03 квітня 2025 рокуСправа № 302/758/24 пров. № А/857/4224/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,
при секретарі судового засідання - Гладкій С.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 31 грудня 2024 року (суддя Сидоренко Ю.В., селище Міжгір'я), -
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі - РУП, ГУНП відповідно), ГУНП в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 03.11.2023 ЕГА №1225854 (далі - Постанова), та справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 31 грудня 2024 року позов задоволено частково. Скасовано Постанову та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого статті 183 КУпАП. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В доводах апеляційної скарги вказує на правомірність оскаржуваної Постанови. Не погоджується з висновками суду щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Відповідно до частини другої статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що оскаржувана Постанова обґрунтована не належними доказами, без дотриманням процедури розгляду адміністративної справи.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з не правильним застосуванням норм матеріального права та без дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.
Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції, встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 27.06.2024 відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №754273 про те, що: 03.11.2023 близько 10/45 год в селі Торунь громадянин ОСОБА_3 здійснив завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме зателефонував до поліції та повідомив факт, який не знайшов свого підтвердження, чим вчинив правопорушення передбачене статтею 183 КУпАП, у зв'язку з чим Постановою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн (а.с.13-14).
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 5 КАС визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За змістом статті 183 КУпАП завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
У КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Диспозиція статті 183 КУпАП передбачає об'єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Зі змісту позову видно, що позивач не заперечує того, що 03.11.2023 він телефонував на номер 102 для того, щоб поліцейські по можливості вжили заходи і якимось чином вплинули на сільського старосту, щоб вона видала йому довідку про склад сім'ї по місцю проживання, яка необхідна була йому для оформлення пенсії. А так як, ця довідка була потрібна позивачу терміново, оскільки 05.11.2023 він мав виїхати у м.Хуст у лікарню і не хотів, щоб розгляд питання з пенсійними виплатами відкладався, то звернувся з проханням до старости видати таку довідку. Однак, з його слів, оскільки староста не хотіла видавати запитувану ним довідку в той же день, ОСОБА_1 зателефонував на 102 для того, щоб поліція вжила якісь заходи до сільської старости.
По прибутті працівників поліції, зі слів позивача, староста в ту ж мить видала йому потрібну довідку.
Зважаючи на викладені обставини, зокрема доводи, що наведені у позові, апеляційний суд, вважає за необхідне зазначити, що позивач телефонуючи на 102 усвідомлював, що він може отримати бажаний результат, коли повідомить поліції, що староста села на його думку вчиняє щодо нього неправомірні дії, і лише виклик спеціальних служб, чи звернення до них за «допомогою» примусять старосту видати бажану довідку негайно, що відповідно і мало місце.
Довідка була видана, однак у даній справі відсутні докази, що староста вчиняла чи вчинила будь-які неправомірні дії відносно позивача. Вказане нічим не зафіксовано.
А отже дзвінок на номер екстрених служб, зокрема 102, що мало наслідком прибуття поліції до сільської ради, з боку позивача, було нічим іншим, як свідомим способом «спонукати» старосту до «термінової» видачі довідки.
Таким чином, апеляційний суд погоджується із доводами скаржника, що оскаржувана Постанова прийнята за наявності для цього підстав.
Висновки суду першої інстанції про неналежність оформлення Постанови, зокрема обставин викладу правопорушення є безпідставними, так як з її змісту можна чітко встановити суть вчиненого. До того ж позивач у позові не заперечує, що 03.11.2023 він телефонував на лінію 102.
В частині доводів скаржника щодо строку звернення до суду, апеляційний суд такі відхиляє, так як в матеріалах справи дійсно відсутнє підтвердження про дату отримання позивачем Постанови, а відтак приймає до уваги те, що він про цю Постанову дізнався з матеріалів виконавчого провадження.
Приймаючи оскаржуване рішення суду, суд першої інстанції належно не дослідив матеріали справи та не дав належної оцінки всім обставинам.
Відповідно до статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до безпідставного задоволення позову, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 271, 272, 286, 308, 310, 315-317, 316, 321, 322, 325, 328 КАС, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області задовольнити частково.
Рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 31 грудня 2024 року в частині задоволення позову про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 03.11.2023 ЕГА №1225854 та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову в цій частині відмовити.
В решті рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 31 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
С. М. Кузьмич