Справа 274/5368/24
Провадження 3/0274/1770/24
Іменем України
25.03.2025 м.Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Хоцька Л.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, працює ТОВ "Нормагро" водієм, одружений, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №760651, водій ОСОБА_1 15 червня 2024 о 23 год 19 хв в Житомирській області Бердичівського району в с. Осикова по вул. Жовтневій поряд з будинком №18 керував мопедом "Suzuki Lets" без державного номерного знака з явними ознаками алкогольного сп'яніння ( запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину не визнав та пояснив, що рідко буває дома і діти попросили покататись на мопеді. Вони катались на велосипедах, а він на електроскутері. Його зупинили працівники поліції, запропонували пройти огляд. Огляд він не хотів проходити, оскільки спиртні напої в той день не вживав, тому не бачив потреби в огляді.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Паламарчук С.В. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, зазначивши, що електроскутер, яким керував ОСОБА_1 має потужність 3 кВт, тому не є механічним транспортним засобом, адже має потужність двигуна менше ніж 4 кВт.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №760651 від 15.06.2024, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП та сумнівів не викликає;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з яких вбачається, що підставою огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 слугувало виявлення в останнього ознак алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота);
- копією постанови від 15.06.2024 серії ЕНА № 2285931 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч.1 ст.126, ч.1 ст.121, ч.1 ст.121 КУпАП.
- відеозаписами з автомобільного відеореєстратора та нагрудної камери поліцейського, на яких зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Що стосується посилань захисника на те, що мопед з потужністю 3 кВт не є транспортним засобом в розумінні ст. 130 КУпАП, то суд керується таким.
Згідно пункту 1.10 ПДР України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Цей термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Таким чином, як вбачається з вищенаведених термінів, поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» можна трактувати як два різні поняття: в широкому - транспортний засіб, в тому числі і електроскутер, і в вузькому - механічний транспортний засіб.
У постанові Верховного Суду по справі № 127/5920/22 від 15.03.2023 року, касаційна інстанції зазначила, що використання електроскутера чи іншого подібного засобу (електросамоката, моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електроскутера як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Окрім того, відповідно до Закону України №2956-IX «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року визначено поняття легкого персонального електричного транспортного засобу - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.
Як вбачається із загальнодоступних джерел технічні параметри електроскутера, що перебувають у використанні мають потужність мотору до 3000 Вт та містять два колеса.
Тобто, електроскутер відповідно до Закону України № 2956-IX є легким персональним електричним транспортним засобом.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктами правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП, зокрема є водії транспортних засобів, а тому слід зазначити, що вказана норма закону передбачає відповідальність водіїв транспортних засобів, а не лише механічних транспортних засобів.
Отже, у відповідності до діючого законодавства електроскутер відноситься до транспортних засобів.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд розцінює невизнання вини ОСОБА_1 , як спосіб захисту, обраний правопорушником з метою уникнення відповідальності.
Досліджені та оцінені судом докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. У суду відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Відповідно ст. 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення призначається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При призначенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд, врахувавши характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, відомості про особу ОСОБА_1 , вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Визначаючи саме такий вид адміністративного стягнення, суд враховує, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_1 від 20.05.2022, категорії (А, А1, В, В1, С, С1, СЕ, D, D1), протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався, про що свідчить довідка Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.
Керуючись ст.ст. 33, 245, 283, 284, ч. 1 ст. 130 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Роз'яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.
Суддя: Л.М. Хоцька