26 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/304/22 пров. № СК-А/857/29548/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
за участю секретаря Кулабухової М.М.,
представника апелянта Токар М.В.,
представника позивача Ламбрух О.С.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року (ухвалене головуючим - суддею Калинич Я.М. о 14:25 год., у м. Ужгород, повне судове рішення складено 10 червня 2024 року) у справі № 260/304/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про скасування наказу, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:
визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Закарпатській області від 21.12.2021 року за №529 «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців» та висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців ГУ ДПС у Закарпатській області в частині, що стосується оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 , головного державного інспектора Відділу адміністрування податку на майно та місцевих зборів з фізичних осіб Управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Закарпатській області;
визнати незаконним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Закарпатській області від 24.12.2021 року за №358-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 », яким вирішено звільнити ОСОБА_1 , головного державного інспектора Відділу адміністрування податку на майно та місцевих зборів з фізичних осіб Управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Закарпатській області, у зв'язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу»;
визнати незаконним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Закарпатській області від 30.12.2021 року за №362-о «Про внесення змін до наказу ГУ ДПС у Закарпатській області від 24.12.2021 року за №358-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 », яким вирішено звільнити ОСОБА_1 , головного державного інспектора Відділу адміністрування податку на майно та місцевих зборів з фізичних осіб Управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Закарпатській області в перший робочий день, наступний за днем закінчення відпустки, у зв'язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».
поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора Відділу адміністрування податку на майно та місцевих зборів з фізичних осіб Управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Закарпатській області;
стягнути з Головного управління ДПС у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі;
допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді головного державного інспектора Відділу адміністрування податку на майно та місцевих зборів з фізичних осіб Управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Закарпатській області.
В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності в частині щодо ОСОБА_1 , прийняті накази ГУ ДПС у Закарпатській області від 21.12.2021 за №529 «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців», від 24.12.2021 за №358-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » та від 30.12.2021 за №362-о «Про внесення змін до наказу ГУ ДПС у Закарпатській області від 24.12.2021 року за №358-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » є такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства та порушують законні права та інтереси позивача.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Закарпатській області від 21.12.2021 року за №529 «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців» та висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців ГУ ДПС у Закарпатській області в частині, що стосується оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 , головного державного інспектора Відділу адміністрування податку на майно та місцевих зборів з фізичних осіб Управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Закарпатській області.
Визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління ДПС у Закарпатській області від 24.12.2021 року за №358-0 «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ».
Визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління ДПС у Закарпатській області від 30.12.2021 за №362-0 «Про внесення змін до наказу ГУ ДПС у Закарпатській області від 24.12.2021 за №358-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора Відділу адміністрування податку на майно та місцевих зборів з фізичних осіб Управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Закарпатській області з 19.01.2022.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 452140,00 грн.
Допущено до негайного виконання судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 16280,00 грн. з відповідними відрахуваннями, встановлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що виставлення результатів відбувалось формально, без будь-якого обґрунтування виставлених балів, що суперечить ч. 5 ст. 44 та п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну службу», тому не може вважати Висновки такими, що відповідають дійсним обставинам, а оцінку такою, що виставлена правомірною.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що виставлені у ході оцінювання результатів службової діяльності державного службовця бали не були умисно занижені чи упередженими та повною мірою відповідали об'єктивним критеріям оцінювання, а тому висновок за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_2 , затверджений наказом Головного управління від 21.12.2021 №529, є правомірним, правові підстави для його скасування відсутні, і як наслідок відсутні підстави для визнання протиправним та скасування наказів Головного управління від 24.12.2021 №358-о та від 30.12.2021 №362-о.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник позивача, заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що з 22.12.2020 позивач перебував на посаді головного державного ревізора-інспектора Відділу адміністрування податку на майно та місцевих зборів з фізичних осіб Управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Закарпатській області згідно з наказом ГУ ДПС у Закарпатській області від 21.12.2020 №280-о.
Вказана посада відноситься до посади державної служби категорії «В».
30.12.2020 було затверджено завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», на 2021 рік ОСОБА_1
21.12.2021 було проведене оцінювання результатів службової діяльності позивача та складений висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців ГУ ДПС у Закарпатській області які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» у 2021 році (а.с.21, Т.1).
Наказом ГУ ДПС у Закарпатській області від 21.12.2021 за №529 «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців ГУ ДПС у Закарпатській області які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» у 2021 році» було затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців категорій «Б» і «В» Головного управління ДПС у Закарпатській області, у 2021 році (а.с.20, Т.1).
Як вбачається з результатів виконання завдань ОСОБА_1 (а.с.17-19, Т.1) у таких зазначено наступне:
1. номер завдання 1, бал - 2, обґрунтування: завдання виконано, але із залученням інших осіб, під час виконання роботи потребував допомоги у виробленні алгоритму роботи, проявляв низьку самостійність;
2. номер завдання 2, бал - 1, обґрунтування: завдання виконано частково, з демонстрацією неспроможності забезпечення на належному рівні виконання посадових обов'язків, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, передано для виконання іншому працівнику;
3. номер завдання 3, бал - 1, обґрунтування: завдання виконано частково, не в повному обсязі, з порушенням строку виконання та із залученням до виконання інших осіб, в окремих випадках результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, під час виконання роботи потребував допомоги у виробленні алгоритму роботи, проявляв низьку самостійність, недостатність знань та вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника;
4. номер завдань 4, бал - 3, обґрунтування: завдання виконано своєчасно, потребувало коригування, кінцевий результат можна використати в роботі.
середній бал за результатами підрахунку складає - 1,75, що відповідає негативній оцінці.
24.12.2021 ГУ ДПС у Закарпатській області було видано наказ №358-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » (а.с.38, Т.1), підставою видання якого став Наказ ГУ ДПС у Закарпатській області від 21.12.2021 №529 «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців ГУ ДПС у Закарпатській області які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» у 2021 році».
Згідно затвердженого наказом від 21.12.2021 №358-о Висновку, ОСОБА_1 - головний державний інспектор отримав оцінку «негативна» (а.с.21 на звороті, Т.1).
30.12.2021 ГУ ДПС у Закарпатській області прийнято наказ №362-о «Про внесення змін до наказу ГУ ДПС у Закарпатській області від 24.12.2021 №358-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 »».
Вважаючи спірні накази протиправними, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях регулює Закон України «Про державну службу» № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону №889, відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Засади оцінюванню результатів службової діяльності державних службовців урегульовано ст. 44 Закону №889.
Згідно із приписами указаної норми, результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар'єри.
Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», здійснюється суб'єктом призначення.
Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.
Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).
Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.
Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.
Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.
Керівник державної служби в апараті органу законодавчої та судової влади може проводити оцінювання результатів службової діяльності державних службовців з урахуванням особливостей проходження державної служби в апараті таких органів.
Відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.
Процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців визначено Порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 640 від 23.08.2017 (далі - Порядок № 640).
Пункт 3 Порядку № 640, передбачає, що оцінювання проводиться з дотриманням принципів об'єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.
Пунктом 9 Порядку № 640, установлено, що оцінювання проводиться поетапно:
визначення завдань і ключових показників;
визначення результатів виконання завдань;
затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).
Згідно із пунктами 10, 11 Порядку № 640, визначено, що визначення завдань і ключових показників для державного службовця здійснюється з урахуванням його основних посадових обов'язків. Завдання і ключові показники повинні зосереджуватись на досягненні завдань, установлених для відповідного державного органу, та відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямована службова діяльність державного службовця, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.
Для державного службовця визначається від двох до п'яти завдань.
Строк виконання завдання повинен бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням строку прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Порядку.
Визначення завдань і ключових показників для заступників керівників здійснюється після визначення завдань і ключових показників для їх керівників.
Пунктами 36-39 Порядку № 640 передбачено, що у разі виконання державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», обов'язків за іншою посадою державної служби (за наявності розпорядчого акта про покладення виконання обов'язків або за розподілом обов'язків) визначення результатів виконання завдань здійснюється з урахуванням положень пункту 8 цього Порядку керівником вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає.
Для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», оціночну співбесіду. У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв'язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше.
Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. Державний службовець заповнює зазначену форму у відповідній частині і передає її безпосередньому керівникові в електронній формі. У разі тимчасової відсутності державного службовця або ненадання ним зазначеної форми, заповненої у відповідній частині, такі відомості зазначаються безпосереднім керівником.
Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі відповідно до абзацу першого пункту 9-1 цього Порядку (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період та визначаються потреби у професійному навчанні (крім випадку, коли державному службовцю виставлено негативну оцінку). Потреби у професійному навчанні визначаються у вигляді професійних компетентностей, які необхідно набути або вдосконалити державному службовцю.
Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування. Безпосередній керівник разом з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 5.
Безпосередній керівник забезпечує ознайомлення державного службовця з результатами виконання завдань.
Визначені потреби у професійному навчанні зазначаються державним службовцем в індивідуальній програмі, яка складається відповідно до пункту 12-1 цього Порядку за формою згідно з додатком 8.
Додатком 5 до Порядку №640 встановлено Критерії визначення балів, зокрема:
«Не підлягає оцінюванню» - завдання не могло бути виконано через обставини, які об'єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема через тимчасову непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов'язків (повноважень), простій, тимчасову відсутність державного службовця з інших причин;
«0» - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції;
«1» - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов'язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо;
«2» - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо);
«3» - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки;
«4» - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів, процесів, процедур, заходів або їх удосконалення. Пройдено професійне навчання відповідно до індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетентності/індивідуальної програми професійного розвитку, за результатами якого нараховано не менше ніж 0,4 кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС);
Пунктами 40-1, 41 Порядку № 640, передбачено, що служба управління персоналом узагальнює результати виконання завдань державними службовцями.
Якщо за підсумками визначення результатів виконання завдань державному службовцю виставлена негативна оцінка, служба управління персоналом інформує про це суб'єкта призначення та передає йому матеріали оцінювання такого державного службовця (завдання і ключові показники, письмовий звіт (у разі подання), заповнену форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 9, зауваження державного службовця щодо оцінювання результатів його службової діяльності (у разі подання).
Для встановлення обґрунтованості виставлення державному службовцю негативної оцінки суб'єкт призначення вивчає матеріали оцінювання і в разі необхідності заслуховує пояснення відповідного державного службовця та/або його безпосереднього керівника.
У разі необґрунтованості негативної оцінки, виставленої державному службовцю, суб'єкт призначення зазначає про це (з відповідним обґрунтуванням) у формі згідно з додатком 9.
Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 6 затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
Відповідно до пунктів 47-49 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.
Оскарження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорій «Б» і «В», здійснюється відповідно до статті 11 Закону України «Про державну службу».
У скарзі державним службовцем зазначаються зауваження до балів за виконання того чи іншого завдання та наводяться факти, які спростовують критерії, що відповідають згаданому балу.
Висновок скасовується суб'єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця.
Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.
Відтак, з метою визначення якості виконання поставлених завдань, прийняття рішення щодо преміювання і планування кар'єри державного службовця, результати його службової діяльності щороку підлягають оцінюванню.
Разом з цим, у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності таке є підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення.
Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що за змістом завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» ОСОБА_1 було визначено чотири завдання:
проведення роботи по забезпеченню відповідних темпів росту надходжень транспортного податку, туристичного збору та збору за місця для паркування транспортних засобів;
ведення обліку податків на майно та місцевих зборів;
організація роботи щодо проведення камеральних перевірок фізичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій;
організація роботи із забезпечення повноти нарахування та сплати до бюджету транспортного податку, туристичного збору та збору за місця для паркування транспортних засобів.
Завдання №1. З 01.01.2021 по 22.10.2021 здійснено виконання 3 завдань ДПС України, направлено 1 лист до ГУ ДПС у Одеській області щодо погашення заборгованості платником з місцевих податків. За вказане завдання виставлено 2 бала. Обґрунтування: завдання виконано, але із залученням до виконання інших осіб, під час виконання роботи потребував допомоги у виробленні алгоритму роботи, проявляв низьку самостійність.
Завдання №2. Протягом звітного періоду направлено 2 службові записки до іншого структурного підрозділу з метою отримання інформації по показниках декларацій туристичного збору та щодо не застосованих штрафних санкцій з транспортного податку та туристичного збору, аналіз отриманої інформації не здійснено. За вказане завдання виставлено 1 бал. Обґрунтування: завдання виконано частково, з демонстрацією неспроможності забезпечення на належному рівні виконання посадових обов'язків, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, передано для виконання іншому працівнику.
Завдання №3. У червні - липні 2021 року складено 23 акти камеральних перевірок щодо своєчасності сплати. На виконання Доручення начальника ГУ ДПС у Закарпатській області від 06.10.2021 №2-д складено 24 акти камеральних перевірок щодо своєчасності сплати. За вказане завдання виставлено 1 бал. Обґрунтування: завдання виконано частково, не в повному обсязі, з порушенням строку виконання та із залученням до виконання інших осіб, в окремих випадках результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, під час виконання роботи потребував допомоги у виробленні алгоритму роботи, проявляв низьку самостійність. Недостатність знать та вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника.
Завдання №4. Направлено 5 листів органам місцевого самоврядування, надано 7 відповідей платникам податків на звернення щодо звірки. За вказане завдання виставлено 3 бала. Обґрунтування: завдання виконано своєчасно, потребувало коригування, кінцевий результат можна використати в роботі.
З огляду на критерії виставлення балів, виставлений бал свідчить про невиконання завдань або невчасне виконання завдань позивачем.
Так, в результатах виконання завдань державним службовцем за 2021 рік надавалась оцінка завданням, які не визначались. Зокрема, завдання за №1, 2 та 4 на 2021 рік, з якими було ознайомлено позивача та завдання, виконання яких оцінювалось, є різними.
Відтак, колегія суддів підтримує твердження суду першої інстанції, що відповідач порушив принципи об'єктивності, обґрунтованості та достовірності, що безпосередньо вплинуло на кінцевий результат проведеного оцінювання.
Даючи оцінку правильності виставлення балів за результатами оцінювання діяльності, суд першої інстанції зазначив наступне.
Так, виконання позивачем 2-го завдання відповідач оцінив в « 1» бал. При цьому в обґрунтуванні зазначив, що «завдання виконано частково» і навів обставини, які за Критеріями визначення балів, встановлених Порядком, мали бути оцінені « 2» балами.
Виконання 3-го завдання відповідач оцінив в «1» бал. При цьому, в обґрунтуванні зазначив, що «завдання виконано частково, з порушенням строку виконання та із залученням до виконання інших осіб і т.д.». Однак, за Критеріями визначення балів, встановлених Порядком, відповідні результати роботи мали бути оцінені « 2» балами.
На формальність висновків відповідача вказує також те, що в ході оцінювання результатів службової діяльності не враховано факт проходження позивачем в 2021 році професійного навчання, за результатами якого ОСОБА_1 нараховано 0,53 кредитів ЄКТС, яке за Критеріями визначення балів, встановленими Порядком, мало бути оцінено « 4» балами.
При цьому у завданнях 1-4 не вказано конкретного кількісного показника, який необхідно було досягнути позивачу впродовж 2021 року.
Разом з цим, в матеріалах справи міститься відповідь ГУ ДПС у Закарпатській області на адвокатський запит адвоката Ламбруха О.С. від 20.01.2022 року (а.с.34-35, Т.1), у якому відповідач зазначає, що відповідно до Інформаційно-телекомунікаційної системи «Управління документами» за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 ОСОБА_1 зареєстровано 47 актів камеральних перевірок, які ним були складені у ході проведення камеральних перевірок. Разом з тим, у результатах виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» та «В», за 2021 рік зазначено, що ОСОБА_1 за звітний період склав тільки 23 акти камеральних перевірок.
Крім цього, у відповіді на адвокатський запит вказано, що відповідно до Інформаційно-телекомунікаційної системи «Управління документами» за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 ОСОБА_1 зареєстровано 16 листів, які ним направлено органам місцевого органам, державним установам, самоврядування, правоохоронним підприємствам та громадянам. Проте, у результатах виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» та «В», за 2021 рік зазначено, що ОСОБА_1 направив тільки 5 таких листів.
Ба більше, судом встановлено, що систематичних зауважень з приводу неналежного, неповного або несвоєчасного виконання завдань протягом року відповідачем не висловлювалося, як це передбачає Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців - особа, яка визначає завдання і ключові показники державному службовцю, проводить моніторинг їх виконання.
Відтак, виходячи з матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що відповідач підійшов до проведення оцінювання позивача формально, що призвело до не обґрунтованого оцінювання окремих завдань.
Колегія судді поділяє висновок суду першої інстанції, що через недотримання відповідачем Критеріїв виставлення балів, визначених у Додатку 4 до Типового порядку, та формального відношення до оцінки позивача на переконання суду, вплинуло на розрахунок середнього балу позивача та отримання негативної оцінки.
Суд звертає увагу на те, що наведені вище положення Закону №889 та Порядку № 640 у своїй сукупності свідчать, що вирішення певного кола питань, в тому числі щодо виставлення результатів оцінювання, покладається на безпосереднього керівника, що проводиться з дотриманням принципів об'єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця та із залученням всіх учасників оцінювання.
Пунктом 49 Порядком № 640 передбачено, що висновок щодо результатів оцінювання окремого державного службовця скасовується суб'єктом призначення або судом.
Враховуючи наведене вище колегія суддів дійшла висновку, що виставлення результатів відбувалось формально, без будь-якого обґрунтування виставлених балів, що суперечить Закону України «Про державну службу», тому не може вважати Висновки такими, що відповідають дійсним обставинам, а оцінку такою, що виставлена правомірно.
Беручи до уваги, взаємопов'язаність позовних вимог колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність спірних наказів, а тому такі підлягають скасуванню, а позивач поновленню на посаді головного державного інспектора Відділу адміністрування податку на майно та місцевих зборів з фізичних осіб Управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Закарпатській області з 19.01.2022.
Щодо доводів апелянта, що повноваження суб'єкта оцінювання при визначенні результатів службової діяльності державного службовця є дискреційними, слід зазначити наступне.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 17.11.2021 у справі № 320/425/21 та від 14.07.2022 у справі № 440/99/21, висловлював позицію щодо дискреційності меж суб'єкта оцінювання, яка полягає у тому, що суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб'єктом оцінювання балів та перебирати на себе дискреційні повноваження суб'єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Порядку № 640.
Тобто, суд не може на власний розсуд визначати бали, які мав отримати державний службовець за виконання того чи іншого завдання, а також наводити власне обґрунтування виставленим балам.
У той же час, адміністративний суд у відповідності до приписів ч. 2 ст. 2 КАС України повинен перевірити та надати юридичну оцінку відповідності проведеної процедури оцінювання та результатів оцінювання з критеріями оцінювання.
Аналогічний правовий підхід наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №280/6429/19.
Таким чином, не заперечуючи наявність у суб'єкта оцінювання дискреційних повноважень щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, колегія суддів уважає, що така дискреція не може бути свавільною, а повинна ґрунтуватися на приписах закону.
Враховуючи зазначене вище, посилання відповідача в рамках розгляду даної справи на дискреційні повноваження суб'єкта оцінювання є необґрунтованими, оскільки, суд не втручається у повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб'єктом оцінювання балів, а надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Порядку № 640.
Крім цього, колегія суддів погоджується з висновками суду попередньої інстанції щодо розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року у справі № 260/304/22 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар
Повне судове рішення складено 03 квітня 2025 року