Справа № 199/4374/25
(1-кс/199/365/25)
04.04.2025 року місто Дніпро
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні за № 12025053230000085 від 26.03.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,-
СД ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12025053230000085 від 26.03.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
26.03.2025 року до ЧЧ ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення від поліцейського Пшеничного про те, що спільно з військовослужбовцем ВСП на блок-посту було зупинено т/з марки «Фольцваген Пасат Б5», зеленого кольору, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , який перебуває на посаді старшого водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході перевірки посвідчення водія з серією та номером НОМЕР_3 з періодом дії з 13.08.2024 року по 13.08.2054 року, виданий ТСЦ 1242 з відкритими категоріями «В», «С» на ім'я останнього, мають ознаки підробки. (ЄО № 5807 від 26.03.2025).
З даного приводу внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025053230000085 від 26.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
26.03.2025 року з добровільної заяви-згоди ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було вилучено посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з серією та номером НОМЕР_3 , виданого центром ТСЦ 1242 від 13.08.2024 року, дійсне до 13.08.2054 року, з відкритими категоріями «В», «С».
Опитаний ОСОБА_4 пояснив, що 26.03.2025 року на блок-посту його зупинив співробітник поліції для перевірки документів, під час чого було виявлено водійське посвідчення на своє ім'я, він замовив у серпні 2024 року в автошколі на Харківському напрямку, де саме останній не пам'ятає, за ціною 20000 гривень. Після замовлення приблизно 15.08.2024 року отримав у відділенні № 1 «Нової пошти» у с. Комишуваха Запорізької області, посвідченням водія на своє ім'я з серією та номером НОМЕР_3 , виданого центром ТСЦ 1242 від 13.08.2024 року, дійсне до 13.08.2054 року, з відкритими категоріями «В», «С».
Вилучене в ході огляду місця події, а саме: водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з серією та номером НОМЕР_3 , виданого центром ТСЦ 1242 від 13.08.2024 року, дійсне до 13.08.2054 року з відкритими категоріями «В», «С», визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025053230000085 від 26.03.2025 року, про що дізнавачем винесено відповідну постанову.
Прокурор у клопотанні просила розгляд клопотання провести без участі прокурора.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього матеріали, встановив такі обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України установлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до змісту частин 2, 4 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів підставу накладення арешту, яка полягає у необхідності збереження речових доказів і проведення судових експертиз, наявність достатніх підстав вважати, що вилучені речі зберегли на собі сліди кримінального правопорушення.
На підставі викладеного слідчий суддя вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує правову підставу для арешту майна, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність вагомих ризиків його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та вважає, що арешт указаних предметів не призведе до порушення інтересів інших осіб.
Керуючись ст. ст. 170, 172, 173, 175, 309, 310, 369-372, 376, 392, 532 КПК України,
Клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні за № 12025053230000085 від 26.03.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025053230000085 від 26.03.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, на вилучене 26.03.2025 в період часу з 13:26 год. по 14:19 год., під час проведення огляду місця події у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступне майно: посвідчення водія НОМЕР_3 , видане ТСЦ 1242 від 13.08.2024 року, дійсне до 13.08.2054 року, на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішення питання щодо визначення місця зберігання арештованого майна та осіб, відповідальних за його зберігання, покласти на орган досудового розслідування.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1