Справа № 420/37180/24
25 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
за участю секретаря судового засідання Божинська А.О.,
за участю сторін:
від позивача - Уманець В.В. за випискою,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місце знаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбинат плюс» (код 39799228, місце знаходження:65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 1) про накладення арешту на кошти та інші цінності, -
До Одеського окружного адміністративного суду 02 грудня 2024 року (документ сформований в системі Електронний суд 29.11.2024) надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області(код ЄДРПОУ ВП 44069166, місце знаходження: 65044, м. Одеса, вул.. Семінарська, 5) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбинат плюс» (код 39799228, місце знаходження: 65007, м. Одеса, вул.. Водопровідна, 1), в якій позивач просить:
- Накласти арешт на кошти та інші цінності на всі рахунки товариства з обмеженою відповідальністю «Комбинат плюс» (Код ЄДРПОУ: 39799228), що знаходяться на рахунках в установах банків, які обслуговують платника податків в межах суми податкового боргу.
Ухвалою від 09 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження. розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання.
На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що станом на 14.11.2024 року, відповідно до розрахунку податкового боргу, який підлягає стягненню, довідки-розрахунку податкового боргу та інтегрованої картки платника, податкова заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю «Комбинат плюс» перед бюджетом по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг становить 128 581 гривня 08 копійок, а саме: Заборгованість по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг виникла в результаті: - нарахування по податковому повідомленню-рішенню (форми «С») №20615/15-32-07-06 від 18.08.2023 року на загальну суму 128 581 гривня 08 копійок (штрафна санкція).
Головне управління ДПС в Одеській області, повідомляє, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - відсутнє у товариства з обмеженою відповідальністю «Комбинат плюс» будь-яке майно та транспортні засоби. Оскільки, у підприємства відсутнє майно платника податків, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, то таким чином, у контролюючого органу наявні всі підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі було доставлено відповідачу до електронного кабінету в підсистемі Електронний суд - 11.12.2024 року о 13:18, про що свідчить довідка від 25.12.2024 року.
Крім того, судом було розміщено на сайті Судової влади оголошення про призначення розгляду справи у судовому засіданні.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі в паперовому вигляді було вручено представнику відповідача 31.01.2025 року, про що свідчить поштове повідомлення.
Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Ухвалою, що занесена до протоколу підготовчого засідання від 19.02.2025 року підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, повідомлений про дату та час проведення судового засідання належним чином, про що свідчить поштове повернення про не вручення копії судової повістки у зв'язку з «закінченням терміну зберігання».
Представник позивача у вступному слові позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбинат плюс» зареєстровано 22.05.2015 року № 155215067479. (а.с.19-23)
Основний вид господарської діяльності: 10.71 виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, торів і тістечок нетривалого зберігання.
Відповідно до витягу з реєстру з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ТОВ «Комбинат плюс» - відсутнє будь-яке майно. (а.с.18)
Відповідно до довідки-розрахунку податкового боргу станом на 14.11.2024 року ТОВ «Комбинат плюс» має податковий борг за штрафними санкціями за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розмірі 128 581,08 грн. (а.с.8)
Відповідно до розрахунку податкового боргу, який підлягає стягненню з ТОВ «Комбинат плюс» станом на 14.11.2024 року податковий борг за штрафними санкціями за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг виник в результаті нарахування:
- 04.12.2023 року - поновлено виключ/скасован донарахованих в пот р ШС (ф.С) акт мин р ап.ріш. рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» №20615/15-32-07-06 від 18.08.2023 по рішення про підтвердж.ППР по розгляду скарги по суті № 32238/6/99-00-06-03-02-06 від 27.10.2023 року - 128 581,08 грн. (а.с.7)
Судом встановлено, що у зв'язку з не сплатою податкового боргу, податковим органом було сформовано та направлено на адресу боржника:
- податкову вимогу форми «Ю» від 22.12.2023 року № 0030736-1307-1532 на суму 128 581,08 грн. (а.с.12)
- рішення про опис майна у податкову заставу № 2965/15-32-13-05 від 26.12.2023 року. (а.с.14)
Відповідно до поштового повідомлення про вручення, копії документів вручені представнику боржнику 30.01.2024 року (а.с.15)
Вказаний податковий борг станом на дату звернення до суду не сплачений.
Суд встановив, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - ТОВ «Комбинат плюс» відсутні відомості щодо зареєстрованого нерухомого майна за відповідачем.
Також судом досліджено фінансову звітність мікропідприємства, баланс на 31 грудня 2023 року (Форма № 1-мс), звіт про фінансові результати за рік 2023 ТОВ «Комбинат плюс».
На підставі відомостей, що наявні у контролюючого органу встановлено наявність e ТОВ «Комбинат плюс» відкритих банківських рахунків у форматі IBAN.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з таких підстав.
Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 Податкового кодексу України.
Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.
Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).
Відтак, арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.
Згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).
Відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Водночас Податковим кодексом України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.
Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
В свою чергу, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, за наявності умов, встановлених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов'язковою до виконання.
Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Положення пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.
Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.
Враховуючи вищевикладені норми ПК України, суд доходить висновку, що контролюючий орган має право на звернення до суду із вимогами щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку, за умови настання двох підстав: платник податків має податковий борг та відсутнє або недостатньо у платника податків майна для погашення податкового боргу.
Повертаючись до обставин у цій справі, суд зазначає, що відповідно до довідки-розрахунку податкового боргу станом на 14.11.2024 року ТОВ «Комбинат плюс» має податковий борг за штрафними санкціями за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розмірі 128 581,08 грн. (а.с.8)
Також як було встановлено судом, відповідно до витягу з реєстру з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ТОВ «Комбинат плюс», у вказаного суб'єкта відсутнє будь-яке майно.
Однак, на підставі відомостей, що наявні у контролюючого органу встановлено наявність у ТОВ «Комбинат плюс» відкритих банківських рахунків у форматі IBAN.
Доказів сплати податкового зобов'язання відповідачем до суду не надано, доводи контролюючого органу щодо наявності податкового боргу та необхідності накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, обслуговуючих відповідача, не спростовано.
Таким чином, враховуючи наведені вище приписи ПК України та факт відсутності у позивача зареєстрованого майна, за допомогою якого може бути погашено податковий борг, але наявні відкриті розрахункові рахунки, суд доходить висновку, що позовні вимоги контролюючого органу є правомірними.
Разом із тим, дотримуючись принципу пропорційності, суд вважає, що сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на дату ухвалення судом рішення про накладення арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.
Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 826/8691/16 та від 06.06.2023 у справі № 360/4856/20.
Тому, враховуючи наведені обставини з урахуванням викладених норм законодавства, суд доходить висновку що позовні вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності підлягають задоволенню частково, в частині накладення арешту на кошти в сумі податкового зобов'язання 128 581,08 грн.
В решті позовних вимог слід відмовити, оскільки накладення арешту на кошти та інші цінності більш ніж податковий борг, наявність якого стала підставою для звернення до суду, приводить до порушення принципу пропорційності - дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ч.1,3ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У зв'язку з тим, що судові витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, інші судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
У зв'язку з тим, що відсутні докази понесення будь-яких судових витрат відповідачем, жодні судові витрати не належать стягненню з позивача на користь відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд
Позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місце знаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбинат плюс» (код 39799228, місце знаходження:65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 1) про накладення арешту на кошти та інші цінності, - задовольнити частково.
Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбинат плюс» (код 39799228, місце знаходження:65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 1), що знаходяться у банках, обслуговуючих підприємство, в межах суми податкового боргу 128 581,08 грн (сто двадцять вісім тисяч п'ятсот вісімдесят одна гривня 08 копійок).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано « 03» квітня 2025 року.
Суддя Л.Р. Юхтенко