Справа № 493/1482/24
Провадження № 2/493/99/25
27 березня 2025 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Тітової Т.П.
за участю секретаря Сирота О.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника третьої особи Яроменка І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Савранської селищної ради Одеської області, про позбавлення батьківських прав,
05.09.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Балтського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Савранської селищної ради Одеської області, про позбавлення батьківських прав.
Ухвалою судді від 10.09.2024 року провадження у даній цивільній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом до суду сторін та витребувано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав.
20.11.2024 року на адресу суду надійшло рішення виконавчого комітету Савранської селищної ради Одеської області від 15.11.2024 року №13/20 «Про затвердження висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно її малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
21.11.2024 року на електронну адресу суду через «Електронний суд» надійшло заперечення представника позивача ОСОБА_2 на висновок органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Саранської сільської ради Одеської області від 15.11.2024 року №13/20 «Про затвердження висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно її малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 13.01.2025 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебував у незареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 .Від стосунків з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася донька ОСОБА_5 . Донька зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 та проживає разом з позивачем.
З 2018 року, тобто одразу після народження дитини вони почали проживати окремо, сходячись на нетривалий термін, потім знов розходились. Весь цей час дитина постійно проживала з батьком. Фактично, з моменту народження дитини мати її залишила на батька.
Після того, як дитині виповнилось 3 роки, мати зовсім перестала спілкуватись з дитиною.
Таким чином, з народження і до теперішнього часу, відповідач не приймала і не приймає будь-якої участі у вихованні дитини, окрім цього не надає матеріальну допомогу, тобто фактично самоусунулась від виконання своїх батьківських обов'язків. Весь цей час донька проживає разом з позивачем та перебуває на повному його утриманні.
Відповідач ніякого інтересу до розвитку спільної дитини не проявляє, з донькою не спілкується, участі у її житті не приймає. Останні роки мати навіть не вітає з днем народження та іншими святами як день святого Миколая та Новий рік.
Позивач, зі свого боку, жодних перешкод щодо спілкування між матір'ю та донькою не чинив, не забороняв їй навіть у телефонному режимі спілкуватись з ОСОБА_5 , приділяти найменшу увагу дитині, висловлювати свою материнську любов та турботу до власної доньки. Про те, жодної прив'язаності до ОСОБА_5 , відповідачка не відчуває, а відповідно, як наслідок, і донька ставиться до неї, як до чужої людини.
За таких обставин, інтересам ОСОБА_5 відповідає припинення формального зв'язку між нею та її матір'ю. Оскільки така формальність створює для неї проблеми, зокрема породжує в неї обов'язок утримувати таку матір в похилому віці, обмежує її свободу пересування, оскільки будь-який виїзд за кордон має бути погоджено із відповідачкою, що створює складнощі у разі виникнення такої необхідності, оскільки вона ухиляється від спілкування не лише з власною донькою, а й з позивачем.
Оскільки відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї доньки, не цікавиться її навчанням у садочку, підготовкою до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, що негативно впливає на її фізичний розвиток, не спілкується з нею, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, свідомо нехтуючи своїми обов'язками, тому позбавлення батьківських прав відповідає інтересам дитини.
Крім того, 05.08.2023 року відповідач надала нотаріально посвідчену заяву, в якій стверджує, що з 2018 року ухилилась від виконання своїх обов'язків щодо виховання доньки і в подальшому відмовляється виконувати свої батьківські обов'язки та не заперечує, що відповідно до ст. 164 СК України, проти позбавлення її батьківських прав щодо її малолітньої доньки ОСОБА_4 . Заява посвідчена приватним нотаріусом Подільського районного нотаріального округу Одеської області Сівун Ф.Й. за №1494 від 05.08.2024р.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно її малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки, відповідачка не цікавиться своєю дитиною, матеріально не допомагає та проживає окремо. Крім того, відповідач не виконує рішення про визначення способу участі її у вихованні дитини, відповідно до якого, мати зобов'язана відвідувати та брати дитину до себе, відповідно до визначеного графіку з 1 по 15 число - 7 днів , про те вона у зазначений термін, дитину брала два рази максимум на дві години, не відвідує заходи у дитячому садочку, про які він її повідомляв та просив прийти, а також, у відповідача наявна заборгованість по сплаті аліментів.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив позбавити відповідача батьківських прав, так як відповідач неналежним чином виконує батьківські обов'язки, не приймає участі у її вихованні, матеріально не забезпечує та має заборгованість по аліментах.
Відповідач ОСОБА_3 в судові засідання не з'явилася, про те належним чином була повідомлена про розгляд справи, а саме на 03.03.2025 року повідомлена була судом та зобов'язувалась з'явитись, про те не з'явилася, у зв'язку з чим було відкладено судове засідання на 27.03.2025 року. 18.03.2025 року відповідач отримала судову повістку про розгляд справи на 27.03.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, про те також не з'явилася.
В судовому засіданні, яке відбулося 05.02.2025 року відповідач повідомила, що бажає приймати участь у вихованні дитини, але не має можливості.
Представник третьої особи Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Савранської селищної ради Одеської області в судовому засіданні зазначив, що вагомих підстав позбавлення батьківських прав відповідача, комісія не вбачала, тому винесено було рішення про недоцільність позбавлення батьківських прав, але враховуючи її поведінку та не з'явлення її до суду при вирішенні даного питання покладався на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні позивача, представника позивача та третю особу Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Савранської селищної ради Одеської області, дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 17.10.2018 року Савранським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис про народження №62.
З копій витягу з реєстру Савранської територіальної громади від 24.07.2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 16.12.2011 року за адресою: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована 23.10.2018 року за адресою: АДРЕСА_2 .
Із заяви посвідченої приватним нотаріусом Подільського районного нотаріального округу Одеської області Сівун Ф.Й. за №1494 від 05.08.2024, вбачається, що ОСОБА_3 даною заявою стверджує, що з 2018 року ухилялась від виконання своїх обов'язків щодо виховання доньки і в подальшому відмовляється виконувати свої батьківські обов'язки та не заперечує, відповідно до ст. 164 СК України, проти позбавлення її батьківських прав щодо її малолітньої доньки ОСОБА_4 . Просить у випадку розгляду справи у суді щодо позбавлення її батьківських прав, вирішувати у її відсутність. Правові наслідки підписання даної заяви їй зрозумілі.
Як вбачається з копії довідки Савранської селищної ради Одеської області від 12.01.2023р. №30, ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_2 ; донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає разом з батьком та знаходиться на його утриманні, згідно акту №2 оцінки потреб сім'ї/особи КАУ «ЦНСП» Савранської селищної ради від 10.01.2023 року.
З копії акту оцінки потреб сім'ї № 2 від 10.01.2023 р. та копії висновку оцінки потреб сім'ї, складеними КУ «Центр надання соціальних послуг Савранської селищної ради Одеської області», вбачається, що за результатами оцінювання потреб з'ясовано, що основними ознаками та чинниками, що спричиняють складні життєві обставини є те, що мати ОСОБА_3 залишила дитину без батьківського піклування, місце проживання матері близько двох місяців не відоме.
З копії акту оцінки потреб сім'ї № 51 від 10.05.2024р. та копії висновку оцінки потреб сім'ї, складеними КУ «Центр надання соціальних послуг Савранської селищної ради Одеської області», вбачається, що за результатами оцінювання потреб з'ясовано, що основними ознаками та чинниками, що спричиняють складні життєві обставини є те, що мати ОСОБА_3 залишила дитину без материнського піклування, участі у вихованні та утриманні доньки не приймає. Батько здатний у повному обсязі забезпечувати потреби дитини. Характеризується позитивно.
З копії заочного рішення Савранського районного суду Одеської області від 19.03.2024р. справа №512/98/24, вбачається, що з 14.02.2024 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по день її повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
З копії листа Савранського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 16.07.2024 року №21.20-45075, вбачається, що станом на 01.07.2024 рік у ОСОБА_3 є заборгованість зі сплати аліментів відповідно до виконавчого листа №512/98/24 виданого 28.05.2024 року Савранським районним судом Одеської області.
З копії довідки від 11.07.2024 року №2120-44206, виданої Савранським відділом державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вбачається, що ОСОБА_1 не отримував аліменти від ОСОБА_3 у період з 14.02.2024 року по 10.07.2024 року.
З копії довідки № 379 від 28.05.2024 р., виданої сімейним лікарем КНП «Савранський центр первинної медико-санітарної допомоги» Савранської селищної ради Одеської області, вбачається, що ОСОБА_1 самостійно без присутності матері звертається до сімейного лікаря за потреби професійного огляду дитини чи захворювання.
З копії довідки № 07 від 17.01.2023 р., виданої КНП «Савранська лікарня» Савранської селищної ради Одеської області, вбачається, що ОСОБА_1 батько дитини ОСОБА_4 , у разі хвороби останньої, звертається до лікаря педіатра без присутності матері.
З копії довідки № 75 від 11.06.2024 р., виданої КНП «Савранська лікарня» Савранської селищної ради Одеської області, вбачається, що ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з дитиною в дитячому відділенні, за час лікування мати дитини не було, та не брала участі у лікуванні дитини.
З копії довідки від 04.12.2023р., виданої ТОВ «БРМ ОХОРОНА», вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на посаді охоронника в ТОВ «БРМ ОХОРОНА».
Відповідно до характеристики, виданої ТОВ «БРМ ОХОРОНА» від 04.12.2023року вбачається, що ОСОБА_1 відповідальний, сумлінний та дисциплінований працівник.
З рішення виконавчого комітету Савранської селищної ради Одеської області від 15.11.2024 року №13/20 «Про затвердження висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно її малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », вбачається, про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 .
В даному висновку зазначено, що на засідання комісії з питань захисту прав дитини, яка відбулась 07.11.2024 року, батько дитини ОСОБА_1 , пояснив, що ОСОБА_3 мати дитини, проживає окремо та не приймає участі у вихованні та утриманні спільної доньки ОСОБА_5 . Крім того, він зазначив, що у нього є заява матері дитини ОСОБА_3 , в якій вона вказує, що з 2018 року вона ухилялась від виконання батьківських обов'язків і в подальшому відмовляється їх виконувати та не заперечує проти позбавлення її батьківських прав стосовно доньки і дана заява завірена приватним нотаріусом.
Мати дитини ОСОБА_3 , на засідання комісії не з'явилася, про те, надала письмові пояснення, в яких вказала, що на засідання комісії вона не може з'явитись з особистих причин. При цьому повідомляє, що від виконання батьківських обов'язків не ухилялась і за час спільного проживання відвідувала з донькою лікарню, дитячий садочок. З часу окремого проживання цікавилась життям та здоров'ям дитини, кожен рік вітала доньку з днем народження і дарувала подарунки (золоті сережки, одяг, солодощі та ін.). Стосовно окремого проживання повідомила, що вона з батьком дитини ОСОБА_1 проживали у його батьків, але після виникнення між ними непорозумінь він вигнав її з дому, а забрати доньку з собою не мала можливості, оскільки не мала власного житла. ОСОБА_3 особа з числа дітей-сиріт.
Щодо написання заяви в нотаріуса про позбавлення її батьківських прав, нею було зазначено, що заяву її попросив написати батько дитини ОСОБА_1 , обґрунтовуючи тим, що так буде краще для дитини і ніяких наслідків особисто для неї не буде. Також мати дитини зазначила, що в подальшому буде брати участь у вихованні та утриманні своєї доньки.
На засідання комісії директор закладу дошкільної освіти «Веселка» Тодорук І.В., пояснила, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відвідує дошкільний заклад з 01.10.2020 року. Дитину до закладу завжди приводила її мати ОСОБА_3 , про те, з часу окремого проживання батьків, дитину до дошкільного закладу приводить батько дитини ОСОБА_1 , який займається вихованням дитини, сплачує батьківську плату за харчування, відвідує збори та свята. Крім того, директор закладу зазначила, що батько дитини ОСОБА_1 неодноразово просив вихователів закладу не віддавати дитину матері, яка навідувала доньку в закладі.
Також, ОСОБА_3 надала заяву до органу опіки та піклування Савранської селищної ради про визначення способу участі у вихованні доньки ОСОБА_4 , що свідчить про те, що мати не відмовляється та бажає приймати участь у її вихованні.
Посилаючись на зазначені обставини та враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини від 07.11.2024 року №15.2 виконавчий комітет Савранської селищної ради Одеської області, як орган опіки та піклування, вважає недоцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно її малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Із наявних в матеріалах справи заперечень представника позивача вбачається, що висновок складено виходячи лише з пояснень матері дитини без врахування письмових доказів, наявних в матеріалах справи та всіх обставин справи, а саме: акту оцінки потреб сім'ї № 2 від 10.01.2023 р. з висновком оцінки потреб сім'ї; акту оцінки потреб сім'ї № 51 від 10.05.2024 р. з висновком оцінки потреб сім'ї, які складені КУ «Центр надання соціальних послуг Савранської селищної ради Одеської області»; довідкам КНП «Савранська лікарня» Савранської селищної ради.
Крім того, висновок ґрунтується виключно на позиції відповідача, яка була штучно створена комісією.
У висновку не наведено підстав та аргументів, які б вказували на недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав.
За загальним правилом, доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, які можуть бути підставою позбавлення останньої батьківських прав, покладено на позивача.
Ч. ч. 1 та 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Нормами ст. 155 СК України визначено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав з підстав, встановлених ч. 1 ст. 164 СК України, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Зі змісту норм ст. 166 СК України вбачається, що позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, оскільки тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Згідно ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Нормами ст. 12 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 3 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства, а згідно абз. 3 ч. 2 цієї статті Кодексу дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї (ч. 8 ст. 7 СК України).
Положеннями п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
З абз. 1, 2 п. 16 зазначеної Постанови Пленуму Верховного суду України вбачається, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5 ст. 19 СК України).
За положенням ч.6 ст. 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер.
Наданий у даній справі висновок органу опіки та піклування є недостатньо обґрунтованим, оскільки факти викладені у висновку однотипні та зазначені зі слів позивача та письмових пояснень ОСОБА_3 . Не досліджено обстеження належних умов проживання дитини та батьків, а також не містить аналізу взаємовідносин, які сформувались між дитиною та позивачем і відповідачем. Тому, суд на підставі ч. 6 ст. 19 СК України не погоджується з таким висновком органу опіки та піклування та вважає його недостатньо обґрунтованим.
При цьому з матеріалів справи вбачається, що відповідач 05.08.2023 року надала нотаріально посвідчену заяву, в якій стверджує, що з 2018 року ухилилась від виконання своїх обов'язків щодо виховання доньки і в подальшому відмовляється виконувати свої батьківські обов'язки та не заперечує, що відповідно до ст. 164 СК України, проти позбавлення її батьківських прав щодо її малолітньої доньки ОСОБА_4 . Заява посвідчена приватним нотаріусом Подільського районного нотаріального округу Одеської області Сівун Ф.Й. за №1494 від 05.08.2024р., що свідчить про її не бажання як матері брати участь у вихованні та спілкуванні з донькою.
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18 ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав е виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено ст. 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
Наведені вище докази дають суду підстави для висновку, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не приймає участі в її вихованні, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її самоусвідомлення, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не сплачує регулярно аліменти на користь позивача на утримання доньки, що свідчить про те, що поведінка відповідача є винною та усвідомленою і має місце протягом тривалого часу.
Оцінюючи надані позивачем докази та відсутність будь-яких доказів зі сторони відповідача, суд критично ставиться до доводів того, що позивач не дозволяє їй спілкуватися з донькою, так як будь-яких об'єктивних доказів на підтвердження вказаного факту нею не надано.
Також судом встановлено, що відповідач не сплачувала вчасно аліменти на утримання дитини, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості, а почала погашати виниклу заборгованість тільки у зв'язку з розглядом судом даного позову.
Отже досить тривала бездіяльність матері, приводить до розриву зв'язків між нею та донькою і таким чином, сприяє позбавленню її батьківських прав, тому є обґрунтованим застосування до відповідача крайньої міри втручання у право матері на повагу до сімейного життя та превалювання інтересів дитини над інтересами матері.
Таким чином, оцінюючи всі докази в сукупності, дотримуючись балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення, з метою забезпечення найкращих інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків, з метою забезпечення розвитку дитини у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, суд дійшов висновку про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.
Разом з тим суд зауважує, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 150, 152, 155, 164, 166 СК України, ст. ст. 81, 89, 141, 259, 263, 265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Савранської селищної ради Одеської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , (зареєстрованої за адресою АДРЕСА_3 , проживаючої за адресою АДРЕСА_4 ,) батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено04.04.2025 року.