Справа № 161/2183/25
Провадження № 3/161/1125/25
м.Луцьк 31 березня 2025 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Антіпова Т.А., за участю секретаря судового зсідання - Семенової І.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Бенещука Л.В., потерпілого - ОСОБА_2 , його захисника -адвоката Велимчаниці І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-
03 лютого 2025 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 595975 від 21.01.2025 року за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
За змістом складеного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 21.01.2025 року о 16 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 протягом тривалого періоду часу винесла з будинку, зі слів заявника ОСОБА_2 , спільно нажите майно, чим, на думку заявника, вчинила відносно нього насильство в сім'ї економічного характеру, чим завдала майнової шкоди, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Під час розгляду справи захисник ОСОБА_1 - адвокат Бенещук Л.В., просила суд закрити дану справу про адміністративне правопорушення з огляду на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, зазначила, що в даному випадку, відсутнє домашнє насилля економічного характеру, а має місце довготривалий конфлікт між колишнім чоловіком та дружиною з приводу спільного майна та права власност.
Потерпілий ОСОБА_2 зазначив, що колишня дружина відноситься до нього з відвертою неприязню. Вона перереєструвала будинок на свого сина від першого шлюбу і на даний час намагається виселити його з будинку, в якому він проживає і який сам фактично побудував. Між ними наразі тривають судові спори: справа №161/15616/24 (примусове виселення) і справа №161/17473/24 (визнання права власності на майно подружжя). Доступ до будинку має колишня дружина ОСОБА_1 , вона і винесла звідти всю побутову техніку, посуд, документи та навіть його одяг. При чому, щодо часу вчинення ОСОБА_1 таких дій, зазначив, що такі дії тривають вже близько року.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Велимчаниця І.В., підтримав пояснення ОСОБА_2 , та зазначив, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відбувся звичайний побутовий конфлікт, який мав наслідком написання його довірителем заяви до органів поліції про вчинення колишньою дружиною домашнього насильства економічного характеру. При чому, поліцію викликала в той день саме ОСОБА_1 та також написала на ОСОБА_2 заяву про вчинення щодо неї домашнього насильства, тоді і ОСОБА_2 вирішив написати до органів правопорядку аналогічну заяву.
Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до відповідальності, адвоката Бенещук Л.В., потерпілого ОСОБА_2 , та його представника - адвоката Велимчаницю І.В., перевіривши матеріали справи та надавши оцінку доказам, наявним в ній, суд доходить наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до положень ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутись до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (п.2 рішення Конституційного Суду України 25.12.1997 року по справі №9-зп).
Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутись до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 595975 від 21.01.2025 року, що безпосередньо у провину ОСОБА_1 , ставиться вчинення 21.01.2025 року близько 16.00 годин домашнього насильства економічного характеру щодо колишнього чоловіка ОСОБА_2 , що виражалось у винесенні з будинку спільно нажитого майна.
Так, захисник Антосенко О.В., заперечувала вчинення будь-яких протиправних дій у відношенні ОСОБА_2 , та зазначила, що в сім'ї має місце триваючий сімейний конфлікт щодо визнання права власності, поділу спільного майна подружжя.
В свою чергу, ОСОБА_2 ,повністю підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 595975 від 21.01.2025 року.
Обставини, викладені в протоколі серії ВАД №595974 від 21.01.2025 будь-якими об'єктивними даними не підтверджуються. Водночас вони спростовуються поясненнями учасників справи, суть яких зводиться до того, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як між колишнім подружжям, існує тривалий конфлікт, заснований на майновому спорі, про що свідчать надані докази, а саме: ухвала суду про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, а також відповіді з Луцького РУП ГУНП у Волинській області.
Аналізуючи надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 , підлягає закриттю через відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст. 173-2, ст. ст. 33-35, п. 1 ч. 1 ст. 247, 268, 283-285, 294 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.А. Антіпова