Справа № 420/9519/25
03 квітня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області (65005, м. Одеса, вул. Бабеля, буд. 2, код ЄДРПОУ 26303945), Державна судова адміністрація України (00020, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5, код ЄДРПОУ 26255795), третя особа Державна казначейська служба України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6, код ЄДРПОУ 37567646) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 01.04.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, Державна судова адміністрація України, третя особа Державна казначейська служба України, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , судді Кодимського районного суду Одеської області, суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року із застосуванням щомісячного обмеження, встановленого частиною 3 статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;
2. Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Одеській області провести ОСОБА_1 , судді Кодимського районного суду Одеської області, перерахунок суддівської винагороди за період 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року на підставі статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», та здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум, з відрахуванням обов'язкових платежів;
3. Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , судді Кодимського районного суду Одеської області, суддівської винагороди за період з 29 вересня 2021 року по 28 вересня 2023 року, без урахування доплати за вислугу років у розмірі 20 відсотків від посадового окладу, як такому, що має стаж роботи на посаді судді більше 5 років, та за період з 29 вересня 2023 року по 12 травня 2024 року, без урахування доплати за вислугу років у розмірі 30 відсотків від посадового окладу, як такому, що має стаж роботи на посаді судді більше 10 років;
4. Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Одеській області здійснити ОСОБА_1 , судді Кодимського районного суду Одеської області, перерахунок та виплату суддівської винагороди з урахуванням доплати за вислугу років у розмірі 20 відсотків від посадового окладу за період з 29 вересня 2021 року по 28 вересня 2023 року та доплати за вислугу років у розмірі 30 відсотків від посадового окладу за період з 29 вересня 2023 року по 12 травня 2024 року з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
5. Зобов'язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування виплати судді Кодимського районного суду Одеської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року (включно) без застосування щомісячного обмеження, встановленого частиною 3 статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та з урахуванням доплати за вислугу років у розмірі 20 відсотків від посадового окладу за період з 29 вересня 2021 року по 28 вересня 2023 року та доплати за вислугу років у розмірі 30 відсотків від посадового окладу за період з 29 вересня 2023 року по 12 травня 2024 року.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161,172 КАС України.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви, суддя дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, у позовній заяві не зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
Глава 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме стаття 49, визначає таких часників судового процесу як:
- треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача чи відповідача;
- треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача чи відповідача.
Натомість, в позовній заяві ОСОБА_1 не зазначено наявність чи відсутність самостійних вимог щодо предмету спору третьої особи та на стороні позивача чи відповідача вона виступає.
Крім того, згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Необхідно звернути увагу на те, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачем оспорюється бездіяльність відповідачів, яка пов'язана з ненарахуванням та невиплатою позивачу суддівської винагороди за період, у т.ч. з 19.07.2022 по 12.05.2024.
Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Положення статті 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про виплату належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Такі відносини врегульовані положеннями статті 233 КЗпП України.
Так, статтею 233 частиною 2 КЗпП України, в редакції, чинній до 19 липня 2022 року, було встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак, після 19 липня 2022 року стаття 233 частина 1 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Отже, після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Зазначене підтверджується правовим висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 03 серпня 2023 року у справі № 280/6779/22, до 19 липня 2022 року Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладено у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22, постановах від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22 та інших справах за подібних правовідносин.
Позивач заявляє про порушення свого права у період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року та з 29 вересня 2021 року по 18 липня 2022 року, звернення з яким не обмежувалось будь-яким строком.
Водночас позивач також заявляє про порушення свого права у період з 19 липня 2022 року по 28 вересня 2023 року та з 29 вересня 2023 року по 12 травня 2024 року, строк якого обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Однак, позов подано до суду 01.04.2025, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом.
Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною першою статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
В силу положень пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як вбачається абз. 3 прохальної частини позову, позивач просить визнати протиправними дії щодо нарахування та виплати, суддівської винагороди за період з 29 вересня 2021 року по 28 вересня 2023 року, без урахування доплати за вислугу років у розмірі 20 відсотків від посадового окладу, як такому, що має стаж роботи на посаді судді більше 5 років, та за період з 29 вересня 2023 року по 12 травня 2024 року, без урахування доплати за вислугу років у розмірі 30 відсотків від посадового окладу, як такому, що має стаж роботи на посаді судді більше 10 років.
При цьому абз. 4 прохальної частини просить зобов'язати перерахунок та виплату суддівської винагороди з урахуванням доплати за вислугу років у розмірі 20 відсотків від посадового окладу за період з 29 вересня 2021 року по 28 вересня 2023 року та доплати за вислугу років у розмірі 30 відсотків від посадового окладу за період з 29 вересня 2023 року по 12 травня 2024 року з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.
Тобто заявлені позовні вимоги не узгоджуються між собою.
Суд звертає увагу позивача, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко, лаконічно і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог.
Зважаючи на наведені приписи процесуального закону суд звертає увагу на те, що позовна заява є офіційною формою звернення до адміністративного суду за вирішенням публічно-правового спору, відповідно має відповідати встановленим до неї вимогам щодо її змісту.
Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.
Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 по справі №826/16958/17.
Відповідно до п.23 ч.1 ст.4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
При цьому, позивач просить суд зобов'язати Державну судову адміністрацію України здійснити певні дії (похідна вимога), не заявляючи основну.
Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного суддя зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом:
- надання до суду оформленої належним чином позовної заяви відповідно до ст.160 КАС України, в якій має бути зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та зазначити наявність чи відсутність самостійних вимог щодо предмету спору третьої особи та на стороні позивача чи відповідача вона виступає та викладеними позовними вимогами відповідно до п.2 ч.5 КАС України;
- надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Зазначені вище недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.
Суддя вважає за достатнє встановити позивачу 10-денний строк для усунення.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, Державна судова адміністрація України, третя особа Державна казначейська служба України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА