Справа № 757/57221/24-к Суддя в І-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/854/2025 Суддя в 2-й інстанції ОСОБА_2
02 квітня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючої),ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 грудня 2024 року,
Адвокат ОСОБА_6 звернувся до Печерського районного суду м. Києва в інтересах ОСОБА_7 зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду клопотання від 18.11.2024 року, поданого у кримінальному провадженні № 12023000000001819 від 28.09.2023 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 грудня 2024 року скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах ОСОБА_7 , повернуто особі, яка її подала. Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що адвокатом не долучено до матеріалів скарги копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, а лише ордер, а тому відповідно до ст. 50 КПК України скарга подана без підтвердження повноважень, що є підставою для її повернення.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вказав на незаконність оскаржуваної ухвали. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав, що він як адвокат є зареєстрованим користувачем системи «Електронний суд», де зазначені відомості про його свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, що відповідає положенням ст. 35 КПК України. Крім цього, вказав, що в долученому до скарги ордері наявне посилання на серію та номер свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, а сама скарга подана ним через систему «Електронний суд», тобто підписана електронним цифровим підписом, що в повній мірі дає можливість ідентифікувати його як адвоката ОСОБА_7 . Вважає, що висновок слідчого судді про відсутність підтвердження його повноважень як адвоката є помилковим та таким що не відповідає вимогам ст. 35, 50 КПК України. Просив оскаржувану ухвалу скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Крім цього, просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 06.12.2024 року, посилаючись на те, що зі змістом оскаржуваної ухвали він ознайомився лише 13.12.2024 року через систему «Електронний суд».
Адвокат ОСОБА_6 до суду апеляційної інстанції не з'явився, надіславши заяву, в якій апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, а розгляд справи провести за його відсутності та відсутності ОСОБА_7 .
Уповноважена особа Головного слідчого управління Національної поліції України до суду також не з'явилась, були повідомлені про дату та час розгляду справи, причини неявки не повідомили.
Неявка учасників, відповідно до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 , колегія суддів приходить до наступного висновку.
Клопотання адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 грудня 2024 року підлягає до задоволення, оскільки вказана ухвала була постановлена слідчим суддею без виклику особи, яка її оскаржує, а копію оскаржуваної ухвали було направлено адвокату ОСОБА_6 06.12.2024 року в електронний кабінет системи «Електронного суду», однак даних про її отримання ним матеріали справи не містять, а тому доводи адвоката ОСОБА_6 про отримання ним копії оскаржуваної ухвали лише 13.12.2024 року та ознайомлення з її змістом з цього часу колегія суддів визнає обґрунтованими. Апеляційна скарга подана адвокатом ОСОБА_6 через систему «Електронний суд» 13.12.2024 року. Несвоєчасне отримання копії ухвали слідчого судді та ознайомлення з її змістом є, на думку колегії суддів, поважними причинами пропуску адвокатом ОСОБА_6 строку на її апеляційне оскарження, а тому вказаний строк підлягає поновленню.
Щодо доводів апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 , поданої в інтересах ОСОБА_7 , про незаконність та необґрунтованість ухвали Печерського районного суду м. Києва від 06 грудня 2024 року, колегія суддів зазначає наступне.
Рішення про повернення скарги адвоката ОСОБА_6 , поданої в інтересах ОСОБА_7 , слідчий суддя мотивував тим, що адвокатом не долучено до матеріалів скарги копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, а лише ордер, а тому відповідно до ст. 50 КПК України скарга подана без підтвердження повноважень, що є підставою для її повернення.
Колегія суддів вважає, що такі висновки слідчого судді не відповідають матеріалам справи та не ґрунтуються на вимогах закону.
Так, частиною 1 ст. 303 КПК України наведено вичерпний перелік випадків і суб'єктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, у тому числі, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
За змістом ст. 50 КПК України повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Встановлення будь-яких додаткових вимог, крім пред'явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається.
Ордер на надання правничої допомоги є письмовий документ (в паперовій або електронній формі), що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.
В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.
Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.
Ордер містить, в тому числі, прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане (згідно з Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженим Рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019 року).
Як вбачається з матеріалів провадження, 29.11.2024 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_6 подав в інтересах ОСОБА_7 скаргу до Печерського районного суду м. Києва на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України. На підтвердження своїх повноважень як представника ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 долучив ордер серії АР № 1208007 від 29.11.2024 року, згідно з яким ОСОБА_6 має право представляти ОСОБА_7 у Печерському районному суді м. Києва на підставі договору про надання правової допомоги від 18.11.2024 року, а також зазначено, що його свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001891 від 05 листопада 2018 року, видане Радою адвокатів Запорізької області на підставі рішення № 17 від 05 листопада 2018 року.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява № 45783/05).
За практикою Європейського Суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції, слід уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Враховуючи вищевикладене, ордер, виданий відповідно до вимог Закону № 5076-VI, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката, а ненадання разом із ордером свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не порушує вимог закону та не свідчить про відсутність у адвоката ОСОБА_6 повноважень.
При цьому, при наявності у слідчого судді підстав вважати, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_6 визнане в передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, або у нього припинено (зупинено) права на заняття адвокатською діяльністю, він не позбавлений був можливості самостійно перевірити вказані відомості з огляду на їх зазначення в ордері шляхом перевірки через Єдиний реєстр адвокатів або шляхом перевірки в судовому засіданні під час розгляду скарги. А за відсутності таких відомостей у слідчого судді немає підстав ставити під сумнів статус адвоката ОСОБА_6 як представника ОСОБА_7 .
Отже, повноваження адвоката ОСОБА_6 як представника ОСОБА_7 в суді підтверджуються долученим до скарги ордером, що цілком відповідає вимогам ст. 50 КПК України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку про те, що скарга підлягає поверненню з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про незаконність ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 грудня 2024 року, а тому вона підлягає скасуванню, а скарга адвоката ОСОБА_6 , подана в інтересах ОСОБА_7 - поверненню до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 306, 307 КПКУкраїни.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 грудня 2024 року.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах ОСОБА_7 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 грудня 2024 рокускасувати.
Матеріали за скаргою адвоката ОСОБА_6 , поданою в інтересах ОСОБА_7 , повернути до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 306, 307 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4