24 лютого 2025 року м. Київ
Справа №362/2094/24
Апеляційне провадження № 33/824/662/2025
Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Цюрпіти Д.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2024 року винесену за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №276714 від 18 березня 2024 року, 05 березня 2024 року о 16.56 год в Київській обл., Фастівський р-н., а/д Київ-Одеса 34 км в напрямку м. Київ, водій автомобіля Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 перед початком руху та виконуючи маневр розвороту з відповідного крайнього лівого положення, не переконавшись в безпеці маневру не надала перевагу в русі зустрічному автомобілю Toyota Land Cruiser д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Завдано матеріальної шкоди. Своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги п. 10.1 та п. 10.4 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2024 року ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження у справі стосовно неї, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова суду мотивована тим, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 05 березня 2024 року, перебуває в причинно-наслідковому зв'язку з діями обох водіїв: ОСОБА_2 , яка керувала автомобілем Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 , та ОСОБА_1 , який керував автомобілем Toyota Land Cruiser, д.н.з. НОМЕР_2 , тобто в даній дорожньо-транспортній пригоді має місце спільна вина обох учасників дорожнього руху.
Разом з цим, суд першої інстанції вказав на те, що уповноважений приймати рішення виключно стосовно ОСОБА_2 , розгляд протоколу, складеного стосовно якої є предметом розгляду даного провадження. А тому дослідивши докази, та оцінивши встановлені обставини у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ст.124 КУпАП, оскільки вона дійсно порушила вимоги п. 10.1 і 10.4 ПДР. , однак виходячи з положень ст. 38, п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП, суд закрив провадження у справі стосовно ОСОБА_2 , оскільки на момент розгляду даної справи пройшло більше ніж три місяці з моменту вчинення інкримінованого їй правопорушення.
Не погодився із вказаною постановою потерпілий ОСОБА_1 , його представником - адвокатом Конюшко Д.Б. подана апеляційна скарга, в якій він вказує на те, що постанова суду не відповідає матеріалам справи та протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначає, що згідно положень КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Вказані вимоги закону узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Таким чином, суд уповноважений приймати рішення виключно стосовно ОСОБА_2 , оскільки предметом розгляду є протокол про адміністративне правопорушення складений відносно неї.
На підставі викладеного, просить змінити постанову суду першої інстанції та виключити з неї інформацію при винуватість ОСОБА_1 .
В судовому засіданні 03 лютого 2025 року, захисник ОСОБА_2 - адвокат Стрельников С.А. надав свої пояснення та заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, однак після оголошення перерви в судове засідання призначене на 24 лютого 2025 року не з'явився.
Представник потерпілого ОСОБА_1 - Конюшко Д.В. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просив її задовольнити.
Перевіряючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Висновок суду першої інстанції про визнання ОСОБА_2 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закриття провадження у справі стосовно неї, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, потерпілим ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не оскаржується, як і не оскаржується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 , а тому постанова суду першої інстанції в цій частині перегляду апеляційним судом не підлягає.
Потерпілий ОСОБА_1 не погоджується лише з мотивувальною частиною постанови, в якій зазначено, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 05 березня 2024 року, перебуває в причинно-наслідковому зв'язку з діями обох водіїв: ОСОБА_2 , яка керувала автомобілем Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 , та ОСОБА_1 , який керував автомобілем Toyota Land Cruiser, д.н.з. НОМЕР_2 , тобто в даній дорожньо-транспортній пригоді має місце спільна вина обох учасників дорожнього руху, а тому постанова суду першої інстанції підлягає перегляду саме в цій частині.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції розглядалося питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , відносно якої і було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №276714 від 18 березня 2024 року, що становив предмет розгляду, а ОСОБА_1 у даному провадженні перебуває в процесуальному статусі потерпілого.
Апеляційний суд зазначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається судом лише стосовно конкретної особи та в межах висунутого їй обвинувачення у вчиненні конкретного правопорушення. Предметом дослідження у даній справі є відповідність дій ПДР України саме водія ОСОБА_2 , а не водія ОСОБА_1 , оскільки протокол про адміністративне правопорушення, що є предметом розгляду даної справи, складений відносно ОСОБА_2 , а суд здійснює судовий розгляд лише щодо особи, відносно якої складений протокол про адміністративне правопорушення.
Суд не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, адже у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що у суду першої інстанції не було правових підстав для зазначення в мотивувальній частині висновку про те, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 05 березня 2024 року, перебуває в причинно-наслідковому зв'язку, зокрема, з діями ОСОБА_1 , який керував автомобілем Toyota Land Cruiser, д.н.з. НОМЕР_2 , тобто в даній дорожньо-транспортній пригоді має місце спільна вина обох учасників дорожнього руху, оскільки встановлення вини потерпілого ОСОБА_1 , виходить за межі розгляду даної адміністративної справи.
Таким чином, доводи апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_1 , є слушними та знайшли своє підтвердження.
На підставі викладеного, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 задовольнити, а постанову суду першої інстанції змінити, виключивши з мотивувальної частини постанови посилання суду на наявність вини ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 05 березня 2024 року. В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Керуючись ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2024 року - змінити.
Виключити з мотивувальної частини постанови посилання суду на наявність вини ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 05 березня 2024 року.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: Соколова В.В.