03 квітня 2025 р. № 400/6074/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Малих О.В., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомДніпровського державного університету внутрішніх справ, просп. Науки, 26, м. Дніпро, 49005,
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
третя особаГоловне управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Захисників Миколаєва, 5, м. Миколаїв,54005,
простягнення витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі у сумі 58686,07 грн,
Дніпровський державний університет внутрішніх справ (далі - позивач) звернувся з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), за участю третьої особи - Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - третя особа), в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь кошти в сумі 58686,07 грн.
Ухвалою від 03.07.2024 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що позивач проходив службу в оргшанах внутрішніх справ України з 2020 по 2023 рік.
Наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 19.08.2020 року № 139 о/с відповідача було зараховано курсантом першого курсу ДДУВС на денну форму навчання за державним замовленням та присвоєно спеціальне звання "рядовий поліції".
15.09.2020 року на виконання вимог ст. 4 Закону України «Про Національну поліцію» між відповідачем ДДУВС та головним управлінням Національної поліції в Миколаївській області був укладений Контракт № 8787 про здобуття освіти в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ.
28.12.2021 році до контракту про здобуття освіти у ДДУВС № 8787 від 15.09.2020 відповідачем ДДУВС та ГУНП Миколаївської області укладено Додаткову угоду №11232.
Наказом ДДУВС від 12.04.2023 року №78 о/с відповідач як випускник ДДУВС був направлений у розпорядження до ГУНП в Миколаївській області для призначення на посаду згідно з отриманим фахом.
Наказом ГУНП в Миколаївській області від 13.04.2023 № 255 о/с ОСОБА_1 призначений на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Баштанського районного відділу поліції.
19.01.2024 року відповідач звернувся до керівництва ГУНП в Миколаївській області з рапортом про звільнення з 04.03.2024 року зі служби в Національній поліції за власним бажанням.
Наказом ГУНП в Миколаївській області від 02.03.2024 року № 190 о/с відповідача було звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).
При цьому витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі, відповідач не відшкодував.
Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач відзив на позов до суду не подав, ухвала про відкриття провадження у даній справі, яка направлялась судом на адресу відповідача, вручена 04.09.2024 року, однак відзиву на позовну заяву відповідач в установлені судом строки не надав.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Від третьої особи надійшли пояснення, в яких повністю підтримано позицію позивача.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Між Дніпропетровським Державним університетом внутрішніх справ та відповідачем був укладений контракт про здобуття освіти у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням. Строк дії до 04.07.2025 року.
Наказим від 12.04.2023 року № 78 ос відповідача направлено для призначення на посаду згідно з отриманим фахом.
Наказом ГУ НП в Миколаївській області від 13.04.2023 року лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Баштанського районного відділу поліції.
Наказом ГУ НП в Миколаївській області від 02.03.2024 року № 190 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 04.03.2024 року.
Згідно довідки про розрахунок витрат на утримання за період навчання у Дніпропетровському Державному університеті внутрішніх справ стверджено, що вартість фактичних витрат, пов'язаних її з утриманням у навчальному закладі, становить: 58 686,07 грн.
Дніпропетровський Державний університет внутрішніх справ сформувало відповідачу лист №1/2131 від 08.04.24 р про зобов'язання відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі у повному розмірі за весь період фактичного навчання за реквізитами вищого навчального закладу та у розмірі відповідно до довідки-розрахунку вищого навчального закладу, який здійснював підготовку поліцейського.
Докази сплати заборгованості в розмірі 58686,07 грн в матеріалах справи відсутні.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості за витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у сумі 58 686, 07 грн., позивач звернувся до суду.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» навчальні заклади включені до загальної структури Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 року № 901-VІІІ вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України і здійснювали навчання курсантів, слухачів, ад'юнктів та докторантів за державним замовленням з підготовки фахівців для потреб міліції, продовжують їх навчання та підготовку як фахівців для Національної поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції.
Відповідно до ч. 3 ст. 64 Закону України «Про вищу освіту» випускники закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання направляються для подальшого проходження служби відповідно до законодавства.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно із 1 ст. 59 Закону № 580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до положеньч. 1 ст. 72 Закону України «Про Національну поліцію» професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.
Згідно із чч. 2 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону № 580-VIII особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (частина п'ята статті 74 цього Закону).
Механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі: дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, визначає Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року № 261 (далі - Порядок № 261).
Пунктом 2 Порядку № 261 визначено, що витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.
При цьому, згідно із положеннями пункту 3 Порядку № 261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
За змістом приписів пунктів 4 та 5 Порядку № 261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
Згідно із пунктом 8 Порядку № 261, у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.
Стягнення суми витрат припиняється в разі: поновлення на навчанні особи, що була відрахована з вищого навчального закладу; повторного прийняття особи на службу в поліцію. Якщо таке поновлення здійснено після відкриття виконавчого провадження щодо відшкодування витрат, стягнення їх суми припиняється на підставі вимоги стягувача (пункт 9 Порядку № 261).
З огляду на викладені норми, суд зазначає, що відповідач перебував на посаді, віднесеній до публічної служби, від моменту його прийняття на посаду і до звільнення з Національної поліції, а отже, у цьому випадку питання відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі пов'язане із питаннями реалізації правового статусу особи.
За таких обставин, питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після його звільнення зі служби в Національній поліції, належить до питання проходження публічної служби такою особою.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 30.01.2019 у справі № 810/2610/16 та від 13.03.19 р. у справі № 723/18/17.
На виконання вимог пункту 3 Порядку № 261 позивачем були здійснені розрахунки фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим, медичним, речовим забезпеченням, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що згідно з довідки про розрахунок витрат на утримання відповідача загальна сума складає 58686,07 грн.
Доказів оскарження зазначеного розрахунку відповідачем, а також доказів сплати не надано та матеріали справи не містять.
Суд одночасно звертає увагу на те, що курсанти, які навчаються в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, перебувають на повному державному забезпеченні. Кошти, які витрачаються на їх навчання, є державними (бюджетними).
Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання Контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі, у разі звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання, відповідач станом на час розгляду справи не здійснила відшкодування вказаних витрат, доказів добровільного відшкодування суми витрат, пов'язаних з її утриманням у навчальному закладі, суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Дніпровського державного університету внутрішніх справ (просп. Науки, 26, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 08571446) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) , за участю третьої особи - Головне управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Захисників Миколаєва, 5, м. Миколаїв,54005, код ЄДРПОУ 40108735) - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Дніпровського державного університету внутрішніх справ (просп. Науки, 26, м. Дніпро, 49005, ЄДРПОУ 08571446) вартість його утримання в Дніпровському державному університеті внутрішніх справ у сумі 58686,07 грн (п'ятдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят шість гривень 07 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 03.04.2025 року.
Суддя О.В. Малих