Головуючий І інстанції: С.С. Сич
03 квітня 2025 р. Справа № 440/14532/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.01.2025, по справі № 440/14532/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2017, 2018 та 2019 роки, починаючи з 17.08.2020;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2017, 2018 та 2019 роки, починаючи з 17.08.2020.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV з 17 серпня 2020 року із застосуванням при її призначенні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV з 17 серпня 2020 року, здійснивши її обчислення із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2017-2019 роки), що передують року звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії за віком, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням проведених виплат.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати вказане рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняте нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилково висновку щодо наявності законних підстав для перерахунку пенсійної виплати позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначення пенсії за віком. Крім цього, вказує на те, що суд першої інстанції мав застосувати строки позовної давності, які визначені у ст. 122 КАС України.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судовим розглядом, позивач з 04.06.2013 отримувала пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області з 17.08.2020 переведено ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
Позивач, не погодившись із діями Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за віком з 17.08.2020, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років, яку позивач отримував раніше.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
У свою чергу, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) передбачалась можливість призначення трудових пенсій: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Згідно з п. "е" ст. 54 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 01 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 01 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 01 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 01 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 01 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 01 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 01 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 01 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 01 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на момент переведення позивача на пенсію за віком) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 01 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 01 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 01 січня 2028 року - не менше 35 років.
Із матеріалів справи встановлено, що з 04.06.2013 позивачці була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
19.08.2020 позивачці вперше була призначена пенсія за віком у порядку Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, із урахуванням висновків Верховного Суду України, сформованих у постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15), у даному випадку має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV, оскільки Закон № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії за вислугу років, та в подальшому позивач виявила бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Таким чином, при обчисленні пенсії в порядку Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мав був врахований показник середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 13.02.2019 у справі № 265/7301/16-а, від 09.12.2019 у справі № 265/5293/17, від 02.03.2020 у справі № 175/4084/16-а (2-а/175/86/16).
Стосовно посилань відповідача на строки звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно з частинами першою-другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а висловила наступну правову позицію щодо строків звернення до суду:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі заяви позивача від 17.08.2020 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Надалі, позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за останні три роки, а саме 2017 - 2019 роки.
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області листом від 19.08.2024 №1600-0206-8/61230 повідомило позивача про відмову у здійсненні перерахунку пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2017-2019 роки.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом розгляду у цій справі є перерахунок пенсії позивача з 17.08.2020 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2017-2019 роки.
Таким чином, про виплату пенсії, яка є щомісячним платежем, в меншому розмірі, ніж передбачено законом, та відповідно порушення своїх прав позивач мала дізнатись, отримуючи таку виплату за відповідний місяць.
Натомість, позивач звернулась з цим позовом до суду 03.12.2024.
Крім того, отримання позивачем листа відповідача від 30.07.2024, у відповідь на заяву, не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому випадку, оскільки такі дії позивач почала вчиняти більш, ніж через чотири роки після отримання пенсії за вереснь 2020 року.
Аналогічні висновки щодо застосування строку звернення у цій категорії справ викладено у постанові Верховного Суду від 18 травня 2023 року у справі № 560/19830/21.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в межах шестимісячного строку звернення до суду, тобто необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком, з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2017- 2019 роки, починаючи з 03.06.2024.
Таким чином, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про можливість розгляду даної справи по суті у частині позовних вимог до 03.06.2024, та вважає за необхідне залишити адміністративний позов у наведеній частині без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 240 КАС України передбачено, що суд залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи у зазначеній вище частині позовних вимог, внаслідок чого його рішення підлягає скасуванню із частковим залишенням позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 312, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - задовольнити частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 по справі № 440/14532/24 скасувати в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV із застосуванням при її призначенні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, здійснивши її обчислення із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2017-2019 роки), що передують року звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії за віком, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням проведених виплат, з 17.08.2020 по 02.06.2024.
Прийняти в цій частині постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 року по спраі № 440/14532/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов