03 квітня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/2579/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Адвокат Раневич Орест Юрійович подав через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 від 29.11.2024 № 163950031427;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи до стажу (страхового) за Списком № 2 з 20.05.2006 по 26.02.2015, за Списком № 1 з 31.08.1995 по 21.02.1997, з 21.07.1997 по 18.10.1999, до страхового стажу з 28.02.1989 по 30.10.1989 та призначити і виплачувати йому з 25.11.2024 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 із зменшенням пенсійного віку на підставі статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням довідок № 212, № 213, № 214 від 10.03.2015, виданих ЗАТ “Золотодобувна компанія “Полюс» та архівної довідки від 15.07.2024 № Б-1249-В/25-02, виданої архівним відділом виконкому Криворізької міської ради.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що 25.11.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 із зменшенням пенсійного віку. До заяви про призначення пенсії ним було долучено всі необхідні документи, якими підтверджується його страховий стаж. Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийняло рішеннявід 29.11.2024 № 163950031427 про відмову у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. За доданими до заяви документами до страхового стажу не зараховано період роботи в російській федерації за період з 01.01.1992 по 28.07.1995. Позивач вважає, що оскаржуване ним рішення пенсійного органу є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
17.03.2024 через підсистему "Електронний суд" від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
25.11.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 із зменшенням пенсійного віку.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.11.2024 №163950031427 відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, за результатом розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу позивача не зараховано період роботи:
- періоди роботи в колгоспі 1986-1989 згідно архівної довідки від 13.11.2024 № 558, оскільки зазначене ПІБ « ОСОБА_1 », « ОСОБА_1 » не відповідає паспортним даним. Зазначаємо, що в наданій архівній довідці не зазначено, що за період роботи 1986-1989 роки в колгоспі іншої особи з ПІБ « ОСОБА_1 ,.», « ОСОБА_1 » не значиться. Зарахувати період роботи в колгоспі можливо лише після надходження акту перевірки заробітної плати архівної довідки від 13.11.2024 № 559;
- періоди роботи в російській федерації з 20.05.2006 по 26.02.2015 згідно трудової книжки від 19.05.2006 НОМЕР_1 та довідок про заробітну плату від 10.03.2015 № 212, № 213, № 213, оскільки з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Таким чином, до загального страхового стажу зараховуються періоди роботи на території РРФСР по 31 грудня 1991 року.
Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України за громадянами закріплено право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV).
Частиною першою статті 4 Закону № 1058-IV визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цьогозакону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 1058-IVправо на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Не є спірною та обставина, що на дату звернення за призначенням пенсії на пільгових умовах, позивач досяг 56-річного віку, а його страховий стаж становив більше 30 років.
В межах розгляду даної справи спірною є обставина щодо наявності у позивача необхідного пільгового стажу.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до абзацу четвертого частини 2статті 114 Закону № 1058-IV, працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
За правилами пункту 2Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Щодо періодів роботи за Списком № 1 з 31.08.1995 по 21.02.1997, з 21.07.1997 по 18.10.1999, то як вбачається із наданого відповідачем розрахунку страхового (пільгового) стажу позивача (додається), такий період безспірно враховано до загального страхового стажу. Однак, відповідач протиправно та необґрунтовано не зарахував його до стажу роботи за Списком № 1, що позбавляє позивача права на пільгову пенсію.
В оскаржуваному рішенні від 29.11.2024 йдеться про те, що до пільгового стажу не зараховані періоди роботи згідно довідки від 08.02.2022 № 78, оскільки надана довідка не відповідає вимогам пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», зокрема: довідка має бути підписана керівником підприємства, що видав довідку або надана довіреність на право підпису директору з персоналу та соціальних питань; не зазначений характер виконуючої роботи …».
Варто зазначити те, що жодними нормами законодавства про пенсійне забезпечення не покладено на пенсіонера обов'язку підтверджувати повноваження директора, який підписав пільгову довідку. Тим більше, такий обов'язок відсутній у п. 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, на який посилається відповідач.
На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його первинних документах. Помилки в заповненні первинних документів не може бути підставою для виключення спірного періоду роботи з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за неналежний порядок їх ведення та заповнення з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17, які в силу положень ч. 5 ст. 242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.
Документами, які підтверджують зайнятість позивача за спірний період роботи є наступні:
- трудова книжка НОМЕР_2 , в якій здійснено записи про таку роботу № 9-16, вказано умови праці та результати атестації робочого місця;
- довідка № 78 від 08.02.2022 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана ПАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про те, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті (перетворений на приватне акціонерне товариство, протокол № 1 від 28.04.2016 р.) в виробництві «Гірничі роботи», по видобуванні руди з 31.08.1995 р. по 21.02.1997 р., з 21.07.1997 р. по 18.10.1999 р. в якості водія всіх марок дізельних автомобілей, зайнятий повний робочий день на вивезенні гірничої маси з кар'єру цеху технологічного автотранспорту автоколона 2, зайнятого повний робочий день в кар'єрі глибиною 150 метрів і нижче, що передбачено списком 1 розділом І підрозділом 3 позицією « 10104000-17541», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 р. В
період з 31.08.1995 р. по 21.02.1997 р. за Списком 1 відпрацьовано: 1 рік 5 міс. 21 дн. В період з 21.07.1997 р. по 18.10.1999 р. за Списком 1 відпрацьовано: 2 роки 2 міс. 28 дн. Підстава: особова картка ф.Т2, штатний розклад, розрахункові відомості, накази про прийом, переміщення за 1995-1999 рр. Атестація робочого місця проведена: Наказ № 660 від 05.10.1994 р., Наказ № 566 від 27.09.1999 р., Наказ № 856 від 03.09.2004 р.
Як зазначено у довідці № 78 від 08.02.2022 року зазначено усю інформацію про роботу позивача, необхідну для призначення йому пільгової пенсії, в тому числі, про характер виконуваної роботи, чим спростовуються доводи відповідача.
Наявність результатів проведення атестації робочих місць за умовами праці, також, підтверджується витягом з наказів по ПРАТ «Інгулецький гірничо- збагачувальний комбінат» «Про затвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці на комбінаті» (додається). Зокрема: Наказом № 660 від 05.10.1994 р. підтверджено право на пенсію за списком № 1 розділом І підрозділом 3 позицією « 10104000-17541»; Наказом № 566 від 27.09.1999 р. підтверджено право на пенсію за списком № 1 розділом І підрозділом 3 позицією « 10104000-17541»; Наказом № 856 від 03.09.2004 р. підтверджено право на пенсію за списком № 1 розділом І підрозділом 3 позицією « 1.3-1».
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а Таким чином, відповідачу надано усі необхідні документи для підтвердження періодів роботи за Списком № 1 з 31.08.1995 по 21.02.1997, з 21.07.1997 по 18.10.1999, що надає позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 із зменшенням пенсійного віку.
Адже, як відомо, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах (ч. 5 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»). Тобто, стаж роботи позивача за Списком № 1 зараховується до стажу за Списком № 2, адже дає право на пенсію на більш пільгових умовах.
Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 зроблено записи № 1-6 про спірні періоди роботи за Списком № 2 з 20.05.2006 по 26.02.2015.
Якщо звернутися до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, то в ньому йдеться про те, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій
або їх правонаступників.
Довідкою уточнюючою характер праці на посадах, за професіями, що дають право на дострокову пенсію від 10 березня 2015 року № 152, виданою ЗАТ “Золотодобувна компанія “Полюс» (додається), підтверджується те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 повний робочий день, повний робочий тиждень працював в ЗАТ “Золотодобувна компанія “Полюс» на виробництвах і посадах, передбачених Списками № 1 та № 2, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів СССР від 26.01.1991 року № 10. Для призначення пенсії на пільгових умовах та в пільгових розмірах зараховується стаж з 20.05.2006 по 26.02.2015 за Списком № 2.
Відтак, записами у трудовій книжці позивача у сукупності з уточнюючими довідками підтверджується, що позивач у спірні періоди працював на посадах (за професіями), які були віднесені до Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що були чинними у відповідні періоди роботи позивача (постанова Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 та від 16.01.2003 № 36).
Документами, що підтверджують проведення атестації робочих місць, є наступні:
- довідка уточнююча результати атестації робочих місць від 02 березня 2015 року № 198, видана ЗАТ “Золотодобувна компанія “Полюс»;
- карта атестації робочого місця за умовами праці № 83 132 005 002;
- наказ № 9/а від 12 березня 2003 року “Про створення постійно діючої комісії по атестації робочих місць за умовами праці» в ЗАТ “Полюс»;
- наказ № 162 від 20 грудня 2003 року “Про завершення першого етапу атестації робочих місць» в ЗАТ “Золотодобувна компанія “Полюс»;
- наказ № 813а від 01 листопада 2008 року “Про проведення атестації робочих місць за умовами праці»;
- наказ № 288/2-п від 30 листопада 2011 року “Про завершення атестації робочих місць Красноярської бізнес-одиниці ЗАТ “Полюс».
Так, частиною першою статті 4 Закону № 1058-IV встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається, зокрема, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За правилами частини другої статті 4 Закону № 1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Отже, призначення і виплата пенсій в Україні здійснюється також на підставі міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до частини другої статті 10 Закону України "Про зайнятість населення" від 05 липня 2012 року № 5067-VI права громадян України, які працюють за кордоном, захищаються законодавством України та держави перебування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року № 1906-IV укладені й належним чином ратифіковані міжнародні договори України є невід'ємною частиною національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, укладання якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.
Відтак, до питання призначення пенсії застосовуються правила, передбачені договорами (угодами) між Україною та іншими державами.
Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, чинної на момент спірного періоду роботи позивача (далі Угода від 13.03.1992) передбачено, що пенсійне забезпечення громадян держав учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якого вони проживають.
Метою Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
Статтею 5 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, яка підписана Україною 13.03.1992, передбачається, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Відповідно до статті 6 Угоди від 13.03.1992, призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових умовах та за вислугою років, громадянам держав учасниць Угоди, враховується трудовий стаж, набутий на території будь якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в силу цієї Угоди.
Необхідні для пенсійного забезпечення документи, що видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, що входили у склад СРСР до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації (стаття 11 Угоди від 13.03.1992).
Таким чином, на громадян України, які працювали на територіях інших держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, які приєднались до вказаної Угоди, розповсюджувалась дія нормативних актів приймаючої Держави в галузі пенсійного забезпечення, у тому числі тих, які визначали порядок зарахування трудового стажу.
Наведені положення вказаних міжнародних договорів передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Відповідно до статті 13 Угоди від 13.03.1992 кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення. Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
З огляду на наведене, цією Угодою від 13.03.1992 визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при визначенні розміру пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійною забезпечення», постановлено про вихід з Угоди про гарантії прав громадян-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у місті Москві.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону України «Про міжнародні договори України» припинення дії міжнародного договору України звільняє Україну від будь-якого зобов'язання щодо виконання договору і не впливає на права, зобов'язання чи правове становище України, що виникли в результаті виконання договору до припинення його дії.
Листом Міністерства закордонних справ України від 29 грудня 2022 року № 72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 № 376 (із змінами), після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19 червня 2023 року.
Міністерство юстиції України у повідомленні від 10.01.2023, яке опубліковано у Офіційному віснику України від 10.01.2023, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року для України 19 червня 2023 року.
Відтак, суд відхиляє доводи відповідача, щодо незарахування до страхового/пільгового стажу позивача періоду роботи на території російської федерації з 20.05.2006 по 26.02.2015, оскільки відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Денонсація Угоди від 13.03.1992 означає, що вказана Угода припинила породження зобов'язань для сторін у майбутньому, але не впливає на права, зобов'язання або юридичне становище учасників цієї Угоди, які виникли в результаті її виконання, - вони зберігаються і після припинення вказаної Угоди.
Крім цього, не зарахування стажу роботи чи розмірів заробітної плати в період чинності міжнародної угоди, осіб які працювали за межами України, у зв'язку з денонсацією угоди щодо пенсійного забезпечення з державами, - є неприпустимим та порушує конституційні принципи. Працюючи за межами України, особа мала легітимні очікування щодо її пенсійного забезпечення.
За наявності чинних у період роботи позивача положень Угоди, що передбачали відповідне право, така особа не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.
В ході розгляду справи суд дійшов висновку, що оскаржене рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.11.2024 №163950031427 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах, то суд враховує позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 08.02.2024 по справі №500/1216/23, згідно з якої дії зобов'язального характеру щодо призначення позивачу пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
При цьому, перевіряючи обґрунтованість позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію суд зазначає, що повноважним органом для обрахунку та призначення пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів. Суд не може перебирати компетенцію суб'єктів владних повноважень та досліджувати документи, яким не надана оцінка, встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права та встановлювати наявний стаж на призначення пенсії за умови, що таких дій не вчинив відповідач.
Таким чином, у спірних правовідносинах суд не вправі зобов'язати відповідача-1 призначити пенсію позивачу, оскільки пенсійним органом у оскаржуваному позивачем рішенні не вирішено питання щодо врахування вищевказаного періоду роботи позивача до страхового та пільгового стажу, а тому суд не має права перебирати на себе функції Пенсійного фонду щодо вирішення питання наявності стажу позивача для призначення пенсії.
Стосовно вимоги позивача щодо повторного розгляду заяви про призначення пенсії з урахуванням заробітної плати за спірні періоди відповідно до довідки № 09-40/165 від 11.05.2023, суд зазначає, що така є передчасною, оскільки відповідач ще не ухвалював рішення щодо призначення позивачу пенсії, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у частині врахування заробітної плати за спірний період роботи будуть порушені. З огляду на наведене, такі вимоги не підлягають задоволенню.
Відтак, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового та страхового стажу позивача період роботи до стажу за Списком № 2 з 20.05.2006 по 26.02.2015, за Списком № 1 з 31.08.1995 по 21.02.1997, з 21.07.1997 по 18.10.1999, до страхового стажу з 28.02.1989 по 30.10.1989 та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до частини першої, другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовну заяву належить задовольнити частково.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до частини четвертої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Так, за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн, відтак за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області слід стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській від 29.11.2024 № 163950031427 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи за Списком №2 з 20.05.2006 по 26.02.2015, за Списком №1 з 31.08.1995 по 21.02.1997, з 21.07.1997 по 18.10.1999, до загального страхового стажу з 28.02.1989 по 30.10.1989 та повторно розглянути заяву від 25 листопада 2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати на суму 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Головуючий суддя Г.В. Костенко