вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про зупинення провадження у справі
"01" квітня 2025 р. Справа№ 910/10169/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Скрипки І.М.
Мальченко А.О.
при секретарі Вага В.В.
за участю представників сторін:
прокурор: Василюк О.Г.
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: Багацький Є.Г. за ордером;
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 (повний текст складено 13.01.2025)
у справі №910/10169/24 (суддя Ващенко Т.М.)
за позовом керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної військової адміністрації
до Петрівського Василя Броніславовича
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Рокитнівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії,
Господарський суд міста Києва своїм рішенням від 19 грудня 2024 року в позові відмовив повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Заступник керівника Рівненської обласної прокуратури звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 01.04.2025.
26.02.2025 ДСГП "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" подало клопотання про залучення ДСГП "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України" як правонаступника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ДСГП "Ліси України" в особі філії "Рокитнівське лісове господарство" ДСГП "Ліси України.
Розглянувши клопотання ДСГП "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" про заміну третьої особи її правонаступником, апеляційний господарський суд виходить з наступного.
Стаття 52 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначає певний перелік підстав для здійснення процесуального правонаступництва, а саме: у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Третьою особою у даній справі, на дату прийняття оскаржуваного рішення, було Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Рокитнівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", однак на підставі наказу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 18.10.2024 №1846 "Про припинення філії "Рокитнівське лісове господарства" та наказу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 31.12.2024 №2338 "Про затвердження передавальних актів філій, що координуються Поліським лісовим офісом", всі активи та пасиви філії "Рокитнівське лісове господарство" передано до філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".
Таким чином, третя особа підлягає заміні на її правонаступника - ДСГП "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс", тому ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 01.04.2025, клопотання ДСГП "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" судом задоволено.
Прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №902/111/24 та формування висновку з розгляду аналогічного спору.
Представник третьої особи у судовому засіданні заперечив проти зупинення провадження у справі.
Заслухавши думку прокурора і представника третьої особи, розглянувши доводи та аргументи апеляційної скарги, дослідивши обставини справи, Північний апеляційний господарський суд виходить з наступного.
Предметом розгляду даного судового спору є вимоги прокурора щодо розірвання договору №2 довгострокового тимчасового користування лісами від 18.05.2015, укладеного між Державним підприємством "Рокитнівське лісове господарство" та Фізичною особою-підприємцем Петрівським Василем Броніславовичем, а також зобов'язання повернути філії "Рокитнівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" за актом приймання-передачі лісову ділянку, яка розташована на території філії "Рокитнівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" у 3 кварталі (виділ 42) Масевицького лісництва площею 0,5 га (V категорія) в межах Рокитнівської селищної ради Сарненського району.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що належними сторонами у спорі про розірвання договору є особи, які такий договір уклали. Натомість Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Рокитнівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", яке є стороною спірного правочину, приймає участь у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача. Оскільки сторона спірного договору не залучена до справи в якості позивача чи відповідача, відповідний позов не може бути задоволений судом по суті пред'явлених позовних вимог. Означені обставини є самостійною підставою для відмови в позові та не вимагають додаткового встановлення обґрунтованості пред'явленого позову.
Також суд послався на те, що у постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 915/955/16 зроблено правовий висновок про те, що правом ініціювати питання про розірвання договору в судовому порядку, з огляду на зміст статті 651 ЦК України, наділені виключно сторони такого правочину. Водночас позивач - Рівненська обласна військова адміністрація (Рівненська обласна державна адміністрація), не є стороною договору, розірвання якого є предметом позовних вимог. Таким чином, Рівненська обласна військова адміністрація (Рівненська обласна державна адміністрація) не є належним позивачем за пред'явленим позовом, що унеможливлює задоволення таких позовних вимог.
У апеляційній скарзі прокурор заперечує проти вказаних висновків суду першої інстанції.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України, яка кореспондується з положеннями ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У провадженні Верховного Суду перебуває справа №902/111/24 за позовом першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної військової адміністрації до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекреаційне мисливсько-рибальське господарство "Вольєр" та 2) Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами від 06.12.2019 та зобов'язання ТОВ "Вольєр" повернути лісову ділянку загальною площею 3,4 га, що розташована в кварталі 32, виділи 5, 6, 9, 10 Дашівського лісництва на території Іллінецької міської ради Вінницького району, розпоряднику земельної ділянки - Вінницькій ОВА за актом приймання-передачі.
Отже, правовідносини у даній справі та у справі №902/111/24 є схожими, оскільки позовними вимогами є розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами та повернення лісових ділянок, а позов у обох справах подано прокурором в інтересах держави в особі відповідної обласної військової адміністрації.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 04.02.2025 передав справу № 902/111/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 ГПК України.
Підставою для передачі справи №902/111/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду колегія суддів вказала на наявність взаємовиключних висновків про можливість пред'явлення вимоги про розірвання договору не стороною правочину в спірних правовідносинах.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зауважив, що не може погодитися з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі № 442/1208/21, оскільки він суперечить позиції, викладеній в постанові від 27.06.2023 у справі №924/1351/20 (924/493/22), відповідно до якої безвідносно до повноважень обласної адміністрації у сфері розпорядження лісовими ділянками остання не є стороною оспорюваного правочину, а отже, ініціювання прокурором позову про розірвання договору в інтересах такої особи суперечить приписам статті 651 ЦК України.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 19.03.2025 було прийнято до розгляду справу № 902/111/24.
Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, судам нижчих інстанцій результат вирішення конкретної судової справи.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
У цьому випадку, згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
З метою забезпечення єдності судової практики, враховуючи підстави для передачі справи №902/111/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, апеляційний господарський суд вважає необхідним зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду у касаційному порядку судових рішень у справі №902/111/24 та вирішення питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Зупинити апеляційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №902/111/24.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена 03.04.2025.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді І.М. Скрипка
А.О. Мальченко