справа№640/38364/21
02 квітня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та зобов'язати вчинити дії,
Обставини справи.
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами :
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) щодо обмеження виплати основного розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) максимальним розміром пенсії в розмірі десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) проводити нарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) основного розміру пенсії в розмірі 82% грошового забезпечення та виплачувати у сумі 25 947,47 грн;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суму доплати за рішеннями Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2021 року у справі №640/2706/20 та від 26 травня 2021 року у справі №640/4640/21 за період з січня 2018 року по грудень 2021 року з урахуванням раніше виплачених сум в розмірі 517 746,21 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року справу прийнято до провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Зазначає, що рішеннями ОАСК у справах № 640/2706/20 та № 640/4640/21 встановлено його право на отримання пенсії, обчисленої з 82% грошового забезпечення, та зобов'язано відповідача здійснити відповідний перерахунок з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 02.09.2020 № 11/1615.
Однак, відповідач при здійсненні перерахунку протиправно застосував показник 70% та обмежив пенсію максимальним розміром, порушуючи чинне законодавство, висновки Конституційного Суду України та попередні судові рішення. Також позивач вважає, що має право на стягнення недоплаченої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2021 у вказаній ним сумі, надавши відповідний розрахунок.
Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзив на позовну заяву не подав. У матеріалах справи наявний лист відповідача від 01.10.2021 № 2600-0202-8/156516 на адвокатський запит представника позивача, в якому відповідач інформує про проведення перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 на виконання рішення у справі № 640/4640/21, зазначає про нараховану суму доплати за період 01.04.2019-30.09.2021 у розмірі 95 575,09 грн та встановлений розмір пенсії до виплати з 01.10.2021 у сумі 18 540,00 грн. До листа додано Розрахунок пенсії за вислугу років від 01.10.2021
Відповідно до приписів п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд на підставі заяв по суті справи, якими згідно з ч. 3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, є позов та відзив, відповідь на відзив, а також поданих сторонами доказів
встановив:
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та є отримувачем пенсії за вислугу років, призначеної з 31.12.2003 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Після набрання законної сили рішеннями Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.2021 у справі № 640/2706/20 та від 26.05.2021 у справі № 640/4640/21, які стосувалися перерахунку його пенсії, позивач (через представника) звертався до відповідача із запитами щодо виконання зазначених рішень та визначення розміру пенсії і доплати.
У відповідь на запит представника позивача, відповідач листом від 01.10.2021 № 2600-0202-8/156516 повідомив про здійснення перерахунку пенсії з 01.04.2019 на виконання рішення у справі № 640/4640/21 та надав Розрахунок пенсії за вислугу років від 01.10.2021 (а.с.12-14)
Згідно з цим розрахунком, відповідач визначив суму грошового забезпечення для обчислення пенсії у розмірі 31 643,25 грн, застосував для розрахунку основного розміру пенсії показник 70% грошового забезпечення (22 150,28 грн) та, врахувавши надбавку за особливі заслуги, обмежив підсумковий розмір пенсії (22 613,78 грн) максимальним розміром, встановивши до виплати 18 540,00 грн.
Судом також встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2021 року у справі № 640/2706/20, було визнано протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо зменшення позивачу відсоткового значення розміру пенсії з 82% до 70% з 01.01.2018 та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, виходячи саме з 82% сум грошового забезпечення
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2021 року у справі № 640/4640/21, , визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки від 02.09.2020 № 11/1615 та зобов'язано здійснити такий перерахунок і виплату пенсії з 01.04.2019.
Позивач не погоджується із застосуванням відповідачем при перерахунку пенсії показника 70% замість встановлених судом 82%, а також із обмеженням розміру його пенсії максимальним розміром, вважаючи такі дії протиправними та такими, що призвели до виникнення заборгованості.
У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просить визнати дії відповідача протиправними, зобов'язати нараховувати та виплачувати пенсію у належному розмірі (виходячи з 82% грошового забезпечення без обмежень) та стягнути заборгованість за минулий період.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Перерахунок призначених пенсій визначено статтею 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII відповідно до якої, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).
Відповідно до частини другої статті 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Щодо обов'язковості попередніх судових рішень та визначення відсоткового розміру пенсії.
Принцип правової визначеності (res judicata), закріплений у статті 129-1 Конституції України та статті 370 КАС України, є одним із фундаментальних елементів верховенства права. Він передбачає, що жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення лише з метою нового слухання та ухвалення нового рішення.
Рішенням ОАСК від 19.01.2021 у справі № 640/2706/20, яке є чинним та обов'язковим для відповідача, було прямо встановлено право позивача на обчислення пенсії, виходячи з 82% сум грошового забезпечення. Ця обставина не підлягає повторному доказуванню.
Як вбачається з Розрахунку пенсії від 01.10.2021 (а.с.19), відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивача на виконання іншого судового рішення (у справі № 640/4640/21), проігнорував імперативну вимогу щодо відсоткового розміру, встановлену рішенням у справі № 640/2706/20, та самовільно застосував показник 70%.
Такі дії є свідченням невиконання судового рішення, що набрало законної сили, та є неприпустимими в правовій державі, порушуючи принцип обов'язковості судових рішень.
Суд наголошує, що відповідач не мав жодних правових підстав відступати від встановленого судом відсоткового розміру пенсії. Тому основний розмір пенсії позивача, обчислений з грошового забезпечення 31 643,25 грн (визначеного відповідачем), мав становити 31 643,25 грн * 82% = 25 947,47 грн. Вимога позивача в цій частині є обґрунтованою.
Щодо протиправності застосування обмеження пенсії максимальним розміром.
Питання застосування максимального розміру пенсії до осіб, які отримують пенсію за Законом № 2262-XII, врегульовано законодавством з урахуванням висновків Конституційного Суду України та сталої практики Верховного Суду.
Наслідки Рішення КСУ № 7-рп/2016.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII щодо обмеження максимального розміру пенсії. Відповідно, з 20.12.2016 ця норма втратила чинність, і в Законі № 2262-XII відсутні підстави для такого обмеження.
Верховний Суд у своїй сталій практиці (див. постанови від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 у справі № 638/6363/17, від 12.03.2019 у справі № 522/3049/17, від 09.11.2020 у справі № 813/678/18, постанови ВП ВС від 06.11.2018 у справі № 812/2196/17, від 13.03.2019 у справі № 234/4137/17) неодноразово підтверджував, що внесення Законом № 1774-VIII змін до вже нечинної норми (ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII) не відновило її дію та не створило нових підстав для обмеження.
Отже, дії відповідача щодо обмеження пенсії позивача на підставі Закону № 2262-XII після 20.12.2016 є протиправними.
Незастосовність обмежень за іншими законами.
Посилання на обмеження, встановлені статтею 2 Закону № 3668-VI та Законом № 911-VIII, також є безпідставним щодо позивача. Судова практика є послідовною в тому, що дія зазначених обмежень не поширюється на осіб, пенсію яким призначено до дати набрання чинності відповідними законами. Це прямо випливає з пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI (пенсію позивача призначено у 2003 р., закон набрав чинності 01.10.2011) та пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 911-VIII (стосується пенсій, призначених з 01.01.2016). Застосування цих обмежень до позивача суперечило б принципу незворотності дії закону в часі (стаття 58 Конституції України).
Порушення права на мирне володіння майном (стаття 1 Першого протоколу до ЄКПЛ).
Право на отримання пенсії у розмірі, встановленому законом та обов'язковими судовими рішеннями, підпадає під дію статті 1 Першого протоколу до Конвенції як "майно". Застосування відповідачем неконституційного або непридатного до позивача обмеження максимальним розміром пенсії є втручанням у його право на мирне володіння майном. Таке втручання не було "передбачене законом" (оскільки відповідні норми були або неконституційними, або незастосовними) і порушило "справедливий баланс" між інтересами суспільства та правом особи, зокрема, з огляду на принцип "легітимних очікувань" позивача на отримання пенсії у повному розмірі, підтвердженому судовими рішеннями (див. практику ЄСПЛ, наприклад, у справі Pichkur v. Ukraine, заява № 10441/06).
Отже, дії відповідача щодо обмеження виплати основного розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром пенсії в розмірі десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, зафіксовані згідно перерахунку пенсії від 01.10.2021, є протиправними, вчиненими необґрунтовано та не на підставі закону. Відтак, позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо стягнення недоплаченої суми пенсії (заборгованості).
Позивач також просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 суму доплати за рішеннями Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2021 року у справі №640/2706/20 та від 26 травня 2021 року у справі №640/4640/21 за період з січня 2018 року по грудень 2021 року з урахуванням раніше виплачених сум в розмірі 517 746,21 грн.
Цю вимогу позивач обґрунтовує тим, що внаслідок протиправного застосування відповідачем при перерахунках пенсії заниженого відсоткового показника (70% замість встановлених судом 82%) та незаконного обмеження пенсії максимальним розміром, йому було недоплачено пенсію за вказаний період саме на таку суму. На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано власний детальний помісячний розрахунок (а.с. 5-6).
Суд, як було обґрунтовано вище, дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо застосування 70% замість 82% та обмеження пенсії позивача максимальним розміром. Ці протиправні дії об'єктивно призвели до недоотримання позивачем частини належних йому пенсійних виплат за минулі періоди.
Однак, щодо вимоги про стягнення конкретної суми заборгованості, суд зазначає, що обов'язок доказування розміру заявлених майнових вимог, відповідно до статті 77 КАС України, покладається на позивача. Наданий позивачем зведений розрахунок, хоча й деталізований, для беззаперечного підтвердження судом точної суми заборгованості за тривалий період (48 місяців) потребує співставлення з первинними даними пенсійної справи, які б підтверджували усі вихідні дані та фактичні виплати за кожен місяць. Таких даних, достатніх для повної верифікації розрахунку позивача, матеріали справи не містять.
Більше того, у межах цієї справи суд не може стягувати суми пенсій нарахованих на підставі інших судових рішень, якими відповідача було зобов'язано нарахувати і виплатити позивачеві суми пенсій, оскільки стягнення нарахованих але не виплачених сум має відбуватися у відповідних справах шляхом зміни способу виконяння винесених у таких справах судових рішень.
З огляду на викладене у задоволенні вимоги про стягнення заборгованості слід відмовити.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до статей 72-76 КАС України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, перевіряючи їх належність, допустимість, достовірність та достатність.
Таким чином, оцінивши наявні у справі докази та враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Частиною третьою цієї статті встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач при поданні позову був звільнений від сплати судового збору за вимоги немайнового характеру на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Позивачем було сплачено судовий збір лише за вимогу майнового характеру (стягнення заборгованості) у розмірі 5 177,46 грн, що підтверджується квитанцією (а.с. 8).
Оскільки позовні вимоги немайнового характеру судом задоволено, однак позивач був звільнений від сплати судового збору за ці вимоги і фактично його не сплачував, то відсутні витрати позивача, які б підлягали відшкодуванню за ці задоволені вимоги.
У задоволенні майнової вимоги щодо стягнення заборгованості, за яку позивачем єдиною було сплачено судовий збір у розмірі 5 177,46 грн, судом відмовлено.
Враховуючи, що судові витрати стягуються лише пропорційно до задоволених вимог, а вимога, за яку позивачем фактично було сплачено судовий збір, задоволенню не підлягає, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у цій справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72-77, 90, 139, 159, 162, 241-246, 250, 255, 263, 370, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження з 01 жовтня 2021 року виплати основного розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром пенсії в розмірі десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368) нараховувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за вислугу років, обчислену виходячи з основного розміру пенсії 82% (вісімдесят два відсотки) відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01 жовтня 2021 року, з урахуванням проведених виплат.
4. У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
5. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 02.04.2025.
Суддя Коморний О.І.