Справа № 199/229/25
(3/199/466/25)
іменем України
04.04.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,
- за участі: потерпілої - ОСОБА_2 та її представника - адвоката Цибульника О.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його адвоката - Філіповського В.В.
Водій ОСОБА_1 , 20.12.2024 о 14:15 годині в м. Дніпрі по вул. Любарського, е/о №159, керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz 100D», державний номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції в результаті чого скоїв зіткнення з попереду зупиненим автомобілем «Toyota RAV 4», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали пошкодження з матеріальними збитками, чим своїми діями порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху.
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пояснив, що з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 201077 від 20.12.2024, складеного відносно нього, він не погоджується та вину свою не визнає, при цьому зазначає, що у даній справі є вина обох водіїв, його та водія ОСОБА_2 . Так, 20.12.2024 приблизно о 14:00 годині, він виконуючи бойовий наказ (перевозив особисті справи, документи), здійснював рух власним автомобілем «Mercedes-Benz 100D», державний номерний знак НОМЕР_1 , швидкість якого була до 40 км/год. Рухаючись на вказаному транспортному засобі по вул. Любарського у м. Дніпрі, сталася дорожня-транспортна пригода, в результаті якої його автомобіль здійснив наїзд на транспортний засіб «Toyota RAV 4», під керуванням водія ОСОБА_2 . Дана пригода трапилася по вул. Любарського, а саме на трамвайній колії. Автомобіль «Toyota RAV 4», котрий рухався поперед нього, різко зупинився, щоб пропустити трамвай, в наслідок чого він не мав технічної змоги вчасно загальмувати, в результаті відбулося зіткнення з вищевказаним транспортним засобом. Після дорожньо-транспортної пригоди, потерпіла ОСОБА_2 викликала працівників поліції, які по приїзду склали схему та протокол. Зазначає, що участь у замірах на місці ДТП він не приймав, однак бачив, як працівниками поліції здійснювалися виміри за допомогою рулетки. Він на той час, частково був знайомим зі схемою та самим протоколом. Дані документи, які складалася більше двох годин, він не читав, а тому в стані схвильованості й поставив підписи, оскільки вважав, що дані матеріали будуть складені працівниками поліції чесно. Крім того він вказав, що не міг залишити автомобіль та приймати участь у замірах і складанні документів, оскільки в машині були важливі документи, та він не міг її залишити, чому він її не зачинив - пояснити не може. Він зазначає, що відстань між трамваєм, та автомобілем «Toyota RAV 4» перед ДТП була більше 20 м, а водійка ОСОБА_2 стояла перед трамвайними коліями 10 сек. На його думку, зіткнення не можливо було уникнути, оскільки потерпіла різко загальмувала. При складанні документів працівниками поліції, моральний тиск на нього ніхто не чинив, підписи ставив добровільно. Він зазначає, що потерпілій стороні після ДТП, направив кошти в загальній сумі 130 тис грн. Перший переказ був на суму 65000 грн, другий переказ також 65000 грн. Дану суму він переказав у зв'язку з тим, що станом на момент ДТП йому стало шкода ОСОБА_2 , та він на той час вважав себе винуватим, однак з часом, після ознайомлення з матеріалами справи вважає, що його вини не має. Після дорожньо-транспортної пригоди, він разом із захисником їздили до сервісного сервісу, де перебував автомобіль потерпілої, однак на огляд транспортного засобу «Toyota RAV 4», як його, так і адвоката не допустили, а потерпіла сказала, що спілкуватися буде лише в суді.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 20.12.2024 в денний час, вона з невеликою швидкістю здійснювала рух транспортним засобом «Toyota RAV 4», державний номерний знак НОМЕР_2 . Так, виїжджаючи з пров. Любарського в м. Дніпро, вона дочекалася зеленого світла світлофора та розпочала рух по вул. Любарського, м. Дніпро в бік пр.Слобожанський. Дана ділянка має трамвайні колії. Так, побачивши, що по трамвайній колії їде трамвай, відстань між ними близька, вона зупинилася, аби його пропустити, однак в той момент відчула удар, котрий припав у задню частину її автомобіля. Оскільки її автомобіль має автоматичну коробку передач, він по енерції покотився на трамвайні колії. Дану аварію спричинив водій ОСОБА_1 , який на її думку є винуватим. Після дорожньо-транспортної пригоди, вона пересіла на заднє сидіння автомобіля, оскільки разом із нею їхав син та в момент аварії останній дуже злякався та плакав, вона його заспокоювала. В той час до них підійшов водій ОСОБА_1 , від нього було дуже чутно запах алкоголю, він хитався. Після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 сам подзвонив до неї та запропонував матеріальну допомогу, надалі він здійснив два грошових перекази на її картку: 65000 грн та 65000 грн, загальна сума становить 130000 (сто тридцять тисяч) гривень. Дійсно, вказані гроші вона отримала, розписку не писала ОСОБА_1 . Після аварії, вона свій автомобіль скерувала до сервісного центру, до якого також 13.01.2025 приїхали водій ОСОБА_1 та його адвокат. У зв'язку з тим, що у вказану дату між ними виникла розмова на підвищених тонах, участь останні в огляді автомобіля «Toyota RAV 4» не приймали. Крім того, за вказаною подією була проведена експертиза її автомобіля, котра встановила, що вартість ремонту транспортного засобу Toyota RAV 4» становить більше 649000 грн, а тому й досі має претензії матеріального характеру до водія ОСОБА_1 .
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що 20.12.2024 вона стала свідком події дорожньо-транспортної пригоди за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Так, у вказану дату, а саме 20.12.2024 вона по вул. Любарського, м. Дніпро, керувала трамваєм. Рухаючись по трамвайних коліях, зі швидкістю до 2 км/год, а саме спускаючись з віадука, вона побачила, що водійка автомобіля «Toyota RAV 4» зупинилася, аби надати їй дорогу. Відстань між ними була приблизно 4 м - 10 м. Відчуваючи, що щось може трапитися, вона зупинилася і в той час побачила, як водій автомобіля «Mercedes-Benz 100D» здійснив наїзд на транспортний засіб «Toyota RAV 4», удар був сильний, вона чула, як дитина котра знаходилася в автомобілі «Toyota RAV 4» плакала. Які були пошкодження у «Toyota RAV 4», вона не цікавилася. Дочекавшись приблизно 30 хвилин, приїхали працівники поліції, які зробили відповідні заміри, надалі дозволили прибрати вищевказані транспортні засоби та вона поїхала. Вона чекала приблизно одну годину. Оскільки у салоні її трамваю перебували пасажири, вона зробила фото з місця ДТП та направила їх диспетчеру, аби повідомити про затримку руху. Під час оформлення документів за даною подіє були два працівники поліції та водії. Вона вважає, що винуватим у вказаній пригоді водій «Mercedes-Benz 100D» ОСОБА_1 , котрий рухався позаду автомобіля «Toyota RAV 4», та бачила, як останній будучи за кермом «дріманув» тобто заснув.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що 20.12.2024 він був свідком того, як працівники поліції складали документи в результаті ДТП, що трапилася за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Самого моменту аварії він не бачив. Він вказує, що як автомобіль «Mercedes-Benz 100D», так і «Toyota RAV 4» під час дорожньо-транспортної пригоди отримали механічні пошкодження. Так, під час складання працівниками поліції матеріалу він спілкувався з ОСОБА_2 до них підійшов водій ОСОБА_1 , від якого було дуже чутно сильний запах алкоголю, навіть на відстані 5 м. Даний водій пояснив, що у вказаній ситуації саме він винуватий та має намір відшкодувати завдану шкоду. Працівники поліції ретельно робили заміри, які на його думку також й бачив водій ОСОБА_1 .
Після повернення справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 з експертної установи, потерпіла ОСОБА_2 була ознайомлена з висновком експерта. 04.04.2025 надала суду заяву відповідно до якої просить розглядати вказану справу без її участі. Просить суд визнати винуватим водія ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, виходячи із висновку експерта. Потерпіла зазначає, що оскільки на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди у ОСОБА_1 був відсутній поліс ОСЦПВ, а невизнання його провини позбавить її права на подальше доказування його вини для відшкодування заподіяної їй шкоди.
Сторона захисту також була ознайомлена з висновком експерта та 03.04.2025 адвокатом Філіповським В.В. було подано до суду клопотання про закриття провадження відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП на підставі ч. 7 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування даного клопотання адвокат вказує, що подія мала місце 20.12.2024, станом на 04.04.2025 минуло більше ніж три місяці в межах яких може бути накладено стягнення. Інших доповнень або клопотань захисник та особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 суду не надали.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 201077 від 20.12.2024, який складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомлений. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв. Згідно протоколу слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ), роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП;
- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.12.2024, в якій зафіксована ділянка місцевості, на якій у вказану вище дату сталась дорожньо-транспортна пригода та які завдані транспортним засобам механічні пошкодження, яка підписана всіма учасниками даної дорожньо-транспортної пригоди;
- висновком експерта № СЕ-19/104-25/5963-ІТ від 13.03.2025, згідно якого слідує, що в даній дорожній обстановці водій ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 13.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України.
В даній дорожній обстановці водій ОСОБА_2 повинна була діяти відповідно до вимог п. 12.9г) Правил дорожнього руху України.
Технічна можливість уникнути зіткнення для водія автомобіля «Mercedes-Benz 100D» ОСОБА_1 визначалася виконанням вимог п.п. 13.1 та 12.3 Правил дорожнього руху, і у нього були відсутні будь-які технічні фактори, які б не дозволили виконати вказані вимоги.
Технічна можливість запобігти зіткнення односторонніми діями водія автомобіля «Toyota RAV 4» ОСОБА_2 не визначалася.
В умовах даної дорожньо-транспортної події в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди з технічної точки зору перебувають тільки дії водія автомобіля «Mercedes-Benz 100D» ОСОБА_1 .
У випадку якщо водій автомобіля «Toyota RAV 4» ОСОБА_2 здійснила гальмування і зупинку в робочому режимі (не раптово), то в її діях не вбачається будь-яких невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху.
Якщо ж водій автомобіля «Toyota RAV 4» ОСОБА_2 здійснила раптове (різке) гальмування і зупинку, то її дії не відповідали вимогам п. 12.9Г) Правил дорожнього руху, але з технічної точки зору, встановленні невідповідності її дій вимогам Правил дорожнього руху не перебувають в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Водій автомобіля «Mercedes-Benz 100D» ОСОБА_1 в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди мав технічну можливість уникнути зіткнення з попутним автомобілем, що зупинився попереду (навіть за умови раптового гальмування і зупинки) шляхом своєчасного гальмування і дотримання безпечної дистанції.
При заданому механізмові події дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 13.1 та 12.3 Правил дорожнього руху.
Надаючи оцінку даному висновку експерта, суд приймає до уваги механізм розвитку дорожньо-транспортної пригоди та висновків, яких дійшов судовий експерт, зокрема: технічна можливість уникнути зіткнення для водія автомобіля «Mercedes-Benz 100D» ОСОБА_1 визначалася виконанням вимог п.п. 13.1 та 12.3 Правил дорожнього руху, і у нього були відсутні будь-які технічні фактори, які б не дозволили виконати вказані вимоги. В умовах даної дорожньо-транспортної події в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди з технічної точки зору перебувають тільки дії водія автомобіля «Mercedes-Benz 100D» ОСОБА_1 , які не відповідали вимогам п.п. 13.1 та 12.3 Правил дорожнього руху.
Суд зауважує, що єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Пункт 13.1 Правил дорожнього руху України встановлює, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів чи іншого майна тягне адміністративну відповідальність згідно ст. 124 КУпАП.
За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, як такі, що виразилися в порушенні учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження іншого майна.
Наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, надала суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду адміністративного провадження.
Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, доведеність вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні та прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Як убачається з матеріалів провадження, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 201077 від 20.12.2024, правопорушення було вчинено 20.12.2024, а тому останнім днем притягнення до відповідальності ОСОБА_1 було 20.03.2025.
Тобто, на момент надходження справи до суду після проведення експертизи (25.03.2025), строки притягнення до відповідальності ОСОБА_1 вже минули, оскільки вони знаходяться поза межами тримісячного строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене та з урахування положень ч. 2 ст. 38 КУпАП, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення поза розумним сумнівом та про необхідність закриття справи у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст.ст. 38, 283, 247, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - закрити на підставі п. 7) ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: І.В. Дяченко