03 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/8565/24 пров. № А/857/8852/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року, головуючий суддя - Калинич Я.М., ухвалене у м. Львові, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної академії внутрішніх справ, Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до НАВС (Відповідач -1), ГУНП в Донецькій області (Відповідач - 2), в якому просив визнати протиправними дії Національної академії внутрішніх справ та Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні зарахування стажу служби в управлінні податкової міліції Державної податкової адміністрації в Закарпатській області у період з 09.03.2004 року по 01.10.2007 року до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання оплачуваної відпустки; зобов'язати Національну академію внутрішніх справ та Головне управління Національної поліції в Донецькій області здійснити зарахування ОСОБА_1 стажу служби в управлінні податкової міліції Державної податкової адміністрації в Закарпатській області у період з 09.03.2004 року по 01.10.2007 року до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання оплачуваної відпустки.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що йому безпідставно не зараховано вислугу років у податковій міліції, оскільки пунктами 348.1, 348.2 статті 348 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) визначено, що податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року адміністративний позов задоволено; визнано дії Національної академії внутрішніх справ, Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років в управлінні податкової міліції Державної податкової адміністрації в Закарпатській області з 09.03.2004 року по 01.10.2007 року протиправними; зобов'язано Національну академію внутрішніх справ, Головне управління Національної поліції в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років служби в управлінні податкової міліції Державної податкової адміністрації в Закарпатській області з 09.03.2004 року по 01.10.2007 року.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУНП в Донецькій області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що служба в органах податкової міліції відсутня у переліку ст.78 Закону України «Про Національну поліцію», а тому не може бути зарахована при проведенні перерахунку стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. Частиною 2 ст.78 Закону України «Про Національну поліцію» закріплено вичерпний перелік видів служби та періодів роботи в тих органах, які надають право зараховувати поліцейським до стажу роботи в поліції для встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової відпустки, проте служба в органах податкової міліції у цьому переліку відсутня, тому дії ГУНП в Донецькій області щодо неврахування стажу роботи позивача в вищезазначених органах відповідають вимогам Закону.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з 09.03.2004 року по 01.10.2007 року працював в органах податкової міліції Державної податкової адміністрації в Закарпатській області (далі - ДПА в Закарпатській області), що підтверджується витягом із послужного списку 0140014, відповідно до якого:
- з 09.03.2004 року по 03.10.2005 року на посаді старшого оперуповноваженого відділення боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів МВПМ Мукачівської ОДПІ (з присвоєнням спеціального звання лейтенант податкової міліції (наказ ДНА України №484-о від 30.04.2004 року);
- з 03.10.2005 року по 01.08.2006 року на посаді старшого оперуповноваженого сектору боротьби з ухиленням від сплати податків Ужгородського міжрайонного відділу податкової міліції ДНІ у м. Ужгороді (спеціальне звання старший лейтенант податкової міліції - наказ ДПЛ в Закарпатській області №183-о від 04.07.2005 року);
- з 01.08.2006 року по 14.02.2007 року на посаді старшого оперуповноваженого сектору організації боротьби з незаконним обігом товарів Ужгородського міжрайонного відділу податкової міліції ДНІ у м. Ужгороді;
- з 14.02.2007 року по 01.10.2007 року на посаді старшого оперуповноваженого відділення боротьби з суб'єктами господарювання, що мають ознаки фіктивності та незаконним відшкодуванням ПДВ Ужгородського міжрайонного відділу податкової міліції ДГII у м. Ужгороді;
З 01.10.2007 року згідно до наказу ДНА №1366-о від 27.09.2007 року ОСОБА_1 , у званні старшого лейтенанта податкової міліції, був відряджений для подальшого проходження служби в МВС України, де останньому було присвоєно звання старшого лейтенанта міліції (наказ МВС №297 о/с від 06.11.2007 року).
Відповідно до витягу із наказу №1953 від 31.10.2024 ОСОБА_1 відряджений з посади заступника начальника управління поліції-начальника відділу кримінальної поліції Маріупольського районного управління поліції ГУ НП в Донецькій області із залишенням на службі в поліції з 04 листопада 2024 року до Національної академії внутрішніх справ. Згідно інформації, яка міститься в зазначеному наказі, стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки станом на 04 листопада 2024 року складає 19 років 03 місяці 18 днів.
04.12.2024 року позивач надіслав на адресу Відповідача - 1 заяву, в якій просив зарахувати йому до стажу служби в поліції, термін перебування на службі в органах податкової міліції Державної податкової адміністрації України період з 09.03.2004 року по 01.10.2007 року.
Відповідач 1, надав позивачу відповідь №46/01/М-6595 від 10.12.2024 року, у якій повідомив його про відмову у такому зарахуванні з посиланням на те, що зважаючи на те, що підрозділи податкової поліції не входили ні до органів внутрішніх справ, ні до інших військових формувань, утворених відповідно до закону, стаж служби в податковій міліції не може бути зарахованим до стажу служби в поліції.
04.12.2024 року позивач надіслав на адресу Відповідача - 2 заяву, в якій просив зарахувати йому до стажу служби в поліції, термін перебування на службі в органах податкової міліції Державної податкової адміністрації України період з 09.03.2004 року по 01.10.2007 року.
Відповідач 2, надав позивачу відповідь №М/-152/12/01-2024 від 18.12.2024 року, у якій повідомив позивачу про відмову у такому зарахуванні з посиланням на те, що відповідно до ч.2 ст.78 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02 липня 2015 року, наведено виключний перелік посад (видів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції, і цей перелік не підлягає розширенню. У вказаному переліку посад (видів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції, відсутня служба в органах (підрозділах) податкової міліції Держаної податкової адміністрації, у зв'язку з чим, відсутні законні підстави для зарахування позивачу стажу служби в поліції.
Не погодившись із діями відповідачів щодо не зарахування йому до стажу служби в поліції вислуги років в податковій міліції протиправними, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України, прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII; в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Статтею 2 Закону №580-VIII врегульовано, що завданням поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно частини першої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно статті 78 Закону №580-VIII, стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Згідно зі статтею 78 Закону №580-VIII, до служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України.
Відповідно до пункту 353.1 статті 353 Податкового кодексу України (далі - ПК України; в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Згідно з пунктом 356.1 статті 356 ПК України, держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.1998 року №1716 «Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги» визначено, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу в порядку, встановленому Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року №114.
Згідно частини четвертої статті 78 Закону №580-VIII, порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Відповідно до пунктів 3-6 частини сьомої Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України в місячний строк, крім іншого, прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, ужити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення поліції України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23 грудня 2015 року, який набрав чинності 29 грудня 2015 року, пункт 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Згідно статті 19 Закону України від 04 грудня 1990 року №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон №509-XII), податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Статтями 24, 26 Закону №509-XII передбачено, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ. Держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію».
Визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби, необхідно враховувати суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби статусу такої служби.
Провівши аналіз повноважень, завдань та функцій податкової міліції та органів внутрішніх справ, суд приходить до висновку, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Правовий статус служби в органах внутрішніх справ та служби в органах податкової міліції є тотожним.
Питання наявності правових підстав для зарахування поліцейському стажу служби в органах податкової міліції до стажу служби в поліції вже досліджувалося Верховним Судом.
Верховний Суд 07 жовтня 2020 року прийняв постанову в справі № 826/16143/18 за схожих фактичних обставин справи і правового регулювання спірних відносин. У наведеній постанові, проаналізувавши повноваження, завдання та функції податкової міліції та відповідних підрозділів поліції, Верховний Суд дійшов висновку, що ці органи здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Враховуючи зазначене, Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувалися та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.
Відтак, Верховний Суд дійшов висновку, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України.
Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постанові від 13 серпня 2021 року у справі №440/1564/20, від 11 листопада 2021 року у справі 280/1546/21
Тому, чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України, прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України.
Таким чином, вислугу років служби в податковій міліції необхідно зарахувати до стажу служби в поліції на підставі п.3 ч.2 ст.78 Закону України «Про Національну поліцію», а тому відповідачем помилково не зараховано спірний стаж служби в податковій міліції до стажу служби в поліції.
Аналізуючи наведені вище норми чинного законодавства та обставини справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про те, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі №260/8565/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді В. Я. Качмар
Т. В. Онишкевич