02 квітня 2025 рокусправа № 380/4120/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (79000, м. Львів, пл. Шашкевича, 1, ЄДРПОУ 43316386) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,, РНОКПП НОМЕР_1 ) про скасування постанови, -
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якій просить суд: скасувати постанову від 17.02.2025 ВП №73704288 Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що після отримання копії рішення Львівського окружного адміністративного суду 25.09.2023 у справі № 380/15719/23 Головним управлінням виконано та проведено перерахунок пенсії з 01.07.2021 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії, нарахованої на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням проведених виплат. Розмір пенсійної виплати з 01.11.2023 становить 25636.98 грн. Доплата пенсії становить 40000,00 грн, яку обчислено з урахуванням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2023 у справі № 380/6992/23. Головним управлінням листом від 19.01.2024 за № 1300-5308-5/11129 повідомлено державного виконавця щодо виконання зазначеного судового рішення. Щодо виплати коштів, нарахованих на виконання рішення суду, зазначив, що відповідно до ст. 8 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно із ст. 23, п. 20, 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Таким чином, виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Державний виконавець при винесені оскаржуваної постанови належним чином не перевірив як факт виконання судового рішення боржником на момент винесення спірної постанови, так і не дослідив поважності невиконання такого чи виконання не в повному обсязі, тобто належним чином не скористався законодавчо закріпленими повноваженнями, а відтак постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства, не у спосіб та не в порядку, які встановлені Законом України «Про виконавче провадження». Просить позов задовольнити повністю.
Позиція відповідача викладена у письмовому відзиві на позов. Відповідач зазначає, що на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № 73704288, з виконання виконавчого листа № 380/15719/23, виданого 16.11.2023 Львівським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.07.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії, нарахованої на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" без обмеження її максимальним розміром. 2.01.2024 державним виконавцем, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано сторонам виконавчого провадження до відома та виконання за вихідним № 127. Листом від 19.01.2024 боржником повідомлено про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії, нарахованої на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" без обмеження її максимальним розміром. З 01.11.2023 загальний розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 з врахуванням щомісячної доплати до 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 становить 25636,98 грн. Доплата пенсії по рішенню суду за період з 01.07.2021 по 31.10.2023 становить 16000 грн. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду в справі № 380/15719/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.07.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії, нарахованої на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" без обмеження її максимальним розміром. 10.02.2025 на адресу Відділу надійшла заява стягувача ОСОБА_1 від 09.02.2025, якою повідомляється, що його пенсія обмежується максимальним розміром. Зазначає, що станом на 17.02.2025 у Відділі відсутні відомості щодо виконання боржником рішення суду в повному обсязі, а також відсутні будь-які підстави для зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання. Вказані обставини свідчать про настання відповідальності, передбаченої статтею 75 Закону, за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії. Вказує, що 17.02.2025 державним виконавцем, керуючись статтями 63, 75 Закону, винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100 грн. Одночасно, зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. Просив суд у задоволенні позову відмовити.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, правом на подання письмових пояснень не скористалася.
Ухвалою від 4 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду оригіналу документа про сплату судового збору.
Ухвалою судді від 11 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 18 березня 2025 року замінено первісного відповідача у справі - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (код ЄДРПОУ: 43317547) на Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ: 43316386) та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи наведене, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.
На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 73704288, з виконання виконавчого листа № 380/15719/23, виданого 16.11.2023 Львівським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.07.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії, нарахованої на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» без обмеження її максимальним розміром.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі № 380/15719/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.07.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії, нарахованої на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" без обмеження її максимальним розміром.
На адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшла постанова від 2.01.2024 про відкриття виконавчого провадження ВП №73704288 щодо виконання виконавчого листа №380/15719/23, виданого Львівським окружним адміністративним судом 16.11.2023.
Листом Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області віл 19.01.2024 № 1300-5308-5/11129 повідомлено про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі № 380/15719/23.
17.02.2025 державним виконавцем винесено постанову від 17.02.2025 ВП № 73704288 про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду.
Не погоджуючись із вказаною постановою позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016, який набрав чинності 05.10.2016 (далі - Закон №1404-VІІІ).
Частиною другою статті 74 Закону №1404-VІІІ обумовлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Статтею 1 Закону № 1404 встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частинами першою-третьою статті 63 Закону № 1404-VIII визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Відповідно до частини першої статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Предметом спору у справі, що розглядається, є правомірність постанов державного виконавця про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду без поважних причин.
Нормами Конституції України та Закону України “Про судоустрій і статус суддів» регламентовано, що судове рішення, яке вступило в законну силу, є обов'язковим до виконання, за невиконання судового рішення передбачено юридичну відповідальність.
Законом № 1404-VIII на державного виконавця покладено обов'язок вживати заходів щодо примусового виконання рішень, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема шляхом винесення постанов про накладення стягнення у вигляді штрафу та вимог щодо виконання рішень, які є обов'язковими на всій території України. У свою чергу, вказаним законом визначено, що постанова про накладення на боржника штрафу виноситься за умови невиконання рішення без поважних причин, однак, не визначено, які саме обставини є поважними.
У справі, що розглядається, боржником у ВП № 73704288 є Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яке відповідно до виконавчого листа № 380/15719/23, виданого 16.11.2023 Львівським окружним адміністративним судом зобов'язане було здійснити з 01.07.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії, нарахованої на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" без обмеження її максимальним розміром.
В обґрунтування протиправності спірної постанови про накладення штрафу позивач зазначає, що рішення Львівського окружного адміністративного суду 25.09.2023 у справі № 380/15719/23 Головним управлінням виконано та проведено перерахунок пенсії з 01.07.2021 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії, нарахованої на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням проведених виплат. Розмір пенсійної виплати з 01.11.2023 становить 25636.98 грн. Доплата пенсії становить 40000,00 грн, яку обчислено з урахуванням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2023 у справі № 380/6992/23. Головним управлінням листом від 19.01.2024 за № 1300-5308-5/11129 повідомлено державного виконавця щодо виконання зазначеного судового рішення.
Суд встановив, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі № 380/15719/23 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 у справі № 380/15719/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі № 380/15719/23 скасовано. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду 25.09.2023 у справі №380/15719/23.
На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 Головним управлінням 25.07.2024 за № 1300-5902-7/133103 подано звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі № 380/15719/23 встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 у справі №380/15719/23.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2024 у справі № 380/15719/23 (пров. № А/857/24555/24) апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволено, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі № 380/15719/23 скасовано в частині встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду та прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/15719/23 від 25 вересня 2023 року.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв'язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII.
Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі №640/9234/19.
Суд зазначає, що позивачем вживалися всі заходи щодо виконання рішення суду та було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Суд встановив, що відповідачем всупереч вимогам 63 Закону № 1404-VIII не було проведено перевірку виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі № 380/15719/23.
Суд дійшов висновку, що у зв'язку з проведеними перерахунками рішення суду від 25 вересня 2023 року у справі № 380/15719/23 фактично є виконаним, що підтверджується представленим пенсійним органом розрахунками.
Щодо виплати коштів, нарахованих на виконання рішення суду, суд зазначає, що відповідно до ст. 8 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з ст. 23, п. 20, 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Позивач стверджує, що виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України, про що був проінформований відповідач.
На момент прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов'язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього. Поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні норм України «Про виконавче провадження» можуть вважатися обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Відтак, невиконання боржником рішення суду - тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Притягаючи боржника до відповідальності за невиконання рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф, виконавець зобов'язаний ретельно дослідити всі обставини справи, зокрема належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов'язків та встановити причини їх невиконання або неналежного виконання.
Верховний Суд у постанові від 07.11.2019 по справі № 420/70/19 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. В залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
У постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 640/9234/19 суд дійшов висновку про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв'язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Проте, як вбачається з оскаржуваної постанови державного виконавця про накладення штрафу у виконавчому провадженні, останню винесено лише у зв'язку з фактичним невиконанням судового рішення та без з'ясування і оцінки причин цього невиконання.
Суд зазначає, що згідно з пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Крім цього, встановлення таких обставин як: - невиконання судового рішення; - наявність поважних причин такого невиконання, необхідно здійснювати в кожному конкретному випадку індивідуально. Обов'язок з'ясування цих обставин покладено на державного виконавця.
Суд наголошує, що приписами статей 63 та 75 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії на боржника може бути накладено штраф.
Вказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладених у постановах від 10.09.2019 у справі № 0840/3476/18, від 19.09.2019 у справі № 686/22631/17 та від 07.11.2019 у справі № 420/70/19.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ), відповідно до статті 8 якого виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Як зазначено вище, причиною невиплати спірних коштів за рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі № 380/15719/23 була відсутність відповідного фінансового забезпечення.
Невиконання рішення суду не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, позаяк саме відсутність бюджетного фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.
Отже, державний виконавець зобов'язаний був провести перевірку виконання судового рішення боржником, перед прийняттям оскаржуваної постанови про накладення штрафу, однак останню винесено лише у зв'язку з фактичним невиконанням судового рішення та без з'ясування і оцінки причин цього невиконання.
Тобто, така постанова може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
А накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Окрім цього, Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 27.11.2024 у справі №380/15719/23 зазначив наступне:
«Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 року № 631 затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2023 рік, у якому на видатки за рахунок коштів Державного бюджету України на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду виділено 360 млн. грн.
Планом доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на 2023 рік на погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішенням суду затверджено кошти в сумі 18,3 млн. грн.
Головним управлінням проведена робота щодо виплати заборгованості, яка виникла внаслідок виконання судових рішень, які набрали законної сили по 19.09.2020 року.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік на даний час не затверджено. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік після його затвердження.
Виплата сум, нарахованих на виконання судових рішень, здійснюється за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України в порядку черговості виплат, що визначається датою набрання рішенням законної сили.
Відтак, вираховуючи викладене слід зауважити, що виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, може бути здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України, та не залежить від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Окрім цього, згідно поданих доказів Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося із листом від 24.09.2024 № 1300-5902-5/163021 до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів для виконання судового рішення.
При цьому колегія судів вважає за необхідне вказати, що Верховний Суд у постановах неодноразово зазначав, що не виконання судового рішення пенсійним органом в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися не виконанням судового рішення без поважних причин.»
Також суд апеляційної інстанції зазначив наступний висновок: «Згідно долученого до звіту про виконання рішення суду розрахунків на доплату (виплату, утримання) пенсії від 30.10.2023 та 24.07.2024 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії та нараховано щомісячну доплату до пенсії, передбачену Постановою №713. Сума доплати становить 16000,00 грн та 24000,00 грн, разом - 40000,00 грн.»
Таким чином, суд дійшов висновку, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2024 у справі № 380/15719/23 підтверджено виконання судового рішення у справі № 380/15719/23.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши зібрані у справі докази, провівши оцінку аргументів учасників справи, суд дійшов висновку про протиправність постанови про накладення штрафу, оскільки державний виконавець належним чином не виконував свої обов'язки, визначені Законом № 1404-VIII, зокрема, не встановивши причин невиконання його боржником, наклав на нього штраф. Також державний виконавець не дослідивши питання поважності невиконання з боку позивача судового рішення, не врахувавши той факт, що позивач вживав заходів щодо виконання рішення суду, дійшов до необґрунтованого висновку про відсутність у боржника у ВП №73704288 поважних причин для невиконання рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця прийнята всупереч вимогам Закону України “Про виконавче провадження», а позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 268, 269, 271, 272, 287, 293, 295, КАС України, суд, -
вирішив:
адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування постанови задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.02.2025 ВП№73704288 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяБрильовський Роман Михайлович