03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 759/26766/24 Головуючий у суді першої інстанції - Мордвінов А.О.
Номер провадження № 33/824/1928/2025 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
31 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Русан А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником Харченком Сергієм Вікторовичем, на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 09 січня 2025 року щодо притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №182788 від 26 листопада 2024 року, водій ОСОБА_1 26 листопада 2024 року о 21 годині 42 хвилини в місті Києві по Кільцевій дорозі біля вулиці Зодчих, 46, керував транспортним засобом ВАЗ 2108, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога, у встановленому законом порядку, відмовився.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 09 січня 2025 рокуОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - Харченко С.В. подав апеляційну скаргу, відповідно до якої вказує, що поліцейськими було порушено порядок огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим, вважає, він є недійсним, тому наголошує, що відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
На думку сторони захисту, працівниками поліції було введено в оману останнього, що призвело до складання протоколу відносно нього.
Разом з тим вказує, що в порушення вимог ст. ст. 265-2, 266 КУпАП працівники поліції не здійснили тимчасове затримання керованого ОСОБА_1 транспортного засобу та не відсторонили його від керування цим транспортним засобом.
Враховуючи вищевикладене, захисник ОСОБА_1 - Харченко С.В. просить скасувати постанову Святошинського районного суду міста Києва від 09 січня 2025 року та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
При апеляційному розгляді справи захисник ОСОБА_1 - адвокат Харченко С.В. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисник ОСОБА_1 - адвоката Харченка С.В. дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав..
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, доводи апелянта про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 09 січня 2025 року, на думку апеляційного суду, є обґрунтованими.
Вперше представник апелянта подав апеляційну скаргу 17 січня 2025 року, тобто в строк, встановлений законом (а.с.24-28).
Разом з тим, постановою Київського апеляційного суду від 27 січня 2025 року апеляційну скаргу Харченка С.В., подана в інтересах ОСОБА_1 , була повернута особі, яка її подала (а.с. 31).
Повторно апелянт звернувся до суду із апеляційною скаргою 05 лютого 2024 року (а.с.34-41), яка була також повернута особі постановою Київського апеляційного суду від 19 лютого 2025 року (а.с. 44-45).
Повторно апелянт звернувся до суду із апеляційною скаргою 05 березня 2024 року (а.с 48-59).
Враховуючи зазначене, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 09 січня 2025 року як такий, що пропущений з поважних причин.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Крім того, п.2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Абзацами другим та четвертим частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з положеннями статті 52 цього Закону одним із таких органів державного контролю є Національна поліція.
Відповідно до абзацу третього частини другої статті 16 вказаного Закону водій зобов'язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах його компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.
Таким чином, водій зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння на вимогу працівників поліції є його обов'язком.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №182788 від 26 листопада 2024 року, водій ОСОБА_1 26 листопада 2024 року о 21 годині 42 хвилини в місті Києві по Кільцевій дорозі біля вулиці Зодчих, 46, керував транспортним засобом ВАЗ 2108, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога, у встановленому законом порядку, відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. (а.с.1).
У протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 жодних пояснень чи заперечень щодо змісту складеного протоколу не зазначив.
В матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_1 на огляд як водія транспортного засобу до КМНКЛ «Соціотерапія» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26 листопада 2024 року. У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. (а.с.3)
З довідки «Админпрактика» ІПНП «Армор», наданої співробітниками поліції до суду, вбачається, що за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахується посвідчення водія НОМЕР_2 (а.с.4).
Також в матеріалах справи містяться відеозаписи працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП 26 листопада 2024 року щодо ОСОБА_1 (а.с. 6)
На долучених до матеріалів справи відеозаписах зафіксовано,що працівники патрульної поліції зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , під час перевірки документів поліцейська попросила водія вийти із автомобіля в подальшому патрульна поліцейська проводить огляд ОСОБА_1 на місці та повідомляє, що у водія зіниці ока не реагують на світло та у останнього виражене тремтіння пальців рук та неприродна блідість шкіряного покриву обличчя, працівницею патрульної поліції було повідомлено водія ОСОБА_1 про те, що нею встановлено ознаки наркотичного сп'яніння, а тому пропонує проїхати до лікаря нарколога у встановленого законодавством порядку (21:47:25). ОСОБА_1 спочатку погодився проїхати до лікаря нарколога (21:47:40). Інший співробітник патрульної поліції опитує водія, щодо подій, які були попередньо, щодо того чого водія вже возили до лікаря нарколога, де останній повідомляє, про події, які були попередньо до цього. Працівниця патрульної поліції повторно пропонує проїхати до лікаря нарколога, водій спочатку погоджується їхати (21:51:13) проте, перед тим як сідати в машину працівників патрульної поліції, ОСОБА_1 (21:52:55) відмовився сідати в автомобіль для його доставки в заклад охорони здоров'я. При цьому працівником поліції, йому було роз'яснено, що у разі відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП(21:53:17).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол підписаний особою, яка його склала й будь-яких зауважень чи заперечень ОСОБА_1 вказаному протоколі щодо його складення, зокрема, за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку із відмовою від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, не зазначив.
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп'яніння - звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, виявлені працівниками поліції 26 листопада 2024 року у ОСОБА_1 в розумінні п.п.1,4 п.4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного чи іншого сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився. Вказане зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери працівника патрульної поліції.
Вказані докази спростовують доводи апелянта щодо недотримання працівниками поліції процедури проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також те, що працівниками поліції не надано достатніх доказів, що протокол відповідає нормам закону.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на той факт, що працівниками поліції його було введено в оману шляхом надання йому недостовірної інформації та про те, що працівник поліції не повідомив його, що огляд на стан сп'яніння є його обов'язком апеляційним судом сприймаються критично, оскільки на переглянутих відеозаписах зафіксовано, що працівники патрульної поліції неодноразово роз'яснювали ОСОБА_1 його права, а також те, що у разі відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння на водія складається протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 повністю згоден із складеним протоколом та будь-яких зауважень або заперечень щодо його змісту зазначено не було.
Інші доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта судом сприймаються критично, оскільки вони не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про необґрунтованість поданої апеляційної скарги.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Святошинського районного суду міста Києва від 09 січня 2025 рокує законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Харченком С.В., слід залишити без задоволення.
Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 09 січня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Харченком Сергієм Вікторовичем, залишити без задоволення.
Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 09 січня 2025 рокузалишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду М.А.Яворський