Справа № 136/2241/24
Провадження № 33/801/306/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Присяжний О. І.
Доповідач: Ковальчук О. В.
03 квітня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді Ковальчука О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 27 лютого 2025 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
27 лютого 2025 року постановою Липовецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнено на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.
Не погодившись з такою постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази керування ним транспортним засобом, відтак вважає, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, відсутній.
Крім того, ОСОБА_1 вказує, що після складення протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не було забезпечено його доставку до найближчого закладу охорони здоров'я для проведення огляду протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Також зазначає, що на наявному в матеріалах справи акті про відмову від проходження огляду на стан сп'яніння відсутні дата та час його складення, а також відсутній підпис ОСОБА_1 .
Апеляційний суд згідно з вимогами ст. 294 КУпАП, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з огляду на таке.
За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за:
1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З матеріалів справи вбачається, що 16.11.2024 року об 00 год. 25 хв. в с. Косаківка, по вул. Довженка, Вінницького р-ну, Вінницької обл., водій ОСОБА_1 керував автомобілем SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода та порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується такими доказами.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 174768 від 16.11.2024 року, у якому зафіксовано вказані вище обставини (а.с. 2).
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у ОСОБА_1 було виявлено працівником поліції ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, нестійка хода, від огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу алкотестер "DRAGER" відмовився (а.с. 3).
Направленням водія на огляд до медичного закладу ЦРЛ м. Липовець з метою виявлення стану сп'яніння від 16.11.2024 року, в якому зафіксовано ознаки алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 та його відмову від проходження огляду (а.с. 4).
Відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано факти зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , вимоги працівників поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння (а.с. 18).
Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку)(п. 6 розділу І Інструкції).
За ч. ч. 2-3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
За таких обставин та наведеного нормативно-правового регулювання вбачається, що суд першої інстанції, діючи у відповідності до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення, докази, які містяться в матеріалах справи на предмет їх належності, достатності та допустимості, за результатами чого дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З відеозапису з нагрудної камери поліцейського чітко вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, однак він відмовився пройти такий огляд на місці зупинки та у медичному закладі.
Після чого, поліцейським був складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким ОСОБА_1 ознайомився та отримав копію, що підтверджується його власноручним підписом.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що особа, яка підозрюється в тому, що перебуває у стані сп'яніння, повинна не просто погодитись на проведення огляду на стан сп'яніння, а своєю поведінкою забезпечити реальну можливість проведення такого огляду і не створювати перешкоди для проведення такого огляду, висуваючи безпідставні умови, які значно ускладнюють або взагалі унеможливлюють проведення такого огляду.
Твердження скаржника про те, що він транспортним засобом не керував, суд оцінює критично, як неправдиве, та яке спростовується наявними в матеріалах справи доказами, адже факт керування транспортним засобом визнано самим ОСОБА_1 , що зафіксовано на відеозаписі.
Так, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського видно, що об 00:29 год. на пряме запитання поліцейського «Що не бачите куди Ви їдете?», ОСОБА_1 відповів: «Ні, та я бачу».
Крім того, після зупинки і під час спілкування з працівниками поліції, ОСОБА_1 жодного разу не заперечив факт керування ним транспортним засобом і не повідомив, що водієм була інша особа, таким чином пояснення ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом не заслуговують на увагу.
Досліджений судом відеозапис є інформативним і не вказує на упередженість чи суб'єктивне ставлення працівників поліції, ними роз'яснено права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, підстави для проходження огляду на стан сп'яніння і наслідки відмови від його проходження.
Інформація, що міститься на відеозаписі, є достатньою для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, порушень працівниками поліції допущено не було. Ніяких доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій тощо) апеляційному суду не надано.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, пунктом 9 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги про те, що після складення протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не було забезпечено доставку ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров'я для проведення огляду протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення, апеляційний суд вважає безпідставними, враховуючи, що від проведення огляду ОСОБА_1 відмовився, відтак необхідності для забезпечення достовірності результатів огляду не було.
Також відповідно до п. 10 Розділу ІІ Інструкції результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Доводи скаржника щодо неналежності акту огляду на стан сп'яніння, оскільки на ньому відсутні дата та час його складення, а також відсутній підпис ОСОБА_1 , суд відхиляє, оскільки наявний в матеріалах справи акт огляду на стан сп'яніння відповідає затвердженій формі такого акту, та вимог щодо зазначення в ньому дати та часу складання законом не передбачено. При цьому, зазначений акт огляду на стан сп'яніння підписаний ОСОБА_1 (підпис ідентичний з тим, що міститься на протоколі про адміністративне правопорушення).
Таким чином, зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
На переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, а будь яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення матеріали справи не містять.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру вчиненого правопорушення.
Отже, судом першої інстанції під час розгляду справи дотримано вимоги ст. ст. 279, 280 КУпАП, доводи апеляційної скарги свого підтвердження не знайшли, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваної постанови відсутні.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 38, 247, 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 27 лютого 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ковальчук