03 квітня 2025 рокусправа № 380/4555/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач-2) в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.12.2024 року за № 134650003087 Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови за заявою від 11.12 2024 року ОСОБА_1 про перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.93 № 3723 "Про державну службу", п. п 10, 12 розділу ХІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону від 10.12.2015 № 889-VІІІ «Про державну службу» з урахуванням довідки Головного управління ДПС у Львівській області № 692-13-01-10-11 від 11.12.2024 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідок Головного управління ДПС у Львівській області № 146-13-01-10-21 від 11.12.2024 року і № 693-13- 01-10-00-11 від 11.12.2024 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести з 11 грудня 2024 року ОСОБА_1 перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 "Про державну службу", п. п 10, 12 розділу ХІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону від 10.12.2015 № 889-VІІІ «Про державну службу» з урахуванням довідки Головного управління ДПС у Львівській області № 692-13-01-10-11 від 11.12.2024 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідок Головного управління ДПС у Львівській області № 146-13-01-10-21 від 11.12.2024 року і № 693-13-01-10-00-11 від 11.12.2024 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказала, що у період з 21.02.1996 по даний час працює в органах Державної податкової служби. Зазначила, що за час роботи в органах податкової служби позивачці присвоєно відповідні ранги державного службовця, а також спеціальні звання. Враховуючи те, що з 21.02.1996 по даний час позивачка працює в органах державної податкової служби, прийняла присягу державного службовця 21.02.1996, обіймала відповідні посади для виконання завдань і функцій держави (у сфері податкової політики), що їй присвоювались відповідні ранги державних службовців та спеціальні звання за наслідками атестації у визначеному Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04 грудня 1990 року № 509-XII порядку, а також те, що одержувала заробітну плату за виконувану роботу за рахунок державного бюджету, і з отримуваної заробітної плати проводились відрахування підвищених розмірів відповідних (страхових, соціальних) внесків до спеціальних фондів державного бюджету, - то вважає, що всі періоди роботи (служби) позивача в органах податкової служби підлягають зарахуванню до стажу державної служби. З таких міркувань не погоджується зі спірним рішенням відповідача-1 в частині щодо незарахування їй стажу роботи на посадах державної служби. Вважає, що має право на переведення її на пенсію державного службовця з урахуванням довідок про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця №692-13-01-10-11 від 11.12.2024; №146-13-01-10-21 від 11.12.2024; №693-13-01-10-00-11 від 11.12.2024, виданих Головним управлінням ДПС у Львівській області, тому звернулася до суду із цим позовом.
Ухвалою від 11.03.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На адресу суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 5084ел від 26.03.2025) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування вказав, що ОСОБА_1 11 грудня 2024 року звернулася до Головного управління із заявою щодо про перерахунок пенсії перехід на інший вид пенсії. Згідно поданих документів ОСОБА_1 за зверненням від 11.12.2024, зокрема довідок № 693-13-01-10-00-11 від 11.12.2024, № 146-13-01-10-21 від 11.12.2024, № 692- 13-01-10-00-11 від 11.12.2024 дійсно працює з 21.02.1996 року у Конотопській державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Сумській області на посадах, які не відносяться до категорії посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України № 3723 «Про державну службу», тобто дія Закону України № 889 «Про державну службу» не поширюється на працівників податкової служби. Зазначив, що з 01.05.2016 року набув чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу». Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 втратив чинність Закон № 3723, окрім статті 37, яка застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 передбачено право державних службовців за певних умов на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723. Згідно із пунктом 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають 4 посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Пункт 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889 визначає, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723 лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 “Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889, та мають передбачені частина 1 статті 37 Закону № 3723. Підпунктом 17 пункту 3 статті 3 Закону № 889 визначено, що дія цього Закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання. Відповідач вказав, що відповідно до записів трудової книжки позивачки серії НОМЕР_1 від 25.06.1980 ОСОБА_1 у період з 21.02.1996 по даний час працює в органах Державної податкової служби. Згідно записів даної книжки, позивачу, як працівнику податкової служби присвоювались спеціальні звання, а саме: 01.01.2014 присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової та митної справи ІІ 6 рангу». 14.01.2016 присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової та митної справи І рангу». Отже, періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Тому вважає, що відсутні правові підстави щодо переведення з пенсії за віком згідно Закону 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону № 889. Просив у задоволенні позову відмовити.
Від відповідача-1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 26313 від 28.03.2025) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що 11.12.2024 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення її з пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 18.12.2024 № 134650003087, повідомлено про відмову у призначенні позивачці пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу». Зазначив, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання - не зараховуються до стажу роботи на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Згідно записів трудової книжки позивачка працювала в органах державної податкової служби. Зокрема позивачці в органах податкової служби присвоювались спеціальні звання. Таким чином, у зв'язку із відсутністю у позивачки стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовлено у переведенні її з пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Просив у задоволенні позову відмовити.
Представник позивачки надіслав на адресу суду відповіді на відзиви відповідачів (вх. № 26839 від 31.03.2025, вх. № 28642 від 31.03.2025), у яких навів доводи аналогічні тим, які викладені в позовній заяві. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Від відповідача-2 надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх. № 5508ел від 02.04.2025) у якому навів доводи, аналогічні тим, які викладені у відзиві.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , та не заперечується сторонами.
Позивачка 11.12.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою щодо переведення її на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати державного службовця, до якої долучила довідку Головного управління ДПС у Львівській області № 692-13-01-10-11 від 11.12.2024 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), довідку № 146-13-01-10-21 від 11.12.2024 року про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, довідку № 693-13-01-10-00-11 від 11.12.2024 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 18.12.2024 року за № 134650003087 відмовлено у проведенні перерахунку у зв'язку з відсутністю правових підстав. Рішення мотивоване тим, що згідно поданих документів ОСОБА_1 за зверненням від 11.12.2024, зокрема довідок № 693-13-01-10-11 від 11.12.2024, № 146-13-01-10-21 від 11.12.2024, № 692-13-01-10-00-11 від 11.12.2024 позивачка дійсно працює з 21.02.1996 року у Головному управлінні ДПС у Львівській області на посадах, які не відносяться до категорії посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723, тобто дія Закону України «Про державну службу» № 889 не поширюється на працівників податкової служби.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивачка звернулася до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 врегульоване Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII).
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
Підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно з пунктом 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом України займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до пункту 11 розділу XI “"Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених вказаним Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ визначено, що для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII від 10.12.2015 передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України № 3723-XII.
Водночас, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 вказаного Закону України і "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України № 889-VIII) право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII набувають лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону № 3723-XII вік і страховий стаж.
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 676/4235/17.
Абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058-IV встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Суд також зазначає, що стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюються згідно з законодавством, яке діяло раніше, і на тих умовах і в порядку, що були ним передбачені (п. 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII).
Стаж державної служби до 01.05.2016 обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 (далі - Порядок № 283), та додатка до нього.
Зі змісту спірного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 18.12.2024 № 134650003087, яким позивачці відмовлено в проведенні перерахунку пенсії позивачці, слідує, що відповідач-1 дійшов висновку, що позивачка дійсно працює з 21.02.1996 року у Головному управлінні ДПС у Львівській області на посадах, які не відносяться до категорії посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723, тобто дія Закону України «Про державну службу» № 889 не поширюється на працівників податкової служби.
Таким чином, відповідачем не зараховано до стажу державної служби період роботи позивачки в органах податкової служби.
Суд вважає, що позивач на час звернення до відповідача-2 із заявою про переведення на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII мала достатній стаж державної служби (понад 20 років станом на 01.05.2016), з огляду на таке.
Відповідно до записів трудової книжки позивачки серії НОМЕР_1 від 25.06.1980 судом встановлено, що позивачка у період з 21.02.1996 по даний час працює в органах Державної податкової служби, зокрема
- 21.02.1996 прийнята на посаду старшого спеціаліста відділу бухгалтерського обліку Державної податкової інспекції по м. Львову;
- 21.02.1996 прийняла присягу державного службовця;
- 01.07.1996 присвоєно 14 ранг державного службовця;
- 26.11.1996 у зв'язку з ліквідацією Державної податкової інспекції по м. Львову переведена на посаду старшого спеціаліста відділу бухгалтерського обліку;
- 03.01.1997 у зв'язку із затвердженням та введенням в дію нового штатного розпису переведена на посаду головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку;
- 21.12.2010 звільнена з займаної посади в порядку переведення в ДПІ у Галицькому районі м. Львова, п. 5 ст. 36 КЗпП України;
- 22.12.2010 прийнята в порядку переведення з ДПІ у м. Львові на посаду головного бухгалтера ДПІ в Галицькому районі м. Львова;
- 04.02.1997 присвоєно 11 ранг державного службовця;
- 16.03.2012 у зв'язку з проведенням реорганізації ДПІ у Галицькому районі м. Львова шляхом перетворення в ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби переведена на посаду головного спеціаліста сектору фінансування бухгалтерського обліку та звітності;
- 01.07.2013 у зв'язку з реорганізацією ДПІ у Галицькому районі м. Львова ДПС (шляхом приєднання) переведена як така, що успішно пройшла стажування, на посаду завідувача сектору фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера ДПІ у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області;
- 01.01.2014 присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової та митної справи ІІ рангу»;
- 22.01.2015 у зв'язку з реорганізацією ДПІ у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області шляхом приєднання переведена на посаду завідувача сектору фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку - головного бухгалтера ДПІ у Галицькому районі ГУ ДФС у Львівській області;
- 14.01.2016 присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової та митної справи І рангу»;
- 01.02.2016 у зв'язку із змінами в організаційній структурі та штатному розписі інспекції, переведена на посаду головного державного інспектора з питань фінансування, бухгалтерського обліку та звітності; 14.04.2016 переведена на посаду начальника відділу фінансування, бухгалтерського обліку та звітності, як така, що успішно пройшла стажування;
- 01.06.2017 у зв'язку із змінами в штатному розписі переведена на посаду головного державного інспектора, бухгалтерського обліку та звітності;
- 05.02.2018 у зв'язку із змінами в організаційній структурі і штатному розписі інспекції переведена на посаду головного державного інспектора сектору фінансування, бухгалтерського обліку та звітності;
- 30.10.2018 звільнена із займаної посади в порядку переведення для подальшого працевлаштування в ГУ ДФС у Львівській області, п. 2 ч. 1 ст. 81 Закону України «Про державну службу», п. 5 ст. 36 КЗпП України;
- 31.10.2018 прийнята в порядку переведення на посаду старшого державного інспектора відділу обліку майна за матеріалами оперативних та слідчих підрозділів управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності Головного управління ДФС у Львівській області;
- 01.10.2019 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про державну службу» звільнена з посади в порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні ДПС у Львівській області, п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України;
- 02.10.2019 призначена у порядку переведення на посаду старшого державного інспектора відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансово-бухгалтерського забезпечення Головного управління ДПС у Львівській області; Присвоєно 7 ранг державного службовця;
- 01.09.2020 у зв'язку із введенням в дію організаційної структури та штатного розпису переведена на посаду старшого державного інспектора відділу бухгалтерського обліку та звітності управління інфраструктури та бухгалтерського обліку;
- 21.12.2020 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про державну службу» звільнена з посади в порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні ДПС у Львівській області як відокремленому підрозділі Державної податкової служби України, п. 5 ч.1 ст. 36 КЗпП України;
- 22.12.2020 призначена в порядку переведення на посаду старшого державного інспектора відділу бухгалтерського обліку та звітності управління інфраструктури та бухгалтерського обліку Головного управління ДПС у Львівській області;
- 15.07.2022 у зв'язку із введенням в дію організаційної структури та штатного розпису переведена на посаду старшого державного інспектора відділу бухгалтерського обліку та звітності, обліку єдиного внеску управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління ДПС у Львівській області;
- 03.10.2022 присвоєно 6 ранг державного службовця;
- 20.10.2022 звільнена з займаної посади за угодою сторін згідно з ч.2 ст. 86 Закону України «Про державну службу»;
- 21.10.2022 прийнята на посаду головного державного інспектора відділу бухгалтерського обліку та звітності Головного управління ДПС у Львівській області за строковим призначенням на умовах, визначених статтею 10 Закону України від 12.05.2015 № 389-VІІІ «Про правовий режим воєнного стану»;
- 13.12.2023 припинено державну службу та звільнено із займаної посади за угодою сторін згідно з ч.2 ст. 86 Закону України «Про державну службу»;
- 14.12.2023 призначена на посаду головного державного інспектора відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління ДПС у Львівській області за строковим призначенням на умовах, визначених ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Отже, суд враховує, що 21.02.1996 прийняла присягу державного службовця; 01.07.1996 присвоєно 14 ранг державного службовця; 04.02.1997 присвоєно 11 ранг державного службовця; 01.01.2014 присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової та митної справи ІІ рангу»; 14.01.2016 присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової та митної справи І рангу»; 02.10.2019 присвоєно 7 ранг державного службовця; 03.10.2022 присвоєно 6 ранг державного службовця.
Таким чином, стаж роботи позивачки в органах Державної податкової служби за вказаний період становить понад 29 років.
Пунктом 1 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 03.05.1994 № 283 (норми якого були чинними до 01.05.2016) (далі - Порядок № 283) регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Пунктом 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Пунктом 5 Порядку № 283 визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивачки на відповідних посадах був Закон України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-XII від 04.12.1990 (далі - Закон № 509-XII), а з 12.08.2012 - Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Пунктом 342.4 статті 342 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Згідно з абз. 1 та 2 п. 344.1 ст. 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Отже, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Крім того, ч. 17 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", були передбачені і Податковим кодексами України від 12.08.2012.
Отже, законодавством, чинним на період роботи (служби) позивача, та яке діє на теперішній час, визначено, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Вказане підтверджується також приписами п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону № 889-VIII та п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 25.03.2016 (далі - Порядок № 229), які діють з 01.05.2016, якими визначено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Отже, суд не бере до уваги положення п. 17 ч. 3 ст. 3 Закону № 889-VIII, відповідно до якого дія цього Закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом, оскільки судом в ході розгляду справи встановлено, що нормами Податкового кодексу України та ст. 46 Закону № 889-VIII (яка є спеціальною щодо ст. 3 цього ж Закону) передбачено протилежне. Тому суд критично оцінює відповідні доводи відповідача-2.
Таким чином, суд дійшов висновку, що на час звернення позивачки до Головного управління ПФУ у Львівській області (11.12.2024), у неї були наявні всі умови, які необхідні для призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, п.п. 10, 12 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, а саме: позивачка досягла 62 річного віку, набула більше 30 років страхового стажу, а стаж роботи на посадах державного службовця станом на 01.05.2016 становив понад 20 років.
Таким чином, відмова відповідача-1 в переведенні позивача на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" є протиправною, а тому рішення від 18.12.2024 року за № 134650003087 також є протиправним і підлягає скасуванню.
При цьому, з метою захисту порушеного права позивачки, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача-1 зарахувати до стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії державного службовця період роботи в податкових органах з 21.02.1996 по 10.12.2024 включно (по день звернення до відповідача-2 із заявою про переведення на інший вид пенсії).
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним і скасування рішення відповідача-1 від 18.12.2024 № 134650003087 про відмову в здійсненні перерахунку (переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу») та зобов'язання відповідача-1 перевести позивачку на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», п. п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 11.12.2024, зарахувавши до стажу до стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії державного службовця період з 21.02.1996 по 10.12.2024 включно, та здійснити виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
У свою чергу вимога позивачки про зобов'язання відповідача-1 провести перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії, з урахуванням довідки Головного управління ДПС у Львівській області № 692-13-01-10-11 від 11.12.2024 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідок Головного управління ДПС у Львівській області № 146-13-01-10-21 від 11.12.2024 року і № 693-13-01-10-00-11 від 11.12.2024 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) є передчасними, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, що ще не обрахований суб'єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки який може бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 12 вересня 2023 року при розгляді справи № 560/8328/22, який в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, з огляду на те, що судом задоволено позовну вимогу немайнового характеру, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки слід стягнути сплачений нею при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 18.12.2024 № 134650003087 про відмову в здійсненні перерахунку (переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»).
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», п. п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 11.12.2024, зарахувавши до стажу до стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії державного службовця період з 21.02.1996 по 10.12.2024 включно, та здійснити виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач-1: Головне управління в Тернопільській області (46001 м. Тернопіль Майдан Волі 3; код ЄДРПОУ 14035769).
Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код ЄДРПОУ 13814885).
Суддя Р.П. Качур