03 квітня 2025 р.Справа № 520/32177/24
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Ральченко І.М., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Другого апеляційного адміністративного суду Мінаєвої О.М., Калиновського В.А., Кононенко З.О. по справі 520/32177/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Другого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2024, яке прийнято в порядку спрощеного позовного провадження, по справі № 520/32177/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
До суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Другого апеляційного адміністративного суду Мінаєвої О.М., Калиновського В.А., Кононенко З.О. у справі № 520/32177/24.
Зазначена заява мотивована тим, що їй, як позивачу, після спливу більш ніж шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі № 520/32177/24 не надано жодної інформації, яка також із цього приводу відсутня і у державній інформаційній системі Єдиний державний реєстр судових рішень (ЄДРСР) https://reyestr. court.gov.ua/ щодо результату розгляду по суті її апеляційної скарги. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ) право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом; особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. На думку позивача тривалість розгляду справи судом апеляційної інстанції свідчить про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності колегії суддів, з огляду на що наявні підстави для відводу суддів.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Другого апеляційного адміністративного суду Мінаєвої О.М., Калиновського В.А., Кононенко З.О. у справі № 520/32177/24.
Суд, дослідивши доводи заяви та матеріали справи, не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід.
Відповідно до ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Необхідно вказати, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
За нормами ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Вищенаведене узгоджується зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
При цьому, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Обґрунтовуючи заяву про відвід ОСОБА_1. із посиланням на ст. 309 КАС України зазначає, що недотримання судом апеляційної інстанції встановлених строків розгляду справи свідчить про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності колегії суддів.
Водночас суд зазначає, що будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суддів в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності суду при розгляді даної справи ОСОБА_1 не надано.
Посилання на положення ст. 309 КАС України є необґрунтованими, оскільки у розумінні ст. ст. 36, 37 КАС наведені обставини не є підставою для відводу судді (суддів).
Так, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (i) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії").
Між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру").
Таким чином, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Згідно з ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Так, позивачем не наведено, а судом не встановлено обставин, які б безпосередньо свідчили про пряму чи опосередковану заінтересованість колегії суддів щодо заявника.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість складу суду в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід також не вбачається.
Натомість, викладені позивачкою обставини не можуть слугувати підставами для відводу суддів.
Таким чином, ОСОБА_1 , обґрунтовуючи заяву про відвід колегії суддів Другого апеляційного адміністративного суду Мінаєвої О.М., Калиновського В.А., Кононенко З.О. переконливих доказів, які б давали підстави вважати, що судді є упередженими на користь відповідача, не надала.
Крім того, стосовно вимог заяви щодо відводу судді Кононенко З.О. слід зазначити, що рішенням Вищої ради правосуддя №248/0/15-25 від 13.02.2025 суддя ОСОБА_2 була звільнена з посади судді Другого апеляційного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Інших підстав, передбачених ст. ст. 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, та обґрунтувань відводу судді позивачем не наведено.
Доказів на підтвердження прямої чи опосередкованої заінтересованості суддів у результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості при розгляді даної справи, із матеріалів справи та доводів заяви не встановлено.
На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для відводу суддів Другого апеляційного адміністративного суду Мінаєвої О.М., Калиновського В.А., Кононенко З.О., з огляду на що заява ОСОБА_1 є необґрунтованою.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що викладені позивачем підстави для відводу суддів Другого апеляційного адміністративного суду Мінаєвої О.М., Калиновського В.А., Кононенко З.О. є необґрунтованими, з огляду на що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 36, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Другого апеляційного адміністративного суду Мінаєвої О.М., Калиновського В.А., Кононенко З.О. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ральченко І.М.