03 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/20588/24 пров. № А/857/1449/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Гудима Л.Я., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії ,
суддя у І інстанції Сподарик Н.І.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення 09 грудня 2024 року,
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом, у якому просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ) сформувати подання про повернення йому з Державного бюджету України збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 17840,00 грн, сплаченого відповідно до квитанції (чека) від 09.05.2024 №ПН1768, та подати його до відповідного органу Казначейства відповідно до положень пункту 5 глави І Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі № 380/20588/24, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у задоволенні позову було відмовлено.
При цьому суду першої виходив із того, що подані позивачем до ГУ ПФУ документи були недостатніми для прийняття рішення про повернення йому сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, з огляду на що відповідач обґрунтовано відмовив заявнику у формуванні подання про повернення суми сплаченого збору.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено ОСОБА_1 , який просив таке скасувати та задовольнити його позову у повному обсязі.
На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що факт придбання ним нерухомого майна вперше підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, сформованою 29.05.2024 за № 380657426.
Згідно з довідками, виданими Львівським обласним управлінням Ощадного банку від 28.05.2024 №446 та Хмельницьким обласним управлінням Ощадного банку від 08.08.2024 №25 ОСОБА_1 правом на приватизацію житла не скористався.
Тому збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості придбаного нерухомого майна ОСОБА_1 сплачений помилково за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж, у зв'язку з чим кошти в сумі 17840,00 гри, сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.
Оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджет, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, і таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на нього покладено обов'язок формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
У відзиві на апеляційну скаргу позивача ГУ ПФУ підтримало доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечило обґрунтованість апеляційних вимог та просило залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 09.05.2024, посвідченого приватним нотаріусом Шафраном Р.І., зареєстрованим у реєстрі за №2798. Продаж квартири вчинено за ціною 1 784 000,00 грн.
Водночас 09.05.2024 позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості придбаного житла у розмірі 17840,00 грн відповідно до платіжної інструкції №ПН1768 від 09.05.2024.
08.08.2024 представник позивача звернувся в інтересах ОСОБА_1 до ГУ ПФУ із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, до якої долучив:
копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, копію Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта ОСОБА_1 ;
копію договору купівлі - продажу квартири від 09.05.2024;
копію квитанції від 09.05.2024;
копію паспорта ОСОБА_1 ;
витяг з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 ;
копію ідентифікаційного коду ОСОБА_1 ;
довідку-підтвердження того, що за адресою (реєстрація) (м. Львів, вул. Мікльоша К. 20/41) приватизаційний депозитний рахунок за номінальною вартістю житлового чека не числиться;
довідку-підтвердження того, що за адресою ( АДРЕСА_2 ) приватизаційний депозитний рахунок за номінальною вартістю житлового чека не числиться;
банківські реквізити Герасимчука Ю.О;
ордер на представництво інтересів ОСОБА_1
копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №001100 від 07.08.2018.
ГУ ПФУ листом від 16.08.2024 №1300-5604-8/144865 відмовило ОСОБА_1 у задоволенні заяви про повернення сплачених коштів у зв'язку з тим, що з 26.09.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 “Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», згідно з якою обов'язок по звільненню від сплати збору покладено на нотаріусів, які оформляють договори купівлі-продажу. Позивачем не долучено відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, та даних про невикористання житлових чеків для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, що охоплюють період з 1992 року та мають бути надані з усіх місць проживання з 1992 року по дату укладення договору купівлі-продажу. Долучені до заяви документи не підтверджують факту придбавання нерухомого майна вперше (набуття права власності на житло). Тому немає підстав для формування подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету.
ОСОБА_1 не погодився із такими діями ГУ ПФУ та звернувся до адміністративного суду з позовом, що розглядається.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування регламентовано приписами Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №400/97-ВР).
Відповідно до пункту 9 статті 1 вказаного Закону платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740)
За правилами пункту 15-1 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
У відповідності до пункту 18 Порядку №1740 облік сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій ведеться відповідно до законодавства.
Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затверджений наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 №787, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 (далі -Порядок № 787 у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 5 глави I Порядку №787 повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню (крім повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб'єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
За правилами підпункту "в" пункту 15-2 Порядку №1740 (у редакції після внесених змін постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866 “Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», яка набула чинності 26.09.2020) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
У відповідності до пункту 15-3 Порядку №1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в» і “г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
На думку апеляційного суду, суд першої інстанції на підставі аналізу наведених правових норм дійшов обґрунтованого висновку про те, що починаючи з 26.09.2020 було чітко законодавчо регламентовано підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Так, було чітко визначено коло осіб, які у розумінні Закону №400/97-ВР вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), а також перелік документів, які особа має зібрати та надати для підтвердження того, що вона придбаває житло вперше.
Відтак, починаючи з 26.09.2020 був законодавчо визначений механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, а отже не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
Для цього фізична особа подає нотаріусу:
- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,
- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
При цьому у разі отримання від особи вказаних документів нотаріус на підставі абзацу 4 пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Разом із тим, якщо особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона може подати заяву до пенсійного органу про повернення помилково сплачених коштів з бюджету, до якої має додати пакет документів, визначений підпунктом “в» пункту 15-2 Порядку № 1740, на підтвердження того, що житло придбавається вперше.
Таким чином, у випадку помилкової сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна обов'язок подання пакету документів, встановленого Порядком № 1740, для виникнення у пенсійного органу обов'язку формування подання про повернення помилково сплачених коштів, покладається саме на особу.
До подібних висновків дійшов Верховний Судом у постанові від 25.11.2021 у справі №280/9714/20, який в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» слушно врахований судом першої інстанції при вирішенні спору.
У відповідності до матеріалів справи ОСОБА_1 передбаченим Порядком №1740 механізмом при посвідченні договору купівлі-продажу у нотаріуса не скористався.
У подальшому представник позивача з метою повернення сплаченого при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу квартири збору на обов'язкове державне пенсійне страхування звернувся до ГУ ПФУ із заявою, до якої долучив:
копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності;
копію інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 ;
копію договору купівлі - продажу квартири від 09.05.2024;
копію квитанції від 09.05.2024 про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;
копію паспорта ОСОБА_1 ;
витяг з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 ;
копію ідентифікаційного коду ОСОБА_1
довідку-підтвердження того, що за адресою (реєстрація) (м. Львів, вул. Мікльоша К. 20/41) приватизаційний депозитний рахунок за номінальною вартістю житлового чека не числиться;
довідку- підтвердження того, що за адресою ( АДРЕСА_2 ) приватизаційний депозитний рахунок за номінальною вартістю житлового чека не числиться;
банківські реквізити Герасимчука Ю.О.;
ордер на представництво інтересів ОСОБА_1 ;
копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №001100 від 07.08.2018.
При цьому представником ОСОБА_1 не було надано ГУ ПФУ:
- заяву фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;
- документу про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду за адресою місця реєстрації позивача до 05.03.2014.
На підставі наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про недотримання ОСОБА_1 зазначених вище законодавчо встановлених вимог з огляду на неподання повного пакету документів, що підтверджують факт придбання житла вперше, відповідно до приписів пункту 15-2 вказаного Порядку №1740, а отже про правомірність відмови ГУ ПФУ у формуванні подання про повернення суми сплаченого збору з урахуванням наявного саме у позивача обов'язку подання передбаченого цим Порядком пакету документів.
Водночас апеляційний суд звертає увагу на те, що згідно із частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Приписами пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Разом із тим, ОСОБА_1 не заявляв вимог про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ, а покладення судом обов'язку на відповідача вчинити певні дії нерозривно пов'язане із визнанням його бездіяльності протиправною, є лише способом поновлення порушеного права позивача і не може бути самостійним предметом позову.
При цьому за правилами частини 5 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі №380/20588/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Л. Я. Гудим
Н. М. Судова-Хомюк