3 квітня 2025 року м. Чернівці
справа № 715/3990/23
провадження №22-ц/822/243/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Перепелюк І. Б.
суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.М.
секретар Бугай В.М.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 3 лютого 2025 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову.
Заяву обґрунтовувало наступним. Глибоцьким районним судом розглядалась справа №715/3990/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
29.12.2023 року Глибоцьким районним судом розглянуто заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та винесено ухвалу, якою заяву позивача задоволено частково та вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомого майна, яке належить ОСОБА_2 а саме: земельної ділянки, кадастровий номер: 7321082700:01:004:0582, площею 0, 0442 га, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Коровія Чернівецького (Глибоцького) району Чернівецької області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:913336873210; об'єкта незавершеного будівництва, який знаходиться в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:910923073210; земельної ділянки, кадастровий номер: 7321082700:01:004:0583, площею 0,1217 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 913272273210.
Вважав, що на даний час відсутні підстави для подальшого вжиття заходів забезпечення позову, оскільки є чинною постанова Чернівецького апеляційного суду від 20.01.2025 року у справі №715/3990/23 відповідно до якої апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено - рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09.10.2024 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики відмовлено.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 3 лютого 2025 року клопотання адвоката Мар'яна І.С., в інтересах ОСОБА_2 , про скасування заходів забезпечення позову - задоволено.
Скасовано заходи забезпечення позову по справі №715/3990/23 застосовані відповідно до ухвали Глибоцького районного суду Чернівецької області якою заборонено вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомого майна, яке належить ОСОБА_2 а саме: земельної ділянки, кадастровий номер: 7321082700:01:004:0582, площею 0, 0442 га, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Коровія Чернівецького (Глибоцького) району Чернівецької області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:913336873210; об'єкта незавершеного будівництва, який знаходиться в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:910923073210; земельної ділянки, кадастровий номер: 7321082700:01:004:0583, площею 0,1217 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 913272273210.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить зупинити провадження у справі, направити матеріали цивільної справи з розгляду клопотання до Верховного Суду, скасувати ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 3 лютого 2025 року про скасування заходів забезпечення позову та відмовити у задоволення клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає ухвалу суду такою, що прийнята із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та із порушенням норм процесуального права.
Посилається на те, що ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 20 січня 2025 року, витребувано справу з Глибоцького районного суду Чернівецької області.
Враховуючи це, касаційне провадження у справі є однією зі стадій розгляду справи, а отже, за наявністю факту відкриття касаційного провадження у справі, заходи забезпечення позову мають бути збережені до закінчення касаційного перегляду постанови суду апеляційної інстанції.
З огляду на а) необхідність негайного направлення справи до суду касаційної інстанції, б) неможливість розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову за відсутності справи - існує об'єктивна потреба у зупиненні провадження у справі з розгляду заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову до розгляду по суті справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 20 січня 2025 року.
Натомість, судом першої інстанції, у порушення прямої вказівки про направлення справи до суду касаційної інстанції, було здійснено розгляд по суті та задоволення клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29 грудня 2023 року.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
Встановлено, що ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29.12.2023 року частково задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову та заборонено відчуження нерухомого майна, яке належить відповідачу ОСОБА_2 .
Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09.10.2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики (розпискою) від 10 липня 2023 року в розмірі 300 000 (триста тисяч) доларів США.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 20.01.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09.10.2024 року скасовано, а в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики відмовлено.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В апеляційній скарзі апелянт просить зупинити провадження у справі, направити матеріали цивільної справи з розгляду клопотання до Верховного Суду, скасувати ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 3 лютого 2025 року про скасування заходів забезпечення позову та відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову.
Апелянт посилається на те, що ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 20 січня 2025 року, витребувано справу з Глибоцького районного суду Чернівецької області. Враховуючи це, за наявністю факту відкриття касаційного провадження у справі, заходи забезпечення позову мають бути збережені до закінчення касаційного перегляду постанови суду апеляційної інстанції. Посилаючись на п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, апелянт вважає, що є підстави для зупинення провадження.
Такі доводи є помилковими. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України визначено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли у іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Колегія суддів не вбачає підстав для зупинення провадження у справі, оскільки це суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду першої інстанції вказаним вимогам відповідає.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції посилався на те, що постановою Чернівецького апеляційного суду від 20 січня 2025 року рішення Глибоцького районного суду від 09 жовтня 2024 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 скасовано та у задоволенні вказаного позову відмовлено. З огляду на те, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики відмовлено, рішення набрало законної сили, а тому є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
В силу ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.
За правилом статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29.12.2023 року частково задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову та заборонено відчуження нерухомого майна, яке належить відповідачу ОСОБА_2 .
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09.10.2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики (розпискою) від 10 липня 2023 року в розмірі 300 000 (триста тисяч) доларів США.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 20.01.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09.10.2024 року скасовано, а в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики відмовлено.
29.01.2025 року представник відповідача ОСОБА_2 подав клопотання до Глибоцького районного суду про скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішення законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи (ч.7 ст.158 ЦПК України).
Скасування заходів забезпечення позову передбачає зняття застосованих судом обмежень, покликаних забезпечити можливість виконання судового рішення, у випадку зміни ситуації в порівнянні з тією, що існувала при застосуванні таких обмежень, коли в результаті такої зміни потреба в застосованих обмеженнях припинила своє існування.
Вжиті судом заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Тобто, скасування заходів забезпечення позову судом, який їх застосував, можливе, якщо відпали підстави, з яким закон пов'язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування.
Відповідно до ч. ч.9, 10 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
За змістом даних норм скасування заходів забезпечення позову пов'язане не із правомірністю їх вжиття, а із результатом розгляду справи і вирішенням спору по суті, чи залишенням позову без розгляду, або закриттям провадження у справі.
Заходи забезпечення позову зумовлюють конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.
Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.
Отже, заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів.
Враховуючи наведені вище норми процесуального закону й те, що за наслідками розгляду даної справи позивачу відмовлено у задоволенні її позовних вимог і судове рішення про це набрало законної сили, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність визначених процесуальним законом підстав для скасування вжитих судом у даній справі заходів забезпечення позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем в касаційному порядку оскаржено постанову суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову, а тому ухвала про скасування заходів забезпечення позову винесена передчасно та є необґрунтованою, слід відхилити, оскільки такі доводи суперечать наведеним вище положенням ч.ч.9, 10 ст.158 ЦПК України.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до суб'єктивного тлумачення чинних норм законодавства України та незгоди з висновками суду першої інстанцій стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом та не можуть бути підставами для скасування ухвали суду.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, дотримані норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 158, 251, 374, 375, 383-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 3 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів в касаційному порядку до Верховного Суду.
Судді І.Б. Перепелюк
Н.К. Височанська
І.М. Литвинюк