ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
28.03.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/15/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.
Секретар судового засідання Куцанюк Й. С.,
за участю прокурора Гоголя В. В.,
представника позивача Кручка А. Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом:
заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури, вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76604, в інтересах держави в особі Департаменту ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації вул. Грушевського, 21 м. Івано-Франківськ, 76015,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГО», вул. Бельведерська, 25а м. Івано-Франківськ, 76010, про визнання недійним п. 3.1 Договору № 41 від 20.12.2023, стягнення 150 000 грн та судового збору,
встановив, що прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах Департаменту ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної ради до ТОВ "Ліго" про визнання недійним п. 3.1 Договору № 41 від 20.12.2023, стягнення коштів в сумі 150 000 грн та судового збору.
В обґрунтування позову вказав на те, що спірним пунктом 3.1 договору купівлі-продажу № 41 від 20.12.2023, який укладено між сторонами у справі, обумовлено включення в ціну товару 150 000 грн ПДВ, що суперечить Закону України № 3019-IХ " Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання/ввезення товарів для потреб безпеки і оборони у період воєнного стану", відповідно, в силу ЦК, правочин в цій частині недійсний, кошти підлягають поверненню, як такі, що набуті безпідставно.
В підтвердження викладеного надав суду копії: платіжних інструкцій № 2413 від 27.12.2024, № 952 від 21.12.2023, акту № 22 передачі-приймання матеріальних цінностей від 29.12.2023, веб-сторінки закупівлі із сайту Prozorro, видаткової накладної № РН-0000072 від 20.12.2023, договору купівлі-продажу № 41 від 20.12.2023 з додатком № 1, звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель UA-2023-12-27-000790-а від 20.12.2023, кошторису витрат, пов'язаних з придбанням товарів для військової частини НОМЕР_1 , листів № 960/01-18/010 від 15.11.2024, № 1094/01-18/010 від 24.12.2024, № 15-986ВИХ-24 від 10.12.2024, № 15-840ВИХ-24 від 14.10.2024, № 15-1039ВИХ-24 від 24.12.2024, № 12047/0/1-23/01-078 від 12.12.2023, індивідуальної податкової консультації, наказів № 38 від 20.12.2023, № 73 від 29.12.2023, переліку матеріальних цінностей, що передаються до військової частини НОМЕР_1 , обґрунтування підстав для здійснення закупівлі, квитанції № 2396020, доказів надсилання копії позовної заяви з додатками.
Суд, за наслідками позову, відкрив провадження та призначив підготовче засідання, яке, 13.02.2025, закрив і призначив справу до розгляду по суті на 12.03.2025.
Відповідач в судових засіданнях наполягав на добровільному виконанні вимог прокурора в частині стягнення 150 000 грн.
28.03.2025, відповідач направив суду заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення 150 000 грн, на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України, а саме, у зв'язку з відсутністю предмета спору та задоволення позову в частині визнання недійсним п. 3.1 Договору № 41 від 20.12.2023, укладеного між Департаментом ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації та ТОВ «ЛІГО» в частині включення до загальної вартості договору податку на додану вартість у сумі 150 000 грн. Крім того, вказав на вимоги п. 5 ч. 1, ч.2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", яким передбачено право повернути 50% сплаченого судового збору з державного бюджету у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Представник департаменту в судовому засіданні факт виконання зобов'язання в частині сплати заявленої до стягнення суми підтвердив.
Прокурор, щодо повернення сплаченого судового збору заперечив та вказав на те, що на стадії розгляду справи по суті, така заява не може бути задоволена.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника Департаменту ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації, суд вважає, що позов в частині визнання недійсним п. 3.1 договору слід задоволити, в частині стягнення 150 000 грн - провадження у справі закрити.
При цьому суд врахував наступне.
Предметом даного позову, з урахуванням сплати відповідачем заявленої до стягнення суми (27.03.2025), є визнання недійсним п. 3.1 Договору № 41 від 20.12.2023, на підставі якого у ціну товару включено ПДВ, від сплати якого відповідач був звільнений в силу Закону України №3019-IХ.
ЦК України врегульовано підстави недійсності правочину, зокрема, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ст. 215 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Законом України №3019-IХ внесено зміни до підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання/ввезення товарів для потреб безпеки і оборони у період воєнного стану та тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільнено від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України, серед іншого: товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб'єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель: безпілотних літальних апаратів без озброєння та їх частин, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД.
Зі змісту договору купівлі-продажу № 41 від 20.12.2023, укладеного між сторонами у справі, встановлено те, що в силу викладеної норми, операція з постачання товару, який був предметом договору, не оподатковувалась податком на додану вартість, відповідно, зміст п. 3.1, яким в ціну включено 150 000 грн ПДВ, суперечить вимогам законодавства та інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, що має наслідком його недійсність і повернення всього, що отримано безпідставно.
Враховуючи викладене, позов прокурора в частині визнання недійним п. 3.1 договору №41 від 20.12.2023 є обґрунтованим.
В частині стягнення 150 000 грн провадження у справі слід закрити на підставі ст. 231 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору (добровільне повернення коштів платіжна інструкція № 26 від 27.03.2025).
Судовий збір, з урахуванням того, що даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, у відповідності до ст. 129 ГПК України, слід покласти на відповідача.
При цьому, суд врахував, що сплачений прокурором судовий збір у розмірі 4 844,80 грн за дві вимоги, не буде надмірним тягарем для відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 86, 129, 231, 236-238, 240-241 Господарсько процесуального кодексу України, суд
закрити провадження у справі в частині стягнення коштів в сумі 150 000 грн сплачені за договором про закупівлю № 41 від 20.12.2023 в якості податку на додану вартість.
В частині визнання недійним п. 3.1 Договору № 41 від 20.12.2023 укладеного між Департаментом ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації та ТОВ «ЛІГО» в частині включення до загальної вартості договору податку на додану вартість у сумі 150 000 грн та стягнення судового збору - позов задоволити.
Визнати недійсним п. 3.1 Договору № 41 від 20.12.2023 укладеного між Департаментом ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації та ТОВ «ЛІГО» в частині включення до загальної вартості договору податку на додану вартість у сумі 150 000 грн.
Стягнути з ТОВ «ЛІГО» (код ЄДРПОУ 13661565, вул. Бельведерська, 25а м. Івано-Франківськ, 76010) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 03530483, вул. Грушевського, 21 м. Івано-Франківськ, 76015) - 4 844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні вісімдесят копійок) - судового збору на р/р UA 668201720343120001000003924, в ДКСУ в м. Києві, МФО 820172).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 04.04.2025
Суддя І. М. Скапровська