Справа № 126/517/24
Провадження № 22-ц/801/790/2025
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Губко В. І.
Доповідач:Шемета Т. М.
03 квітня 2025 рокуСправа № 126/517/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді Шемети Т. М. (суддя доповідач),
суддів Ковальчука О. В., Панасюка О. С.,
секретар судового засідання Куленко О. В.,
учасники справи:
позивач (особа, яка подала апеляційну скаргу) Акціонерне товариство «Сенс Банк»,
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 15 січня 2025 року, постановлене у складі судді Губка В. І. в місті Бершадь, дата складення судового рішення невідома,
В лютому 2024 року АТ «Сенс Банк», діючи через свого представника Мужика Н. Т., звернувся до Бершадського районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просив стягнути відповідача на користь на свою користь заборгованість за кредитним договором № 631396677 у розмірі 118 919 гривень 29 копійок, яка склалася станом на 17 липня 2023 року та судові витрати.
Позов обґрунтований тим, що «20.04.2023року» ОСОБА_1 уклав з АТ "Альфа Банк" угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631396677. Відповідно до умов Кредитного договору банк зобов'язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору останній зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації. Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту, натомість позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором виконує неналежним чином, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, яка становить 118 919,29 грн. На досудову вимогу, направлену Банком, відповідач не відреагував.
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ "Альфа-Банк" затверджено рішення про зміну найменування АТ "Альфа-Банк" на AT "СЕНС БАНК", про що 30 листопада 2022 року внесений запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 15 січня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову. суд виходив з того, що позивач просив стягнути заборгованість за кредитним договором № 631396677 від 20.04.2023 року, тоді як на підтвердження вимог надав Анкету - заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ "Альфа-Банк" на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ "Альфа Банк" від 12.05.2020, Оферту на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 12.05.2020 №631396677, Акцепт пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, паспорт споживчого кредиту від 12.05.2020, розрахунок заборгованості за кредитом № 631396677 від 12.05.2020. Тому суд, не взявши до уваги пояснення представника позивача, що в позовній заяві допущена описка, виснував, що позивач не довів факту укладення кредитного договору № 631396677від 20.04.2023 року, а відтак позов не підлягає до задоволення.
Не погодившись із таким рішенням, АТ «Сенс Банк», діючи через свого представника адвоката Рудницького Ю. І., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване заочне рішення, прийняти нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що позивачем надано належні та допустимі докази виникнення договірних відносин між ним та відповідачем, Банк свої зобов'язання виконав та надав кредитні кошти, натомість відповідач їх не повертає , порушуючи умови укладеного Договору. Щодо дати кредитного договору: «20.04.2023», на якій акцентував суд першої інстанції, то ця дата зазначена виключно у позовній заяві та є очевидною опискою.
18.03.2025 року відповідач ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги: позивач не надав доказів укладення кредитного договору від 20.04.2023 року, а тому суд вірно відмовив у задоволенні позову.
В судовому засіданні представник АТ «Сенс Банк» Рудницький Ю. І. підтримав викладене в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.
ОСОБА_1 заперечив проти апеляційної скарги, наголосив, що процесуальним законом не передбачено виправлення описки в позовній заяві, а тому оскільки позивач зазначив договір від 23.04.2023 року, а він такого договору не укладав, тому суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні позову.
Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення не відповідає вказаним вимогам закону.
По справі встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини:
-12.05.2020 року ОСОБА_1 підписав Оферту на укладання угоди про обслуговування кредитної картки на відкриття відновлювальної кредитної лінії, номер угоди 631396677, в якій виклав умови Угоди, відповідно до умов якої тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії, найменування Продукту: «Максимум-готівка», максимальна сума кредитної лінії 200 000 грн,сума доступного кредиту на момент складання цієї Оферти17 600 грн, процентна ставка 24 % річних, тип процентної ставки - фіксована(а.с.5);
- в цей самий день АТ «Альфа-Банк» акцептував оферту ОСОБА_1 (а. с. 5 на звороті);
- 12.05.2020 року ОСОБА_1 , підписавши Анкету-заяву, акцептував пропозицію «АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору банківського обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк» (Договір);
- відповідно до Розрахунку заборгованості за кредитом № 631396677 від 12.05.2020 станом на 17.07 2023 року заборгованість складає 118 919,29 грн (а.с.10);
- відповідно до Виписки про рух коштів за кредитною карткою за період з 12.05.202 року, по 17.07.2023 року, договір № 631396677, поточна сума заборгованості на кінцеву дату виписки 119 732,19 грн, прострочена заборгованість 68 529,77, несанкціонована заборгованість у розмірі 2 671,78 грн (а. с. 11 - 19);
- 12.01.2024 року Банком направлено досудову вимогу про виконання договірних зобов'язань за Кредитним договором № 631396677 від 20.04.2023 (а.с.20- 23);
- згідно витягу із державного реєстру банків, 02 грудня 2022 року Національний банк України вніс запис до Державного реєстру банків щодо зміни найменування Акціонерного товариства «Альфа - Банк» (скорочене найменування - АТ «АЛЬФА БАНК») на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (а.с.24).
Між сторонами виник спір з приводу стягнення грошових коштів, наданих у кредит та процентів за їх користування.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У частині першій статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицією укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до підписаної відповідачем Оферти, визначено тип кредиту, найменування Продукту «Максимуму-готівка» (Розділ І), викладено прохання відкрити поточний рахунок з електронним платіжним засобом у гривні, повідомити реквізити та випустити міжнародну платіжну карту МС DEBIT WORLD з строком дії 5 років (Розділ ІІ), Умови надання кредитної лінії: максимальна сума кредитної лінії 200 000 грн, Сума доступного Кредиту на момент складання цієї Оферти 17 600 грн, фіксована процентна ставка в розмірі 24 % (Розділ ІІІ); умови сплати платежів: обов'язковий мінімальний платіж у розмірі 5 % від суми Загальної заборгованості за Кредитною лінією (Розділ IV).
Таким чином відповідно до підписаної ОСОБА_1 . Оферти відповідач сам запропонував умови кредитування, вид програми та вид платіжною картки, суму кредитного ліміту, проценти за його користування, порядок погашення, тощо.
Банк, в свою чергу, акцептував таку пропозицію відповідача, відкрив відновлювальну кредитну лінію, видав йому кредитну картку, якою відповідач, як вбачається з наданої позивачем Виписки, активно користувався, починаючи з 12 травня 2020 року, знімаючи готівку, поповнюючи карту, відбувалось неодноразове збільшення кредитного ліміту в межах максимальної суми, а з липня 2022 року внесення коштів на погашення кредиту та обумовлених договором платежів, припинилося (а.с.11-19).
Дійсно, в позовній заяві та в направленій на ім'я відповідача Досудовій вимозі заначено дату договору «20.04.2023», а не «12.05.2020» однак номер договору завжди був зазначений один: «631396677».
Відповідач, заперечуючи проти позову, як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, посилався виключно на те, що позивач не надав доказів укладення кредитного договору від 20.04.2023 року, однак визнав, що він укладав кредитний договір 12.05.2020 року, до початку повномасштабного вторгнення активно користувався кредитними коштами та здійснював їх повернення, а після повномасштабного вторгнення з політичних мотивів перестав сплачувати кошти.
Отже, апеляційний суд виснує, що позивач довів факту укладення кредитного договору з відповідачем ОСОБА_1 , так як договір укладено сторонами в письмовій формі в порядку частини два статті 638, частини першої статті 207 ЦК України та ними досягнуто усіх істотних умов кредитного договору.
З огляду на встановлені обставини, апеляційний суд виснує, що суд першої інстанції поверхнево розглянув справу, не встановив фактичні обставини справи, а описка в даті укладення договору, допущена позивачем в позовній заяві та в досудовій вимозі, не може бути підставою для твердження про відсутність кредитних відносин. При цьому апеляційний суд ще раз акцентує увагу на тому, що номер угоди прослідковується починаючи з тексту здійснення оферти з боку відповідача і в усіх матеріалах, які стосуються укладеного договору, що дає можливість безумовно та без розумних сумнівів стверджувати, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 12.05.2020 року, а зазначення дати «20.04.2023» є очевидною та безумовною опискою, яка не впливає на характер відносин, які склалися між позивачем та відповідачем.
У відповідності до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Розрахунком заборгованості, наданим позивачем, доведено, що станом на 17 липня 2023 року скалася заборгованість відповідача в розмірі 118 919 гривень 29 копійок, з яких: 68 529,77 грн - прострочене тіло кредиту, 39 652,14 грн - заборгованість та тілом кредиту, 8 065,60 грн - заборгованість за процентами, 2 671,78 грн - несанкціонована заборгованість (овердрафт).
12 січня 2024 року АТ «СЕНС БАНК» направив відповідачу ОСОБА_1 досудову вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором (а. с. 20 - 23), яка залишилась без виконання.
Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відтак, з урахуванням того, що сторони погодили умови кредитування, Банком надано виписку про рух коштів, на даних з якої ґрунтується наданий позивачем розрахунок заборгованості, а відповідач не спростував наведений розрахунок, позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення та ухвалити нове.
Підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України).
Зважаючи на надану оцінку доводам учасників справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги АТ «Сенс Банк» обґрунтованими, а рішення суду першої інстанції є таким, що постановлене без повного з'ясування фактичних обставин справи, з невірним застосуванням норм матеріального права, які регулюють дані правовідносини, що призвело до ухвалення помилкового рішення про відсутність підстав для задоволення позову.
Тому рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 15 січня 2025 року підлягає скасуванню з постановленням нового: про задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до підпунктів б, в пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України, якщо апеляційний суд скасовує або змінює судове рішення, він здійснює новий розподіл судових витрат, понесених у суді першої інстанції та розподіл витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Так, за подання позовної заяви АТ «Сенс Банк» сплатив 2 684 грн. судового збору (а.с.3), за подання апеляційної скарги - 3 633,60 грн (а. с. 159), а всього 6 317, 60 грн.
Виходячи з приписів частини 1 статті 141 ЦПК України, з урахуванням того, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі, з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача АТ «Сенс Банк» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору, в розмірі 6 317, 60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» задовольнити.
Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 15 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» 118 919 (сто вісімнадцять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) гривень 29 копійок заборгованості за кредитним договором № 631396677 від 12 травня 2020 року, яка склалася станом на 17 липня 2023 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» 6 317 (шість тисяч триста сімнадцять) гривень 60 копійок понесених ним судових витрат по сплаті судового збору.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 100, п. і. 03150;
Відповідач: ОСОБА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 03.04.2025 року.
Головуюча Т. М. Шемета
Судді: О. В. Ковальчук
О. С. Панасюк