03 квітня 2025 р. № 400/12127/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Біоносенко В. В., розглянув в порядку письмового провадження клопотання про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 р. по справі №400/12127/24 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 22.09.2022 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за цей період грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, з урахуванням виплачених сум; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 за період з 22.09.2022 року по 19.05.2023 року провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, а також виплачених за цей період грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог про зобов'язання військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 10.06.2024 відмовлено.
13.03.25 представником позивача заявлено клопотання про ухвалення додаткового судового рішення у справі №400/12127/24, яким вирішити питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 17.03.2024 призначено розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення в порядку письмового провадження із встановленням строку відповідачу для висловлення своєї позиції стосовно заявленого клопотання про ухвалення додаткового судового рішення.
Відповідач своїм правом не скористався, своєї позиції стосовно заявленого клопотання про ухвалення додаткового судового рішення не висловив.
Суд розглянув заяву щодо винесення додаткового судового рішення 03.04.2025 у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
Представником позивача заявлено про понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 гривень та надані докази: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер, договір №197 від 15.10.2024 про надання правничої допомоги, додаткову угоду №15/10/2024 від 15.10.2024, Акт наданої правничої допомоги від 01.02.2025. Щодо доказу сплати, то представник позивача зазначив, що згідно п. 3 Додаткової угоди №15/10/2024 від 15.10.2024 передбачено, що сторони погодили оплату послуг протягом 30 днів з моменту ухвалення судового рішення по справі. Також, представник позивача просить суд поновити строк подання доказів про підтвердження понесених витрат н6а правничу допомогу, спираючись на неможливість своєчасного подання доказів у зв'язку із технічними несправностями підсистеми "Електронний суд".
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частиною 2 ст. 134 КАС України передбачено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 7 ст. 139 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду по справі №400/12127/24 ухвалено 06.03.2025. Представник позивача звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат та надав відповідні докази їх понесення 13.03.2024, тобто з порушенням п'ятиденного строку після ухвалення рішення суду.
Наведені представником позивача причини пропуску цього строку, а саме технічну несправність підсистеми "Електронний суд", не є поважними, оскільки представником позивача не подано відповідні докази, на підтвердження наведених обставин.
Таким чином, в даному випадку, суд приходить до висновку про необхідність залишення заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення та вирішення питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 143, 248, КАС України, суд, -
1. В задоволенні клопотання про поновлення строку на подання доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу відмовити.
2. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу по справі №400/12127/24 , залишити без розгляду.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
4. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя В. В. Біоносенко