Справа № 638/4029/25
Провадження № 2-а/953/186/25
03 квітня 2025 року м. Харків
суддя Київського районного суду міста Харкова Бобко Т.В., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,
На підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 березня 2025 року матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності передано за підсудністю Київському районному суду м. Харкова.
02 квітня 2025 року в провадження судді Київського районного суду м. Харкова Бобко Т.В. надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , яким він просить поновити процесуальний строк оскарження постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ; витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Харків матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП; скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Харкові № 380 від 14 лютого 2025 року; звільнити його від сплати судового збору.
Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. 160, 161 КАС України та іншим вимогам, встановленим законом.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 160 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення вказаних вимог позивачем до позовної заяви не доданий документ, що підтверджує сплату ним судового збору за подання адміністративного позову, не додані документи що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У своїй позовній заяві позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору або відтермінувати його, посилаючись на свій майновий стан, який обґрунтовує тим, що ніде не працевлаштований, і на підтвердження цих обставин додає копію довідки про доходи.
Суд не вбачає поважних обставин та причин для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даної позовної зави або його відтермінування з огляду на таке.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, у розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» - відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати, суд має встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розміру заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану.
Тобто можливість особи розпоряджатися своїми коштами та майном повинна враховуватися судами при оцінці фінансового (майнового) стану цієї особи при вирішенні питань, пов'язаних зі сплатою судового збору.
У розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, позивач має довести існування фінансових труднощів.
Водночас, позивачем не надано до суду належних та вичерпних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як на підставу для звільнення від сплати судового збору.
Відомості, повідомлені позивачем не є достатніми доказами на підтвердження тяжкого майнового стану позивача, яким підтверджується факт неможливості сплати останнім судового збору, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору (довідка про склад сім'ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо). Крім того позивач є працездатною особою і про причини свого непрацевлаштування не повідомляє.
Натомість, інших доказів щодо скрутного матеріального стану, позивачем до позовної заяви не надано.
Отже, вищевикладені обставини свідчать про те, що на даний час відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.
Крім того, ст. 133 КАС України передбачено право (а не обов'язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень ч. 3 ст. 161 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом. Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Оскільки зазначені умови, за наявності яких підлягає звільненню від сплати судового збору, відсутні, належних доказів, що підтверджують незадовільний майновий стан та відсутність інших джерел доходу, а відтак суд висновує про відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання до суду даного позову.
Велика Палата Верховного суду в постанові від 18 березня 2020 року по справі № 543/775/17, відступила від висновку Верховного суду України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16) та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. У випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач вправі оскаржити його в апеляційному порядку. Однаковою мірою це стосується й відповідача у спірних правовідносинах, оскільки він як рівноправна сторона в адміністративній справі також має право на апеляційне/касаційне оскарження судового рішення. Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, вбачається, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст. 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст. 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, розмір судового збору, який позивачу необхідно сплатити за подання вказаного позову, виходячи з вимог Закону України «Про судовий збір», складає 605,60 гривень.
Крім того, згідно зі ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 7 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем до позовної заяви не додані докази причин пропуску строку звернення до суду з зазначеною позовною заявою, на які посилається позивач в обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду, що позбавляє суд надати належну оцінку таким доводам позивача.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись ст. 122, 133, 160, 161, 169, 171 КАС України, суд
В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - залишити без руху.
Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне зазначені недоліки заяви, вона повертається позивачу без розгляду.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Бобко