Справа № 405/3500/19
2/405/1174/24
03 лютого 2025 року м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого-судді Драного В.В.
при секретарі Дятел О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з даним позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначив, що відповідач з метою отримання банківських послуг звернувся до банку та підписав заяву від 19.07.2012 року, згідно якої отримав кредит в сумі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, в яких визначено, що відповідач при укладенні договору про надання банківських послуг дав згоду, що прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання овердрафту відповідно до п. 2.1.1.5.7 договору. Відповідно п. 2.1.1.12.2 Умов та Правил надання банківських послуг, в разі непогашення клієнтом боргових зобов'язань до 25 числа місяці, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, встановленому Тарифами банку, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/kredity/ з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6. договору. У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом згідно п. 2.1.12.2.1 договору клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування. При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п. 2.1.1.12.6.1 договору на суму від 100 грн. клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених термінів, що діють на дату нарахування. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.
Вказав, що відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 21.04.2019 року заборгованість за кредитним договором становить 63057,65 грн., яка складається з заборгованості: за тілом кредиту у розмірі - 24353,59 грн., за простроченим тілом кредиту у розмірі - 14073,41 грн.; пені за прострочене зобов'язання у розмірі - 20763,50 грн.; пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. у розмірі - 388,214 грн.; штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг 500 грн. (фіксована частина) + 5% відсотків від суми позову 2978,94 грн. (процентна складова).
За таких обставини, просить стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати по справі.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.08.2019 року було відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.12.2019 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 63057 грн. 65 коп. за кредитним договором № б/н від 19.07.2012 року, а також судові витрати у розмірі 1921,00 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.06.2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.12.2019 року задоволено, заочне рішення скасовано, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
04.09.2024 року за вх. № 23624 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача адвокат Осіпова Ю.Ю. позов визнала частково в частині суми заборгованості по тілу кредиту в розмірі 24353,59 грн., з іншими сумами заборгованості на загальну суму 38704,06 грн. не погоджується, просить відмовити у задоволенні позову в цій частині. Зокрема вказала, що сторонами не було обумовлено та погоджено розмір процентів за користування кредитом, пеню та інші нарахування, які заявлені позивачем до стягнення з відповідача.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з позовною заявою подане клопотання про проведення судового засідання без участі представника банку.
Відповідач у судове засідання не з'явився, його представник адвокат Осіпова Ю.Ю. подала до суду заяву про розгляду справи без її участі та участі відповідача, відзив на позовну заяву підтримала.
Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19.07.2012 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, в якій виявив бажання оформити на своє ім'я платіжну картку Кредитка «Універсальна», на підставі якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 86). Шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач погодився з тим, що зазначена заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами банку.
21.05.2018 року було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на АТ КБ «ПриватБанк».
Відповідно до розрахунку, наданого АТ КБ «ПриватБанк», у зв'язку
з порушенням ОСОБА_1 зобов'язань за вказаним договором, його заборгованість перед банком станом 21.04.2019 року становить 63057,65 грн., яка складається з заборгованості: за тілом кредиту у розмірі - 24353,59 грн., за простроченим тілом кредиту у розмірі - 14073,41 грн.; пені за прострочене зобов'язання у розмірі - 20763,50 грн.; пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. у розмірі - 388,214 грн., при цьому відповідно до п.2.1.1.7.6. Умов та Правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлюється тарифами банку, а саме: в розмірі 500 грн. (фіксована частина) + 5% відсотків від суми позову, що становить 2978,94 грн. (а.с. 83-85).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Судом відзначається, що при укладенні договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України відповідно до норм якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у згаданому випадку - АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У анкеті-заяві позичальника від 19.07.2012 року розмір процентної ставки, пені, штрафів не зазначений.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив, зокрема, крім основної заборгованості за кредитом (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за користування кредитними коштами (заборгованість за простроченим тілом кредиту, пені та штрафу).
При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг
з Умов та Правил надання банківських послуг розумів ОСОБА_1 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування, а також пені та штрафів.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови, що розміщені на офіційному сайті позивача, (www.privatbank.ua), неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» з часу виникнення спірних правовідносин (19.07.2012) до моменту звернення до суду з указаним позовом (травень 2019 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов у будь-якій редакції, що найбільш сприятлива для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені, штрафу наданий банком витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Зазначені вимоги позову про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту, пені та штрафу не можуть бути задоволені у зв'язку з їх безпідставністю через відсутність передбаченого обов'язку відповідача щодо їх сплати позивачу у анкеті-заяві від 19.07.2012 року, оскільки витяг з Умов та Правил, який викладений на банківському сайті www.privatbank.ua, не може вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.
За таких обставин, банк не довів, що саме надані ним Умови
та Правила є складовою кредитного договору і що саме ці умови
ОСОБА_1 мав на увазі, підписуючи анкету-заяву позичальника, та відповідно брав на себе зобов'язання зі сплати суми за простроченим тілом кредиту, пені та штрафу. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.
Також судом встановлено, що відповідно до наданого АТ КБ «ПриватБанк» розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , останній здійснював як використання кредитних коштів так і погашення кредиту, що підтверджує фактичне виконання умов кредитного договору (а.с. 83-85).
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «КБ «ПриватБанк» не повернуті, беручи до уваги визнання відповідачем позову в частині тіла кредиту, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 24353,59 грн., оскільки банк має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Відповідно ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме лише в частині суми тіла кредиту у розмірі 24353,59грн.
Відповідно до правил ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому оскільки позов задоволено на 39 % (24353,59 грн. х 100 : 63 057,65 грн.), то судовий збір, що підлягає відшкодуванню позивачу становитиме 749,19 грн. (1921,00 грн. х 39%).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.07.2012 року в розмірі 24353,59 грн., а також судовий збір в сумі 749,19 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда В.В. Драний