03 квітня 2025 р.Справа № 520/17707/24
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Жигилій С.П., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 по справі № 520/17707/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене судове рішення відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій також заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на введення воєнного стану.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання відповідача про поновлення строку не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з п.1 ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду-якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З матеріалів справи встановлено, що 20.01.2025 було ухвалено оскаржуване рішення.
Апеляційна скарга подана до суду 29.03.2025, тобто після закінчення процесуального строку на апеляційне оскарження.
Згідно матеріалів справи, оскаржуване рішення було отримано Військовою частиною НОМЕР_1 20.01.2025 о 20:27 (неробочий час), тобто датою вручення є 21.01.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа через підсистему "Електронного суду".
Колегія суддів зауважує, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Колегія суддів зауважує, що апелянтом не надано належних доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення відповідача до виконання процесуального обов'язку.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Аналогічні висновки містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 по справі № 990/115/22.
За таких обставин, в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження слід відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин апеляційну скаргу належить залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надіслання до суду вмотивованої заяви з іншими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Згідно з п. 4 ч. 1ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підставі для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Крім того, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 296 КАС України, з урахуванням вимог ч. 9 ст. 44 КАС України, відповідно до якої, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання апеляційної скарги іншим учасникам справи. У разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Апеляційна скарга була сформована в системі "Електронний суд", однак доказів надсилання листом з описом вкладення копій цієї апеляційної скарги заявником для позивача по справі не надано.
Також подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 4 ч. 2 ст. 296 КАС України, відповідно до якої, в апеляційній скарзі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
В апеляційній скарзі відсутні відомості щодо позивача по справі, а саме його ім'я та місце проживання чи перебування.
Крім того, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п.1 ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до апеляційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Питання щодо справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 3028 грн.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024- 3028,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви становить 1211,20 грн. (3028*0,4), відповідно розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 1453,44 грн. (1211,20*150%*0,8).
Скаржник до апеляційної скарги документ про сплату судового збору не додав, в апеляційній скарзі заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на те, що у Військової частини НОМЕР_1 відсутні кошти для сплати судового збору.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з таких приписів чинного законодавства.
Приписами ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені у частині 1 статті 8 Закону України № 3674-VI підстави не звільняють від сплати судового збору суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.
Обмежене фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Отже, незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, не може бути визнано достатньою підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху і встановити скаржнику термін їх усунення.
Вказані недоліки належить усунути шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду документа про сплату судового збору на реквізити: отримувач ГУК в Основ'янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку UA408999980313131206081020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні в розмірі 1453,44 грн., доказів надсилання позивачу листом з описом вкладення копії поданої до суду апеляційної скарги та уточненої апеляційної скарги із відомостями щодо позивача по справі, а саме його ім'ям та місцем проживання чи перебування.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, у разі не усунення вказаних вище недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.
Враховуючи викладене вище та керуючись ч. 4 ст. 169, ч. 5 ст. 296, ч. 2 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
В задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
В задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 по справі № 520/17707/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити відповідачу строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги тривалістю 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду:
- вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску та наданням відповідних доказів;
- документа про сплату судового збору в розмірі 1453,44 грн.;
- уточненої апеляційної скарги із відомостями щодо позивача по справі, а саме його ім'ям та місцем проживання чи перебування.
Роз'яснити заявнику апеляційної скарги, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк апеляційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: С.П. Жигилій