Справа № 161/1487/25
Провадження № 3/161/905/25
04 квітня 2025 року м.Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Смокович М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3, ч.5, ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП,-
23.01.2025 до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.3, ч.5, ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 216038 вді 08.01.2025 року, 08 січня 2025 року о 22 год. 02 хв. в м. Луцьку по пр. Волі водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «BMW 325», н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Драгер», що підтверджується тестом № 6820 від 08.01.2025 року, результати огляду становлять 0,74%, чим порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім цього, судом встановлено, що 08.01.2025 року, близько 19 год. 30 хв., в м. Луцьку по пр. Волі водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «BMW 325», н.з. НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортним засобом постановою Горохівського РВДВС від 10.02.2021 року, ВП 55675350, чим порушив п. 2.1 (а) ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Також, судом встановлено, що 08.01.2025 року, близько 19 год. 30 хв., в м. Луцьку по пр. Волі водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «BMW 325», н.з. НОМЕР_1 , при цьому не мав права керування транспортними засобами, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР України, чим вчинив правопорушення повторно протягом року, як особа, яку притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, за що передбачено відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав. Вказав, що коли під'їхали працівники поліції, він транспортним засобом не керував, а сидів в машині з дівчиною та чекав на тверезого водія. Працівники поліції запропонували йому пройти тест на стан алкогольного сп'яніння, на що він погодився. Також пояснив, що 08.01.2025 року, близько 19 год. 30 хв., він приїхав на автомобілі марки «BMW 325», н.з. НОМЕР_1 , до готелю Україна, щоб зустрітися там зі своєю дівчиною. Після зустрічі з нею (дівчиною), вони пішли повечеряти, де також вживали алкогольні напої, проте, за кермо автомобіля, після цього, він не сідав та ним не керував. Крім цього пояснив, що дійсно того дня (08.01.2025 року) він керував автомобілем, однак, під час керування, у стані алкогольного сп'яніння не був.
Адвокат Юнчик О.М. пояснення надані в судовому засідання ОСОБА_1 підтримала. Також зазначила, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом на відеозаписі відсутній. Крім цього, зазначила, що працівниками поліції, при складанні протоколів за фактом вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 5 ст. 126 КУпАП, було порушено вимоги ч. 2 ст. 254 КУпАП, а тому провадження у справі необхідно закрити. Також, під час судового розгляду, нею були надані письмове клопотання про закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , а також характеристика на останнього.
Свідок ОСОБА_2 суду показав, що 08.01.2025 року йому зателефонував ОСОБА_1 і просив відігнати його автомобіль. В подальшому він під'їхав до Драмтеатру та почав паркуватися, ОСОБА_1 був припаркований біля готелю «Україна», біля нього працівників поліції не було. Коли припаркувався та йшов до автомобіля ОСОБА_1 , то побачив, що поряд вже були працівники поліції.
Свідок ОСОБА_3 суду показала, що 08.01.2025 року близько 21 год. 00 хв. побачила автомобіль ОСОБА_1 , який був припаркований біля готелю «Україна», вона підійшла до нього і побачила, що в авто сиділи ОСОБА_1 і якась дівчина, поліцейських не було. Після чого вона пішла.
Опитаний у судовому засіданні інспектор УПП у Волинській області старший лейтенант поліції Костевко Ю.Ю. суду пояснив, що ним складалися протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення останнім 08.01.2025 року адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також пояснив, що того дня ними зупинявся транспортний засіб під керування ОСОБА_1 , однак чому до матеріалів справи не було долучено відео на підтвердження цього йому не відомо. Крім цього пояснив, що протоколи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 5 ст. 126 КупАП були складені 11.01.2025 року, а не в день вчинення правопорушення (08.01.2025 року), через те, що того дня, під час оформлення матеріалів, був збій у базі даних інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», через що вони не могли достовірно вказати про вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених саме ч. 3, ч. 5 ст. 126 КУпАП. Після того, як даний факт було встановлено та відшукано особу яка притягається до відповідальності, було складено протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 3, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Суд, вислухавши ОСОБА_1 , та позицію його захисника адвоката Юнчик О.М., показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , пояснення інспектора УПП у Волинській області старшого лейтенанта поліції Костевка Ю.Ю. дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 7 та ст. 245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.
Згідно п. 2.9 ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, при дослідженні відеозапису наданого працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення, встановлено, що на відео не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «BMW 325», н.з. НОМЕР_1 , так само як і факт його зупинки працівниками поліції. На диску містяться відеофайли, на яких зафіксовані події датовані 08.01.2025 року. На відео видно, працівники поліції складають матеріали відносно ОСОБА_1 , в якому зазначають обставини, які відбулися 08.01.2025 року.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що огляд на стан сп'яніння, зі згоди ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Драгер», що підтверджується тестом № 6820 від 08.01.2025 року, результати огляду становлять 0,74%.
При цьому, відеофайли, на яких зафіксовані події щодо зупинки 08.01.2025 року транспортного засобу «BMW 325», н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , на доданому диску відсутні.
Сам ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечує той факт, що його зупиняли працівники поліції. Вказує, що коли до нього підійшли працівники поліції, то він сидів у машині, разом зі своєю дівчиною, та чекав на тверезого водія. Даний факт підтверджують і свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Склад адміністративного правопорушення передбачає наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак. Відсутність хоча б однієї ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому. За таких обставин, відомості зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння не знайшли свого підтвердження належними доказами.
Отже, викладена в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 216038 від 08.01.2025 року оцінка правопорушення не відповідає дійсним обставинам справи, що встановлені в судовому засіданні та підтверджені матеріалами справи.
Суд зазначає, що саме по собі проходження особою огляду на стан алкогольного сп'яніння та наявність в матеріалах справи підтвердження того, що особа перебувала у стані алкогольного сп'яніння, без доказів керування особою транспортним засобом безпосередньо перед проходженням такого огляду, не створює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наведені факти свідчать про неналежність доказів у справі, які не тільки не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи, зокрема стосовно обставин вчинення особою діяння, що ставиться їй у провину, але і оформлені у такий спосіб, який викликає сумніви щодо об'єктивності і повноти дій уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, які могли нести формальний характер з метою притягнення водія до адміністративної відповідальності.
Враховуючи положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно з ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, враховуючи викладене вище, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно закрити, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Що стосується притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3, ч. 5 ст. 126 КупАП, то слід зазначити наступне.
Частиною 3 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Згідно з п. 2.1 (а) ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.ч. 3, 5 ст. 126 КУпАП підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії серії ЕПР1 №218398, серії ЕПР1 №218381 від 11.01.2025 року, довідкою УПП у Волинській області відповідно до якої у ОСОБА_1 відсутнє посвідчення водія, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД№756231 від 31.12.2024, відповідно до якої останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, постановою державного виконавця Горохівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Зубка О.О. серії ВП №55675350 від 10.02.2021, відповідно до якої до ОСОБА_1 було встановлено тимчасове обмеження керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно з виконавчим листом № 03081/21076/112 виданого 11.04.2013, поясненнями ОСОБА_1 безпосередньо у судовому засіданні, відповідно до яких він, 08.01.2025 року, керував транспортним засобом «BMW 325», н.з. НОМЕР_1 .
Суд відхиляє доводи сторони захисту з приводу того, що постанова державного виконавця Горохівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Зубка О.О. серії ВП №55675350 від 10.02.2021 є неналежним доказом, так як дана постанова була роздрукована з реєстру виконавчих проваджень, містить усі наявні реквізити, в тому числі і серію та номер виконавчого провадження (ВП №55675350). Також, сам факт наявності відкритого виконавчого провадження, де він є боржником зі сплати аліментів, не заперечувався і самим ОСОБА_1 . Більш того, стороною захисту, доказів, які б спростовували наявність такої постанови суду не надано.
Разом з цим, суд вважає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення 11.01.2025 року (а не в день вчинення правопорушення - 08.01.2025 року) не свідчить про порушення ч. 2 ст. 254 КУпАП, якою передбачено складання протоколу з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, тобто коли у посадової особи, уповноваженої складати протокол, буде достатньо фактичних даних для висновку про наявність чи відсутність в діях чи бездіяльності особи вини у вчиненні правопорушення, наявності всіх достатніх даних для заповнення та складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто після виконання всіх необхідних процесуальних дій, а тому вказані доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги.
Відповідно до ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
За змістом ст. 23 КУпАП стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
При обранні виду та розміру стягнення судом враховано характер скоєних правопорушень, особу винного, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, що повністю відповідає ст. 36 КУпАП, а саме адміністративного стягнення, в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років.
Також, суд зазначає, що в даному випадку стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу не застосовується, так як відповідно до матеріалів справи, транспортний засіб марки «BMW 325», н.з. НОМЕР_1 , на праві власності належить не особі, яка вчинила правопорушення ( ОСОБА_1 ), а іншій особі - ОСОБА_4 .
Крім того, відповідно до ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою ст. 307 КУпАП України, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33-36, 126, 130, 221, 283-287, 294 КУпАП, суд -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 5 ст. 126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом та у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягнути з ОСОБА_1 , подвійний розмір штрафу, а саме 81600 (вісімдесят одну тисячу шістсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області М.В. Смокович