03 квітня 2025 рокусправа № 380/2264/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періоду проходження військової служби курсантом вищого військового училища з 01.08.1988 по 16.06.1992 та на офіцерських посадах з 16.06.1992 по 12.06.2003;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці календарні періоди проходження військової служби курсантом вищого військового училища з 01.08.1988 по 16.06.1992 та на офіцерських посадах з 16.06.1992 по 12.06.2003;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 82 % суддівської винагороди (з урахуванням фактичного стажу - 36 років), починаючи з 17 вересня 2024 року, та здійснити виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що виплата йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 52 % від щомісячної суддівської винагороди пенсійним фондом розпочалася 17.09.2024. Вказує, що Пенсійним фондом було зараховано до стажу судді виключно перебування його на посаді судді різних судових інстанцій протягом 21 року. ОСОБА_1 зазначає, що військова служба розпочалася з 01 серпня 1988 року на посаді курсанта Тольятинського вищого військового будівельного командного училища. 16 червня 1992 року після закінчення військового училища та отримання військового звання «лейтенант» на підставі наказу МО СРСР № 0156 від 16.06.1992 його зараховано в розпорядження Міністерства оборони України. З цього часу до 20 серпня 1996 року позивач проходив військову службу на офіцерських посадах у в/ч НОМЕР_2 , НОМЕР_3 . З 20 серпня 1996 року проходив військову службу слухачем відділення військової підготовки при Київському університеті ім. Т. Шевченка (в подальшому - Військовий інститут Київського Національного університету ім. Т. Шевченка), який закінчив 19 червня 1999 року. Після чого позивач перебував у розпорядженні Першого заступника Міністра оборони України, а 29 червня 1999 року зарахований в розпорядження голови військового суду Західного регіону, де проходив подальшу військову службу на посаді начальника канцелярії військового суду регіону, а згодом старшого консультанта-помічника голови військового апеляційного суду Західного регіону України до 12 червня 2003 року. Вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило позивачу зарахувати до стажу роботи, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці календарних періодів проходження ним військової служби курсантом вищого військового училища з 01.08.1988 по 16.06.1992 та на офіцерських посадах з 16.06.1992 по 12.06.2003. Позивач вказує, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом від 07.07.2010 № 2453-VI, передбачало право судді на зарахування до стажу, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, календарного періоду проходження строкової військової служби, а також часу роботи на посадах прокурорів і слідчих. Період проходження позивачем військової служби в статусі курсанта військового училища з 01.08.1988 по 16.06.1992 підтверджується послужним списком та військовим квитком НОМЕР_4 . Позивач стверджує, що чинне на той час законодавство прирівнювало до проходження дійсної (строкової) військової служби період навчання у військово-навчальних закладах. Вважає, що при розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, необхідно врахувати і стаж отриманий при перебуванні на військовій службі, в тому числі, в статусі курсанта з 01.08.1988 по 16.06.1992. Також позивач вважає, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 період проходження позивачем військової служби в армії на офіцерських посадах повинен бути зарахований до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Просив позов задовольнити.
Ухвалою від 7 лютого 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надало суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що ним повідомлено позивача про те, що немає підстав для зарахування до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарних періодів проходження військової служби курсантом вищого військового училища та на офіцерських посадах з 01.08.1988 по 12.06.2003. Вказує, що заява за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 22-1 про перерахунок пенсії позивача в електронному журналі звернень ІКІС ПФУ: Підсистемі “Звернення» не зареєстрована. Рішення про відмову Головним управлінням не приймалось, отже, дії Головного управління не можуть бути предметом оскарження в суді, як такі, що є передчасними. Довічне грошове утримання призначено з врахуванням страхового стажу роботи 25 років 03 місяці 12 днів (в тому числі стаж судді 21 рік 05 місяців) та посадового окладу 227016,00 грн. Зазначає, що законодавчими актами не передбачено зарахування до стажу роботи на посаді судді, який впливає на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання у вищому юридичному закладі та період проходження військової служби. Вважає, що безпідставними є вимоги позивача щодо зарахування до стажу роботи на посаді судді період проходження військової служби, а тому довічне грошове утримання позивачу призначено і обчислено Головним управлінням із дотриманням та відповідно до норм та вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів України. Просив у задоволенні позову відмовити.
2.04.2025 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких відповідач зазначив, що довічне грошове утримання ОСОБА_1 призначено з врахуванням страхового стажу роботи 25 років 03 місяці 14 днів (в тому числі стаж судді 21 рік 05 місяців) та посадового окладу 227016,00 грн. Стаж судді пораховано з 29.06.1999 по 11.08.1999, з 12.06.2003 по 31.12.2010, з 04.01.2011 по 30.09.2024 та становить 21 рік 5 місяців. Періоди навчання з 01.09.1988 по 15.06.1992 та з 01.09.1996 по 21.06.1999 до суддівського стажу не враховано, зазначені періоди навчання враховано до загального страхового стажу ОСОБА_1 . Також період проходження військової служби з 16.06.1992 по 20.08.1996 зараховано до загального страхового стажу.
Всебічно дослідивши та об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 12.09.2024 № 2681/0/15-24 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Львівського апеляційного суду у відставку відповідно до пункту 4 частини 6 ст. 126 Конституції України.
Наказом голови Львівського апеляційного суду від 16.09.2024 № 05.14/20/2024 ОСОБА_1 виключено зі штату суддів Львівського апеляційного суду та здійснено запис № 19 від 16.09.2024 в трудовій книжці від 18.07.2003 НОМЕР_5 .
3 січня 2025 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зарахування до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці календарні періоди проходження військової служби курсантом вищого військового училища з 01.08.1988 по 16.06.1992 та на офіцерських посадах з 16.06.1992 по 12.06.2003, а також просив провести перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням вказаних періодів.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 17.01.2025 № 1030-190/С-52/8-1300/25 зазначило, що немає підстав для зарахування до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарних періодів проходження військової служби курсантом вищого військового училища та на офіцерських посадах з 01.02.1988 по 12.06.2003.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена ВРП, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Законом України від 12 липня 2018 року № 2509-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», який набрав чинності 05 серпня 2018 року, статтю 137 Закону № 1402-VIII доповнено частиною другою, згідно з якою до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
На підставі абзацу четвертого пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII (доповнено згідно із Законом № 1798-VIII) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Таким чином, при обчисленні стажу роботи на посаді судді застосовуються норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді.
Указом Президента України «Про призначення суддів» № 525/2003 від 12 червня 2003 року ОСОБА_1 був призначений суддею військового місцевого суду Львівського гарнізону вперше.
На день призначення позивача на посаду судді діяв Закон України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-XII (далі - Закон № 2862-XII).
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 43 указаного Закону № 2862-XII (у відповідній редакції) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
За змістом підпункту 3-1 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (далі - Постанова № 865, була чинна на час призначення позивача суддею), до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Таким чином, окрім власне періоду перебування на посаді судді, чинне законодавство допускає зарахування до стажу, що дає право на відставку судді, певних періодів праці/навчання/служби, проте, за певних умов.
Щодо зарахування до стажу, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці календарні періоди проходження позивачем військової служби курсантом вищого військового училища з 01.08.1988 по 16.06.1992.
Суд встановив, що з 01 серпня 1988 року по 16 червня 1992 року ОСОБА_1 навчався в Тольятинському вищому військовому будівельному командному училищі.
Позивач просить зарахувати до стажу роботи на посаді судді, який дає йому право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці календарні періоди проходження військової служби курсантом вищого військового училища з 01.08.1988 по 16.06.1992.
Відповідно до абз. 2 ст.1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Відповідно до статті 13 Закону СРСР від 12 жовтня 1967 року «Про загальний військовий обов'язок» (у редакції, що діяла на час вступу позивача до вищого навчального закладу) строк дійсної строкової військової служби для солдатів і сержантів Радянської Армії, берегових частин та авіації Військово-Морського Флоту становив 2 роки.
Закон СРСР від 12 жовтня 1967 року «Про загальний військовий обов'язок» розмежовував навчання у військово-навчальних закладах та строкову військову службу і, як виняток, передбачав можливість зарахування навчання до періоду строкової військової служби лише при відрахуванні особи із військово-навчального закладу і подальшому проходженні строкової військової служби (стаття 12).
Починаючи з 12 травня 1992 року (до закінчення ОСОБА_1 навчання у вищому військовому училищі 16 червня 1992 року) згідно з Постановою Верховної Ради України від 25 березня 1992 року № 2233-ХІІ введено в дію Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», відповідно до абзацу другого статті 25 якого навчання у військово-навчальних закладах зараховується курсантам як строкова військова служба.
Отже строкова військова служба має обмежений строк, який станом на час вступу ОСОБА_1 до військово-навчального закладу становив 2 роки (стаття 13 Закону СРСР від 12 жовтня 1967 року № 1950-VII «Про загальний військовий обов'язок»).
Тому календарний період проходження строкової військової служби на момент навчання позивача у Тольятинському вищому військовому будівельному командному училищі становив 2 роки, що виключає можливість зарахування позивачу усього строку навчання у вищому військовому закладі, який становить більший період, ніж визначений термін строкової військової служби відповідно до законодавства, чинного на момент навчання позивача у вказаному закладі.
Як убачається з рішення Вищої ради правосуддя від 12 вересня 2024 року №2681/0/15-24 окрім стажу роботи на посаді судді 21 рік 3 місяці, ВРП зарахувало ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на відставку судді, навчання в Тольятинському вищому військовому будівельно-командному училищі як період проходження строкової військової служби - 2 роки.
Як вбачається з додаткових пояснень відповідача періоди навчання позивача з 01.09.1988 по 15.06.1992 до суддівського стажу не враховано, зазначені періоди навчання враховано до загального страхового стажу ОСОБА_1 .
З огляду на наведені норми законодавства, чинні на день призначення ОСОБА_1 на посаду судді та під час його навчання у ІНФОРМАЦІЯ_1 командному училищі, суд дійшов висновку, що до його стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зараховується два роки строкової військової служби.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду: від 22 листопада 2018 року у справі № 9901/455/18 та 06 червня 2024 року у справі № 990/288/23.
Щодо зарахування до стажу, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці календарні періоди проходження позивачем військової служби на офіцерських посадах з 16.06.1992 по 12.06.2003.
Суд встановив, що довічне грошове утримання ОСОБА_1 призначено з врахуванням страхового стажу роботи 25 років 03 місяці 14 днів (в тому числі стаж судді 21 рік 05 місяців) та посадового окладу 227016,00 грн.
Як вбачається з додаткових пояснень відповідача періоди навчання з 01.09.1996 по 21.06.1999 до суддівського стажу не враховано, зазначені періоди навчання враховано до загального страхового стажу ОСОБА_1 . Також період проходження військової служби з 16.06.1992 по 20.08.1996 зараховано до загального страхового стажу.
Суд встановив, що ОСОБА_1 відповідно до наказу МО СРСР № 0156 від 16.06.1992 зараховано в розпорядження Міністерства оборони України та з цього часу до 20 серпня 1996 року проходив військову службу на офіцерських посадах у в/ч НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .
Суд звертає увагу, що ані статтею 43 Закону №2862-XII, ані будь-яким іншим нормативно-правовим актом не передбачено зарахування до стажу осіб, що дає право на відставку, періодів військової служби на офіцерських посадах.
Починаючи з 1 вересня 1996 року до 21 червня 1999 року ОСОБА_1 навчався у Київському університеті імені Тараса Шевченка, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію спеціаліста права, офіцера військового управління тактичного рівня, форма навчання - денна.
Отже, відповідно до Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» та постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» до стажу роботи судді ОСОБА_1 , який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зараховується половина строку навчання в Київському університеті імені Тараса Шевченка, що становить 1 рік 4 місяці 25 днів.
Після чого позивач перебував у розпорядженні Першого заступника Міністра оборони України, а 29 червня 1999 року зарахований в розпорядження голови військового суду Західного регіону, де проходив подальшу військову службу на посаді начальника канцелярії військового суду регіону, а згодом старшого консультанта-помічника голови військового апеляційного суду Західного регіону України до 12 червня 2003 року.
Суд наголошує, що ані статтею 43 Закону №2862-XII, ані будь-яким іншим нормативно-правовим актом не передбачено зарахування до стажу осіб, що дає право на відставку, періодів військової служби на посаді начальника канцелярії військового суду регіону та старшого консультанта-помічника голови військового апеляційного суду Західного регіону України з 29 червня 1999 року до 12 червня 2003 року.
Як убачається з рішення Вищої ради правосуддя від 12 вересня 2024 року №2681/0/15-24 окрім стажу роботи на посаді судді 21 рік 3 місяці, ВРП зарахувало ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на відставку судді, половину строку навчання в Київському університеті імені Тараса Шевченка, що становить 1 рік 4 місяці 25 днів.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 82 % суддівської винагороди (з урахуванням фактичного стажу - 36 років), починаючи з 17 вересня 2024 року, суд зазначає наступне.
На час виникнення спірних відносин у цій справі, право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, його розмір, а також його перерахунок врегульовано положеннями статті 142 Закону №1402-VIII, частиною четвертою якої передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Водночас, частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIII визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Тобто, для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді за правилами частини четвертої статті 142 Закону №1402-VIII у формулі його обрахунку має застосуватись розмір відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визначений частиною третьою Закону №1402- VIII.
У контексті подібних (схожих) фактичних передумов до такого самого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 вересня 2021 року у справі № 620/5437/20.
Верховний Суд у рішенні від 16 червня 2020 року по зразковій справі № 620/1116/20 (Пз/9901/5/20) дійшов висновку про наявність у судді у відставці, який отримує щомісячне грошове утримання у розмірі обчисленому згідно положень Закону № 2453-VI, права (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України №1402-VIII.
Окрім того слід зазначити, що звертаючись з цим позовом до суду, позивач, зокрема, просив зобов'язати відповідача зарахувати судді у відставці ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці календарні періоди проходження строкової військового служби курсантом вищого військового училища з 01.08.1988 по 16.06.1992 та на офіцерських посадах з 16.06.1992 по 12.06.2003.
При цьому суд враховує, що питання щодо відсоткового розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії є похідним і повинно вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року у справі №160/10640/20 та від 18 листопада 2021 року у справі № 340/4458/20.
За таких обставин, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі, визначеному Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, починаючи з 17 вересня 2024 року.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №520/12120/2020.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Львівській області понесені позивачем судові витрати.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці як строкову військову службу 2 роки навчання в Тольятинському вищому військовому будівельно-командному училищі та половину строку навчання в Київському університеті імені Тараса Шевченка, що становить 1 рік 4 місяці 25 днів та половину строку навчання в Київському університеті імені Тараса Шевченка, що становить 1 рік 4 місяці 25 днів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці як строкову військову службу 2 роки навчання в Тольятинському вищому військовому будівельно-командному училищі та половину строку навчання в Київському університеті імені Тараса Шевченка, що становить 1 рік 4 місяці 25 днів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 17 вересня 2024 року та здійснити виплати з урахуванням раніше виплачених сум та висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) 1211 грн 20 коп сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович