості затраченого часу по справі вцілому - 29 год. 30 хв., вартістю 30 000 грн, судом вирахувано, що фактично вартість 1 години роботи адвоката в даному випадку становить - 1 023, 89 грн., а тому враховуючи категорію даної справи, кваліфікацію адвоката з огляду на його професійний стаж, обґрунтованими в даному випадку будуть витрати в розмірі 5 119, 45 грн із розрахунку 2 год. на ознайомлення з матеріалами справи та 3 год. на підготовку та подання позову через електронний суд.
З огляду на часткове задоволення позову, в силу положень пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України відшкодуванню Відповідачем підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 965, 87 грн.
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність доказів належної сплати Відповідачем внесків на утримання будинку і прибудинкової території та інших обов'язкових платежів за період січень 2021 - листопад 2024, суд дійшов висновку що позов підлягає частковому задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу відповідно до статті 129 ГПК України на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборності 30» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Незабудка» (просп. Петра Григоренка, буд. 36, м. Київ, 02141; ідентифікаційний код 43922406) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборності 30» (просп. Соборності, буд. 30, м. Луцьк, 43026; ідентифікаційний код 43126144) заборгованість - 97 582 (дев'яносто сім тисяч п'ятсот вісімдесят дві) грн, судовий збір - 2 937 (дві тисячі дев'ятсот тридцять сім) грн 16 коп та витрати на професійну правничу допомогу - 4 965 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять) грн 87 коп.
3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
4. У відшкодуванні Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Соборності 30» іншої частини витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 02.04.2025
Суддя Антон ПУКАС