вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про поновлення процесуальних строків
04.04.2025м. ДніпроСправа № 904/755/25
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс Сіті Дніпро" (49000, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 90, оф. 101; ідентифікаційний код 41568766)
про стягнення 2 125 319 грн. 76 коп.
Суддя Загинайко Т.В.
Без участі представників сторін
Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№708/25 від 24.02.2025) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс Сіті Дніпро" про стягнення 2 125 319 грн. 76 коп., що складає 2 079 000 грн. 00 коп. - плати за використання вагонів власності Акціонерного товариства "Українська залізниця" та 46 319 грн. 76 коп. - плати за користування вагонами.
Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 25 503 грн. 84 коп. та видати наказ після набрання рішенням законної сили, направити його на адресу регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, яке відбудеться 01.04.2025 о 15:00 год.
Відповідач у відзиві (вх.№10989/25 від 14.03.2025) на позовну заяву просить суд у задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс Сіті Дніпро" про стягнення 2 125 319 грн. 76 коп. відмовити, посилаючись на те, що: - відповідно до електронного повідомлення про укладення договору від 16.03.2020 № 32-41568766/2020-001 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом Акціонерним товариством "Укрзалізниця" засвідчено прийняття від ТОВ "Комерс Сіті Дніпро" заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом; - ТОВ "Комерс Сіті Дніпро" було приєднано АТ "Українська залізниця" до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом; - ТОВ "Комерс Сіті Дніпро", як переможець аукціону №RCE001-UA-20220926-53111, придбав послугу з використання вагонів власності АТ "Укрзалізниця" (1 вагон за 1 добу) 50 вагонів у складі одного маршрутного поїзда або маршрутної відправки 50 вагонів з однієї маршрутної станції навантаження (зерновози); - на перевезення завантажених 50-ти зерновозів відправник (ТОВ "Комерс Сіті Дніпро") оформив перевізні документи відправленням зі станції Мирова Придніпровської залізниці призначенням на станцію Одеса-Порт (експ.) Одеської залізниці в різні доби із зазначенням в гр. 7 "Заяви відправника": "Маршрутний поїзд №__. Для вивезення водним транспортом у Швейцарію, а саме: 29.10.2022 - ЕПД №46675278, 12 вагонів - відмітка в графі 7 "Маршрутний поїзд №102923"; 30.10.2022 - ЕПД №46683561, 12 вагонів - відмітка в графі 7 "Маршрутний поїзд №103023"; 30.10.2022 - ЕПД №46690335, 3 вагона - відмітка в графі 7 "Маршрутний поїзд №103023"; 30.10.2022 - ЕПД №46690525, 3 вагона - відмітка в графі 7 "Маршрутний поїзд №103023"; 31.10.2022 - ЕПД №46695490, 12 вагонів - відмітка в графі 7 "Маршрутний поїзд №103123"; 31.10.2022 - ЕПД №46704672, 8 вагонів - відмітка в графі 7 "Маршрутний поїзд №103123"; - згідно з угодою від 17.01.2022 №4657/22-034, укладеною між ТОВ "Мирівський елеватор № 1" (користувач/власник під'їзної колії) і ТОВ "Комерс Сіті Дніпро" (вантажовідправник/вантажоодержувач) власник колії надає дозвіл на використання залізничної під'їзної колії для здійснення вантажних операцій з вантажем, що належить вантажовідправнику/вантажоодержувачу; - на вантажовідправника/вантажоодержувача розповсюджуються умови договору від 13.02.2020 №ПР/М-20415/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії ТОВ "Мирівський елеватор № 1", укладеного між ТОВ "Мирівський елеватор № 1" та залізницею при станції Мирова; - завантажені вагони з під'їзної колії передавалися групами, про що зазначено в пам'ятках про забирання вагонів форми ГУ-45: - 12 вагонів передавались за пам'яткою від 29.10.2022 №134; 12 вагонів передавались за пам'яткою від 30.10.2022 №135; 3 вагони передавались за пам'яткою від 30.10.2022 №136; 3 вагони передавались за пам'яткою від 30.10.2022 №137; 12 вагонів передавались за пам'яткою від 31.10.2022 №138; 8 вагонів передавались за пам'яткою від 31.10.2022 № 139; - відповідно до умов договору від 13.02.2020 №ПР/М-20415/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії ТОВ "Мирівський елеватор № 1", укладеного між ТОВ "Мирівський елеватор № 1" та залізницею при станції Мирова, максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається на(з) під'їзну колію однією групою, становить не більше 3-х завантажених вагонів (12 осей) максимальною вагою 290 тон або 6 порожніх вагонів - 24 осі максимальною вагою 150 тон; - з під'їзної колії вагони повертаються всією партією, одночасно переданою на під'їзну колію, або по узгодженню з залізницею в меншій кількості; - після закінчення вантажних операцій вагони для формування маршрутного поїзда подавалися партіями відповідно до Правил та умов договору; - у зв'язку з тим, що здійснення іншого варіанту відправлення, окрім відправлення вагонів у складі одного маршрутного поїзду або маршрутної відправки 50 вагонів з однієї маршрутної станції навантаження (зерновози), умовами проведеного аукціону не передбачалось, а формування маршрутної відправки без накопичення рухомого складу по ст. Мирова є технічно неможливим, позивачем в односторонньому порядку порушено умови аукціону та відправлено залізничні вагони груповими відправками; - матеріалами справи підтверджується, що за замовленням відповідача позивачем у жовтні 2022 року відповідно до залізничних накладних здійснено перевезення експортного вантажу до станції Одеса-Порт (ЕКСП.); - у свою чергу відповідач оплатив вартість перевезення відповідно до даних накладних, що сторонами не заперечується; - як слідує з пункту 2.5. Правил оформлення перевізних документів, у разі перевезення експортно-імпортних вантажів через морські порти України не в прямому міжнародному сполученні оформлюється накладна внутрішнього сполучення; - графа 7 перевізного документу містить відомості про місце призначення вантажу Швейцарія, тобто в даному випадку має місце саме експортне перевезення вантажу, частину якого здійснено залізничним шляхом до порту; - формулювання "експорт" в накладних не визначають перевезення за цією накладною як експортне сполучення, зокрема, в графі 20 формулювання "експорт" є характеристикою самого вантажу, оскільки назва графи "Найменування вантажу", а формулювання "Для вивезення водним транспортом у Швейцария" у графі 7 накладних зазначено на виконання п.2.5. Правил оформлення перевізних документів; - безпідставними є посилання позивача на протокол оперативної наради, складеного через два роки після перевезення, на підставі якого останній має право на стягнення збільшеної вартості перевезення; - оскільки такі донарахування вартості перевезення не були здійснені у порядку та у строки, встановлені законодавством, тому у відповідача не виникло зобов'язання щодо проведення оплати іншої вартості послуг ніж зазначено у накладних, у даному спірному випадку подія, з настанням якої у відповідача мав би виникнути обов'язок сплатити донараховану плату за надані послуги, не настала; - між позивачем та відповідачем було погоджено ціну договору, як провізну плату, перевезення здійснено, оплату проведено, а зміни, що могли стати підставою для оплати відповідачем недоборів із перевізної плати, у встановленому порядку та у визначені нормативними актами строки, до накладної не вносилися, тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2 125 319 грн. 76 коп.; - пунктом 7.3 договору від 16.03.2020 встановлений законом шестимісячний строк позовної давності за вимогами перевізника за домовленістю сторін цього договору збільшено до одного року, що узгоджується з нормативними приписами статті 259 Цивільного кодексу України; - при настанні події, що є підставою для подання позову, складається акт загальної форми (форми ГУ-23 додаток №6 до Правил користування), який підписується представниками станції і вантажовласника (до яких у тому числі належать вантажовідправники та вантажоодержувачі), та в якому вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (пункт 7.32); - в даному випадку строк позовної давності тривалістю один рік до вимог позивача про стягнення плати за користування вагонами АТ "Українська залізниця" належить рахувати з 31.10.2022; - відповідач заявив про застосування наслідків спливу позовної давності; - як вбачається зі змісту позовної заяви, залізничні накладні оформлені відправником ТОВ "Комерс Сіті Дніпро" та прийняті залізницею до перевезення 29.10.2022, 30.10.2022, 31.10.2022; - на момент звернення позивача з позовом у лютому 2025 року строк позовної давності тривалістю один рік вже сплив у листопаді 2023 року.
У судове засідання 01.04.2025 з'явились представники сторін.
У судовому засіданні представником позивача оголошено усне клопотання щодо відкладення розгляду справи для подання відповіді на відзив.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2025 продовжено підготовче провадження в межах розумного строку, задоволено усне клопотання представника позивача щодо відкладення розгляду справи, відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 24.04.2025 о 15:00 год.
Позивач у відповіді (вх.№14226/25 від 03.04.2025) на відзив просить суд поновити строк для подачі відповіді на відзив, прийняти відповідь на відзив до розгляду, позов задовольнити повністю, обґрунтовуючи це тим, що: - за умовами аукціону ТОВ "Комерс Сіті Дніпро", як переможець, було зобов'язано протягом однієї доби (30.10.2022 з 00 год. 00 хв. по 23 год. 59 хв.) подати на станцію Мирова 50 вагонів для формування одного маршрутного поїзда, однак відповідно до пам'яток про забирання вагонів №№ 134, 135, 136, 137, 138, 139 та залізничних накладних №№ 46675278, 46683561, 46690335, 46690525, 46695490, 46704672 спірні 50 вагонів з під'їзної колії ТОВ "Мирівський елеватор № 1" (локація, де ТОВ "Комерс Сіті Дніпро" здійснює навантаження) на колії станції Мирова (локація, де залізниця приймає вагони та формує маршрутні поїзди) були подані не протягом однієї доби (30.10.2022 з 00 год. 00 хв. по 23 год. 59 хв.), а впродовж трьох (з 29.10.2022 по 31.10.2022), що і стало основною причиною неможливості відправки означених 50 вагонів одним маршрутним поїздом, тобто, саме порушення з боку відповідача призвело до неможливості формування маршрутного поїзда; - із матеріалів справи слідує, що через недостатній колійний розвиток під'їзної колії ТОВ "Мирівський елеватор № 1" формування маршрутного поїзда мало б відбуватись на коліях станції відправлення Мирова, що своєю чергою передбачає накопичення вагонів на цій станції; - ТОВ "Комерс Сіті Дніпро" не надало залізниці заявку на накопичення спірних вагонів та не сплатило встановлений для цього тариф, як наслідок, така послуга не надавалась; - саме бездіяльність відповідача призвела до того, що спірні вагони не накопичувались, а відправлялись груповими відправками; - з умов аукціону витікає, що накопичення могло відбуватись лише протягом доби (30.10.2022 з 00 год. 00 хв. по 23 год. 59 хв.), і аж ніяк не впродовж трьох діб (з 29.10.2022 по 31.10.2022), як це було по факту, тобто ситуація, яка виникла, є наслідком прийнятих (неприйнятих) відповідачем рішень; - одним з доводів відповідача є те, що залізниця після видачі вантажу начебто не має права здійснювати донарахування провізної плати, вказане, на його думку, передбачено підпунктом 3.3 пункту 3 розділу II Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво), статтею 62 Статуту залізниць України та пунктом 1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів; -позивач категорично не погоджується з таким тлумаченням норм законодавства, адже в підпункті 3.3 пункту 3 розділу II Тарифного керівництва йде мова виключно про перерахунки, зумовлені неточним найменуванням вантажу, тоді як в даному випадку питань щодо найменування вантажу не виникало; - щодо статті 62 Статуту залізниць України та пункту 1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів, то там взагалі нічого не сказано про неможливість здійснювати донарахування провізних платежів після видачі вантажу; - згідно з пунктом 4.9 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом у разі виявлення перевізником неправильного нарахування платежів, здійснюється перерахунок, після чого надлишок списаних коштів зараховується на особовий рахунок замовника, як оплата за майбутні перевезення або ж додатково з сум внесеної попередньої оплати списуються кошти для оплати належних перевізнику платежів в порядку та строки, передбачені законодавством України і цим договором, тому доводи відповідача про те, що в спірному випадку законодавством заборонено донараховувати провізні платежі після видачі вантажу, не відповідають законодавству та суперечать умовам укладеного між сторонами договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом; - одним з доводів відповідача є те, що виявлені суми недоборів перевізної плати начебто мають бути зазначені у копії дорожньої відомості, як це передбачено у пункті 1.9. Правил розрахунків за перевезення вантажів, на підставі чого і проводяться остаточні розрахунки за експортні вантажі; - позивач категорично не погоджується з таким тлумаченням норми законодавства, позаяк у згаданому пункті 1.9. Правил йдеться лише про експортні вантажі, які передаються на іноземну залізницю, тоді як в даному випадку перевезення вагонів здійснювалось лише по внутрішнім перевізним документам, які не передбачають дорожніх відомостей, та виключно в межах території України; - фактично залізниця перевезла вантаж в український порт по території України для подальшого вивозу водним транспортом у Швейцарію; - відповідно до повідомлення про укладення договору від 16.03.2020 № 32-41568766/2020-001 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом АТ "Українська залізниця" засвідчило прийняття від ТОВ "Комерс Сіті Дніпро" заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, тобто, 16.03.2020 року між АТ "Українська залізниця" та ТОВ "Комерс Сіті Дніпро" укладено договір №8370526 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом; - сторони у пункті 7.3 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом погодили, що строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік, тому строк позовної давності у цьому спорі є збільшеним за домовленістю сторін, а тому підпадає під дію норми частини 1 статті 259 Цивільного кодексу України, а не, як помилково зазначає відповідач, пункту 137 Статуту залізниць України та частини 5 статті 315 Господарського кодексу України; - щодо поновлення пропущеного строку на подачу відповіді на відзив ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2025 у справі №904/755/25 запропоновано позивачу надати відповідь на відзив протягом 7-ми днів з дня одержання відзиву; - з "Картки руху документу" у системі "Електронний суд" вбачається, що відзив на позовну заяву доставлено до електронного суду 14.03.2025 о 18:13 (п'ятниця), тобто відзив доставлено до електронного суду після закінчення робочого часу в останній робочий день тижня, датою одержання відзиву позивачем є 17.03.2025, адже фактично позивач дізнався про цей документ саме у цю дату, відповідно, строк для подачі відповіді на відзив - 24.03.2025; - в той же час відповідно до наказів від 26.02.2025 №НОК-255 та №НОК-256 у період з 10.03.2025 по 14.03.2025 (понеділок-п'ятниця) та з 17.03.2025 по 21.03.2025 (понеділок-п'ятниця) представник позивача (підписант позову) Хлабистін Д.М. перебував у відпустці, а тому відзив, що надійшов під час відпустки із зрозумілих причин почав опрацьовуватись лише після виходу з неї; - згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань слідує, що 23.03.2025 приблизно о 05 год. 30 хв. невстановлені особи з числа іноземних хакерських угрупувань здійснили несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-телекомунікаційних систем АТ "Українська залізниця"; - дана хакерська атака фактично паралізувала всю роботу працівників залізниці, пов'язану з ПК; - відповідно, після виходу з відпустки представник позивача Хлабистін Д.М. фізично не мав змоги одразу приступити до підготовки та формування проекту відповіді на відзив, адже за допомогою саме ПК формується електронний проєкт документа, як і здійснюється доступ до мережі Інтернет; - за таких обставин строк на подання відповіді на відзив був пропущений з поважних причин, а відтак, може бути поновлений.
Розглянувши клопотання позивача щодо поновлення строку для подання відповіді на відзив, яке міститься в відповіді на відзив, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2025 було запропоновано позивачу подати відповідь на відзив, яка має відповідати вимогам статті 166 Господарського процесуального кодексу України, протягом 7-ми днів з дня одержання відзиву.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абзац другий пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається з квитанції №2924403 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС - відзив на позовну заяву було доставлено до електронного кабінету позивача 14.03.2025 о 15:36.
Відповідь на відзив сформована позивачем в системі "Електронний суд" 03.04.2025.
З урахуванням викладеного, процесуальний строк, встановлений судом для подання відповіді на відзив на позовну заяву станом на 03.04.2025 (на день формування відповіді на відзив в системі "Електронний суд" є таким, що сплинув. Так, останнім днем строку для подання відповіді на відзив є 21.03.2025 (14.03.2025 + 7 календарних днів).
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань; заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі; заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Згідно з частинами 1, 3, 4, 6 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення; якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи; одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк; про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Враховуючи необхідність неухильного виконання судом завдань господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, шляхом, зокрема, повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи для її правильного вирішення та створення належних умов учасникам судового процесу в реалізації ними прав, суд вбачає підстави для задоволення клопотання позивача щодо поновлення строку для подання відповіді на відзив.
Керуючись статтями 42, 119, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Задовольнити клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" щодо поновлення процесуального строку для подання відповіді на відзив на позовну заяву.
2. Поновити Акціонерному товариству "Українська залізниця" процесуальний строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 04.04.2025.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Загинайко