вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.04.2025м. ДніпроСправа № 904/353/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., розглянув спір
за позовом Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гранд Парк Резиденс", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у сумі 8 231 грн 86 коп.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Комунальне підприємство "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гранд Парк Резиденс" заборгованість в сумі 8 231 грн 86 коп., з яких: 5 833 грн 38 коп. - сума основного боргу, 15 грн 13 коп. - 3% річних, 1 841 грн 68 коп. - пеня, 541 грн 67 коп. - штраф.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору 254-СП "Про організацію та експлуатацію службової парковки" від 24.06.2021.
Ухвалою господарського суду від 03.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.
Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 03.02.2025 завчасно надіслана відповідачу за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.
25.02.2025 на адресу суду повернувся конверт з копією ухвали від 07.10.2024, що направлялася на адресу відповідача, із відміткою відділення поштового зв'язку: “за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, господарським судом врахована правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов.
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є наявність обставин укладання договору про організацію та експлуатацію службової парковки, факт надання в платне користування майданчика для паркування, строк оплати, наявність прострочення оплати.
24.06.2021 між Комунальним підприємством "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (далі - позивач, балансоутримувач) та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гранд Парк Резиденс" (далі - відповідач, оператор) укладено договір № 254 СП "Про організацію та експлуатацію службової парковки " (далі - договір).
Предметом договору (п. 1.1) є надання балансоутримувачем операторові права на користування за плату службовою парковкою, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Андрія Фабра, буд. 19А (далі - службова парковка), площа майданчика: 80,5 кв. м., кількість машино-місць: 7, кількість пільгових місць: 1, дні роботи: щоденно, час роботи: цілодобово.
Розрахункова площа земельної ділянки для сплати збору за паркування -69,0 кв.м.
Договором передбачені ціна договору та порядок сплати за користування майданчиком для паркування.
Так, відповідно до п. 2.2.5 договору, оператор зобов'язаний забезпечити своєчасне та у повному обсязі справляння та перераховування до бюджету міста збору за місця для паркування транспортних засобів у порядку, визначеному відповідним рішенням Дніпровської міської ради з моменту введення майданчику для паркування в експлуатацію та підписання акту введення в експлуатацію службової парковки, який підписується не пізніше, ніж протягом 30 днів після підписання цього договору.
Оператор, щомісячно сплачує балансоутримувачу за користування службовою парковкою плату у розмірі 416 грн 67 коп. за один календарний місяць.
Визначена в п. 4.2 договору плата сплачується оператором щомісяця, авансом, не пізніше 25-го числа кожного місяця, що передує оплачуваному місяцю (4.2, 4.4 договору).
Пунктом 7 договору передбачено компенсаційні втрати від невчасного виконання грошових зобов'язань.
Так, відповідно до п.7.1 договору, у разі прострочення оператором виконання зобов'язань по сплаті за користування службовою парковкою, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, оператор зобов'язаний в кожному випадку сплатити балансоутримувачу за кожен день прострочення пеню у розмірі одного відсотка від суми заборгованості.
Згідно п. 7.2. договору, у разі прострочення оператором виконання зобов'язань по сплаті плати за користування службовою парковкою, сплаті інших платежів, передбачених цим Договором, більш ніж на десять днів, Оператор зобов'язаний у кожному такому випадку сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 10 відсотків місячного розміру плати за користування майданчиком для паркування.
Відповідно до п. 10.1 договір набирає чинності з дати підписання сторонами, а в частині початку ведення діяльності - з моменту підписання акту введення в експлуатацію службової парковки.
Договір діє до проведення конкурсу з визначення оператора на право обслуговування службової парковки (п. 10.2 договору).
Наразі Договір № 254 СП від 24.06.2021 "Про організацію та експлуатацію службової парковки" діє, не втратив чинності.
Також, 24.06.2021 до договору, сторонами підписано акт приймання-передачі службової парковки комунальної власності, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Андрія Фабра, буд. 19А.
24.06.2021 між сторонами до договору було укладено акт введення в експлуатацію службової парковки комунальної власності за зазначеною адресою про те, що оператор розпочав діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на службовій паркові комунальної власності.
Настання наслідків у вигляді підписання акта приймання-передачі переданого оператору майданчика балансоутримувачем є пов'язаним з дотриманням сторонами правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу.
Звертаючись з даним позовом, позивач стверджує, що відповідач не виконує належним чином умови спірного договору, внаслідок чого за період з 01.01.2024 по 28.01.2025 виникла заборгованість у розмірі 5 833 грн 38 коп. з урахуванням п. 4.4. договору про те, що плата сплачується щомісячно, авансом, не пізніше 25 числа кожного місяця, що передує оплачуваному місяцю з оплати за користування службовою парковкою.
Позивач вважає своє право, як балансоутримувача за договором порушеним, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача основну суму заборгованості за період з 01.01.2024 по 28.01.2025 у розмірі 5 833 грн 38 коп., 3% річних за період з 26.12.2024 по 28.01.2025 у сумі 15 грн 13 коп., пені за період з 26.12.2024 по 28.01.2025 у сумі 1 841 грн 68 коп. та штрафу у розмірі 541 грн 67 коп., за договором від 24.06.2021 № 254 СП "Про організацію та експлуатацію службової парковки ".
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Позивачем заявлено про стягнення з відповідача плату за використання службової парковки за період з 01.01.2024 по 28.01.2025 у розмірі 5 833 грн 38 коп.
З урахуванням приписів пунктів 4.2, 4.4 договору, строк оплати є таким, що настав.
Позивач надав належні докази на підтвердження надання послуг за договором у сумі 5 833 грн 38 коп., відповідач доказів оплати за користування службовою парковкою у розмірі 5 833 грн 38 коп. до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову у цій частині не спростував.
За викладеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5 833 грн 38 коп. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховані та заявлені до стягнення 3 % річних у розмірі 15 грн 13 коп. за період з 26.12.2024 до 28.01.2025.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних, судом встановлено його арифметичну правильність (тобто помилок не виявлено).
Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Як зазначено в частини 1 статті 230 та частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 7.1 договору, у разі прострочення оператором виконання зобов'язань по сплаті за користування майданчиком для паркування, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, оператор зобов'язаний в кожному випадку сплатити балансоутримувачу за кожен день прострочення пеню у розмірі 1% від суми заборгованості.
У разі прострочення оператором виконання зобов'язань по сплаті плати за користування майданчиком для паркування, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, більш ніж на десять днів, оператор зобов'язаний у кожному такому випадку сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 10 % місячного розміру плати за користування майданчиком для паркування (п. 7.2 договору).
Плата, зазначена у пунктах 7.1, 7.2 договору не звільняє від обов'язку щодо виконання щодо зобов'язань за цим договором (пункт 7.4 договору).
Позивачем нараховані та заявлені до стягнення 1 841 грн 68 коп. пені (1% від суми заборгованості) за період з 26.12.2024 по 28.01.2025, 541 грн 67 коп. штрафу (10 % місячного розміру плати за користування майданчиком для паркування за кожен випадок).
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частини 4, 6 статі 231 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний неправильно, а саме позивачем при розрахунку не враховано приписи статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до яких розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня (у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України) у розмірі 137 грн 65 коп. (за заявлений позивачем до стягнення період з 26.12.2024 по 28.01.2025).
Розмір штрафу позивачем розраховано правильно.
Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.
Згідно з приписами частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку, що є правомірними та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 6 527 грн 83 коп., з яких: 5 833 грн 38 коп. - основного боргу, 15 грн 13 коп. - 3% річних, 137 грн 65 коп. - пені, 541 грн 67 коп. - штрафу.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Витрати зі сплаті судового збору судом покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гранд Парк Резиденс" (49020, м. Дніпро, вул. Лазаря Глоби, буд. 19-А, код ЄДРПОУ 43594379) на користь Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (49038, м. Дніпро, вул. Курчатова, буд. 8, код ЄДРПОУ 23357437) 5 833 грн 38 коп. - основного боргу, 15 грн 13 коп. - 3% річних, 137 грн 65 коп. - пені, 541 грн 67 коп. - штрафу та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 920 грн 95 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено.
Суддя І.А. Рудь