02 квітня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/2578/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
І. РУХ СПРАВИ
Стислий зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за №050750002174 від 29.01.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком,
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду Українці у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 17.07.1980 р. по 31.03.2000 р. у колгоспі ім. Мічуріна, період навчання з 01.09.1979 по 23.07.1980 у Середньому професійно-технічному училищі №120 м. Курахове Донецької області згідно атестату № НОМЕР_1 від 24.07.1980.
В обґрунтування позову зазначено, що 22.01.2025 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою та необхідними документами для призначення пенсії за віком на підставі ст.26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як особа, що досягла 60- річного віку та має необхідний стаж для призначення пенсії за віком. Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області за №050750002174 від 29.01.2025 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу та не зарахування повного стажу роботи на підставі поданих документів. Зі змісту вказаного рішення позивачу не зараховано до страхового стажу: - період навчання з 01.09.1979 р. по 24.07.1980 рр. згідно атестату № НОМЕР_1 , оскільки відсутній підпис голови екзаменаційної комісії: - періоди роботи у колгоспі ім. Мічуріна згідно архівної довідки №0702/23 від 03.01.2024 р., оскільки ПІП заявника зазначено скорочено (рос. ОСОБА_2 ). Позивач вважає, що при призначенні пенсії першочергове значення має його трудова книжка, яка містить всі необхідні записи, засвідчені роботодавцем, та які дають можливість встановити дату прийняття та звільнення з роботи, місце роботи та документи, на підставі яких він був прийнятий на таку роботу, зокрема період роботи у колгоспі з 17.07.1980 р. по 31.03.2000 р. Трудова книжка колгоспника заповнена з відомостями про прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві та виконання позивачем річного мінімуму трудової участі у колгоспі ім. Мічуріна. Записи про трудову діяльність позивача є зрозумілими, відсутні ознаки підчисток та підробок, маються печатки підприємств. ГУ ПФУ у Львівській області, приймаючи спірне рішення про відмову в призначенні пенсії, зарахувало до страхового стажу період з 01.11.1980 по 11.12.1982 р., з 01.01.1999 по 30.06.1999 р., з 01.08.1999 по 31.03.2000 р., проте необґрунтовано не зарахувало інші періоди в межах роботи у колгоспі ім. Мічуріна. Стосовно періоду навчання з 01.09.1979 р. по 23.07.1980 рр. згідно атестату №6294 в ТУ-50 м. Курахове Донецької обл. Позивач вважає за доцільне зазначити, що навчання в училищах зараховується до стажу роботи, а неналежне заповнення атестату з вини навчального закладу не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання про призначення пенсії. В атестаті зазначено період навчання, присвоєну кваліфікацію, міститься печатка закладу, підпис директора, дата видачі та номер документа. Таким чином, відсутність підпису голови екзаменаційної комісії не може бути підставою для обмеження права позивача на зарахування періоду навчання до страхового стажу. Крім того згідно архівної довідки від 24.02.2025 №3 (12-19) підтверджено, що позивач дійсно вступив до Середнього професійно-технічного училища №120 м. Курахове Донецької області на денне відділення 01.09.1979 р. (наказ №11-к від 01.09.1979 р.) та закінчив Середнє професійно-технічне училище №120 м. Курахове Донецької області 23.07.1980 р. (наказ №14-к від 23.07.1980 р.) та одержав кваліфікацію монтажник зв'язку другого розряду.
Стислий зміст заперечень відповідача.
У наданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі.
Заяви, клопотання учасників справи.
Позивачем заявлені клопотання у справі про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що 22.01.2025 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою та необхідними документами для призначення пенсії за віком на підставі ст.26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 29.01.2025 №050750002174 позивачу відмовлено у призначенні пенсії. У рішенні зазначено наступне:
Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 22.01.2025.
Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Пенсійний вік, визначений до ст.26 Закону № 1058 - 60 років.
Вік заявника 62 роки 06 місяців 03 дні.
Необхідний страховий стаж, визначений ст.26 Закону № 1058 - 29 рік.
Страховий стаж згідно наданих документів - 10 р. 07 м. 12 дн.
За результатом розгляду поданих документів до страхового стажу не зараховано:
- період навчання з 01.09.1979 по 24.07.1980, згідно атестату №6294, оскільки відсутній підпис голови екзаменаційної комісії.
Необхідно надати уточнюючу довідку про період, форму навчання та присвоєну кваліфікацію, видану на підставі первинних документів;
- період роботи у колгоспі ім. Мічуріна згідно архівної довідки № 0702/23 від 03.01.2024, оскільки прізвище, ім'я, по-батькові заявниці зазначені скороченими (рос. ОСОБА_2 )
Враховуючи викладене, територіальними органами Пенсійного фонду України відмовлено у призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Позивач не погоджуючись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за №050750002174 від 29.01.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, звернувся до суду із цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV), який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Отже, оскільки і Закон №1058-IV, і Закон України "Про пенсійне забезпечення" регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні, за загальним правилом, мають норми Закону №1058-IV як спеціального акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України Про пенсійне забезпечення" підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання приписами Закону №1058-IV.
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону № 1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.ч. 3, 4 ст. 24 Закону №1058-IV).
Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 56 Закону №1788-ХІІ, до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктом 8 Порядку № 637 передбачено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі спір стосується правомірності рішення пенсійного органу про відмову позивачу, зокрема у зарахуванні до страхового стажу період навчання з 01.09.1979 по 24.07.1980.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Правила підтвердження стажу роботи визначені пунктами 23-27 Порядку № 637.
Так, згідно вказаних норм документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Для підтвердження стажу роботи приймаються лише ті відомості про період роботи, що внесені до довідки на підставі документів, або відповідно до вимог цього Порядку.
З аналізу наведених норм слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування є трудова книжка, а у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній або в трудовій книжці містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За приписами наведених норм, уточнюючі довідки для підтвердження стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 307/3091/16-а.
Відповідно до пункту д частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Страховий стаж це період, протягом якого людина підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і за який щомісяця сплачено страхові внески.
Поняття «страховий стаж» запроваджено Законом № 1058-IV, який набув чинності з 01 січня 2004 року.
Періоди трудової діяльності зараховуються до страхового стажу при обчисленні пенсії за періоди до 01 січня 2004 року згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення», а після 01 січня 2004 року Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас до страхового стажу прирівнюється весь трудовий стаж, набутий до 01 січня 2004 року. Зокрема, й періоди навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Після 01 січня 2004 року до страхового стажу зараховується час навчання лише за умови добровільної сплати єдиного соціального внеску.
Час навчання з урахуванням Порядку № 637 підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Суд зазначає, що згідно атестату №6294 ОСОБА_1 у період з 01.09.1979 по 24.07.1980 навчався в ТУ-50 м. Купахова Донецької області Української РСР за професією монтажник зв'язку по монтажу телефонного обладнання.
Зазначений атестат містить підпис директора училища та печатку закладу освіти.
Також архівною довідкою від 24.02.2025 №3 (12-19) підтверджено, що позивач дійсно вступив до Середнього професійно-технічного училища №120 м. Курахове Донецької області на денне відділення 01.09.1979 р. (наказ №11-к від 01.09.1979 р.) та закінчив Середнє професійно-технічне училище №120 м. Курахове Донецької області 23.07.1980 р. (наказ №14-к від 23.07.1980 р.) та одержав кваліфікацію монтажник зв'язку другого розряду.
Таким чином, наданими доказами підтверджено період навчання позивача з 01.09.1979 по 24.07.1980, який підлягає зарахуванню до страхового стажу.
Водночас недоліки в оформленні атестату №6294, не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на належне пенсійне забезпечення.
Також відповідач не зарахував позивачу період роботи у колгоспі ім. Мічуріна згідно архівної довідки № 0702/23 від 03.01.2024, оскільки прізвище, ім'я, по-батькові заявниці зазначені скороченими (рос. ОСОБА_2 ).
Розглянувши підстави для відмови у зарахуванні зазначеного періоду роботи, суд дійшов наступного висновку.
Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за №310.
Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).
Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Також слід відмітити про встановлений взірець трудової книжки колгоспника, відповідно до якого трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: ІІІ "членство в колгоспі", де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV "відомості про роботу" - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V "трудова участь у громадському господарстві" - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.
Відповідно до пункту 8 Основних Положень, трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.
Трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
За доданими документами до страхового стажу не зарахований:
- період роботи у колгоспі ім. Мічуріна згідно архівної довідки № 0702/23 від 03.01.2024, оскільки ПІП заявниці зазначено скорочено (рос. ОСОБА_2 ).
На виконання пункту 5 та 6 Порядку ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за №310 роботодавцем (колгоспом) вівся розділ V трудової книжки колгоспника, який називався трудова участь у громадському господарстві, в якому зазначалися відомості встановлених у колгоспі річних мінімумів трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.
Разом з тим, суд зазначає, що трудова книжка колгоспника № НОМЕР_2 , дата заповнення 17.07.1980, містить запис прийняття позивача та звільнення у колгоспі ім. Мічуріна.
Записи про трудову діяльність позивача у період з 17.07.1980 по 31.03.2000 є зрозумілими, відсутні ознаки підчисток та підробок, маються печатки підприємств.
Враховуючи те, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, та трудова книжка колгоспника позивача містить інформацію про встановлений мінімум його трудової участі та фактично відпрацьований позивачем час в колгоспі за спірні періоди, суд дійшов висновку про те, що зазначення в архівній довідці № 0702/23 від 03.01.2024, ПІП заявниці зазначено скорочено (рос. ОСОБА_2 )., не може бути законною підставою для відмови позивачу у зарахуванні спірних періодів роботи у його страховий стаж.
Відтак, вказані посилання відповідача є недостатніми для відмови у зарахуванні спірного стажу, оскільки трудова книжка позивача містить інформацію про трудовий стаж з відповідними записами про роботу позивача за вказаний період у колгоспі.
Таким чином, недоліки щодо заповнення довідки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії позивачу.
За наведеного, суд дійшов висновку, що оскільки спірним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за №050750002174 від 29.01.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, безпідставно не зараховано спірні періоди, воно є протиправним та підлягає скасуванню.
З урахуванням висновків суду, слід задовольнити позовні вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду Українці у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 17.07.1980 р. по 31.03.2000 р. у колгоспі ім. Мічуріна, період навчання з 01.09.1979 по 23.07.1980 у Середньому професійно-технічному училищі №120 м. Курахове Донецької області згідно атестату №6294 від 24.07.1980.
Відтак позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та, відповідно, підлягають задоволенню.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Нормами ч. 2 ст. 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Суд бере до уваги те, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача щодо перерахунку пенсії, відтак суд вважає за можливе на підставі частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України покласти на відповідача судові витрати позивача повністю.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2025 - 3028,00 грн.
Так, заявлені до судового розгляду вимоги носять характер немайнових.
Зважаючи на викладені вище приписи Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання до адміністративного суду даного позову становить 1211,20 грн.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10,м. Львів, Львівська область, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за №050750002174 від 29.01.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду Українці у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 17.07.1980 р. по 31.03.2000 р. у колгоспі ім. Мічуріна, період навчання з 01.09.1979 по 23.07.1980 у Середньому професійно-технічному училищі №120 м. Курахове Донецької області згідно атестату № НОМЕР_1 від 24.07.1980.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10,м. Львів, Львівська область, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) на користь державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Cуддя В.І. Бевза