Справа № 199/3833/25
(1-кп/199/679/25)
іменем України
04.04.2025 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань №12024041630001124 від 18.09.2024 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Оленівка Магдалинівського району Дніпропетровської області, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, учня 10 класу КЗО «НВК № 120» Дніпровської міської ради, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 296 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, учня 9 класу «Дніпровської гімназії № 44», не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 296 КК України, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_3 та його законного представника ОСОБА_8 ,
неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_4 та його законного представника - ОСОБА_9 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань вказане кримінальне провадження з угодою про визнання винуватості між прокурором, неповнолітніми обвинуваченими та їх законними представниками від 04.04.2025
02.06.2024 близько 02:00 години неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно з неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходились біля покинутого приміщення, розташованого неподалік від ринку «Калинівський» за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, 14, де побачили раніше їм незнайомого громадянина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і в цей час у неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник спільний злочинний умисел, направлений на хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжуються особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 02.06.2024 приблизно о 02:05 годині, перебуваючи біля покинутого приміщення, розташованого неподалік від ринку «Калинівський» за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, 14, діючи умисно, розуміючи, що знаходяться у громадському місці та своїми діями порушують громадський порядок, поводячись нахабно, з особливою зухвалістю, нехтуючи загальноприйнятими нормами поведінки та моралі в суспільстві, безпричинно, з хуліганських спонукань, проявляли явну неповагу до суспільства, що виразилось в агресії та демонстрації факту своєї переваги над потерпілим ОСОБА_10 , самоствердження за рахунок його приниження та викликали своєю поведінкою у нього почуття огиди, після чого ОСОБА_4 , який знаходився в безпосередній близькості до потерпілого ОСОБА_11 , наніс останньому близько 5 ударів своєю правою рукою зігнутою в кулак в ліву частину обличчя та близько 5 ударів ногами по тулубу ОСОБА_10 , спричинивши останньому фізичний біль, а ОСОБА_3 , котрий в цей час знімав дії ОСОБА_4 відносно ОСОБА_11 на камеру власного мобільного телефону, демонструючи свою неповагу та перевагу над потерпілим, завдав останньому близько 7 хаотичних ударів ногами та рукою в область голови на тулуба.
Потерпілий ОСОБА_10 з метою подальшого уникнення отримання тілесних ушкоджень почав пересуватися, однак неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел, спрямований на хуліганські дії з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, не зупиняючись на досягнутому та поводячи себе особливо зухвало, агресивно, почали ображати ОСОБА_10 нецензурними висловлюваннями та продовжили наносити хаотично удари, заподіявши приблизно 10 ударів руками та ногами по тулубу потерпілого, спричинивши останньому фізичний біль.
Умисні дії неповнолітнього ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 296 КК України, як такі, що виразились в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
Умисні дії неповнолітнього ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 296 КК України, як такі, що виразились в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
04.04.2025 була укладена угода про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_5 , неповнолітніми обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за участі законних представників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Відповідно до даної угоди прокурор ОСОБА_5 та неповнолітні обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , законні представники неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , за участі захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правильності кваліфікації дій неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 296 КК України. Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання за ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки. На підставі ст. 75, ст. 104 КК України звільнити неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком, з покладанням на неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч. 1, п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України.
В угоді передбачені наслідки її укладання та затвердження, невиконання яких роз'яснені неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та прокурору, вирішені питання речових доказів.
Розглядаючи в порядку п. 1) ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, вислухавши позицію учасників підготовчого судового провадження, які наполягали на затвердженні судом угоди про визнання винуватості, суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості між прокурором та неповнолітніми обвинуваченими ОСОБА_3 і ОСОБА_4 підлягає затвердженню з наступних підстав.
У підготовчому судовому засіданні неповнолітні обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожен окремо, пояснили, що вони не оспорюють фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, повністю визнають свою вину в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні, цілком розуміють характер їх обвинувачення за ч. 2 ст. 296 КК України, тяжкість кримінального правопорушення. Неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожен окремо, зазначили, що вони розуміють надані їм законом права, розуміють наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, згодні з видом покарання, яке до них буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягають на затвердженні даної угоди.
Законні представники неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , кожен окремо, зазначили, що вони розуміють надані їм законом права, розуміють наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, згодні з видом покарання, яке буде застосовано відносно їх неповнолітніх синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягають на затвердженні даної угоди.
Потерпілий ОСОБА_10 надав свою письмову згоду на укладання угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_5 та неповнолітніми обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , підтвердивши відсутність матеріальних претензій до обох обвинувачених.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468, п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України за ініціативою прокурора або обвинуваченого може бути укладена угода про визнання винуватості щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Суд, шляхом опитування сторін кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні, переконався, що укладання сторонами угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.
Зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України. Міра покарання, узгоджена неповнолітніми обвинуваченими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їх законними представниками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і прокурором, визначена у межах санкції інкримінованої статті. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін.
Підстав для відмови в затверджені угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст.474 КПК України, не встановлено. Угода відповідає вимогам закону і є всі правові підстави для затвердження цієї угоди.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про повну доведеність вини неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та їх умисні дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 296 КК України, як такі, що виразились в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
Таким чином, вивчивши зміст угоди, обвинувального акту з додатками, заслухавши думки сторін підготовчого судового провадження, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, суд дійшов висновку про відповідність угоди вимогам ст. 472 КПК України і наявність всіх правових підстав для її затвердження.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості та призначення неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 узгодженого покарання за ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки. На підставі ст. 75, ст. 104 КК України звільнити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком, з покладанням на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1, п.п. 2,4 ч. 3 ст.76 КК України.
До набрання вироком законної сили залишити неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Питання про долю речових доказів вирішити відповідно ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись ст.ст. 110, 314, 369, 370, 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
Угоду від 04.04.2025 про визнання винуватості між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_5 та неповнолітніми обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , укладену за участі законних представників неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , і захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12024041630001124 від 18.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 296 КК України - затвердити.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнати винуватими у пред'явленому обвинуваченні у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити їм узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 04.04.2025 покарання у виді позбавлення волі кожному на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши неповнолітнім обвинуваченим іспитовий строк кожному 2 (два) роки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п.п. 2,4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на кожного з них, обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
До набрання вироком законної сили залишити неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Речові докази (постанови слідчого від: 19.09.2024, 04.10.2024, 11.10.2024, 12.10.2024):
- оптичні диски - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;
- мобільний телефон «Appie iphone 14 pro», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_2 чорного кольору в чохлі бампері, в середині якого знаходиться сім-карта НОМЕР_3 , який знаходиться в спец-пакеті № WAR1265255 - повернути за належністю власнику ОСОБА_3 .
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська, з урахуванням обмежень прав прокурора, неповнолітніх обвинувачених, їх законних представників та захисників на оскарження вироку в апеляційному порядку згідно з положеннями ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається неповнолітнім обвинуваченим, законним представникам неповнолітніх обвинувачених та прокурору.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1