03 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/14766/24 пров. № А/857/2636/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Довгої О.І.,
Обрізка І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Дудар О.М.), постановлену у порядку письмового провадження в м. Рівне 06 грудня 2024 року, у справі №460/14766/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
03.12.2024 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо обмеження пенсії позивача; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести та виплатити позивачу пенсію без будь-яких її обмежень максимальним розміром, із виплатою щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 (дві тисячі) грн, додатково до існуючого розміру пенсійного забезпечення, згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 та індексації пенсії передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсійних і заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та провести виплату пенсії із врахуванням раніше проведених пенсійних виплат.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 зупинено провадження у справі №460/14766/24 до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №400/6254/24 (номер провадження №Пз/990/11/24).
Зупиняючи провадження, суд першої інстанції виходив з того, що суд, який розглядає типову справу, має право зупинити провадження за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою у випадку, якщо Верховним Судом відкрито провадження у відповідній зразковій справі (ч.1 ст.291 КАС України). Суд першої інстанції зазначив, що згідно з ч.3 ст.291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. Суд першої інстанції вважав за необхідне зупинити провадження у цій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зазначеній зразковій справі.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції не враховано, що у справі, що розглядається №460/14766/24 та у справі №400/6254/24 різні предмет та підстава позовів, які виникли за різних обставин і мають відмінне правове регулювання. Скаржник вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена безпідставно та незаконно.
Враховуючи положення статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що ухвала судді суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до частини третьої статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.
За своєю правовою сутністю зупинення провадження у справі є тимчасовим і повним припиненням всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Статтею 236 КАС України, визначені підстави обов'язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження та порядок поновлення зупиненого провадження у справі.
Перелік даних підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Так, відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 236 КАС України правом суду є зупинити провадження у справі в разі розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі.
Відповідно до ч.1 ст.291 КАС України суд, який розглядає типову справу, має право зупинити провадження за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою у випадку, якщо Верховним Судом відкрито провадження у відповідній зразковій справі.
З аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що зупинення провадження у типовій справі з підстав розгляду Верховним Судом зразкової справи належить до дискреційних повноважень суду та вирішення питання про зупинення провадження у типовій справі залежить від оприлюднення Верховним Судом повідомлення про відкриття провадження у зразковій справі.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 07.11.2024 ухвалою Верховного Суду відкрито провадження у зразковій адміністративній справі №400/6254/24 за позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
У вищевказаній ухвалі суд касаційної інстанції вказав наступне:
«Розглянувши матеріали типових справ у поєднанні зі справою, у якій надійшло подання про її розгляд як зразкової, Верховний Суд дійшов висновку, що ці справи відповідають ознакам типових, визначених пунктом 21 частини першої статті 4 КАС України за таких підстав: 1) позивачі є пенсіонерами, яким призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; 2) позовні вимоги заявлені до територіального органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебувають позивачі; 3) спірні відносини стосуються правомірності дій пенсійного органу щодо припинення, після перерахунку на виконання рішення суду пенсії позивачів, виплати щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та індексації згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році». 4) позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: - виплатити індексацію згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.
Так, предметом розгляду справи №400/6254/24 є правомірність дій пенсійного органу щодо припинення, після перерахунку на виконання рішення суду пенсії позивачів, виплати щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та індексації згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
Водночас, предметом розгляду даної справи №460/14766/24 є протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо обмеження виплати пенсії позивача з 01.03.2024 максимальним розміром.
Судом апеляційної інстанції встановлено з матеріалів справи, що з 01.03.2024 розрахунковий розмір пенсії позивача становить 23807,06 грн., однак розмір пенсії до виплати з урахування обмеження пенсії максимальним розміром становить 23610,00 грн., з 01.06.2024 розрахунковий розмір пенсії позивача становить 24268,00 грн., однак розмір пенсії до виплати з урахування обмеження пенсії максимальним розміром становить 23610,00 грн.
Отже, спір у цій справі виник у зв'язку із застосованим відповідачем обмеження пенсії максимальним розміром, а не через відмову пенсійного органу здійснити нарахування й виплату доплати (2000,00 грн) на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14 липня 2021 року та індексації після перерахунку пенсії.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що суд першої інстанції, з урахуванням змісту позовних вимог, не навів мотивів неможливості розгляду даної справи за наявними матеріалами, враховуючи відповідне правове регулювання та помилково дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі з покликанням на розгляд Верховним Судом зразкової справи №400/6254/24, що має наслідком скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 320 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суддя суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про зупинення провадження у справі, що перешкоджає подальшому провадженні у справі, а тому оскаржувана ухвала судді суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 241, 243, 312, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року у справі №460/14766/24 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді О. І. Довга
І. М. Обрізко