Справа № 420/39017/24
03 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до 8 спортивного клубу (вул. Острівське шосе, 32 А, м. Херсон, 73021) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до 8 спортивного клубу, в якому позивачка просить суд: - визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті за період з 01 березня 2018 року по 31 травня 2024 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населенню», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078; - зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй індексацію грошового забезпечення у розмірі 4463,15грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 31 травня 2024 року відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
Позивачка зазначила, що вона проходила військову службу та наказом начальника 8 спортивного клубу МОУ №73 від 31.05.2024 року її звільнено відповідно до п.3 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та виключено зі списків особового складу.
Позивачка вказує, що в період проходження військової служби з 01.03.2018 року по 31.05.2024 року відповідачем не в повному обсязі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення. Позивачка вважає дії відповідача протиправними.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на положення Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон України №2011-XII), «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ), Порядок №1078, та зазначила, що сума індексації розрахована з базовим місяцем - січень 2008 рік перевищує розмір підвищення її посадового окладу у березні 2018 року, тому їй повинна бути нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.05.2024 року, виходячи з фіксованої величини, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абз.4,5,6 п.5 Порядку №1078.
Позивачка вказує, що розмір індексації грошового забезпечення, якій припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовцям (березень 2018 року) складав 4463,15грн, а тому вважає, що їй повинна бути виплачена індексація у вказаному фіксованому розмірі.
Ухвалами суду від 23.12.2024 та 07.01.2025 року позов залишено без руху, надано та продовжено строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 21.01.2025 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відзиві на позов представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову та зазначив, що Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» фактично визначено підвищення з грудня 2015 року грошових доходів населення задіяного в бюджетній сфері з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом (сума підвищення доходу повинна перевищити суму індексації за грудень 2015 року), з тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати знову обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації.
Також представник відповідача звертає увагу на те, що відповідно до вимог постанови КМУ посадовий оклад позивача був збільшений з 650грн до 2730,00грн, а сума збільшення грошового забезпечення становить 6327,49грн, що перевищує суму індексації 4463,15грн.
Представник відповідача стверджує, що відсутні підстави для нарахування індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.05.2024 року. Крім того, у 2023 році індексація не нараховувалась та не виплачувалась відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», підпунктом 3 Прикінцевих положень якого зупинено дію на 2023 рік Закону №1282-ХІІ.
Позивачка подала до суду відповідь на відзив, в якій наполягала на задоволенні поовних вимог та зазначила, що її грошове забезпечення за лютий 2018 року склало 7917,25грн, а за березень 8314,08грн, тобто грошове забезпечення збільшилось на 396,83грн (8314,08-7917,25). Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн - 396,83 грн = 4066,32 грн.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 проходила військову службу та наказом начальника 8 спортивного клубу МОУ №73 від 31.05.2024 року її звільнено відповідно до п.3 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та виключено зі списків особового складу з вислугою років - 17 років 9 місяців 9 днів.
Позивачці не нарахована та не виплачена індексація-різниця грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.05.2024 року відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу нарахування та виплати позивачці індексації-різниці грошового забезпечення за період його служби з 01.03.2018 по 31.05.2024 року.
Частиною 1 статті 2 Закону України №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Закон України №2011-XII визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Статтею 9 Закону України №2011-XII встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України №1282-ХІІ.
Згідно з статтею 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ст.2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Частиною 2 ст.5 Закону №1282-ХІІ встановлено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Законом України №76-VIII від 28.12.2014 року статтю 5 доповнено частиною шостою, якою визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Вказана частина ст.5 діє в редакції Закону України №2148-VIII від 03.10.2017 року, а саме проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
З 01 грудня 2015 року положення Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013).
Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну «базовий місяць» на «місяць підвищення доходу», ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.
На відміну від правил визначення «базового місяця» (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), «місяцем підвищення доходу» є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.
Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону № 1282-ХІІ), то зміни, внесені Постановою №1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Отже, з 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.
З 01 грудня 2015 року в абзацах 3,4,5,6 пункту 5 Порядку №1078 по суті зазначено про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Згідно з абз. 3-6 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених сабз.1 цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Таким чином, нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації - різниці, які встановлені абзацами 3,4,6 пункту 5 Порядку №1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
Застосовуючи вказаний підхід Верховного Суду, викладений у постанові (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі) від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки) та ураховуючи, що 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, то з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 - березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Такий правовий підхід Верховний Суд виклав також у постановах від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі №420/6982/21 з подібними правовідносинами.
За приписами ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача військовій частині належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці.
Крім того, згідно з правовими висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки), від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі №420/6982/21 з подібними правовідносинами з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Для правильного застосування абзаців 3,4,5,6 пункту 5 Порядку №1078, ураховуючи спосіб застосований Верховним Судом у справі №400/3826/21, потрібно установити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року);
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078));
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Відповідач не спростував викладених у позові обставин щодо визначення нею позивачу індексації-різниці.
Сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу повинна бути виплачена позивачу з урахуванням раніше нарахованої та виплаченої індексації, що є висновком суду по даній справі, за виключенням періоду з 01.01.2023 по 31.12.2023 року, оскільки підпунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено дію на 2023 рік Закону №1282-ХІІ.
Крім того, позивачка просить у позові нарахувати и виплатити їй індексацію у розмірі 4463,15грн. Однак вже у відповіді на відзив вказує, що індексація-різниця складає 4066,32 грн, оскільки її грошове забезпечення збільшилось на 396,83грн (грошове забезпечення за лютий 2018 року - 7917,25грн, а за березень 8314,08грн). При цьому позивачка не уточнила свої позовні вимоги, в яких просить зобовязанти нарахувати та виплатити 4463,15грн щомісячно.
Розрахунок наданий позивачем щодо суми збільшення грошового забезпечення відповідає відомостям картки особового рахунку за 2018 рік з однією різницею, що премія у лютому не булв виплачена у поному обсязі та скма у розмірі 229,90грн доплачена у березні. Проте суд вважає, вказані обставини не вливають на правильність розрахунку збільшення грошового забезпечення березня 2018 у порівнянні з лютим 2018 року.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача з посиланням на довідку надану до відзиву, що грошове забезпечення позивачці збільшилось більш ніж на 4463,15грн. Вказана довідка вказує на розрахунок грошового забезпечення позивачці в умовах березня 2018 року відповідно до постанови КМУ №1294 від 07.11.2007 року та відповідно до постанови КМУ №704 від 30.08.2017 року, з визначенням розміру премії 119,5%. Вказана довідка не є належним та допустимим доказам по спірним правовідносинам, оскільки для розрахунку індексації різниці необхідно враховувати відповідне нараховане грошове забезпечення військовослужбовцю у лютому та березня 2018 року.
Таким чином, вимоги позивачки в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на її користь індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 01.04.2024 включно відповідно до приписів абз.4, 6 п.5 Порядку №1078 у розмірі 4463,15грн підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправної бездіяльності відповідача та зобов'язання його нарахувати та виплати позивачці індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 по 31.03.2024 року, оскільки підпунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено дію на 2023 рік Закону №1282-ХІІ.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує, відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи встановлені обставини суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 7, 9, 242-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до 8 спортивного клубу (вул. Острівське шосе, 32 А, м. Херсон, 73021, код ЄДРПОУ 26613881) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність 8 спортивного клубу щодо ненарахування та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 по 31.03.2024 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населенню», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Зобов'язати 8 спортивний клуб здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 4066,33грн щомісячно за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 по 31.03.2024 року відповідно абз. 4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва