ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про закриття апеляційного провадження
13 березня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/2186/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді С.І. Колоколова,
суддів: Г.І. Діброви, Я.Ф. Савицького,
секретар судового засідання: Р.О. Кратковський,
за участю представників:
від скаржників: А.В. Врона,
від прокуратури: О.А. Лянна,
від позивача: О.В. Колесніков,
від третьої особи-1: не з'явився,
від третьої особи-2: І.М. Вихристюк,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інститут морської аквакультури»
на рішення Господарського суду Одеської області від 16.12.2024, повний текст складено 26.12.2024
у справі №916/2186/24
за позовом Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації
до відповідача: Приватного підприємства "Астра",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні позивача:
1) Білгород-Дністровської районної державної адміністрації;
2) Національного природного парку "Тузловські лимани"
про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора, зобов'язання повернути земельну ділянку,
суддя суду першої інстанції: Т.Г. Пінтеліна
місце прийняття рішення: Господарський суд Одеської області
Керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "Астра", в якому просив:
- усунути перешкоди власнику - Державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання відсутнім права оренди Приватного підприємства "Астра" на земельну ділянку площею 0,275 га з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н;
- усунути перешкоди власнику - Державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційна служба Одеської області" Махортова Ігоря Олександровича від 14.09.2017 №37085471 про державну реєстрацію права власності за Державою в особі Татарбунарської районної державної адміністрації (номер запису про речове право 22341306) та права оренди за Приватним підприємством "Астра" (номер запису про речове право 22341365) на земельну ділянку площею 0,275 га з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008, яка находиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський (раніше Татарбунарський) район (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1352223851250);
- усунути перешкоди власнику - Державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов'язання Приватного підприємства "Астра" повернути державі в особі Одеської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,275 га з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008, яка находиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський (раніше Татарбунарський) район.
В обґрунтування позовних вимог прокурор, посилаючись на наявність підстав для представництва інтересів держави, зазначив наступне.
Так, розпорядженням голови Татарбунарської районної державної адміністрації від 06.04.2006 №148/A-2006 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП «Астра» в довгострокову оренду терміном на 25 років для розміщення рибоприймального пункту і обловно-пропускного каналу на території піщаної коси Чорного моря Татарбунарського району; передано в довгострокову оренду строком на 25 років ПП «Астра» земельну ділянку загальною площею - 0,27 га, з них: пісків - 0,27 та для розміщення рибоприймального пункту і обловно-пропускного каналу з орендною платою 1% від нормативної вартості земельної ділянки.
На підставі вказаного розпорядження між Татарбунарською районною державною адміністрацією та ПП «Астра» 08.04.2006 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,27 га для розміщення рибоприймального пункту і обловно-пропускного каналу строком на 25 років, яка знаходиться на території піщаної коси Чорного моря Татарбунарського району (2-й км від села Лебедівка).
У подальшому вказана земельна ділянка 30.12.2015 зареєстрована у Державному земельному кадастрі із визначенням площі 0,275 га, цільове призначення - для розміщення рибоприймального пункту і обловно-пропускного каналу, кадастровий номер 5125000000:01:003:0008.
Рішенням державного реєстратора КП «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова Ігоря Олександровича від 14.09.2017 №37085471 проведено державну реєстрацію права власності Держави в особі Татарбунарської районної державної адміністрації (номер відомостей про речове право 22341306) та право оренди ПП «Астра» (номер відомостей про речове право 22341365) на земельну ділянку площею 0,275 га з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008 для розміщення рибоприймального пункту і обловно-пропускного каналу за адресою: Одеська область, Татарбунарський район.
Між тим, прокуратурою установлено, що ПП «Астра» у встановленому законодавством порядку не здійснило державну реєстрацію договору оренди землі, а відтак вказане підприємство не набуло прав орендаря за договором оренди, що в свою чергу усувало можливість державної реєстрації права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
У зв'язку з викладеним, прокурор виснує про наявність підстав для прийняття рішення про визнання відсутнім права оренди, скасування рішення державного реєстратора та зобов'язання повернути земельну ділянку.
Ухвалою суду від 22.05.2024 місцевим господарським судом за вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог предмет спору, на стороні позивача - Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію та Національний природний парк "Тузловські лимани".
Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.12.2024 позовні вимоги прокуратури задоволено в повному обсязі. Усунуто перешкоди власнику - Державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання відсутнім права оренди приватного підприємства "Астра" на земельну ділянку площею 0,275 гa з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський (раніше - Татарбунарський) район. Скасовано рішення державного реєстратора комунального підприємства “Реєстраційна служба Одеської області» Махортова Ігоря Олександровича від 14.09.2017 №37085471 про державну реєстрацію права власності за Державою в особі Татарбунарської районної державної адміністрації (номер запису про речове право 22341306) та права оренди за Приватним підприємством "Астра" (номер запису про речове право 22341365) на земельну ділянку площею 0,275 га з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008, яка находиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський (раніше Татарбунарський) район (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1352223851250). Зобов'язано Приватне підприємство "Астра" повернути державі в особі Одеської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,275 га з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008, яка находиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський (раніше Татарбунарський) район. Стягнуто з відповідача на користь прокуратури витрати по сплаті судового збору в розмірі 9084,00 грн.
Ухвалюючи вказане рішення, місцевий господарський суд, встановив, що договором оренди, примірники якого підписані 08.04.2006 Татарбунарською районною державною адміністрацією та ПП "Астра", передбачено, що він набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Однак ПП "Астра" у встановленому законодавством порядку не здійснило державну реєстрацію договору оренди. При цьому, суд вказав, що обов'язок подання заяви про державну реєстрацію речових прав покладено саме на правонабувача - відповідну сторону правочину, якою у даному випадку є відповідач.
Разом з тим, місцевий господарський суд зазначив, що проведення 14 вересня 2017 року державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі вказаного договору оренди землі не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі, укладеним до 01.01.2013.
З огляду на зазначене, враховуючи, що відповідачем не було здійснено державну реєстрацію договору оренди землі в період з 08.04.2006 ( моменту підписання договору оренди земельної ділянки) по 14 вересня 2017 року (день державної реєстрації права оренди за ПП "Астра"), зазначений договір оренди чинності не набрав і, відповідно вказане підприємство не набуло прав орендаря за спірним договором оренди землі, а відтак суд виснував про задоволення позовних вимог.
Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю “Інститут морської аквакультури» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 16.12.2024 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Так, скаржник зазначає, що оскаржуване рішення порушує права та інтереси апелянта, який не був залучений до розгляду даної справи в суді першої інстанції, натомість Господарським судом Одеської області було винесено протиправне рішення, яким було вирішено питання про права та інтереси ТОВ “Інститут морської аквакультури».
На переконання скаржника, ухвалюючи рішення, судом першої інстанції не було враховано факт того, що задовольняючи позовну заяву прокуратури шляхом зобов'язання повернути земельну ділянку площею 0,275 га з кадастровим номером: 5125000000:01:003:0008, яка знаходиться за адресою: Одеська область, БілгородДністровський район, село Лебедівка, порушено законні права та інтереси ТОВ «Інститут морської аквакультури» в силу того, що на даній земельній ділянці знаходиться законно побудована гідротехнічна споруда, а саме: обловно-пропускний канал та рибоприймальний пункт, які є однією суцільною спорудою та перебуває у приватній власності ТОВ «Інститут морської аквакультури».
Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що Господарським судом Одеської області фактично було позбавлено апелянта права власності на законно збудовану будівлю, адже задовольняючи позовні вимоги позивача, державі було передано земельну ділянку на якій знаходиться власність апелянта, що безпосередньо порушує права та інтереси ТОВ «Інститут морської аквакультури», однак апелянт не був залучений до розгляду даної справи в суді першої інстанції, а відтак дане рішення не може вважатись законним та всебічно дослідженим із врахуванням всіх обставин справи та доказів наданими сторонами.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інститут морської аквакультури» прокурор зазначає, що в даному випадку права та інтереси заявника не порушено, оскільки спірна земельна ділянка товариству не виділялась, а скаржником будь-які дій щодо її оформлення не вживались.
Щодо тверджень апелянта про наявність права власності на нерухоме майно у вигляді будівлі №13 рибоприймального пункту та обловно- пропускного каналу на спірній земельній ділянці прокурор зауважує, що нерухоме майно збудоване та зареєстроване ще до реєстрації права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Крім того, заявник, як особа, яка звертається до суду з апеляційною скаргою повинен довести конкретні факти порушення його прав та/або інтересів, а саме має довести, що його права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним рішенням і в результаті задоволення апеляційної скарги його права буде захищено та відновлено
В свою чергу, заявником не обґрунтовано, яким чином оскаржуване рішення порушує його права або охоронювані законом інтереси, а також не надано відповідних доказів на підтвердження вказаних обставин, з огляду на що, на переконання прокурора, апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою підлягає закриттю.
Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025 автоматичний розподіл не відбувся у зв'язку з відсутністю потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді С.І.Колоколова, суддів: Г.І. Діброви, Я.Ф. Савицького.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/2186/24. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Інститут морської аквакультури» на рішення Господарського суду Одеської області від 16.12.2024 у справі №916/2186/24 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Одеської області.
28.01.2025 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2186/24.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Інститут морської аквакультури» на рішення Господарського суду Одеської області від 16.12.2024 у справі №916/2186/24. Встановлено учасникам справи строк до 20.02.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу. Роз'яснено учасникам справи про їх право в строк до 20.02.2025 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Інститут морської аквакультури» на рішення Господарського суду Одеської області від 16.12.2024 у справі №916/2186/24 призначено на 13.03.2025 об 11:00 год.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інститут морської аквакультури», колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Частиною другою статті 129 Конституції України передбачено, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією з основних засад судочинства.
Частиною першою статті 17 ГПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з положеннями частини першої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, у разі подання апеляційної скарги не учасником справи, а особою, яка взагалі не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції перш за все має з'ясувати, чи вирішував суд першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, незалучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, і такий зв'язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у своїх постановах, зокрема, від 10.09.2020 та від 23.11.2020 у справі №914/1643/19, від 05.11.2020 у справі №912/837/19, від 20.09.2021 у справі №910/6681/20, від 19.01.2023, від 18.09.2023 у справі №914/1334/20, від 04.10.2023 у справі №910/1005/23, від 16.10.2023 у справі №914/794/21, від 12.03.2024 у справі №910/6180/20, від 17.05.2024 у справі №910/5094/23, від 22.05.2024 у справі №910/4552/23, від 10.06.2024 у справі №910/4552/23.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.05.2020 у справі №904/897/19, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи із зазначеного вище, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної (касаційної) скарги.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов'язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов'язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги.
Наведене у повній мірі відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2019 у справі №908/1141/15-г, від 17.10.2022 у справі №904/6084/21, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №916/4093/21.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що встановлення факту вирішення судом першої інстанції зазначених питань є необхідною передумовою для здійснення апеляційного перегляду судового рішення та оцінки доводів особи, яка подала скаргу, оскільки в інакшому випадку (якщо буде встановлено, що питання про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника у справі судом першої інстанції не вирішувалися) апеляційний господарський суд закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 часини першої статті 264 ГПК України, незалежно від того, чи розглядалися відповідні доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи (правова позиція, яка викладена у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі №910/10364/16, від 28.08.2023 у справі №910/15967/21, від 14.09.2023 у справі №910/17544/20).
Як вбачається з матеріалів справи, керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "Астра", в якому просив: усунути перешкоди власнику - Державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання відсутнім права оренди Приватного підприємства "Астра" на земельну ділянку площею 0,275 га з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н; усунути перешкоди власнику - Державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційна служба Одеської області" Махортова Ігоря Олександровича від 14.09.2017 №37085471 про державну реєстрацію права власності за Державою в особі Татарбунарської районної державної адміністрації (номер запису про речове право 22341306) та права оренди за Приватним підприємством "Астра" (номер запису про речове право 22341365) на земельну ділянку площею 0,275 га з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008, яка находиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський (раніше Татарбунарський) район (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1352223851250); усунути перешкоди власнику - Державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов'язання Приватного підприємства "Астра" повернути державі в особі Одеської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,275 га з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008, яка находиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський (раніше Татарбунарський) район.
Оскаржуваним рішенням позов задоволено повністю.
Тобто, спір у даній справі виник з приводу наявності/відсутності права оренди у Приватного підприємства "Астра".
Суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не було здійснено державну реєстрацію договору оренди землі в період з 08.04.2006 ( моменту підписання договору оренди земельної ділянки) по 14 вересня 2017 року (день державної реєстрації права оренди за ПП "Астра"), зазначений договір оренди чинності не набрав і, відповідно вказане підприємство не набуло прав орендаря за спірним договором оренди землі, а відтак суд виснував про задоволення позовних вимог.
Зі змісту апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Інститут морської аквакультури» вбачається, що апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що Господарським судом Одеської області фактично було позбавлено апелянта права власності на законно збудовану будівлю, адже задовольняючи позовні вимоги позивача, державі було передано земельну ділянку на якій знаходиться власність апелянта, що безпосередньо порушує права та інтереси ТОВ «Інститут морської аквакультури», однак апелянт не був залучений до розгляду даної справи в суді першої інстанції, а відтак дане рішення не може вважатись законним та всебічно дослідженим із врахуванням всіх обставин справи та доказів наданими сторонами
Колегія суддів зазначає, що предметом спору у даній справі є вимоги прокурора про зобов'язання Приватного підприємства "Астра" усунути перешкоди власнику - Державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою.
Отже, позовні вимоги у даній справі направлені безпосередньо вирішення питання про право оренди Приватного підприємства "Астра" на земельну ділянку, а відтак не стосуються прав чи обов'язків скаржника, оскільки предметом спору не є вимоги, які стосуються гідротехнічної споруди, яка належить на праві приватної власності ТОВ «Інститут морської аквакультури», а також скаржник не є особою, за якою зареєстровано право оренди спірної земельної ділянки.
При цьому, встановлення обставин щодо власників об'єктів та споруд, які знаходяться на спірній земельній ділянці не впливає на обґрунтованість чи необґрунтованість позовних вимог, оскільки особа, яка є власником такого майна, не втрачає таке право власності у зв'язку з задоволенням позову у даній справі.
З огляду на зазначене, у даній справі судом першої інстанції вирішено питання про право оренди спірної земельної ділянки, а скаржник не є учасником спірних орендних правовідносин.
При цьому, судова колегія вказує, що ані мотивувальною частиною рішення суду першої інстанції, ані резолютивною не вирішено питання про права, інтереси та/або обов'язки скаржника.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 02.10.2020 у справі №920/691/18, оскільки зі змісту мотивувальної та резолютивної частин оскаржуваного рішення не вбачається висновків суду про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника, відповідно відсутні правові підстави вважати оскаржуване рішення таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника, що тим самим не наділяє останнього правом оскаржувати вказане рішення суду в апеляційному порядку.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що скаржник не набув процесуального права заперечувати судове рішення у даній справі, у тому числі і право на звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду в порядку статті 254 Господарського процесуального кодексу України як особи, яка не брала участі у справі, а суд вирішив питання про її права та обов'язки.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на предмет позову у даній справі та встановлені судом обставини, судова колегія дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Інститут морської аквакультури» на рішення Господарського суду Одеської області від 16.12.2024 у справі №916/2186/24 на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України, оскільки оскаржуваним судовим рішення по суті спору безпосередньо не вирішено питання про права, інтереси та обов'язки скаржника.
При цьому слід зазначити, що закриття апеляційного провадження не може тлумачитися як порушення права на судовий захист та доступ до правосуддя, враховуючи процесуальні фільтри, встановлені процесуальним законодавством, які відповідають висновкам Європейського Суду з прав людини у рішеннях "Філіс проти Греції", "Де Жуфр де ла Прадель проти Франції" і "Станєв проти Болгарії".
Керуючись ст. ст. 234, 235, п.3 ч.1 ст.264 ГПК України,
апеляційний господарський суд
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Інститут морської аквакультури» на рішення Господарського суду Одеської області від 16.12.2024 у справі №916/2186/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 01.04.2025 у зв'язку з перебуванням судді-члена колегії у відрядженні.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.І. Діброва
Суддя Я.Ф. Савицький