Справа №362/8473/24Головуючий у І інстанції: Рубан Т.П.
Провадження №33/824/947/2025
14лютого2025 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Васильківського міськрайонного судуКиївської області від 20грудня2024 року,
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2024 рокуОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати,через порушення судом норм процесуального права танеправильне застосування матеріального права.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд першої інстанції порушив процедуру розгляду, а саме проводив судове засідання без аудіо-відео фіксації, у присутності сторонніх осіб, які не були учасниками процесу.
Вважає,що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не підтверджена належними доказами.Також йому не було надано можливості скористатись правом на захист, оскільки судове засідання тривало 5 хвилин.
За результатами апеляційного перегляду просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діяхскладу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку поданоїапеляційної скарги з доповненнями, проаналізувавши викладені у ній доводи,суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Оскаржуваною постановоюОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 08грудня2024 року о 13.44 год. на автомобільній дорозі М05 Київ-Одеса, 29 км., керував транспортним засобом «CHEVROLETLACETTI» д.н.з. НОМЕР_1 ,зознаками наркотичного сп'яніння, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи та дійшоввисновку про порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху, що є складом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За оскаржуваною постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що в установленому судом місці та час керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, в порушення п.2.5 ПДР від проходження на вимогу працівників поліції огляду у встановленому законом порядку на стан сп'яніння відмовився.
В обґрунтування прийнятого рішення суд послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапис з нагрудної камери працівників поліції, та інші матеріали справи.
Як вбачається із відеозапису нагрудної камери працівника поліції, у зв'язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагували на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість,працівники поліції висунули йому вимогу пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку в закладі охорони здоров'я. На вимогу працівників поліції водій пройти такий оглядвідмовився.
Оскільки ОСОБА_1 в порушення п.2.5 ПДР України відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 191572, останній був підписаний ОСОБА_1 без зауважень та застережень.
Доводи апелянта проте, що працівники поліції незаконно здійснили зупинки його транспортного засобу, а тому він не мав законних підстав для проходження огляду, спростовуються записом з відеокамери поліцейського, з якого вбачається, що причиною зупинки транспортного засобу стала відсутність обов'язкового страхового полісу на транспортний засіб, про що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводами апелянта, щодо порушення процедури розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки відповідно до принципу гласності, що є конституційним принципом та однією з основних засад судочинства, встановлених у ст. 129 Конституції України, а також згідно ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", гласність судового розгляду означає насамперед те, що розгляд справ у судах відбувається відкрито, що також регламентується ст.249 КУпАП.
Не свідчить про істотні порушення закону і посилання апелянта на відсутність аудіо-відео фіксації судового засідання,оскільки нормами чинного Кодексу України про адміністративну відповідальність не передбачено здійснення фіксування судового процесу.
Також, відповідно до п.13 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №191572 ОСОБА_1 були роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституцією України та ст. 68 КУпАП, про те, що він має право користуватись правовою допомогою, що засвідчено його підписом.
З урахуванням викладеного, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, як про це зазначає апелянт у поданій апеляційній скарзі.
Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Мосьондз