26 березня 2025 року Справа № 280/2944/23
судді Третього апеляційного адміністративного суду Олефіренко Наталії Анатоліївни стосовно постанови колегії суддів від 26 березня 2025 року в адміністративній справі № 280/2944/23 за позовом Комунального некомерційного підприємства “Міська лікарня №10» Запорізької міської ради до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Комунальне некомерційне підприємство “Міська лікарня №10» Запорізької міської ради звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просило:
визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.04.2023 №3532408, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 10 694,75 гривень;
визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.04.2023 №0003500703, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2 190 166,25 гривень;
визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.04.2023 №0003510703, яким застосовано штраф у розмірі 368 771,53 гривень за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);
визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.04.2023 №3542408, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 020 гривень;
визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.04.2023 №0003520708, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 7 201,11 гривень.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2023 року в задоволенні позовних вимог Комунального некомерційного підприємства “Міська Лікарня №10» Запорізької міської ради до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року по справі №280/2944/23 апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №10» Запорізької міської ради на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2023 в адміністративній справі №280/2944/23 задоволено частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2023 в адміністративній справі №280/2944/23 скасовано в частині відмови у визнанні протиправним та скасуванні податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 21.04.2023 № 0003520708 та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 21.04.2023 №0003520708. В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2023 в адміністративній справі №280/2944/23 залишено без змін.
Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня №10» Запорізької міської ради звернулось до суду з заявою про розстрочення виконання рішення, в якій представник заявника просить: розстрочити виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2023 по справі № 280/2944/23 (з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024) шляхом сплати боргу за податковими повідомленнями-рішеннями від 21.04.2023 № 3532408, від 21.04.2023 №0003500703, від 21.04.2023 № 0003510703, від 21.04.2023 № 3542408 рівними частинами щомісяця, а саме: у січні 2025 р. 257 065,25 грн., у лютому 2025 р. 257 065,25 грн., у березні 2025 р. 257 065,25 грн., у квітні 2025 р. 257 065,25 грн., у травні 2025 р. 257 065,25 грн., у червні 2025 р. 257 065,25 грн., у липні 2025 р. 257 065,25 грн., у серпні 2025 р. 257 065,25 грн., у вересні 2025 р. 257 065,25 грн., у жовтні 2025 р. 257 065,28 грн.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що ППР від 21.04.2023 № 3532408, від 21.04.2023 № 0003500703, від 21.04.2023 № 0003510703, від 21.04.2023 № 3542408 не є скасованими та залишені в силі. При цьому, за змістом таких ППР, загальна сума, яка нині підлягає сплаті (стягненню) з КНП «Міська лікарня № 10» ЗМР становить: 2 570 652,53 грн (10 694,75 + 2 190 166,25 + 368 771,53 + 1 020,00). Зазначено, що КНП «Міська лікарня №10» Запорізької міської ради є комунальним некомерційним підприємством, яке фінансується здебільшого за рахунок бюджетних коштів та коштів з НСЗУ, проте які мають цільове призначення і не можуть спрямовуватися на погашення податкових зобов'язань, в тому числі за судовими рішеннями, наголошуємо на тому, що станом на теперішній час у Підприємства виникли певні труднощі у здійсненні розрахунків за наведеними попередньо ППР, які не були скасовані у судовому порядку. Зазначено, що загальна сума за ППР нині складає 2570652,53 грн, що є суттєвою сумою для КНП «Міська лікарня №10» ЗМР аби мати змогу сплатити її одразу, зокрема одним платежем. При цьому, зазначено, що зазначені кошти у такій сумі є відсутніми на рахунках КНП «Міська лікарня №10» ЗМР, що також істотно ускладнює виконання судового рішення у цій справі та сплаті таких коштів у повному обсязі на рахунки відповідача. Також, вказує на те, що позивач нині перебуває у скрутному матеріальному становищі та має також заборгованість перед своїми працівниками з виплати заробітної плати. Крім того, КНП «Міська лікарня №10» ЗМР має також заборгованість по коду 2220 «Медикаменти і перев'язувальні засоби» (витратні матеріали), для міського центру нефрології та діалізу, а також заборгованість за іншими поточними видатками. Крім того, згідно бухгалтерської довідки КНП «Міська лікарня №10» ЗМР слідує, що на рахунках позивача нині відсутні вільні кошти для здійснення розрахунків. А два рахунки, на яких знаходяться певні суми кошти мають цільове призначення (кошти НСЗУ та для виплати заробітної плати) і не можуть спрямовуватися на інші цілі, зокрема оплату штрафів за ППР, за рішеннями судів, тощо. Наведені обставини свідчать про наявність достатніх підстав, які ускладнюють виконання судового рішення у справі № 280/2944/23 та свідчать про неможливість з боку позивача здійснити сплату усієї суми у розмірі 2 570 652,53 грн відповідачу за відповідними наведеними попередньо ППР. Проте, зауважує, що КНП «Міська лікарня № 10» ЗМР не відмовляється від сплати такої заборгованості, не вчиняє дій, які б свідчили про таке уникнення та не має на меті перешкоджати виконанню судового рішення, тощо. КНП «Міська лікарня № 10» ЗМР, лише просить суд, з урахуванням значної суми боргу (2 570 652,53 грн) та зважаючи на те, що Підприємство є комунальним закладом, яке фінансується переважно за кошти місцевого бюджету та за рахунок інших надходжень, які не є суттєвими та беручи до уваги, що таке Підприємство є лікарняним закладом, яке потребує закупки відповідних медикаментів, витратних матеріалів та фінансування інших цілей пов'язаним із наданням медичної допомоги населенню здійснити розстрочення виконання рішення суду у справі № 280/2944/23.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.01.2025 заяву комунального некомерційного підприємства "Міська Лікарня №10" Запорізької міської ради про розстрочення виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року по справі №280/2944/23 задоволено.
Розстрочено виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року по справі №280/2944/23 строком на 10 (десять) місяців з 30 січня 2025 року, зі сплатою Комунальним некомерційним підприємством "Міська Лікарня №10" Запорізької міської ради боргу за податковими повідомленнями-рішеннями від 21.04.2023 №3532408, від 21.04.2023 №0003500703, від 21.04.2023 №0003510703, від 21.04.2023 №3542408 рівними частинами щомісяця, а саме: до 30 січня 2025 року 257 065,25 грн, до 28 лютого 2025 року 257 065,25 грн, до 30 березня 2025 року 257 065,25 грн, до 30 квітня 2025 року 257 065,25 грн, до 30 травня 2025 року 257 065,25 грн, до 30 червня 2025 року 257 065,25 грн, до 30 липня 2025 року 257 065,25 грн, до 30 серпня 2025 року 257 065,25 грн, до 30 вересня 2025 року 257 065,25 грн, до 30 жовтня 2025 року 257 065,28 грн.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2012 від 25.04.2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії"). Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які беруть участь у справі.
Водночас суд, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення не може не враховувати необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін і зауважує, що стягувачам у вказаній справі є держава в особі ГУДПС у Запорізькій області.
Слід зауважити, що несвоєчасне виконання відповідачем рішення суду про стягнення в дохід держави кошти у вигляді боргу за порушення встановлені судвим рішенням, негативно впливає на формування фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій держави.
Крім того, поданими матеріалами не підтверджено критичного стану підприємства, адже останнє отримує доходи, бере участь в закупівлях, продовжує здійснювати звичну господарську діяльність.
Тимчасовий фінансовий стан підприємства із наявністю збитків у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України не є тими виключними обставинами, які б давали обґрунтовані підстави для розстрочення виконання рішення суду, адже наявність (відсутність) збитків прямо залежить від власної діяльності суб'єкта господарювання (відповідача).
Відсутність у боржника грошових коштів не може свідчити про неможливість виконання рішення суду з огляду на існування інших, крім звернення стягнення на грошові кошти, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», способів виконання рішення суду.
Ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб'єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв'язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.02.2018 у справі № 910/15430/16, від 27.04.2018 у справі № 910/313/17 та від 02.05.2018 у справі № 910/3816/16.
Законодавцем визначено чіткі критерії для застосування відстрочення виконання судового рішення та не передбачено можливості настання наслідків щодо порушення конституційного принципу обов'язковості виконання судового рішення (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2020 у справі № 905/2912/15).
Проаналізувавши заяву відповідача, стосовно інформації щодо неможливості виконати рішення суду, встановлено відсутність обґрунтування такої неможливості: не надано показників прибутковості та збитковості заявника, відсутнє відображення у звіті про фінансові результати за IV квартал 2024 року або фінансовий план на 2025 рік, відповідно до якого підприємство здійснює витрати, визначає обсяг та направлення отриманих коштів, отримання доходів з яких джерел, тощо, враховуючи позицію прокуратури, позивача стосовно заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду, а також за відсутності доказів на підтвердження наявності та розпорядження відповідачем коштами власного бюджету (коштів від господарської діяльності підприємства), зберігаючи баланс інтересів сторін, суд мав дійти висновку про відсутність виключних обставин для розстрочення виконання рішення суду про стягнення в дохід держави боргу за судовим рішенням.
За організаційно-правовою формою заклади охорони здоров'я комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати як комунальні некомерційні підприємства або комунальні установи (ч. 14 ст. 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»).
Відповідно до статуту КНП «міська лікарня № 10» ЗМР, позивач є комунальним унітарним некомерційним підприємством.
Частина 1 ст. 75 ГК України закріплює обов'язок державного комерційного підприємства (крім банків) складати і виконувати річний фінансовий план відповідно до закону та у строки, встановлені цією статтею.
Частина 2 цієї статті встановлює строк затвердження фінансового плану державного комерційного підприємства з можливістю його перегляду протягом усього планового періоду.
КГС ВС зауважив, що фінансовий план комунального некомерційного підприємства є основним плановим документом, згідно з яким таке підприємство здійснює витрати, отримує доходи, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року. Фінансовий план комунального некомерційного підприємства затверджується його власником.
Похідним від права засновника затверджувати фінансовий план є право на внесення змін до нього. У правовідносинах, що виникають між комунальним підприємством та радою, зазначене право реалізується шляхом прийняття відповідних рішень.
Оскільки міська рада є засновником комунального підприємства, здійснює щодо нього управлінські повноваження, забезпечує його діяльність, визначає її напрями та несе відповідальність за наслідки такої діяльності, вона повинна мати змогу за потреби коригувати фінансовий план комунального підприємства шляхом внесення до нього змін.
Така правова позиція повинна бути застосовна під час розгляду цієї справи, а тому вважаю, що апеляційну скарга податкового органу необхідно задовольнити та слід відмовити в задоволені заяви Комунального некомерційного підприємства "Міська Лікарня №10" Запорізької міської ради про розстрочення виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року по справі №280/2944/23.
Суддя Н.А. Олефіренко