03 квітня 2025 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 756/14723/24
провадження номер: 22-ц/824/5957/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач), суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Петька Антона Володимировича на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 16 грудня 2024 року у складі судді Шевчук А.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Регіонального сервісного центу ГСЦ МВС в Полтавській області (Філія ГСЦ МВС) про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , Регіонального сервісного центу ГСЦ МВС в Полтавській області (Філія ГСЦ МВС), в якому просив:
визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль «TOYOTA» модель «LAND CRUISER 120» ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ-В, 2007 року випуску, державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 ;
зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Полтавській області (філія ГСЦ МВС) провести державну реєстрація (перереєстрацію) транспортного засобу - автомобіля марки «TOYOTA» модель «LAND CRUISER 120 ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ-В, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , за ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 02 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано ОСОБА_1 строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, у строк не більше п'яти днів з часу отримання даної ухвали.
Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 16 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Петько А.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення суддею норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постановляючи ухвалу від 16 грудня 2024 року про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що ухвалою судді від 02 грудня 2024 року позивачу було надано можливість усунути недоліки у строк не більше п'яти днів з дня отримання ухвали, тобто з 06 грудня 2024 року. Однак станом на 16 грудня 2024 року будь-яких заяв до суду від позивача щодо усунення недоліків не надходило. Скаржник вважає, такі висновки судді є помилковими, оскільки 10 грудня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Петько А.В.через систему «Електронний суд» подав заяву про усунення недоліків та фактично усунув усі вказані судом недоліки позовної заяви. Тобто, недоліки позовної заяви було усунуто майже за добу до встановленого судом строку на усунення недоліків. Відтак вважає, що у суду не було правових підстав для повернення позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення такої позовної заяви без руху.
Відповідачі не скористалися своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.
Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК Українивідсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37- 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції безповідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак суддя першої інстанції прийняв судове рішення без дотримання норм процесуального права.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , суддя першої інстанції дійшов висновку, що ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 02 грудня 2024 року його позовну заяву залишено без руху для надання позивачу можливості усунення вказаних в ухвалі недоліків, але не більше п'яти днів з моменту отримання ухвали. Із довідки про доставку електронного документа вбачається, що така ухвала від 02 грудня 2024 року була доставлена представнику позивача в його електронний кабінет ще 06 грудня 2024 року. Однак станом на 16 грудня 2024 року будь-яких заяв до суду від позивача щодо усунення недоліків не надходило.
Проте зтакими висновками судді першої інстанції не можна погодитись з наступних підстав.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людини при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з вимогами ч.1 ст.15, ч.2 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке суд захищає у спосіб, встановлений ч.2 ст.16 ЦК України або іншим способом, що встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , Регіонального сервісного центу ГСЦ МВС в Полтавській області (Філія ГСЦ МВС) про визнання права на майно та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 02 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з тих підстав, що позивачем невірно визначено ціну позову, а тому йому необхідно доплатити судовий збір у розмірі 4 020 грн 64 коп. Позивачу надано строк для усунення вказаних недоліків, але не більше п'яти днів з часу отримання даної ухвали (а.с.24-25).
Із довідки про доставку електронного документа вбачається, що ухвалу судді Оболонського районного суду міста Києва від 02 грудня 2024 року було доставлено представнику позивача -адвокату Петьку А.В.дойого електронного кабінету 06 грудня 2024 року (а.с.26).
Таким чином останнім днем для усунення позивачем визначених в ухвалі судді недоліків позовної заяви було 11 грудня 2024 року.
У відповідності до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч.8 ст. 14 ЦПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 грудня 2024 року, тобто у встановлений ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 02 грудня 2024 року строк, представник ОСОБА_1 - адвокат Петько А.В. на виконання цієї ухвали через систему «Електронний суд» подав заяву про усунення недоліків, до якої долучив квитанцію від 09 грудня 2024 року про сплату судового збору на суму 4 020 грн 64 коп. (а.с.28-31).
Таким чином, представник ОСОБА_1 належним чином виконав вимоги ухвали судді Оболонського районного суду міста Києва від 02 грудня 2024 року та усунув недоліки позовної заявиу визначений цією ухвалою строк.
Обставини того, що згідно з штемпелем вхідної кореспонденції заява представника ОСОБА_1 - адвоката Петько А.В. про усунення недоліків була роздрукована із системи «Електронний суд» та передана головуючому судді лише 18 грудня 2024 року, не спростовують та не ставлять під сумнів той факт, що представник ОСОБА_1 ще 10 грудня 2024 року належним чином виконав вимоги ухвали судді від 02 грудня 2024 року та усунув недоліки позовної заяви.
При цьому, колегія суддів враховує, що порушення з боку суду не можуть бути покладені на сторону процесу, зокрема на позивача. Відповідальність за дотримання процесуальних гарантій несе держава (див. рішення Європейського суд з прав людини у справах «Гусєв проти України», «Свінаренко та Сляднєв проти Росії»).
За таких обставин колегія суддів вважає, що суддя першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 з тих підстав, що заявник не усунув недоліки позовної заявиу строк, встановлений ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 02 грудня 2024 року.
Відповідно до положень ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку,що оскаржувана ухвала судді першої інстанції від 16 грудня 2024 рокупостановлена з порушенням норм процесуального права і відповідно до ст.379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Петька Антона Володимировичазадовольнити.
Ухвалу судді Оболонського районного суду міста Києва від 16 грудня 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді: