Справа № 504/4492/24
Номер провадження 1-кс/504/151/25
17.03.2025 рокус-ще Доброслав
Слідчий суддя Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваної - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання т.в.о. заступника начальника СВ відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області капітана поліції ОСОБА_4 погоджене з прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеса Одеської області, українки за національністю, громадянки України, яка має вищу освіту, офіційно не працевлаштована, заміжню, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
підозрюваної в кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202416433000026 від 21.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153, ч. 3 ст. 153, ч. 1 ст. 155, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 301 КК України,-
Т.в.о. заступника начальника СВ відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області капітан поліції ОСОБА_4 , звернулась до суду з клопотанням, в якому ставиться питання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153, ч. 3 ст. 153, ч. 1 ст. 155, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 301 КК України.
Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12 червня 2024 року, виник умисел спрямований на вчинення злочинних дій сексуального характеру не пов'язаного із проникненням в тіло іншої особи, щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років.
На виконання свого злочинного умислу ОСОБА_5 перебуваючи з малолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка на той момент не досягла чотирнадцятирічного віку, достовірно знаючи про вік потерпілої та незважаючи на це, в приміщенні комори дитячого табору розташованого на території православної парафії Свято - Іоанно - Усікновенської церкви за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Іванове, вул. Зелена, 1А, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, із сексуальних мотивів, протиправно, усвідомлюючи власні дії та їх суспільно-небезпечний характер, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву недоторканість, користуючись безпорадним станом потерпілої, відсутністю у неї специфічного життєвого досвіду (зокрема, в інтимних питаннях), рівня інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, у зв'язку з чим остання не могла чинити ОСОБА_5 реальний опір, використовуючи свою значну фізичну перевагу та вчиняючи психологічний тиск, в ході реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_5 , всупереч волі та без добровільної згоди потерпілої у період з 12 червня по 07 серпня 2024 року неодноразово знімала з останньої нижню білизну, та торкалась язиком до оголеного статевого органу (піхви) малолітньої потерпілої ОСОБА_8 (імітація статевого акту).
Окрім цього, ОСОБА_5 , у період з 08 по 09 серпня 2024 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи з неповнолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , достовірно знаючи про вік потерпілої та незважаючи на це, в приміщенні житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де у ОСОБА_5 , повторно, виник умисел на вчинення насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло неповнолітньої ОСОБА_8 , з метою задоволення своєї статевої пристрасті, із сексуальних мотивів, маючи на меті задоволення власної статевої пристрасті, протиправно, усвідомлюючи власні дії та їх суспільно-небезпечний характер, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, користуючись безпорадним станом неповнолітньої ОСОБА_8 , відсутністю специфічного життєвого досвіду (зокрема, в інтимних питаннях), рівня інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, використовуючи свою значну фізичну перевагу та вчиняючи психологічний тиск, знімала з неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 нижню білизну, та не менше двох разів торкалась язиком до оголеного статевого органу (піхви) малолітньої потерпілої ОСОБА_8 (імітація статевого акту).
Також, ОСОБА_5 , будучи повнолітньою особою, у період з 10 серпня по 12 серпня 2024 року, в нічний час доби, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи з малолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка не досягла шістнадцятирічного віку, достовірно знаючи про вік потерпілої та незважаючи на це, в приміщенні житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де у ОСОБА_5 виник умисел на вчинення насильницьких дій сексуального характеру, з мотивів задоволення власної пристрасті та досягнення статевого задоволення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та свідомо допускаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді порушення статевої недоторканості, нормального фізичного, психічного і соціального розвитку малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , за взаємною згодою потерпілої, без застосування фізичного та психічного насильства, а також погроз застосування такого насильства, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло, стала торкатися до оголеного статевого органу (піхви) потерпілої, при цьому проникаючи пальцями рук до статевого органу (піхви), точну кількість встановити в ході досудового розслідування не надалось за можливе, але не менше 3 разів, вступала з нею у статеві зносини, чим вчинила дії сексуального характеру, пов'язані з вагінальним проникненням з використанням пальців рук в тіло потерпілої.
Своїми діями ОСОБА_5 , задовольнила свою статеву пристрасть, внаслідок чого порушила статеву недоторканість, нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 ..
Окрім цього, відповідно до ч.1 ст.1 Міжнародної конвенції про запобігання обороту порнографічних видань та торгівлі ними від 12 вересня 1923 року покаранню підлягає виготовлення або зберігання творів, малюнків, гравюр, картин, друкованих видань, зображень, афіш, емблем, фотографій, кінематографічних фільмів або інших порнографічних предметів, з метою їх продажу чи розповсюдження, або ж громадського їх виставлення.
Пунктом «а» ч.1 ст.7 Європейської конвенції про транскордонне телебачення від 05 травня 1989 року визначено обов'язки телемовника та, зокрема, встановлено, що усі елементи програмних послуг у тому, що стосується їхнього представлення та змісту, повинні поважати гідність людини та основні права інших людей, зокрема вони не повинні бути непристойними і, особливо, містити порнографію.
Порнографія - це вульгарно-натуралістична, цинічна, непристойна фіксація статевих актів, самоцільна, спеціальна демонстрація геніталій, антиетичних сцен статевого акту, сексуальних збочень, зарисовок з натури, які не відповідають моральним критеріям, ображають честь і гідність людини, спонукаючи негідні інстинкти (ст.1 Закону України «Про захист суспільної моралі»).
Так, ОСОБА_5 , у період з серпня 2024, точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлена, але не пізніше 13 листопада 2024 року, перебуваючи у невстановленому в ході слідства місці, будучи обізнаною із зазначеними нормативними актами, а також із тим, що розповсюдженням порнографічної продукції в Україні заборонено, діючи прямим умислом на вчинення протиправних дій, у ОСОБА_5 виник злочиний умисел пов'язаний із розповсюдження зображень та відеопродукції порнографічного характеру, порушуючи суспільну мораль, тобто систему етичних норм, правил поведінки, що склались у суспільстві на основі духовних і культурних цінностей, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, створювала фото та відеопродукцію порнографічного характеру з метою їх подальшого розповсюдження, які виготовляла особисто, шляхом фото - та відеозйомки свого статевого органу, у вульгарно - натуралістичній, цинічній та непристойній формі, фіксувала свій оголений статевий орган (піхву) у наближеному ракурсі, на свій мобільний телефон марки «Oppo A53», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 із сім-картою мобільних абонентів НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , та будучи впевненою, що здійснює смс переписку з неповнолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , через застосунок «Instagram» з власного акаунту з ім'ям « ОСОБА_9 » здійснила пересилання 131 фотозображення та 56 відеозаписів, які відносяться до порнографії.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 3 ст. 153, ч. 1 ст. 155, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 301 КК України.
14.03.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 письмово повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення:
- ч. 4 ст. 153 КК України, - вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло іншої особи, щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, що відповідно до ст. 12 КК України являється тяжким злочином;
- ч. 3 ст. 153 КК України - вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло іншої особи, щодо неповнолітньої особи, незалежно від її добровільної згоди, вчинене повторно, що відповідно до ст. 12 КК України являється тяжким злочином;
- ч. 1 ст. 155 КК України, - вчинення повнолітньою особою дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням інших частин тіла, що відповідно до ст. 12 КК України являється не тяжким злочином;
- ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 301 КК України, - виготовлення та зберігання зображень та відеопродукції порнографічного характеру з метою їх розповсюдження серед неповнолітніх, а також замах на розповсюдження серед неповнолітніх зображень та відеопродукції порнографічного характеру, що відповідно до ст. 12 КК України являється не тяжким злочином.
Провина ОСОБА_5 у вчинені ним кримінального правопорушення підтверджується:
-Протоколом прийняття заяви від 21.10.2024;
-Протоколом допиту в якості свідка гр. ОСОБА_10 від 22.10.2024;
-Протоколом огляду від 22.10.2024;
-Довідкою за результатом огляду мобільного телефону співробітниками УОТЗ ГУНП в Одеській області від 31.10.2024;
-Протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_11 від 06.11.2024;
-Протоколами проведення обшуків від 13.11.2024;
-Протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_12 від 13.11.2024;
-Протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_5 від 13.11.2024;
-Протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_13 від 13.11.2024;
-Протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_14 від 13.11.2024;
-Протоколом допиту малолітнього (неповнолітнього) свідка ОСОБА_8 від 13.11.2024;
-Висновком психолога від 22.11.2024;
-Висновком експерта №1759 від 13.12.2024;
-Довідкою за результатом огляду мобільних телефонів співробітниками УОТЗ ГУНП в Одеській області від 29.11.2024;
-Висновком експерта №СЕ-19/123-25/38-МЗ від 17.01.2025, за результатами судової мистецтвознавчої експертизи;
-Протоколом допиту законного представника потерпілого ОСОБА_10 від 17.01.2025;
-Протоколом допиту малолітнього (неповнолітнього) потерпілого ОСОБА_8 ;
-Висновком експерта №347-34-25 від 20.02.2025 за результатами проведення судової психологічної експертизи;
-Протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_15 від 31.01.2025;
-Протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_16 від 12.02.2025;
-Протоколами огляду місця події від 03.03.2025;
-Протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_17 від 03.03.2025;
-Протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_5 від 14.03.2025;
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Зазначені матеріали дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153, ч. 3 ст. 153, ч. 1 ст. 155, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 301 КК України.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали заявлене клопотання та просили обрати щодо підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту посилаючись на обставини і ризики викладені в клопотанні.
Захисник підозрюваної, адвокат ОСОБА_6 , в судовому засіданні заперечував проти поданого клопотання, вважав його недоцільним. Підозрювана ОСОБА_5 не згодна з пред'явленою їй підозрою. Зазначив, що ОСОБА_5 здійснює догляд за матір'ю яка є інвалідом першої групи, яке не рухається. потребує сторонньої допомоги, та долучив до матеріалів відповідні докази. Крім того підозрювана на даний час працює листоношою та цілодобовий домашній арешт позбавить її можливості виконувати обов'язки покладені роботодавцем. Просив застосувати до підозрюваної домашній арешт у нічний час..
Підозрювана ОСОБА_5 підтримала думку свого захисника.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши подане клопотання та надані слідчим матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити частково та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 21-00 годин до 06-00 годин.
Так, судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінального провадження №12024164330000260 від 21.10.2024 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 3 ст. 153, ч. 1 ст. 155, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 301 КК України.
14 березня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 письмово повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 3 ст. 153, ч. 1 ст. 155, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 301 КК України.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з їх оцінкою у відповідності до положень ч. 1 ст. 94 КПК України на наступних етапах досудового розслідування та судового розгляду.
Попереднє висловлення судом такої думки неминуче порушує презумпцію невинуватості (рішення ЄСПЛ у справах «Нестак проти Словаччини» (Nestak v. Slovakia), п. 88 та «Гарицкі проти Польщі» (Garycki v. Poland), п. 66).
Більше того, докази на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення надаються стороною обвинувачення до суду та, відповідно, оцінюються судом лише на стадії дослідження доказів, що також позбавляє суд навіть теоретичної можливості встановити обґрунтованість підозри на даній стадії провадження.
З огляду на це, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 3 ст. 153, ч. 1 ст. 155, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 301 КК України доведена доданими до клопотання матеріалами, сукупність яких на даному етапі є достатньою для висновку про вірогідну причетність останньої до скоєння вказаних злочинів.
Що стосується ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.
У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (Буров проти України п. 51).
Слідчому судді, суду необхідно враховувати, що ризик утечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні узи, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності ( Becciev v.Moldova п. 58).
Хоча національний суд має певну свобод розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (Суомінен проти Фінляндії п. 36).
Так, слідчий суддя доходить висновку про достатність підстав вважати що існують ризики щодо переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, впливу на потерпілу та свідків, а також ризики що підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Разом з тим слідчий суддя враховуючи, обґрунтовану необхідність ОСОБА_5 здійснювати догляд за матір'ю інвалідом першої групи, з метою не порушенням наданого відповідно до статті 43 Конституції України права на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, вважає можливими частково задовольнити клопотання слідчого та застосувати, щодо підозрюваної домашній арешт в певний час доби.
Суд зазначає, що домашній арешт з 21-00 години до 06-00 години надасть змогу ОСОБА_5 виконувати обов'язки за місцем її працевлаштування та не буде перешкоджати підозрюваний здійснювати догляд за матір'ю.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти правопорушення, він є недоведеним з огляду на особу підозрюваного, який раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину.
Оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, апеляційний суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Тому забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України можливо шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч.6 ст.181 КПК України, у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовженим за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
У відповідності до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого, його репутацію, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців.
За таких обставин, враховуючи, вищевикладене, суд приходить до висновку, що застосування міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 , забезпечить належну процесуальну поведінку останньої.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 183, 199, 333, 369, 371-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання т.в.о. заступника начальника СВ відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області капітана поліції ОСОБА_4 погоджене з прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024164330000260 від 21.10.2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло з 21 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступного дня за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого з групи слідчих ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, прокурора та суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із квартири, що розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня за винятком випадків спрацювання сигналу повітряної тривоги та необхідності переміщення у сховище в період сигналу повітряної тривоги;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
4) утриматися від спілкування із потерпілою ОСОБА_8 та свідками у цьому кримінальному провадженні;
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також може бути накладено грошове стягнення.
Контроль за поведінкою підозрюваної, який перебуває під домашнім арештом, покласти на співробітників ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 днів та обчислюється з моменту ухвалення, тобто з 17 березня 2025 року. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію 16 травня 2025 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1