03 квітня 2025 року
м. Київ
справа №335/10299/24
адміністративне провадження № К/990/12095/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Желєзного І.В., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Запорізькій області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2968756 від 03 вересня 2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя від 04 листопада 2024 року відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2024 року в адміністративній справі № 335/10299/24 залишено без змін.
21 березня 2025 року надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року, ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, предметом оскарження в цій справі є постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП.
Параграфом 2 Глави 11 Розділу ІІ КАС України закріплений розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ.
Особливості апеляційного та касаційного оскарження судових рішень в окремих категоріях адміністративних справ встановлені статтею 272 КАС України.
Згідно із частиною третьою статті 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Стаття 286 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Отже, нормами КАС України не передбачено можливості оскарження в касаційному порядку судових рішень суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що предметом спору у вказаній справі є дії та рішення суб'єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності, у відкритті касаційного оскарження слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 272, 286, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіА.Г. Загороднюк І.В. Желєзний В.М. Соколов