Справа № 947/38569/20
Провадження № 6/947/167/25
02.04.2025 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Кравченко К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шипкова Єгора Олексійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 ,-
Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шипков Є.О. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника до виконання ним своїх зобов'язань, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України боржника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреси за виконавчим документом: АДРЕСА_1 , до виконання своїх зобов'язань по сплаті заборгованості за виконавчими листами №947/38569/20 виданих від 13.05.2021 Київським районним судом міста Одеси.
Станом на 20.03.2025 боржник ОСОБА_1 рішення Київського районного суду м. Одеси по справі №947/38569/20 не виконує.
25.05.2021 - приватний виконавець винесено постанову про відкриття виконавчих проваджень.
25.05.2021 - приватний виконавець винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено на виконання до банківських установ. Однак, грошової суми, достатньої для погашення заборгованості, на сьогодні виявлено не було.
В ході примусового виконання вищевказаного виконавчого документа приватним виконавцем скеровувався виклик боржника до Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шипкова Є.О. за адресою боржника, яка вказана у виконавчому листі, а саме: АДРЕСА_1 , для оплати заборгованості перед стягувачем, однак: ОСОБА_1 взагалі не виконує рішення Київського районного суду міста Одеси по виконавчому листу №947/38569/20.
25.05.2021 року, з метою забезпечення виконання рішення суду виконавцем накладено арешт на кошти боржника, які знаходяться на рахунках відкритих у банківських установах, про що винесено відповідну постанову та направлено на виконання до банківських установ. Однак, грошової суми, достатньої для погашення заборгованості, на сьогодні виявлено не було.
Згідно інформації МВС України за боржницею ОСОБА_1 жодного транспортного засобу не зареєстровано.
До офісу приватного виконавця Шипкова Є.О. за адресою: м. Одеса, вул. Асташкіна, 21, оф. 1., боржник не з'являвся.
Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби щодо перетинання державного кордону боржником державний кордон не перетинався з моменту відкриття виконавчого провадження.
Починаючи з дати відкриття виконавчого провадження (тобто з 25.05.2021 року) боржник самостійно сплатив тільки 3 774,93 гривень, що складає лише 12% від загальної суми боргу.
Таким чином, приватним виконавцем вчинялись дії та вживались можливі заходи для реального, своєчасного та ефективного виконання рішення суду, а саме: звернення стягнення на кошти на рахунках боржника. Проте, у зв'язку з відсутністю достатньої суми коштів на рахунках боржника в банківських установах та відсутністю рухомого/нерухомого майна боржника, приватний виконавець позбавлений можливості виконати виконавчий документ.
Водночас факт ухилення боржника на протязі декількох років від виконання вимог виконавчих листів № 947/38569/20 виданих від 13.05.2021 Київським районним судом міста Одеси додатково ускладнює виконання цих виконавчих документів.
Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України Про виконавче провадження, виконавцем 10.03.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п'ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", а тому виникла необхідність звернутися до суду.
Cуд розглянувши подання, оглянувши всі подані письмові докази по справі, суд вважає, що подання слід задовольни та тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України боржника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреси за виконавчим документом: АДРЕСА_1 , до виконання своїх зобов'язань по сплаті заборгованості за виконавчими листами № 947/38569/20 виданих від 13.05.2021 Київським районним судом міста Одеси, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно із ст.217 ЦПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Одним із таких заходів може бути тимчасове обмеження особам ( боржникам) у праві виїзду за межі України.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень.
Згідно інформації Державної прикордонної служби України боржник з моменту відкриття виконавчого провадження не перетинав кордон України.
Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шипковим Є.О. вживалися необхідні заходи примусового виконання щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , суми боргу, однак враховуючи той факт, що боржник умисно не виконує рішення Київського районного суду міста Одеси ( виконавчі листи № 947/38569/20 виданих від 13.05.2021).
Відповідно до положень статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Заходами примусового виконання рішень відповідно до положень статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належав боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до статті 124 Конституції України всі судові рішення, є обов'язковими до виконання на всій території України. Примусове виконання рішень в Україні покладається і на органи державної виконавчої служби.
Умови і порядок виконання рішень судів, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси людини.
Відповідно до ст.3 Конституції України, визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження та забезпечення прав і свобод людини визначено головним обов'язком держави.
Виконавче провадження - завершальна стадія судового провадження. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішень Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін ( див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hor№sby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgme№ts a№d Decisio№s 1997-II).
Відповідно до положень ст.317 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках встановлених законом.
Положеннями ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України № 3857-ХІІ у редакції від 10.12.2015 встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Відповідно до положень ст.441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Згідно зі ст.441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного виконавця або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Відповідно Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, не упереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно до п.19 ч.3 до ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право - у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до Роз'яснення Міністерства юстиції та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.06.2008 року №25-32/507 Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконанні зобов'язання, покладені на них рішеннями судів, одним із таких заходів забезпечення виконання рішення суду може бути тимчасове обмеження особами (боржниками у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого). При цьому органам Державної прикордонної служби України на підставі пункту 4 статті 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" надано право не пропускати через державний кордон України осіб, яким тимчасово обмежено право виїзду з України за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів. Таким чином, тимчасове обмеження громадян України у праві виїзду за кордон у разі невиконання ними кредитних зобов'язань здійснюється за рішенням суду або постановою прокурора.
З досліджених матеріалів справи вбачається, що приватним виконавцем здійснено всі необхідні виконавчі дії, спрямовані на виконання рішення суду. Обмеження права виїзду за межі України у випадку боржника, буде дієвим та на даний час фактично єдиним способом спонукати його виконувати рішення суду.
Згідно ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України, Постанови КМУ від 31.03.1995 року, № 231 Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта/проїзного документа, або якщо (боржник) громадянин вже має паспорт, йому може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках передбачених Законом України, зокрема у разі коли боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на судовим рішенням, до виконання зобов'язань.
При цьому, від ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням слід розуміти діяння (дії чи бездіяльності) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним таких обов'язків. Отже, наявність в особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням, у тому числі договірних, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.
Приймаючи до уваги можливість в будь-який момент виїхати за межі України, що може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення (зокрема державному виконавцю буде неможливо провести виконавчі дії по виконанню даного рішення без участі боржника), ухилення від виконання рішення суду, суд приходить до висновку про задоволення подання.
А тому аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, що боржнику громадянці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреси за виконавчим документом: АДРЕСА_1 , слід тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України фізичної особи, без вилучення паспортного документу, оскільки вона ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням.
Відповідно до ч.2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Керуючись ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження», статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», пунктом 5 частини першої статті 6, частиною четвертою статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», пунктом 8 статті 19, пунктом 4 статті 20 Закону України «Про державну прикордонну службу України», статтею 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Подання задовольнити.
Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України боржника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреси за виконавчим документом: АДРЕСА_1 , до виконання своїх зобов'язань по сплаті заборгованості за Виконавчими листами № 947/38569/20 виданих від 13.05.2021 Київським районним судом міста Одеси.
Копію ухвали для виконання направити сторонам по справі та до Державної прикордонної служби України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до ст.261 ЦПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суддя Я. В. Бескровний