02 квітня 2025 рокусправа № 380/3069/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить :
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недоодержаної пенсії її померлого батька ОСОБА_2 в розмірах 124452,69 грн., 31638,74 грн., 285105,23 грн. та 10829,99 грн., що підлягала виплаті та залишилися недоодержаною у зв'язку з його смертю;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити виплату ОСОБА_1 , як дочці померлого пенсіонера ОСОБА_2 суми пенсії в розмірі 124452,69 грн. та 31638,74 грн., що підлягали виплаті на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі №380/15463/21; суму пенсії в розмірі 285105,23 грн., що підлягала виплаті на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі №380/12677/24; суму пенсії в розмірі 10829,99 грн., що підлягала виплаті на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі №380/22775/24, та залишилися недоодержаною у зв'язку з його смертю.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що її батько ОСОБА_2 отримував пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та відповідачем на виконання рішень суду від 30 листопада 2021 року у справі №380/15463/21, від 12 липня 2024 року у справі №380/12677/24, від 09 грудня 2024 року у справі №380/22775/24 здійснено перерахунок пенсії, проте заборговану пенсію виплачено не було. Після смерті батька позивач звернулась до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про виплату недоотриманої її батьком за життя пенсії, але відповідач безпідставно відмовив їй у здійсненні відповідної виплати.
Ухвалою суду від 18.02.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву у п'ятнадцятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали.
Від представниці відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву у якому проти позову заперечила. В обґрунтування вказала, що на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі №380/12677/24, від 09 грудня 2024 року у справі №380/22775/24 здійснено перерахунок пенсії. Доплати становлять 124452,69 грн. та 31638,74 грн відповідно до рішення у справі №380/15463/21; 285105,33 відповідно до рішення у справі №380/12677/24; 10829,99 грн відповідно до рішення у справі №380/22775/24. Виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, здійснюється за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України, та не залежить від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. За таких обставин вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримував пенсію згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Станом на момент смерті разом з покійним ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала донька, ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Княже-1» від 01.02.2025 №5.
30 листопада 2021 року Львівським окружним адміністративним судом було прийнято рішення (справа №380/15463/21) відповідно до якого зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області: - здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_2 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 85% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. - здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Львівській області від 11 червня 2021 року № 62/21-327-12 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
На виконання вказаного судового рішення здійснено перерахунок пенсії, внаслідок чого ОСОБА_2 було нараховано доплату пенсії в сумі 124452,69 грн., а також 31638,74 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року (справа №380/12677/24) зобов'язано Пенсійний фонд України відповідно до абзацу 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 144 “Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів», повідомити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області про необхідність підготовки списку на ОСОБА_2 , пенсія якого підлягає перерахунку, за формою згідно з додатком 1 до цієї постанови і подання його в п'ятиденний строк Службі зовнішньої розвідки України. ГУ ПФУ у Львівській області виконало вищенаведене рішення та здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_2 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 144 “Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів», внаслідок чого ОСОБА_2 була нарахована доплата пенсії в сумі 285105,23 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року (справа №380/22775/24) зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 01.10.2024 провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного судового рішення здійснено ще один перерахунок пенсії, в результаті якого ОСОБА_2 була нарахована доплата пенсії в сумі 10829,99 грн.
Представник позивача, в інтересах доньки померлого ОСОБА_2 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із адвокатським запитом, в якому просив виплатити ОСОБА_1 суму пенсії, що була недоотримана її батьком за життя.
Рішенням п/с 4787 від 10.02.2025 відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії з посиланням на ст.61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей і залишилися недоотриманими у зв'язку з його смертю , не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в такому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Враховуючи, що згідно паспортних данних заявник не проживав разом з батьком на день його смерті, підстав для застосування статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутні.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Подібні положення передбачені також статтею 52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Відповідно до ст.1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно з п.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Відповідно до абз.1 п.2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Таким чином, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.
Разом з тим, в постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі №200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч.1 ст.52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ч.1 ст.61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Таким чином, аналіз наведених норм у їх сукупності свідчить, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ч.1 ст.61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою від 03.02.2025 з питання виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю батька.
На підставі викладеного вище, оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2021 по справі № 380/15463/21 набрало законної сили, однак проведене нарахування у розмірі 124452,69 грн. та 31638,74 грн не виплачено ОСОБА_2 ; рішення від12.07.2024 по справі №380/12677/24 набрало законної сили, однак проведене нарахування у розмірі 285105,23 грн не виплачено ОСОБА_2 ; від 09.12.2024 по справі №380/22775/24 набрало законної сили, однак проведене нарахування у розмірі 10829,99 грн, позивач має право на виплату неодержаної пенсії останнього, у зв'язку з його смертю.
Суд зазначає, що посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 зареєстрована за іншою адресою ніж її батько ( ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) та її батька (померлий ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), то такі судом не беруться до уваги, оскільки вони разом проживали та вели спільне господарство за адресою АДРЕСА_2 аж до дня смерті ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою ОСББ “Княже-1» №5 від 01.02.2025, яка була подана позивачем до ГУ ПФУ у Львівській області разом із заявою про виплату їй пенсії недоотриманої ОСОБА_2 у зв'язку з його смертю.
Таким чином, ОСОБА_1 проживала разом із своїм батьком на день його смерті, а відтак у відповідності до положень ст.61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вона має право на отримання суми коштів, які ГУ ПФУ у Львівській області заборгував ОСОБА_2 за його життя.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.
На підставі ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 968,96 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 257-263 КАС України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 10.02.2025 №п/с 4787 про відмову у виплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію померлого батька - ОСОБА_2 в розмірі 124452,69 грн. та 31638,74 грн., що підлягали виплаті на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі №380/15463/21; в розмірі 285105,23 грн., що підлягала виплаті на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі №380/12677/24; в розмірі 10829,99 грн., що підлягала виплаті на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі №380/22775/24.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна