Справа № 127/19539/23
Провадження 2/127/2416/23
03 квітня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про накладення арешту на майно, -
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод в користуванні власністю.
02.04.2025 на електрону адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про накладення арешту на майно.
Провадження у справі № 127/19539/23 зупинене ухвалою суду від 24.10.2023 і наразі не поновлене, враховуючи відсутність для цього визначених процесуальним законом підстав.
При цьому, суд позбавлений права в період дії зупинки провадження вчиняти будь-які процесуальні дії в межах даної справи.
Зважаючи на те, що вищевказане клопотання надійшло до суду під час зупиненого провадження у справі, судом прийнято до уваги, що його вирішення потребує поновлення провадження у справі. Водночас, такі підстави відсутні, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що вищевказане клопотання надійшло на електронну пошту Вінницького міського суду Вінницької області без скріплення електронним цифровим підписом.
Відповідно до ст. 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно із ч. 5, ч. 6 та ч. 8 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Використання електронного підпису врегульоване Законом України «Про електронні довірчі послуги». Так, ч. 2 ст. 17 вказаного закону, встановлено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
Подані в електронній формі процесуальні заяви вважаються належним чином підписані у разі їх скріпленням електронним цифровим підписом.
На вищевикладене також звернув увагу Верховний Суд в постанові від 03.05.2022 по справі № 205/5252/19.
Крім того, чинне процесуальне законодавство не забороняє учаснику справи (фізичній особі) звернутися з процесуальними документами до суду шляхом направлення їх на офіційну електронну адресу суду. Однак, з обов'язковим скріпленням їх власним електронним цифровим підписом учасника справи. На що також звернув увагу Верховний Суд в постанові від 30.03.2021 по справі № 530/544/16.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Із клопотання вбачається відсутність його скріплення ОСОБА_1 власним електронним цифровим підписом, що в свою чергу, унеможливлює встановлення чи є дане клопотання волевиявленням саме цієї особи, не дозволяє однозначно ідентифікувати особу, яка склала такий документ, та не може свідчити про відповідальність такої особи за його зміст.
Відповідно й підстави для поновлення провадження у справі для вирішення клопотання - відсутні.
У відповідності до ч. 3 ст. 182 ЦПК України, зокрема заяви і клопотання подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
Згідно із ч. 2 ст. 183 ЦПК України письмові заява та клопотання підписуються заявником чи його представником.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення клопотання заявниці без розгляду.
Вищевказане узгоджується із позицією Верховного Суду (ухвала від 20.01.2025 по справі № 947/18075/24).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 182, 183, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про накладення арешту на майно - повернути заявниці без розгляду.
Повернення клопотання не перешкоджає повторному зверненню із таким клопотанням до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя