03 квітня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/5760/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Полтавської митниці про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною відмову Полтавської митниці у відновленні режиму вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС до товару, який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585;
- зобов'язати Полтавську митницю відновити режим вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС до товару, який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585: напівпричіп-цистерна, марка ACERBI, трьохвісний, мас 5 секцій, що був у використанні - 1 шт., модель - 21L2.39/A, календарний рік виготовлення - 2000 р, код товару 8716310000 згідно УКТЗЕД, номер кузова - відсутній, номер шасі - НОМЕР_1 , повна маса - 36800 кг, маса навантаження - 30500 кг.
Позовні вимоги позивач мотивує протиправністю відмови Полтавської митниці у відновленні режиму вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС до товару, який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585, оскільки у рахунку-фактурі (інвойсі) від 31.05.2022 №43 вже містилася декларація уповноваженого експортера (компанія "VLADAVIN TRUCKS DI BYKOVSKYY VOLODYMYR", Італія) про його преференційне європейське походження із зазначенням номеру митного дозволу (авторизації) такого уповноваженого експортера ІТ/014/ВS/21. Відповідно до поданих до митного органу документів експортером спірних товарів є компанія - нерезидент "VLADAVIN TRUCKS DI BYKOVSKYY VOLODYMYR", Італія, в свою чергу, Італія є державою-членом Європейського Союзу (ЄС). Таким чином, всім цим умовам відповідає ввезення на митну територію України спірного товару за зовнішньоекономічним контрактом від 31.05.2022 №31052022, укладеним між позивачем та компанією-нерезидентом "VLADAVIN TRUCKS DI BYKOVSKYY VOLODYMYR", Італія, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585, з урахування поданих позивачем заяви від 15.08.2022 №1508, рахунку-фактурі (інвойс) від 31.05.2022 №43, в яких наявна декларація уповноваженого експортера (компанія "VLADAVIN TRUCKS DI BYKOVSKYY VOLODYMYR", Італія) - про їх преференційне європейське походження із зазначенням номеру митного дозволу (авторизації) такого уповноваженого експортера ІТ/014/ВS/21. У свою чергу наявність у контролюючого органу сумнівів щодо наданих декларантом документів на підтвердження заявленої ним країни походження товару є лише обставиною для перевірки таких документів та не може бути беззаперечною підставою для відмови у застосуванні преференційної ставки мита.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/5760/24. Вирішено проводити розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 100-106/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що в митній декларації від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585 платник самостійно заповнив графу 36 "Преференція" без застосування податкових пільг та вніс відомості про нарахування митних платежів, які сплатив у повному обсязі. Митне оформлення товару за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585 зі ставкою ввізного мита 10% відповідно до заявлених декларантом митного режиму та відомостей щодо товару завершено - товари випущено у вільний обіг. При цьому, за результатом аналізу митного оформлення зазначеної категорії товарів виникли сумніви щодо достовірності статусу преференційного походження товарів, оскільки декларації походження були видані на транспортні засоби, що використовувались. Практика перевірки документів про походження, виданих митними органами країн ЄС на транспортні засоби, що були у вжитку, свідчить про високий ризик не підтвердження преференційного походження таких товарів. Після здійснення митного оформлення ФОП ОСОБА_1 відповідно до статті 23 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження було подано до Полтавської митниці лист-заяву від 15.08.2022 №01-1508 з оригіналами декларації походження, складеної на рахунку-фактурі від 31.05.2022 №43 для поновлення преференційного режиму до товару "Напівпричіп-цистерна, марка ACERBI, модель 21L2.39/A", календарний рік виготовлення-2000 р., який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585. Для підтвердження преференційного походження товару та застосування умов вільної торгівлі в рамках Угоди надано оригінал декларації походження, складені на рахунку-фактурі від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585 №43 експортером "VLADAVIN TRUCKS DI BYKOVSKYY VOLODYMYR", який засвідчує країну походження товару - Італія. Статтею 32 Доповнення I "Визначення поняття "Походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС у порядку, визначеному наказом Держмитслужби України від 15.07.2022 №329 "Про затвердження Алгоритму дій працівників митниці під час здійснення контролю правильності визначення країни походження товарів та направлення до Держмитслужби запитів щодо проведення перевірки документів про походження товару", листом від №7.23-1/15/4/3216 від 01.11.2022 Полтавська митниця звернулася до Державної митної служби України з проханням направити запит до митних органів Італійської Республіки щодо підтвердження достовірності декларацій про походження складеної на інвойсі від 31.05.2022 №43 та виконання умов набуття статусу преференційного походження таких товарів. Відповідно до надісланого листа №7.23-1/15/4/3216 від 01.11.2022 митним органом отримано відповідь Італійської Республіки якою повідомлено, що була перевірена інформація, надана компанією "VLADAVIN TRUCKS DI BYKOVSKYY VOLODYMYR" і встановлено, що товари, які експортовані в Україну, мають походження "Community origin", тобто походження країн Співтовариства. Таким чином, згідно з наданою уповноваженими митними органами Італійської республіки інформацією та інформацією наданою компанією відправником "VLADAVIN TRUCKS DI BYKOVSKYY VOLODYMYR" товар являється походженням з країн Співтовариства, однак в листі не підтверджено статус преференційного походження товару.
11.06.2024 представник позивача подав відповідь на відзив /а.с. 142-147/, у якій звертає увагу на те, що подання суб'єктами ЗЕД документів про походження товару з метою відновлення преференційного режиму відповідно до статті 301 Митного кодексу України не є підставою (причиною) для здійснення перевірки цих документів без обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів про походження товару. Жодним нормативним актом чи міжнародним договором не передбачено, що декларація про походження уповноваженого експортера не може бути викладена на інвойсі продавця товарів, якщо вони не співпадають у одній особі за умовами зовнішньоекономічного контракту. Отже, позивачем було дотримано всіх визначених вимог законодавства щодо подання необхідних документів для відновлення режиму вільної торгівлі (преференційний режим) до товару згідно з митною декларацією №UA806070/2022/004585 від 21.07.2022, а тому відмова митниці є протиправною. При цьому, преференційне походження товару митний орган Італійської Республіки не має обов'язку підтверджувати та не повинен, адже пільговий (преференційний) режим зони вільної торгівлі у розумінні Угоди при ввезенні товарів на митну територію України можливий при дотриманні трьох основних умов: - імпортований в Україну товар повинен мати походження з країн ЄС; - обов'язковою є наявність документів, що підтверджують країну походження товару; - обов'язковим є пряме транспортування з ЄС в Україну. Отже документами, які підтверджують преференційне походження товару, є декларація походження, складена на рахунку-фактурі від 31.05.2022 №43. Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних, тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару. Висновки контролюючого органу щодо відсутності у позивача права на преференцію базуються виключно на листі уповноваженого органу митного органу Італійської Республіки №52387/RU/CO від 18.11.2022, зміст якого відповідач суб'єктивно трактує як підставу для відмови. Однак такі висновки не можуть слугувати офіційною підставою для відмови у відновленні режиму вільної торгівлі до товару, який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585, оскільки лист митного органу Італійської Республіки №52387/RU/CO від 18.11.2022 не є офіційним документом про проходження товару, адже в рахунку-фактурі (інвойсі) від 31.05.2022 №43 вже містилася декларація уповноваженого експортера (компанія "VLADAVIN TRUCKS DI BYKOVSKYY VOLODYMYR", Італія) про його преференційне європейське походження із зазначенням номеру митного дозволу (авторизації) такого уповноваженого експортера ІТ/014/ВS/21.
14.06.2024 до суду надійшли заперечення /а.с. 153-156/, у яких відповідач наполягав на тому, що обґрунтованим сумнівом щодо достовірності походження товару є те, що походження товару не було підтверджено компетентними органами іноземних держав за запитом Держмитслужби. В зв'язку з виникненням сумнівів митного органу в преференційному походженні товару, як зазначалося у відзиві, Полтавська митниця листом №7.23-1/15/4/3216 від 01.11.2022 звернулась до Державної митної служби України з проханням направити запит до митних органів Італійської Республіки щодо здійснення перевірки автентичності декларацій походження, складеному на рахунку-фактурі від 31.05.2022 №43 та виконання умов набуття статусу преференційного походження товару в рамках Угоди. Митний орган Італійської Республіки у листі №523873/RU/CO від 18.11.2022 повідомив, що згідно з документацією, наданою компанією "Vladavin Trucks" та зареєстрованою у справах Управління, контроль, здійснений посадовими особами цієї митниці, був регулярним, і що товари, експортовані в Україну, згідно з рахунками фактурами, зазначеними у предметі листа, мають "Community origin". Натомість рішенням Комісії ЄС 2007/С 83/01 від 17.04.2007) наведено, що в офіційних документах допускається зазначення коду ISО-альфа Європейського Союзу, як Європейське Єкономічне Співтовариство, англійською мовою "ЕЕС-European Есопоmіс Community, СЕЕ - Communite Economique Europeenne,CE-Communite Europeenne". А отже, саме преференційне походження товару Італійською республікою не підтверджено. Дані обставини свідчать, що твердження надані позивачем у відповіді на відзив, щодо того, що у рахунку-фактурі (інвойсі) від 31.05.2022 №43 вже містилася декларація уповноваженого експортера про їх преференційне європейське походження із зазначенням номеру митного дозволу (авторизації) такого уповноваженого експортера IT014/BS/21/, не мають доказовості, що імпортований товар має преференційне походження, адже компетентним органом така інформація не підтверджена. В той же час, декларантом в ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585 в графі 36 "Преференція" зазначена ставка ввізного мита "000". Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651 "Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа» у графі зазначається відповідно до класифікатора звільнень від сплати вивізного мита тризначний цифровий код пільги в обкладенні товару вивізним митом, передбаченої законодавством щодо товару, описаного в графі 31 МД і класифікованого в графі 33 МД. При відсутності відповідних пільг у графі проставляється "000".
Суд розглядає цю справу на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 09.03.2000, дата та номер включення відомостей про ФОП до ЄДР 02.02.2005 №25850170000001200, основний вид економічної діяльності - "77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів" /а.с. 15-16/.
31.05.2022 між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та компанія "VLADAVIN TRUCKS DI BYKOVSKYY VOLODYMYR", Італія (продавець) укладено контракт №31052022, за умовами якого продавець продав, а покупець купив на умовах екс-воркс м. Кремона, Італія, відповідно до Інкотермс 2000 товар, зокрема, цистерну SEMIRIMORCHIO-CISTERNNA "ACERBI 21L2.39/A", номер шасі НОМЕР_1 , дата випуску 17.07.2000, вага 6300 кг; ціна цистерни номер шасі НОМЕР_1 становить 5500,00 Євро /а.с. 21-23/.
21.07.2022 декларантом з метою митного оформлення товару, імпортованого ФОП ОСОБА_1 на умовах контракту №31052022 від 31.05.2022, до Полтавської митниці подано митну декларацію №UA806070/2022/004585 на товар "Напівпричіп-цистерна, марка ACERBI, трьохвісний, має 5 секцій, модель 21L2.39/A, календарний рік виготовлення 2000 р., номер кузова відсутній, номер шасі ZA021L23900000486, ідентифікатор ZA021L23900000486, повна маса 36800 кг, маса навантаження 30500 кг, колір чорний, рік випуску 2000 р., реєстраційний номер НОМЕР_3 , власна вага 6300 кг. Напівпричіп-цистерна не являється бензозаправником, відсутній насос, обладнання, електрообладнання та трубопроводи для заправки. Має сліди експлуатації, колба напіпричепа, рама - корозійні пошкодження відшарування лакофарбового покриття, сліди відновлювального ремонту. Знос покришок 60-70%. Маркування ACERBI" /а.с. 19-20/.
У митній декларації від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585 платник самостійно заповнив графу 36 "Преференція" шляхом зазначення ставки ввізного мита "000" (без застосування податкових пільг), а також вніс відомості про нарахування митних платежів у сумі 21505,63 грн.
У графі 44 МД №24UA806070000376U3 декларантом зазначено перелік документів, що подавалися разом із декларацією, серед яких, зокрема: рахунок-фактура (інвойс) від 31.05.2022 №43 /а.с. 24/; техпаспорт (бріф) на товар №00348NA17/CU0791399 від 31.08.2017 /а.с. 31-32, 133/; платіжне доручення в іноземній валюті №3 від 01.06.2022 /а.с. 33/; рахунок на оплату послуг перевезення №1113 від 30.06.2022 /а.с. 37/; довідка про вартість транспортних послуг №439 від 30.06.2022 /а.с. 38/; контракт від 31.05.2022 №31052022 /а.с. 21-23/; договір на надання послуг по перевезенню вантажів №29042022 від 29.04.2022 /а.с. 39-41/; CRM №49del31/05/22 /а.с. 25/; експортна ВМД №221TQW91T0002264E9 /а.с. 26/.
Митне оформлення товару за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585 здійснено ФОП ОСОБА_1 за повною ставкою ввізного мита (10%) зі сплатою ввізного (імпорт) мита у розмірі 21505,63 грн відповідно до заявлених декларантом митного режиму та відомостей щодо товару, митне оформлення завершено, товари випущено у вільний обіг.
У подальшому, після здійснення митного оформлення ФОП ОСОБА_1 відповідно до статті 23 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження було подано до Полтавської митниці лист-заяву від 15.08.2022 №01-1508 для поновлення преференційного режиму до товару "Напівпричіп-цистерна, марка ACERBI, модель 21L2.39/A", календарний рік виготовлення-2000 р., який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585 /а.с. 52-53/.
При цьому для підтвердження преференційного походження товару та застосування умов вільної торгівлі в рамках Угоди до листа-заяви від 15.08.2022 №01-1508 додано оригінал декларації походження, складений на рахунку-фактурі від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585 №43 експортером "VLADAVIN TRUCKS DI BYKOVSKYY VOLODYMYR", який засвідчує країну походження товару - Італія /а.с. 120-121/.
Відповідно до листа від 03.11.2023 №723-2/723-15-02/10/4074 Полтавська митниця повідомила ФОП ОСОБА_1 про відмову щодо відновлення режиму вільної торгівлі до товару, який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/022/004585 /а.с. 54-56/.
Так, за змістом цього листа за результатами аналізу митного оформлення товару відповідно до статті 32 Доповнення 1 до Конвенції в рамках Угоди та у порядку, встановленому наказом ДМСУ від 15.07.2022 №329 "Про затвердження Алгоритму дій працівників митниці під час здійснення контролю правильності визначення країни походження товарів та направлення до Держмитслужби запитів щодо проведення перевірки документів про походження товарів", Полтавська митниця звернулася до Державної митної служби України з проханням направити запит до митних органів Італійської Республіки щодо здійснення перевірки автентичності декларації походження, складеної на рахунку-фактурі від 31.05.2022 №43, та виконання умов набуття статусу преференційного походження товару в рамках Угоди. Митними органами Італійської Республіки підтверджено автентичність декларації походження, складеної на рахунку-фактурі від 31.05.2022 №43, але преференційне походження товару, указаного в цій декларації про походження, не підтверджено. Враховуючи викладене, Полтавська митниця зазначила про відсутність підстав для відновлення режиму вільної торгівлі до товару, митне оформлення якого здійснено за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/022/004585 /а.с. 55/.
Позивач, вважаючи протиправною відмову Полтавської митниці у відновленні режиму вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС до товару, який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585, звернувся до суду з цим позовом.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 1 Митного Кодексу України (далі - МК України, у редакції, чинній на момент імпортування товару, який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до частини першої статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 МК України).
Згідно з частинами другою, третьою статті 318 МК України митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Положеннями статті 272 МК України передбачено, що ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.
Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.
До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
Частинами першою-третьою статті 36 МК України передбачено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.
За змістом статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації.
Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.
Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.
Частиною дев'ятою статті 36 МК України передбачено, що особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.
Законом України "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" від 16.09.2014 №1678-VII ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (надалі - Угода про асоціацію, у редакції, чинній на момент імпортування товару, який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585).
Відповідно до статті 25 частини 1 глави 1 розділу ІV Угоди про асоціацію сторони поступово створюють зону вільної торгівлі протягом перехідного періоду, що не перевищує 10 років починаючи з дати набрання чинності цією Угодою-1, відповідно до положень цієї Угоди та відповідно до Статті XXIV Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (далі - ГАТТ-1994).
Як обумовлено статтею 26 частини 1 глави 1 розділу ІV Угоди про асоціацію, положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами-2, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави "походження" означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди ("Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва").
Таким чином, Угода про асоціацію з ЄС передбачає обов'язок України застосовувати преференційне мито до товарів, що походять з території інших сторін.
Відповідно до Закону України від 08.11.2017 №2187-VIII Україна приєдналася до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, яка набрала чинності для України 01.02.2018.
Як визначено у статті 1 Рішення підкомітету Україна - ЄС з питань митного співробітництва від 21.11.2018 №1/2018 про заміну Протоколу I "Щодо визначення концепції «походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Рішення №1/2018, застосовується з 01.01.2019), Протокол І до Угоди про асоціацію замінено текстом, викладеним у Додатку до цього Рішення.
Статтею 1 Протоколу І щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва (додаток до Рішення №1/2018) встановлено, що з метою імплементації цієї Угоди застосовуються Доповнення I і відповідні положення Доповнення II до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі - Конвенція).
Таким чином, для визначення правил "походження товарів" на момент виникнення спірних правовідносин застосуванню підлягали відповідні положення Регіональної конвенції.
За змістом статті 15 розділу V Доповнення І до Регіональної конвенції товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження:
(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III а;
(b) сертифікат з перевезення товару EUR-MED, зразок якого наведений у Додатку III b;
(c) у випадках, вказаних у Статті 21(1), декларація (надалі іменуватиметься "декларацією походження" або "декларацією походження EUR-MED"), надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати. Текст декларації походження наведений у Додатку IV a і b.
Незважаючи на положення пункту 1 товари, що походять з певної країни в розумінні цієї Конвенції, підпадають під положення відповідних угод без необхідності подання будь-яких підтверджень походження, вказаних у пункті 1 цієї Статті.
Статтею 23 Доповнення І до Регіональної конвенції визначено, що підтвердження про походження є дійсним протягом чотирьох місяців з дати видачі в Договірній стороні-експортері та у зазначений період має бути подане до митних органів країни імпорту.
Підтвердження про походження, що подаються до митних органів Договірної сторони імпортера пізніше кінцевої дати подання, вказаної в пункті 1 цієї Статті, можуть бути прийняті з метою застосування преференційного режиму, якщо вони не були подані до встановленої кінцевої дати через виняткові обставини.
В інших випадках несвоєчасного подання митні органи Договірної сторони-імпортера можуть прийняти підтвердження походження, якщо імпортовані товари були представлені раніше вказаної кінцевої дати.
Виходячи з аналізу вищевказаних норм, слідує висновок, що основними документами, що свідчать про країну походження товару для надання товару режиму вільної торгівлі, є сертифікат про походження товару, виданий уповноваженим органом держави вивезення відповідно до її національного законодавства, та/або декларація походження, надана експортером до інвойса.
При цьому згідно з приписами статті 32 Протоколу І митні органи держав-членів Європейського Союзу і України повинні надавати один одному через Європейську комісію зразки відбитків штампів, використовуваних у їхніх митних службах для видачі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 і адреси митних органів, які відповідають за перевірку цих сертифікатів і декларацій інвойс. З метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів.
Відповідно до статті 33 Протоколу І подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу. З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він була поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку. Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Якщо митні органи країни імпорту вирішують призупинити надання преференційного режиму для товарів, щодо яких здійснюється перевірка, до надходження результатів цієї перевірки, вони повинні запропонувати імпортерові позбавитися товару з уживанням будь-яких запобіжних заходів, які вважатимуться необхідними. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу. Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.
Як слідує з матеріалів справи, на підтвердження походження та підстави ввезення ФОП ОСОБА_1 на митну територію України товару, який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585, декларантом до митного органу були подані, зокрема: рахунок-фактура (інвойс) від 31.05.2022 №43 /а.с. 24/; техпаспорт (бріф) на товар №00348NA17 / CU0791399 від 31.08.2017 /а.с. 31-32, 133/; платіжне доручення в іноземній валюті №3 від 01.06.2022 /а.с. 33/; рахунок на оплату послуг перевезення №1113 від 30.06.2022 /а.с. 37/; довідка про вартість транспортних послуг №439 від 30.06.2022 /а.с. 38/; контракт від 31.05.2022 №31052022 /а.с. 21-23/; договір на надання послуг по перевезенню вантажів №29042022 від 29.04.2022 /а.с. 39-41/; CRM №49del31/05/22 /а.с. 25/; експортна ВМД №221TQW91T0002264E9 /а.с. 26/.
При цьому суд зауважує, що у рахунку-фактурі від 31.05.2022 №43 вже містилася декларація уповноваженого експортера (компанія "VLADAVIN TRUCKS DI BYKOVSKYY VOLODYMYR", Італія) про преференційне європейське походження товару із зазначенням номеру митного дозволу (авторизації) такого уповноваженого експортера ІТ/014/ВS/21.
Також відповідно до вищенаведених документів виробнича марка ACERBI розташована в Італії, експортером товару "Напівпричіп-цистерна, марка ACERBI, модель 21L2.39/A", календарний рік виготовлення-2000 р., який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585, є компанія "VLADAVIN TRUCKS DI BYKOVSKYY VOLODYMYR", Італія.
Водночас, Італія є країною, що є членом Європейського Союзу (ЄС).
Отже, усім відповідним умовам відповідає ввезення на митну територію України спірного товару за зовнішньоекономічним контрактом від 31.05.2022 №31052022, укладеним між позивачем та компанією-нерезидентом України "VLADAVIN TRUCKS DI BYKOVSKYY VOLODYMYR", Італія, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585, з урахування поданих позивачем заяви від 15.08.2022 №1508, рахунку-фактури (інвойс) від 31.05.2022 №43, у яких наявна декларація уповноваженого експортера (компанія "VLADAVIN TRUCKS DI BYKOVSKYY VOLODYMYR", Італія) про преференційне європейське походження із зазначенням номеру митного дозволу (авторизації) такого уповноваженого експортера ІТ/014/ВS/21.
При цьому наявність у контролюючого органу сумнівів щодо наданих декларантом документів на підтвердження заявленої ним країни походження товару є лише обставиною для перевірки таких документів та не може бути беззаперечною підставою для відмови у застосуванні преференційної ставки мита.
Подання суб'єктами ЗЕД документів про походження товару з метою відновлення преференційного режиму відповідно до статті 301 Митного кодексу України не є підставою (причиною) для здійснення перевірки цих документів без обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів про походження товару.
Ні нормативно-правовим актом чи міжнародним договором не передбачено, що декларація про походження уповноваженого експортера не може бути викладена на інвойсі продавця товарів, якщо вони не співпадають у одній особі за умовами зовнішньоекономічного контракту.
Отже, оскільки для надання товару преференційного режиму вільної торгівлі належним документом, що свідчить про країну походження товару, є декларація походження, надана експортером до інвойса, позивачем у спірному випадку було дотримано всіх визначених вимог законодавства щодо подання необхідних документів для відновлення режиму вільної торгівлі (преференційний режим) до товару згідно з митною декларацією №UA806070/2022/004585 від 21.07.2022.
Суд зазначає, що ті обставини, що імпортований товар є бувшим у вжитку, а експортер товару не є виробником, не може бути підставою в розумінні статті 33 Протоколу І, статті 45 МК України для вчинення дій щодо перевірки правомірності преференційного походження товару.
Крім того, такі обставини не згадуються в переліку випадків обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів про походження товару, зазначених у листі ДФС України від 03.03.2017 №5466/7/99-99-19-03-17 "Про здійснення верифікації (перевірки достовірності) документів про походження товару з країн Європейського Союзу".
У відзиві на позовну заяву Полтавська митниця як на підставу для відмови у застосуванні преференційної ставки мита вказала те, що митним органом Італійської Республіки підтверджено автентичність декларації походження, складеної на рахунку-фактурі від 31.05.2022 №43, але преференційне походження товару, указаного в цій декларації про походження, не підтверджено.
З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що листом від №7.23-1/15/4/3216 від 01.11.2022 Полтавська митниця звернулася до Державної митної служби України з проханням направити запит до митних органів Італійської Республіки щодо підтвердження достовірності декларацій про походження складеної на інвойсі від 31.05.2022 №43 та виконання умов набуття статусу преференційного походження таких товарів /а.с. 122-123/.
Відповідно до надісланого листа №7.23-1/15/4/3216 від 01.11.2022 Державна митна служба України направила відповідний запит (лист від 04.11.2022 №15/15-03-01/11/4076) та 01.09.2023 отримала відповідь Італійської Республіки від 18.11.2022 523873/RU/CO, якою повідомлено, що була перевірена інформація, надана компанією "VLADAVIN TRUCKS DI BYKOVSKYY VOLODYMYR", і встановлено, що товари, які експортовані в Україну, мають походження "Community origin", тобто походження країн Співтовариства /а.с. 124-125/.
Судом відхиляються як безпідставні посилання митниці на лист-відповідь Італійської Республіки від 18.11.2022 523873/RU/CO, оскільки як вже зазначалося судом вище, у митного органу у спірному випадку не було підстав в розумінні статті 33 Протоколу І, статті 45 МК України для вчинення дій щодо перевірки правомірності преференційного походження товару.
Відповідач без правових підстав на своє суб'єктивне переконання здійснив трактування листа митного органу Італійської Республіки, посилаючись одночасно як на підтвердження у вказаному листі автентичності декларації походження, так і на непідтвердження у ньому преференційного походження товару.
Суд зауважує, що лист митного органу Італійської Республіки №52387/RU/CO від 18.11.2022 не є офіційним документом про проходження товару, оскільки в рахунку-фактурі (інвойсі) від 31.05.2022 №43 вже містилася декларація уповноваженого експортера (компанія "VLADAVIN TRUCKS DI BYKOVSKYY VOLODYMYR", Італія) про його преференційне європейське походження із зазначенням номеру митного дозволу (авторизації) такого уповноваженого експортера ІТ/014/ВS/21.
Додатково в техпаспорті (бріф) на товар №R003483NА17 міститься інформація про технічні характеристики товару та герб Італійської Республіки.
Італія ж є країною, що входить до Європейського Союзу, що є загальновідомим фактом і не потребує доказування.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що оскільки декларант подав у встановленому порядку декларацію походження, складену на рахунку-фактурі від 31.05.2022 №43, для проведення розмитнення в преференційному режимі ввезеного товару, щодо достовірності якого відсутні обґрунтовані сумніви, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у відновленні режиму вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС до товару, який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585, напівпричіп-цистерна, марка ACERBI, трьохвісний, мас 5 секцій, що був у використанні - 1 шт., модель - 21L2.39/A, календарний рік виготовлення - 2000 р, код товару 8716310000 згідно з УКТЗЕД, номер кузова - відсутній, номер шасі - ZA021L23900000486, повна маса - 36800 кг, маса навантаження - 30500 кг.
Таким чином, відмова Полтавської митниці, викладена у листі від 03.11.2023 №7.23-2/7.23-15-02/10/407.4, є протиправною.
Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Верховний Суд у постанові від 09.05.2024 у справі № 580/3690/23, аналізуючи вищенаведені положення КАС України, зазначив, що за приписами вказаних норм у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення або вчинив бездіяльність за наслідками звернення особи, але таке рішення чи вчинена бездіяльність визнані судом протиправними з огляду на невідповідність чинному законодавству, то суд, як виняток, за відсутності сумнівів у тому, що суб'єктом звернення (позивачем у справі) дотримано усіх визначених законом умов для отримання позитивного результату за наслідками розгляду його звернення та за умови відсутності у суб'єкта, що уповноважений прийняти відповідне рішення за наслідками звернення позивача, дискреції (можливості на власний розсуд визначити зміст рішення та обрати на підставі поданих позивачем документів один з варіантів дій), вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення.
У разі якщо межі заявлених позовних вимог не дозволяють суду під час розгляду справи здійснити перевірку того, чи забезпечив позивач на момент його звернення до відповідного суб'єкта владних повноважень виконання всіх без винятку вимог закону для отримання позитивного рішення та(або) якщо суб'єкт до якого звертається позивач має право діяти при прийнятті відповідного рішення на власний розсуд (тобто має альтернативні варіанти поведінки за наслідками розгляду звернення позивача), то суд, у межах свого розсуду, з метою уникнення перебирання на себе повноважень щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції іншого органу, повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення з урахуванням оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, зобов'язання судовим рішенням суб'єкта владних повноважень до вчинення конкретних дій (прийняття конкретних рішень) можливе, за загальним правилом, лише за умови почергового встановлення судом двох обставин: позивач на момент звернення до відповідного суб'єкта владних повноважень забезпечив виконання всіх без винятку вимог закону для отримання конкретного рішення; зобов'язання суб'єкта владних повноважень розглянути повторно звернення позивача з урахуванням висновків суду є недоцільним (об'єктивно встановлено безальтернативність рішення суб'єкта владних повноважень, яке може бути прийняте за встановлених судом обставин у конкретній справі).
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Подібний підхід викладений Верховним Судом також і у постановах від 11.02.2020 у справі № 0940/2394/18, від 04.09.2021 у справі № 320/5007/20, від 14.09.021 у справі № 320/5007/20 та від 23.12.2021 у справі №480/4737/19, де Суд вказав, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятими Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді (Recommendation № R(80)2 of the Committee of Ministers concerning the exercise of discretionary powers by administrative authorities), під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Здійснюючи судочинство, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово аналізував межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 17 грудня 2004 року у справі "Pedersen and Baadsgaard v. Denmark" (заява № 49017/99) зазначено, що, здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, відміняти замість нього рішення, яке визнається протиправним, приймати інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Верховним Судом у постанові від 20.06.2024 у справі №340/2259/23 також зазначено, що поняття дискреційних повноважень наведене у пункті 7 частини першої статті 2 Закону України "Про адміністративну процедуру" 17.02.2022 № 2073-IX (далі - Закон №2073-IX), згідно з яким дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 2073-IX здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов:
дискреційне повноваження передбачено законом;
дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом;
правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом;
вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків.
З огляду на вищезазначене, дискреційними є такі повноваження, у межах яких норма права допускає кілька варіантів поведінки суб'єкта владних повноважень у кожній конкретній ситуації та встановлених обставинах справи, кожна з яких буде правомірною.
Характерними ознаками адміністративного розсуду (дискреції) є: 1) реалізація дискреційних повноважень має відповідати принципу верховенства права; 2) їх здійснення можливе лише у разі відсутності єдиного можливого варіанту поведінки; 3) суб'єкти владних повноважень мають можливість вибрати оптимальний варіант поведінки з метою врегулювання певного кола суспільних відносин; 4) суб'єкти управлінської діяльності застосовують адміністративний розсуд відповідно до належної мети, без наявності власної вигоди та впливу сторонніх факторів.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 826/16911/18, від 26.05.2021 у справі № 824/266/20-а, від 08.07.2021 у справі № 160/1598/20, від 28.07.2021 у справі № 280/160/20, від 21.04.2021 у справі № 480/2675/20, від 20.05.2022 у справі № 340/370/21, від 26.10.2022 у справі № 640/30483/21, від 21.03.2023 у справі № 640/17821/21, від 01.05.2023 у справі № 540/913/21, від 01.05.2023 у справі № 540/913/21 та від 16.05.2023 у справі № 380/3195/22.
З урахуванням матеріалів справи та встановлених судом обставин, позивач на момент звернення до відповідача забезпечив виконання всіх без винятку вимог закону для отримання конкретного рішення; зобов'язання суб'єкта владних повноважень розглянути повторно звернення позивача з урахуванням висновків суду є недоцільним (об'єктивно встановлено безальтернативність рішення суб'єкта владних повноважень, яке може бути прийняте за встановлених судом обставин у конкретній справі).
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання Полтавську митницю відновити режим вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС до товару, який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585: напівпричіп-цистерна, марка ACERBI, трьохвісний, мас 5 секцій, що був у використанні - 1 шт., модель - 21L2.39/A, календарний рік виготовлення - 2000 р, код товару 8716310000 згідно УКТЗЕД, номер кузова - відсутній, номер шасі - НОМЕР_1 , повна маса - 36800 кг, маса навантаження - 30500 кг.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, наявні підставою для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Полтавської митниці (вул. Кукоби Анатолія, 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 43997576) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною відмову Полтавської митниці, оформлену листом від 03.11.2023 №7.23-2/7.23-15-02/10/407.4 щодо відмови у відновленні режиму вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС до товару, який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585 - напівпричіп-цистерна, марка ACERBI, трьохвісний, мас 5 секцій, що був у використанні - 1 шт., модель - 21L2.39/A, календарний рік виготовлення - 2000 р, код товару 8716310000 згідно УКТЗЕД, номер кузова - відсутній, номер шасі - НОМЕР_1 , повна маса - 36800 кг, маса навантаження - 30500 кг.
Зобов'язати Полтавську митницю відновити режим вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС до товару, який був оформлений за ЕМД від 21.07.2022 №UA806070/2022/004585: напівпричіп-цистерна, марка ACERBI, трьохвісний, мас 5 секцій, що був у використанні - 1 шт., модель - 21L2.39/A, календарний рік виготовлення - 2000 р, код товару 8716310000 згідно УКТЗЕД, номер кузова - відсутній, номер шасі - НОМЕР_1 , повна маса - 36800 кг, маса навантаження - 30500 кг.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці (вул. Кукоби Анатолія, 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 43997576) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.С. Канигіна