ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59
02 квітня 2025 року Справа № 906/607/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Павлюк І.Ю.
секретар судового засідання Петрук О.В.,
представники учасників справи:
прокурор - Немкович І.І.;
позивача - не з'явився;
відповідача 1 - Трохліб М.С.;
відповідача 2 - Лебедюк М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» на рішення господарського суду Житомирської області від 20.01.2025, повний текст якого складено 31.01.2025. у справі №906/607/24 (суддя Прядко О.В.)
за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі
Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна
енергопостачальна компанія»;
2. Комунального некомерційного підприємства «Хорошівська лікарня»
Хорошівської селищної ради
про визнання недійсними додаткових угод та
стягнення 290 641,95 грн безпідставно набутих коштів
В червні 2024 року Керівник Коростишівської окружної прокуратури (надалі в тексті - Прокурор) в інтересах держави, в особі - Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (надалі в тексті - Селищна рада) звернувся до Господарського суду Жито-мирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» (надалі в тексті - Товариство) та Комунального некомерційного підприємства «Хорошівська лікарня» Хорошівської селищної ради (надалі в тексті - Лікарня), у якому просить визнати недійсними додаткові угоди №3 від 14.02.2023 та №6 від 21.08.2023 до договору на закупівлю електричної енергії №237-Т від 02.01.2023, укладеного між Товариством та Лікарнею, а також стягнути з ТОВ «ЖОЕК» на користь Хорошівської селищної ради 290 641,95 грн безпідставно отриманих коштів за незаконними правочинами.(т.1, арк.справи 1-21).
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.01.2025 у справі №906/607/24 позов Прокурора задоволено повністю. Визнано недійсними додаткові угоди №3 від 14.02.2023 та №6 від 21.08.2023 до договору на закупівлю електричної енергії №237-Т від 02.01.2023, укладеного між Товариством та Лікарнею. Присуджено до стягнення з Товариства на користь Селищної ради 290 641,95 грн надмірно сплачених коштів та на користь Житомирської обласної прокуратури 7 387,63 грн витрат зі сплати судового збору. Також присуджено до стягнення з Лікарні на користь Житомирської обласної прокуратури 1 514,00 грн витрат зі сплати судового збору.(т.1, арк.справи 216-225).
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що захищаючи інтереси держави, враховуючи бездіяльність Селищної ради - Прокурор правомірно заявив позов в її інтересах. Місцевий господарський суд виснував, що збільшення ціни електричної енергії у додаткових угодах по відношенню до погодженої у Договорі ціни здійснено з порушенням приписів ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема п.2 ч.5 ст.41 цього Закону, яким встановлена не лише вимога пропорційного збільшення ціни за одиницю товару по відношенню до збільшення ціни товару на ринку, а й 10-відсоткове обмеження такого збільшення.
Крім того, місцевий господарський суд дійшов висновку, що постанова КМУ від 12.10.2022 №1178 не передбачає внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі», а лише уста-новлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану. Відтак суд виснував, що в будь-якому випадку сторони договору мали керуватися обмеженнями, встановленими, зокрема, п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому доводи Відповідача-1 щодо можливості зміни ціни за одиницю товару пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку без встановленого вказаною нормою обмеження у 10% не приймаються до уваги.
Разом з тим, місцевий суд, враховуючи зміни регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії виснував, що вартість поставленого споживачу - КНП «Хорошівська лікарня» обсягу електричної енергії за умовами договору склала 1 411 921,08 грн, а відтак сума переплати (надмірно сплачених коштів) становить 290 641,95 грн, які Товариство зобов'язане повернути Селищній раді.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Відповідач -1 - Товариство, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 20.01.2025 в даній справі та ухвалити нове, яким відмовити Прокурору у задоволенні позову в повному обсязі.(т.2, арк. справи 1-5).
На переконання Скаржника, висновки викладені в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що призвело до ухвалення рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а тому таке рішення підлягає скасуванню.
Апелянт вважає, що сторони, керуючись Особливостями, визначеними постановою КМУ №1178 від 12.10.2022, мали право підвищувати відсоток ціни за одиницю товару пропорційно коливанню відсотку ціни такого товару на ринку без обмежень, встановлених нормами ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Крім того, Товариство зауважує, що надані Скаржником довідки Харківської ТПП є належ-ними доказами, оскільки відображають коливання ціни в проміжку часу між датою укладання договору - 22.12.2022 та датою укладання додаткових угод №3 - 14.02.2023 та №6 - 21.08.2023. З огляду на це, Апелянт вважає, що додаткові угоди №3 та №6 укладені правомірно, а тому судом, визнаючи дані додаткові угоди недійсними, було порушено норми ст.236 ГПК України.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 відкрито про-вадження у справі №906/607/24 та призначено до розгляду на 02.04.2025.(т.2, арк.справи 17).
26.03.2025 через систему «Електронний суд» надійшли пояснення, в яких Лікарня просить залишити апеляційну скаргу Товариства без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 20.01.2025 у справі №906/607/24 - без змін.(т.2, арк.справи 19-23).
Ухвалою суду від 27.03.2025 задоволено клопотання Лікарні та Товариства про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.(т.2, арк.справи 30-31, 39, 42).
02.04.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив, в якому Прокурор просить залишити апеляційну скаргу Товариства без задоволення, а рішення господарського суду Жито-мирської області від 20.01.2025 у справі №906/607/24 - без змін.(т.2, арк.справи 44-48)
В судовому засіданні апеляційної інстанції 02.04.2025 Прокурор та представник Лікарні заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги, просили залишити в силі рішення господ-дарського суду Житомирської області від 20.01.2025. Представник Товариства надав пояснення, просив задоволити його апеляційну скаргу та відмовити у задоволенні позову Прокурора
Селищна рада не забезпечила явки свого представника у призначене на 02.04.2025 судове засідання апеляційної інстанції, проте така неявка не перешкоджає розгляду справи, позаяк присутність представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для розгляду скарги по суті.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення Прокурора та представ-ників Лікарні і Товариства, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
Як встановлено судом першої інстанції, в грудні 2022 року КНП «Хорошівська лікарня» проведено закупівлю електричної енергії (ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія) в кількості 450000 кВт/год шляхом проведення відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі в електронній системі закупівель - UA-2022-12-08-015168-a).(т.1, арк.справи 33-34).
Відповідно до річного плану закупівлі UA-P-2022-12-08-004540-b, фінансування такої закупівлі здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, розмір бюджетного призначення - 2700000,00 грн.
До участі у відкритих торгах тендерну пропозицію подав один учасник - ТОВ «ЖОЕК», якого визначено переможцем відкритих торгів відповідно до рішення уповноваженої особи, оформленого протоколом №185 від 22.12.2022.
Матеріалами справи стверджено, що за результатами проведення відкритих торгів Лікарня як споживач та Товариство як постачальник уклали Договір на закупівлю електричної енергії №237-Т від 02.01.2023 (надалі в тексті - Договір).(т.1, арк.справи 35-47).
Цей договір про постачання електричної енергії споживачу встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (надалі - споживач) постачаль-ником електричної енергії (надалі - постачальник) (п.1.1 Договору).
Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національ-ної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) та постанови Про затвердження Змін до Правил роздрібного ринку електричної енергії, від 26.06.2020 №1219, а також Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування затверджених постановою Кабінету міністрів України від 12.10.2022 №1178 (надалі - Особливості) (п.1.2 Договору).
Відповідно до п.п.2.1, 2.2 Договору, істотними умовами цього договору є: предмет договору, ціна та строк дії договору. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зазначених п.19 Особливостей.
За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.(п.3.1 Договору).
Період постачання електричної енергії за цим договором з 01.01.2023 (п.3.5 Договору).
Обсяг закупівлі згідно з п.3.6 Договору становить: 450 000 кВт/год.
Згідно з п.5.1 Договору, ціна цього договору становить 2 049 645,60 грн, в т.ч. ПДВ - 34 1607, 60 грн. В тому числі для власних потреб 2 049 645,60 грн.
Пунктом 5.2 Договору передбачено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 1 до цього договору.
Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (п.5.3 Договору).
Відповідно до п.5.5 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 13.7 Договору сторонами погоджено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального під-твердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні «ОЕС України». Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу на перед» (надалі - РДН) та внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР), та інші показники, які склалися в торговій зоні «ОЕС України» та оприлюднені на офіційному вебсайті ДП «Оператор ринку» за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua - згідно з частиною шостою статті 67 Закону України «Про ринок електричної енергії». У якості документального підтвердження даних сто-ронами визнаються, зокрема, завірені належним чином копії (роздруківки з вебсайту) звітів про результати роботи РДН/ВДР та про діяльність ОР за відповідний календарний місяць, які оприлюднюються відповідно до законодавства ДП «Оператор ринку» або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни товару на ринку.
Цей договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем договір-них величин споживання електричної енергії (додаток №2 до Договору) та укладається на строк до 31.12.2023 включно, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.15.1 Договору).
Матеріалами справи стверджено, що Додатком №1 до договору «Комерційна пропозиція» передбачено, що ціна за спожиту електроенергію становить 4,554768 грн з ПДВ та тарифом передачі та включає: 3,450000 грн - ціна електричної енергії, 0,345640 грн - тариф на передачу електричної енергії, 0,759128 грн - ПДВ (т.1, арк.справи 45).
У подальшому Відповідачами було укладено ряд додаткових угод до договору, що передба-чають підвищення ціни на одиницю товару та зменшення його загального обсягу. У позовній заяві зазначено та з вебпорталу «Prozorro» за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/ UA-2022-12-08-015168-a вбачається наступне:
Сторони не заперечують, що 26.01.2023 Товариство та Лікарня уклали додаткову угоду №1, якою змінено регульовані складові ціни на електричну енергію. Зокрема, на підставі постанови НКРЕКП №1788 від 21.12.2022 підвищено вартість послуг з передачі електричної енергії до 0,38028 грн та, відповідно, загальну вартість 1 кВт/год електричної енергії збільшено до 4,596336 грн.
01.02.2023 сторонами було укладено додаткову угоду №2, якою уточнено суму наявних бюджетних асигнувань та внесено відповідні зміни до п.5.1 договору.
Матеріалами справи підтверджено укладення 14.02.2023 Товариством та Лікарнею додат-кової угоди №3, якою з підстав коливання та зміни цін на одиницю товару на ринку викладено в новій редакції п.1 додатку «Комерційна пропозиція» до договору від 02.01.2023 №237-Т. Внаслідок внесених змін ціну за 1 кВт електричної енергії підвищено до 5,191254 грн з ПДВ, що включає в себе вартість електричної енергії з урахуванням витрат та вартості послуг постачаль-ника - 3,945765 грн, регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії 0,38028 грн та податок на додану вартість (ПДВ) 20% на суму 0,865209 грн. Обсяг закупівлі за Договором становить 399379,17 кВт/год. Сторонами також погоджено, що дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання і діє до завершення дії Договору та керуючись ч.3 ст.631 ЦК України розповсюджується на зобов'язання, що виникають за Договором з 01.02.2023.(т.1, арк. справи 48).
Сторони не заперечують укладення ними 31.03.2023 додаткової угоди №4, якою підвищено ціну за одиницю закуповуваного товару у зв'язку зі зміною з 01.04.2023 регульованих складових тарифу на електричну енергію. Зокрема, значення тарифу на послуги з передачі електричної енергії встановлено на рівні 0,43025 грн, а загальну вартість 1 кВт/год електричної енергії (включно з ПДВ) - збільшено до 5,241218 грн.
В подальшому, 26.06.2023 укладено додаткову угоду №5, у якій викладено п.1 «Комерційної пропозиції», що є невід'ємним додатком до Договору, в новій редакції, що передбачає під-вищення тарифу на послуги з передачі електричної енергії до 0,4851 грн, а загальної вартості закуповуваної електричної енергії до 5,317038 грн за кВт/год. Виходячи зі змісту зазначеної додаткової угоди, її укладення зумовлене зміною з 01.07.2023 регульованих складових ціни на електричну енергію, зокрема тарифу на передачу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №1788 від 21.12.2022.
Матеріали справи свідчать та сторони не заперечують, що 21.08.2023 Товариство та Лікарня уклали додаткову угоду №6, якою з підстав коливання та зміни цін на одиницю товару на ринку збільшили ціну за 1 кВт/год електричної енергії до 6,367716 грн з ПДВ, з яких 4,821330 грн - вартість електричної енергії з урахуванням витрат та вартості послуг постачальника, 0,4851 грн - регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії, 1,061286 - податок на додану вартість (ПДВ) 20%. Обсяг закупівлі за Договором встановлено на рівні 357 198,94 кВт/год. Сторонами погоджено, що додаткова угода №6 набирає чинності з моменту підписання і діє до завершення дії Договору та керуючись ч.3 ст.631 ЦК України розповсюджується на зобов'язання, що виникають за Договором з 01.08.2023.(т.1, арк.справи 49).
В подальшому, 21.12.2023 укладено додаткову угоду №7, якою зменшено суму кошторис-них призначень та обсягів закупівлі, а також викладено в новій редакції п.5.1 Договору, від-повідно до якої загальна ціна Договору складає 1 702 563,03 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, укладення додаткових угод №1 від 26.01.2023, №4 від 31.03.2023, №5 від 26.06.2023 до Договору ґрунтується на зміні тарифу на передачу електричної енергії, у той час як додаткові угоди №3 від 14.02.2023 та №6 від 21.08.2023 до Договору вмотивовані коливанням цін на ринку, що кореспондує окремим правовим підставам внесення змін до договору про закупівлю.
Матеріалами справи стверджено, що в обґрунтування укладення додаткової угоди №3 від 14.02.2023 постачальником було надано цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №79-3/23 від 06.02.2023, якою наводяться відомості АТ «Оператор ринку» щодо середньозваже-них цін на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енерге-тичної системи) України, що склались за 01.01.2023 (2974,80 грн/МВт.год без ПДВ та тарифу на передачу електричної енергії) та 01.02.2023 (3402,25 грн/МВт.год без ПДВ та тарифу на передачу електричної енергії), та відсоток коливання ціни на товар, що склав +14,37%.(т.1, арк. справи 205).
Додаткова угода №6 від 21.08.2023 укладена на підставі цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №631-1/23 від 01.08.2023, в якій наведено відомості АТ «Оператор ринку» щодо середньозважених цін на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України, що склались за лютий (01.02 - 28.02) 2023 року (3213,43 грн/МВт.год без ПДВ та тарифу на передачу електричної енергії) та 3 декаду липня (21.07 - 31.07) 2023 року (3926,59 грн/МВт.год без ПДВ та тарифу на передачу електричної енергії), та відсоток коливання ціни на товар, що склав +22,19%.(т.1, арк.справи 204).
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що на виконання договірних зобов'язань Товариством за 2023 рік було поставлено Лікарні електричної енергії: 01.02.2023 - 39725 кВт/год на 182589,43 грн; 01.03.2023 - 35500 кВт/год на 184289,48 грн; 31.03.2023 - 33700 кВт/год на 174 945,23 грн; 30.04.2023 - 23100 кВт/год на 121303,12 грн; 31.05.2023 - 17800 кВт/год на 93471,67 грн; 30.06.2023 - 14200 кВт/год на 74567,29 грн; 31.07.2023 - 11000 кВт/год на 58487,41 грн; 31.08.2023 - 13300 кВт/год на 84690,60 грн; 02.10.2023 - 14500 кВт/год на 92331,91 грн; 07.11.2023 - 25606 кВт/год на 163051,73 грн; 21.11.2023 - 31094 кВт/год на 198000,00 грн; 05.12.2023 - 1146 кВт/год на 7295,16 грн; 14.12.2023 - 42000 кВт/год на 267540,00 грн. Всього 302671 кВт/год електричної енергії на загальну суму 1 702 563,03 грн, вартість якої було оплачено Відповідачем-2 у повному обсязі.(т.1, арк.справи 66-70, 73).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, не оспорюючи підстав для укладення додаткових угод №1 від 26.01.2023, №4 від 31.03.2023, №5 від 26.06.2023 до договору, Прокурор стверджує, що додаткові угоди №3 від 14.02.2023 та №6 від 21.08.2023, якими збільшено ціну за електро-енергію загалом на 39,7% укладені з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель та підлягають визнанню недійсними, а 290 641,95 грн безпідставно отриманих постачальником коштів підлягають повернення до бюджету селищної ради.
Вважаючи, що Хорошівська селищна рада як орган, уповноважений на виконання функцій захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не вжила заходів щодо усунення виявле-них порушень у сфері закупівлі електричної енергії, Прокурор звернувся з даним позовом до суду в інтересах держави в особі вказаного органу місцевого самоврядування.
Як зазначалось вище, рішенням від 20.01.2025 господарський суд Житомирської області повністю задоволив позов Прокурора. (т.1, арк.справи 216-225).
Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга безпідставна і не підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Предметом даного спору є дійсність додаткових угод та підставність утримання сплачених коштів.
Апеляційним судом перевірено додержання Прокурором ст.23 Закону України «Про проку-ратуру» під час звернення до суду з позовом в інтересах Селищної ради та встановлено наявність законних підстав для представництва Прокурором інтересів держави, оскільки Позивач належ-ним чином не здійснили захист інтересів територіальної громади в спірних правовідносинах, у зв'язку з чим Прокурор мав обґрунтовані підстави для пред'явлення даного позову.
Крім того, колегія суддів зауважує, що Скаржник не заперечує законність представництва Прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.
Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду колегія суддів враховує наступне.
Згідно зі ст.15, 16 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
До способів захисту цивільних прав та інтересів належить визнання правочину недійсним (ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України).
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами процедури закупівлі UA-P-2022-12-08-004540-b Лікарня-споживач та Товариство-постачальник 02.01.2023 уклали Договір на закупівлю електричної енергії №237-Т.
Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
З позовних вимог вбачається, що Прокурор просить визнати недійсними укладені сторонами Додаткові угоди №3 від 14.02.2023 та №6 від 21.08.2023 до Договору №237-Т, укладеному за результатами проведення процедури публічних закупівель.
Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України.
Як передбачено частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-п'ятої статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Відповідно до ч.2, 3 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність уста-новлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.(ч.1 ст.216 ЦК України).
Відтак, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, господарському суду належить встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, зокрема: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 1 ст.628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.638 ЦК України та ст.180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).
Як встановлено судом апеляційної інстанції, Додатком №1 до договору «Комерційна пропо-зиція» визначено, що ціна за спожиту електроенергію становить 4,554768 грн з ПДВ та тарифом передачі та включає: 3,450000 грн - ціна електричної енергії, 0,345640 грн - тариф на передачу електричної енергії, 0,759128 грн - ПДВ (а.с.45).
Однак, після укладення ряду Додаткових угод, ціна на електричну енергію підвищувалася відносно ціни в основному договорі, зокрема:
- згідно додаткової угоди №1 на підставі постанови НКРЕКП №1788 від 21.12.2022 під-вищено вартість послуг з передачі електричної енергії до 0,38028 грн та, відповідно, загальну вартість 1 кВт/год електричної енергії до 4,596336 грн;
- згідно додаткової угоди №2 від 01.02.2023 сторонами було уточнено суму наявних бюджет-них асигнувань та внесено відповідні зміни до п.5.1 договору;
- згідно додаткової угоди №3 від 14.02.2023 ціна за 1кВт зросла до 5,191254 грн з ПДВ, що включає в себе вартість електричної енергії з урахуванням витрат та вартості послуг постачаль-ника - 3,945765 грн, регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії у розмірі 0,38028 грн та податок на додану вартість (ПДВ) 20% на суму 0,865209 грн. При цьому обсяг закупівлі за цим договором встановлено 399 379,17 кВт/год.(т.1, арк.справи 48);
- згідно додаткової угоди №4 від 31.03.2023 сторони погодили підвищення ціни за одиницю закуповуваного товару у зв'язку зі зміною з 01.04.2023 регульованих складових тарифу на електричну енергію. Зокрема, значення тарифу на послуги з передачі електричної енергії визна-чено на рівні 0,43025 грн, загальну вартість 1 кВт/год електричної енергії (включно з ПДВ) - 5,241218 грн;
- згідно додаткової угоди №5 від 26.06.2023, у зв'язку зі зміною з 01.07.2023 регульованих складових ціни на електричну енергію, зокрема тарифу на передачу електричної енергії на підставі постанови НКРЕКП №1788 від 21.12.2022, п.1 «Комерційної пропозиції», що є невід'-ємним додатком до договору,викладено в новій редакції, що передбачає підвищення тарифу на послуги з передачі електричної енергії до 0,4851 грн, а загальної вартості закуповуваної електричної енергії до 5,317038 грн за кВт/год;
- згідно додаткової угоди №6 від 21.08.2023 ціна за 1кВт зросла до 6,367716 грн з ПДВ, з яких 4,821330 грн - вартість електричної енергії з урахуванням витрат та вартості послуг постачальника, 0,4851 грн - регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії, податок на додану вартість (ПДВ) 20% - 1,061286 грн. Обсяг закупівлі за Договором встановлено 357 198, 94 кВт/год.(т.1, арк.справи 49).
- додатковою угодою №7 від 21.12.2023, зменшено суму кошторисних призначень та обсяги закупівлі, а також викладено в новій редакції п.5.1 Договору, відповідно до якого загальна ціна договору складає 1 702 563,03 грн.
Разом з тим, як зазначалося вище - Прокурор оскаржує лише Додаткові угоди №3 від 14.02.2023 та №6 від 21.08.2023, на підставі яких збільшено ціну за електроенергію на 39,7%.
Колегія суддів бере до уваги, що порядок зміни ціни електричної енергії погоджено сторо-нами у п.13.7 Договору.
Водночас, судом апеляційної інстанції враховується, що правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначаються Законом України «Про публічні закупівлі», зокрема ч.4 ст.41 якого встановлює, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допуска-ється лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушен-ня договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керу-валися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, що будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує особі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України «Про публічні закупівлі» не містить виключень з цього правила (постанови Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 18.01.2022 у справі 910/15786/21).
При цьому, закон пов'язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч.2 ст.652 ЦК України, при істотній зміні обставин (відповідна позиція неодноразово висловлювалася Верхов-ним Судом, зокрема у постановах у справах №911/537/19, №916/1921/18, №926/708/18, №910/ 5573/19, від 21.07.2021 у справі №912/3323/20).
З огляду на вище зазначене, колегія суддів виснує, що будь-яке внесення змін до істотних умов договору є виключними ситуаціями, які виникають внаслідок непередбачуваних для сторін обставин після укладення договору.
Колегія суддів приймає до уваги, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що системний аналіз положень ст.651, 652 ЦК України та положень п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» дає підстави для висновку, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах від 09.06.2022 у справі №927/636/21 та від 07.12.2022 у справі №927/189/22).
Водночас Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 по справі №927/491/19 висловив правову позицію, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коли-вання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони, договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про публічні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Обмеження 10% застосову-ється як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену у договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на зроблений Великою Палатою Верховного Суду у справі №922/2321/22 висновок, що відображений у постанові від 24.01.2024: «ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі».
Натомість можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та призводить до неефективного викорис-тання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, встанов-лених Законом України «Про публічні закупівлі» (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).
В іншому випадку не досягається мета Закону України «Про публічні закупівлі», яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (п.57 зазначеної вище постанови).
Щодо покликань Скаржника на зняття обмежень встановлених на рівні 10% на підставі постанови Кабінету міністрів України №1178 від 12.10.2022 - колегія суддів враховує наступне.
Законом України «Про внесення змін до та інших законодавчих актів України щодо здійс-нення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» від 16.08.2022 №2526-ІХ Розділ X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» доповнено пунктом 37 такого змісту:
« 37. На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом міністрів України із забезпе-ченням захищеності таких замовників від воєнних загроз».
Відповідно до пункту 37 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» Кабінет міністрів України постановою від 12.10.2022 №1178 (надалі в тексті - Постанова №1178) затвердив «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».
Відповідно до п.19 Особливостей здійснення публічних закупівель (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:
- зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника (пп.1);
- погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або остан-нього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збіль-шення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення (пп.2);
- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (пп.7).
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 28.08.2024 у справі №918/694/23, посилання на підпункт 2, підпункт 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель не свідчить про зміну законодавства у відповідній категорії спору, оскільки: 1) постанова Кабінету міністрів України від 12.10.2022 №1178 є підзаконним нормативно-право- вим актом; 2) їх зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення, передбаченого даною нормою.
На переконання апеляційного суду, зазначена постанова КМУ №1178 від 12.10.2022 не змінює Закону України «Про публічні закупівлі», а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану, про що правильно зазначив суд першої інстанції.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.06.2024 у справі №922/2595/23, від 21.08.2024 у справі №918/16/24, від 01.10.2024 у справі №918/779/23.
За наведених обставин, колегія суддів виснує, що норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не дозволяють збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю. Тому, при укладені спірних додаткових угод №3 та №6, сторони мали керуватися обмеженнями, встановленими зокрема, у п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Апеляційний суд вважає за необхідне також звернути увагу на ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до якої, закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях. Поряд з цим, перемога в тендері (закупівля за кошти місцевого бюджету) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10% у спосіб укладення оскаржуваних додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції у тендері з метою перемоги (аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі №903/366/22).
Разом з тим, під час розгляду апеляційної скарги колегія суддів виходить з того, що коли-вання ціни на ринку може слугувати підставою для зміни договірної ціни на товар лише після підписання договору, оскільки ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.
Виходячи із викладеного, колегія суддів виснує, що внесення змін до договору є право-мірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.
При цьому існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
Таким чином, колегія суддів вважає, що Відповідач повинен довести належними доказами наявність підстав для внесення змін до договору в частині збільшення ціни товару та для застосу-вання п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Апеляційний суд відзначає, що оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку не визначено, то виходячи з норм чинного законодавства, до суб'єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою Кабінету міністрів України від 10.09.2014 №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.
Відтак, довідки та експертні висновки Торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку.(аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.07.2023 у справі №916/944/22).
При цьому, колегія суддів враховує, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18.03. 2021 у справі №924/1240/18).
Надаючи оцінку довідкам Харківської ТПП №79-3/23 від 06.02.2023 та №631-1/23 від 01.08.2023, колегія суддів звертає увагу на наступне.
За інформацією з вебпорталу «Prozorro» (ідентифікатор закупівлі в електронній системі закупівель - UA-2022-12-08-015168-a), рішення про визначення переможця торгів було прийнято 22.12.2022, а відтак, з огляду на ч.2 ст.638 та ч.1 ст.640 ЦК України, саме вказану дату слід вважати датою укладення договору №237-Т.
Позаяк, додаткова угода №3 укладена сторонами 14.02.2023, а визначена нею ціна застосовується з 01.02.2023 - довідка про коливання ціни має відображати ціну станом на дату укладення договору (22.12.2022), ринкову ціну станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, (як у бік збільшення, так і у бік зменшення), а також ціну станом на дату укладення додаткової угоди.
Натомість довідка Харківської ТПП №79-3/23 від 06.02.2023 не відображає необхідної інформації, а наведені в ціни вказано без урахування ПДВ та тарифу на передачу електричної енергії. Дана довідка, як зазначено у її додаткових примітках, носить виключно фактографічно-інформаційний характер та не враховує умови договорів та контрактів.
Таким чином, Відповідачем-1 не доведено факту коливання ціни на товар на ринку в бік збільшення, що виключає підстави для зміни істотних умов Договору та необхідність збільшення ціни товару додатковою угодою №3 від 14.02.2023.
Разом з тим, внаслідок недійсності додаткової угоди №3 визначена в додатковій угоді №6 від 21.08.2023 вартість електроенергії є безпідставною. Апеляційний суд зауважує, що надана Відповідачем-1 довідка Харківської ТПП №631-1/23 від 01.08.2023 також не містить інформації, необхідної для підтвердження факту коливання ціни у бік збільшення та наявності підстав для внесення відповідних змін у порядку, визначеному договором про закупівлю; середньозважені ціни вказано без урахування ПДВ та тарифу на передачу електричної енергії.
Тому із зазначених мотивів колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що довідка Харківської ТПП №631-1/23 від 01.08.2023 не може бути належним доказом коливання ціни при укладенні оспорюваної додаткової угоди №6 позаяк має виключно факто-графічно-інформаційний характер та не враховує умови договорів і контрактів.
З огляду на зазначені обставини - Товариством не доведено факту коливання ціни на товар на ринку в бік збільшення, що виключає підстави для зміни істотних умов Договору та можливість збільшення ціни товару додатковими угодами №3 та №6, а відтак зумовлює висновок про недотримання постачальником порядку, встановленого Законом України «Про публічні закупівлі».
Апеляційний суд також бере до уваги, що Товариство з 01.02.2023 по 14.02.2023, а також з 01.08.2023 по 21.08.2023 щоденно постачав, а Лікарня приймала та споживала електричну енергію. Разом з тим, підписуючи 14.02.2023 додаткову угоду №3, якою було змінено ціну електричної енергії з 01.02.2023, та підписуючи 21.08.2023 додаткову угоду №6, якою було змінено ціну електричної енергії з 01.08.2023 - електрична енергія фактично вже була продана Відповідачеві та спожита останнім. Зазначені обставини свідчать про недотримання сторонами вимог законодавства, зокрема положень ч.3 ст.632 ЦК України, якими не допускається зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця.
Крім того, як визначено пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», загальне збільшення ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, одна, оскільки внаслідок укладення Додаткових угод №3, №6 сторони загалом збільшили ціну на 39,71% у порівнянні з ціною згідно умов Договору №237-Т від 02.01.2023 і це завдало шкоди інтересам громади та призвело до неефективного розпорядження коштами всупереч вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами), на переконання колегії суддів - позовні вимоги про визнання недійсними Додаткових угод №3 від 14.02.2023 та №6 від 21.08.2023 до Договору №237-Т від 02.01.2023 є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Натомість апеляційна скарга Товариства є без-підставною та не підлягає задоволенню.
Переглядаючи позовну вимогу Прокурора про стягнення безпідставно перерахованих коштів за договором, апеляційний суд приймає до уваги наступне.
Велика Палата Верховного Суду в п.154 постанови від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц з аналогічним предметом спору, уточнюючи висновок, викладений у пункті 5.29 постанови від 21.09.2022 у справі №908/976/19, зокрема зауважила, що у разі, коли на виконання оспорюваного правочину позивачем сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь позивача або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі ч.1 ст.216, ст.387, ч.1, 3 ст.1212 ЦК України).
Матеріалами справи стверджується, що Прокурором заявлено вимогу про стягнення з Від-повідача-1 на користь Селищної ради 290 641,95 грн безпідставно отриманих коштів за незакон-ними правочинами і таке відповідає наведеній правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц.
Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з п.1 ч.3 ст.1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
З матеріалів справи вбачається, що згідно до Договору №237-Т від 02.01.2023 Товариством поставлено Лікарні 302 671 кВт/год електричної енергії, вартість якої в сумі 1 702 563,03 грн було сплачено Відповідачем-2 у повному обсязі
Згідно з приписами ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Позаяк оспорювані додаткові угоди №3 та №6 визнані судом недійсними, а тому не можуть породжувати жодних правових наслідків - правовідносини між Лікарнею та Товариством стосов-но ціни електричної енергії, яка поставляється за Договором №237-Т від 02.01.2023 належало врегулювати згідно умов первісного договору з урахуванням зміни тарифу на послуги з передачі електричної енергії, тобто:
- в період з 01.01.2023 по 01.04.2023 - 4,596336 грн за кВт/год (3,45 + 0,38028)*1,2; ціна відповідає умовам додаткової угоди №1 від 26.01.2023);
- в період з 01.04.2023 по 01.07.2023 - 4,6563 за кВт/год (3,45+0,43025)*1,2);
- в період з 01.07.2023 - 4,72212 грн за кВт/год (3,45 + 0,4851)*1,2).
Враховуючи обсяги поставки за ці періоди, а саме:
з 01.01.2023 по 01.04.2023 - 108925 кВт/год = 500 655,90 грн (108925*4,596336);
з 01.04.2023 по 01.07.2023 - 55100 кВт/год = 256 562,13 грн (55100*4,6563);
з 01.07.2023 - 138646 кВт/год = 654703,05 грн (138646*4,72212)
За таких обставин, загальна вартість отриманої Відповідачем-2 електричної енергії в кількості 302 671 кВт/год повинна становити 1 411 921,08 грн (500655,90+256562,13+654703,05) Відтак, решта коштів в сумі 290 641,95 грн (1 702 563,03 - 1 411 921,08 = 290 641,95) є такими, що безпідставно одержані та утримуються Відповідачем-1, а тому останній зобов'язаний повернути їх Позивачу згідно приписів статей 216, 1212 ЦК України.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги розглянуто, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів скаржника не встановлено.
Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, рівно як і твердження про невмотивованість висновку про обґрунтованість заявленого позову, а тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Статтею 74 ГПК України передбачено обов'язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86ГПКУкраїни).
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010, в яких зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргумен-тів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого госпо-дарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. 34, 86, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284, 287 Господарського процесуаль-ного кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» на рішення господарського суду Житомирської області від 20.01.2025 у справі №906/607/24 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.
3. Матеріали справи №906/607/24 повернути до господарського суду Житомирської області
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Розізнана І.В.
Суддя Павлюк І.Ю.